Пропонується найповніший на сьогодні список регіональних громадсько-політичних інститутів країн Центральної та Східної Європи (Албанії, Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Македонії, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, України, Чеської Республіки). В основу оцінки їх діяльності покладено принцип визначення їхньої мети та завдань, що спрямовані на проведення суспільно-політичних досліджень, здійснення правозахисту або розвиток громадської освіти в одній з таких сфер, як: демократизація, проблеми безпеки, економічний розвиток, захист навколишнього середовища і реструктуризація мережі соціального забезпечення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф.е(4УКР)л + Ф.я54(4УКР)

Рубрики:

Організація науково-дослідної роботи в галузі політичних наук

Продовжувані видання < Політика. Політичні науки >

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены особенности Ситуационных центров (СЦ) ("Центр стратегического моделирования", "Кризисные центры") как некоторой "высшей" разновидности (подкласса) СППР. Сформулированы основные принципы проектирования и функционирования СЦ по направлениям, определяющим этапы конструирования и функционирования, создания и поддержки информационной базы, интеллектуализации, технологии решения задач, которыми надо руководствоваться при создании СЦ.

Проаналізовано проблему розробки та вдосконалення теоретико-методологічних засад науки. Зазначено, що за умов прискорення соціальних процесів "методологічні діалоги" представників різних наук інтенсифікуються. Одним з методів, що досить часто використовуються, але лишаються недостатньо вивченими, є метод матриць.

Розглянуто методологічні і теоретичні підстави становлення й інституційного розвитку нових підходів і напрямів наукового дослідження політичної сфери в контексті модернізації професійної освіти на прикладі діяльності кафедри політичної аналітики та прогнозування Національної академії державного управління при Президентові України.

Розглянуто проблеми сучасного поля політики та її місце в структурі політологічних досліджень.

Проаналізовано дисертації з політології, захищені в Україні за часів незалежності.

Розкрито суть і висвітлено форми діяльності аналітичних центрів як суб'єктів дослідження публічної політики. На підставі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних фахівців з використанням комплексної методики визначено, що аналітичний центр є громадською, незалежною, неприбутковою організацією, дослідницька діяльність якої полягає у вивченні суспільно важливих проблем і розробці шляхів їх вирішення. Аналітичні центри мать чітко виражену маркетингову орієнтацію, працюють на особливому ринку послуг - ринку політичного аналізу. У взаємовідносинах з державою дані центри є суб'єктами дослідження публічної політики та її агентами. Зазначено, що сучасні аналітичні центри активно використовують традиційні (співпрацю з засобами масової інформації, взаємодію з органами державної влади, співробітництво між аналітичними центрами), а також новітні, засновані на мережевних технологіях, форми діяльності.

Висвітлено актуальні проблеми суспільно-політичного розвитку України. Проаналізовано вплив російського та цивілізаційних чинників на етнополітичний розвиток України за умов глобалізації. Розглянуто політичні зміни в країні у контексті трансформаційної та модернізаційної парадигм. Охарактеризовано еволюцію політико-правового устрою сучасної української держави. Встановлено джерела сучасної політичної ідентичності населення країни у національному та регіональному вимірах.

Освещены актуальные проблемы социально-политического развития Украины. Проанализировано влияние российского и цивилизационных факторов на этнополитическое развитие Украины в условиях глобализации. Рассмотрены политические изменения в стране в контексте трансформационной и модернизационной парадигм. Охарактеризована эволюция политико-правового устройства современного украинского государства. Установлены источники современной политической идентичности населения страны в национальном и региональном измерениях.

Досліджено проблеми становлення політичного аналізу та стратегічного прогнозування, проаналізовано основні етапи розвитку експертного знання та парадокси політичної експертизи й особливості інституалізації цих процесів в американській політичній традиції. Розкрито особливості діяльності американських "мозкових центрів" як інституційної форми стратегічного прогнозування в США. Показано, що за сучасних умов "мозкові центри" США - це потужний інтелектуальний потенціал, збагачений накопиченим досвідом співпраці з дослідницькими організаціями інших країн. Ці структури, на відміну від державних дослідницьких установ, мобільніші, здатні залучати для розробок високопрофесійний експертний штат і відповідно пропонувати державі аналітичну продукцію високого професійного рівня, нові рішення, механізми та технології щодо їх реалізації.

Описано процедуру створення та відкриття Волинського центру євроінтеграції на базі Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти. Визначено завдання та функції центру у здійсненні інформаційних заходів щодо поширення об'єктивної інформації про роль НАТО у сучасному світі.

Здійснено комплексний аналіз процесу інституціоналізації політичної науки в Україні. Систематизовано теоретико-методологічні засади вивчення політичної науки. Проаналізовано ступінь наукової розробки проблеми та джерельну базу дослідження. Розкрито передумови інституціоналізації вітчизняної політичної науки. Досліджено вплив державних науково-дослідних установ, недержавних аналітичних центрів на розвиток політичної науки в Україні. Проаналізовано тенденції, які характеризують зміну тематики дисертаційних досліджень та процес становлення вітчизняних наукових шкіл. Окреслено подальші перспективи розвитку української політичної науки.

Проаналізовано результати переговорів "Париж-1" та поточну ситуацію. Досліджено економічні проблеми і виклики. Розглянуто основні інструменти політики "сильної держави". Наведено успішні приклади проведення реіндустріалізації. Охарактеризовано нові виклики та ризики дезінтеграції європейського проекту.

Purpose. To find the reasons for the insignificant influence of Ukrainian think tanks on the development of the state structure of Ukraine, as well as to develop a new management strategy for Ukrainian think tanks to increase their importance in formation of political thinking and state policy of Ukraine. Methodology. The authors used the system-structural, structural-functional methods, as well as methods of comparison, analysis, synthesis, and expert evaluation. Findings. The authors reviewed the development of think tanks in the history of world culture and found three main features: 1) the influence of think tanks on political thinking and public policy is carried out indirectly through individuals who make political decisions; 2) the management of the think tank is the ability to work with gifted people who generate political innovations (policy innovation); 3) the think tank management is the highest perfection of the policy of entrepreneurship, which allows embodying political innovations in the state policy. The authors considered the management of the Ukrainian think tank and established its discrepancy to the world standards. The management of Ukrainian think tanks specializes mainly in analyzing problems and recommendations for solving them, whereas management of the leading world think tanks is aimed at the embodiment of political innovations in political decisions. The authors have proposed a new management strategy for the Ukrainian think tanks, which is based on rethinking attitude towards 1) human resources; 2) material resources; 3) information resources; 4) reputational resources. Originality. The authors have proved that the management of Ukrainian think tanks is inconsistent with the standards of the world's leading think tanks. The Ukrainian think tank focuses on analyzing the problem, while the management of the world's leading think tank embodies political innovation in political decisions. The authors have worked out the new management strategy for the Ukrainian think tank. It is based on rethinking of four key resources: 1) the human ones; 2) the material ones; 3) the informational ones; 4) the reputational ones. Practical value. Using the results obtained in the course of the research will increase the effectiveness of Ukrainian think tanks. The authors believe that the new strategy of management will help Ukrainian think tanks to attract gifted scientists who are able to generate innovative political strategies, as well as gifted managers who will bring political innovations to officials, politicians and political parties. The management directed to generation of political innovations and their embodiment in the state policy will allow Ukrainian think tanks to occupy an important niche in development of the Ukrainian State system.

Концептуалізовано сутність публічної політики, визначено її характеристики, структуровано основних суб’єктів публічної політики. Наведено авторське визначення поняття “аналітичні центри”, виокремлено їх функції. Запропоновано дихотомічний підхід до типологізації аналітичних центрів, а також розглянуто аналіз публічної політики як сферу діяльності аналітичних центрів. Проаналізовано “фабрики думок” у США як функціональний прототип сучасних аналітичних центрів. Виокремлено особливості розвитку аналітичних центрів у Великобританії, Франції, Німеччині, Російській Федерації, а також досліджено їх взаємодію з політичними інститутами. Визначено специфіку становлення системи аналітичних центрів в Японії, Китаї та Австралії. Концептуалізовано та проаналізовано особливості інституційного оформлення й еволюції аналітичних центрів. Досліджено внутрішню організацію діяльності аналітичних центрів як неприбуткових організацій. Розглянуто взаємодію аналітичних центрів між собою, державою й іншими акторами публічної політики.