Досліджено географію виноробних кластерів світу, зокрема суспільно-географічні особливості організації та функціонування світових виноробних кластерів (різних типів, моделей, структури та стадій розвитку). Розглянуто різноманіття дефініцій кластеру та його ключових характеристик. Визначено сутність та об’єктивну взаємопов’язаність виробничих (промислових) і територіальних кластерів у виноробстві. Термінологічно-понятійний апарат кластерної теорії в суспільній географії доповнено авторськими поняттями: позакластерний простір та позакластерний елемент. Проаналізовано умови та чинники, що впливають на формування кластерів, за схемою "ромба Портера", з їх подальшим ранжуванням і визначенням ступеню впливу на геопросторове поширення кластерів у виноробстві. Виділено існуючі та потенційні світові виноробні кластери. Проведено їх класифікацію за розміром, спеціалізацією та стадією життєвого циклу. Розроблено абстрактно-логічні та картографічні моделі, що пояснюють особливості функціонування, галузевої та територіальної структури виноробних кластерів. Виявлено та досліджено нові кластерні утворення у виноробстві на території України, сформульовано механізми подальшої реалізації кластерних ініціатив.

Розроблено теоретичні, методичні і практичні рекомендації з формування та розвитку аграрної ринкової інституції виноробної галузі. Запропоновано концепцію формування цільової інтегрованої організаційної структури маркетингової діяльності аграрної ринкової інституції виноробної галузі. Удосконалено методичний підхід прогнозної екстраполяції для цілей здійснення економічного прогнозування результативності з застосуванням методу середнього рівня ряду за рік за п'ять років та методу часткових пристосувань. Визначено стратегію розвитку маркетингової діяльності виноробної галузі; підхід до діагностики її стану з урахуванням світового досвіду; розвиток та тенденції експортно-імпортної діяльності. Обгрунтовано концепцію державної підтримки аграрної ринкової інституції виноробної галузі з позиції світового досвіду шляхом пропонування помірних стабільних і фіскальних регуляторів. Розвинуто зміст поняття "аграрна ринкова інституція виноробної галузі". Удосконалено способи організаційної побудови маркетингової служби з використанням типових структур та інструментів маркетингових комунікацій. Розраховано прогноз розвитку аграрної ринкової інституції виноробної галузі України на період до 2025 р. за варіантами (оптимістичним і консервативним (примусовим)) програмно-цільового економічного прогнозу залежно від сучасної економічної ситуації, яка склалась у виноробній галузі.

Виноробна сфера відіграє значну роль як у світовій економіці, так і в національній, є важливою частиною світової економіки в цілому й України зокрема, вагомою бюджетоутворюючою складовою. Мета роботи - на основі дослідження сучасних міжнародних і вітчизняних тенденцій сфери виноробства вдосконалити класифікацію стейкхолдерів розвитку підприємств виноградарсько-виноробної галузі, ефективна взаємодія яких забезпечить активне функціонування та успіх винарського бізнесу. На основі аналізу сучасних міжнародних і вітчизняних тенденцій розвитку галузі виноробства з'ясовано, що географія виноробства поступово розширюється по всьому світу. Винарська індустрія на світовому рівні стабільно розвивається, динаміка міжнародної торгівлі вином є позитивною та визначається багатьма гравцями на міжнародному ринку та лідерами по всьому світу. В Україні через велику кількість факторів виноробна галузь звужується, імпорт значно перевищує експорт. За таких умов нагальним стає пошук і запровадження дієвих засад підвищення ефективності функціонування та розвитку підприємств галузі. Такими засадами є визначення стейкхолдерів розвитку підприємств галузі для їх активного залучення до співпраці, ефективної взаємодії. Застосування у процесах стабілізації та розвитку підприємств виноробної галузі стейкхолдеро-орієнтованих підходів забезпечить збалансування інтересів споживачів, клієнтів, тобто широкого кола зацікавлених сторін, підвищення ефективності їх взаємодії. Перспективами подальших досліджень є визначення порогових значень стимулюючого, нейтрального та дестимулюючого впливів стейкхолдерів.