На основе мирового опыта форм государственной поддержки проанализированы состояние сферы нетрадиционной возобновляемой энергетики, динамика ее развития, а также существующие формы государственной поддержки данных технологий в Украине. Данные вопросы рассмотрены с точки зрения инвесторов и с реалий экономики Украины. Дана система факторов, формирующих инновационную восприимчивость предприятий к технологиям нетрадиционной возобновляемой энергетики. Особое внимание уделено обоснованию перспективных форм господдержки по развитию приоритетных направлений технологий нетрадиционной возобновляемой энергетики.

Узагальнено та обгрунтовано методологічні та методичні засади розроблення оптимальної, адаптованої до вітчизняних реалій методики оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів, пов'язаних із впровадженням технологій, що трансформують енергію сонця, вітру, землі тощо. Розглянуто розвиток технологій енергозбереження та генерування енергії з альтернативних джерел на світовому ринку: пріоритети ЄС у сфері енергоефективності, нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії (НВДЕ), досвід розвитку НВДЕ у ФРН. Проаналізовано застосування технологій альтернативної енергетики у світі: критичний аналіз технологій виробництва енергії з альтернативних джерел, класифікація НВДЕ, енергетичний потенціал НВДЕ областей України. Оцінено ефективність проектів технологій альтернативної енергетики. Розроблено моделі прийняття рішень у трансфері технологій та його комерціалізації. Установлено, що запропоновані методи оцінки за умов застосування економіко-математичних моделей дозволяють не лише визначити прийнятні для кожного конкретного регіону країни інноваційно-інвестиційні проекти технологій, що генерують енергію з альтернативних джерел, а й визначити період їх комерціалізації.

Викладено теоретичні положення необхідності використання альтернативних джерел енергії. Проаналізовано динаміку вирощування основних енергетичних сільськогосподарських культур в Україні. Запропоновано методологію розрахунку економічної ефективності вирощування біотехнологічних культур, на основі якої зроблено прогнози результатів їх вирощування на інноваційній основі. На основі проведеного соціологічного опитування наведено ставлення населення України до генетично модифікованих організмів.

Проведено оцінку індексів та індикаторів, що характеризують сферу відновлюваної енергетики на міжнародному рівні. Для аналізу запропоновано ряд показників, таких як Індекс використання відновлюваних джерел енергії (All Renewables Index), Індекс сталого розвитку (Sustainable Development Index), Індекс економічної свободи (Index of Economic Freedom), ВВП на душу населення (GDP per capita) та Індикатор енергетичної безпеки (International Index of Energy Security Risk), Індекс використання ВДЕ (Renewable Energy Use). Вибірку зроблено з країн, що увійшли до Індексу привабливості з точки зору інвестицій у відновлювану енергетику. Індекс розроблено міжнародною аудиторською компанією "Ернст енд Янг". Здійснено оцінку цих показників, проведено кластерний аналіз методом k-середніх і побудовано графіки розподілу країн у різних координатах. Зроблено порівняльний аналіз одержаних результатів з показниками України.

Рассмотрены состояние и перспективы развития производства возобновляемой энергетики (ВЭ) в Украине и наиболее развитых в промышленном отношении странах мира. С учетом последних достижений мировой практики рекомендованы инновационные пути модернизации ВЭ в Украине.

Мета роботи - проведення дослідження процесів диверсифікації світового енергетичного ринку в контексті формування відновлювальної моделі енергетичного забезпечення. У сучасному світі гостро постає питання переформатування енергетичного забезпечення не лише в результаті дефіциту енергетичних ресурсів у силу їх вичерпності або фізичної недоступності для деяких суб'єктів світової економіки, а й через стрімке зростання тиску на екологію. Підтвердженням тези щодо збільшення частки відновлюваних джерел енергії у світі є аналіз даних країн - лідерів світового господарства, які демонструють динамічні зміни в паливно-енергетичному комплексі на користь відновлюваної енергетики. Особливу увагу акцентовано на аналізі взаємозалежності між економічною моделлю розвитку національної економіки та часткою ВЕД у паливно-енергетичному комплексі. Підтвердженням динаміки диверсифікації світового енергетичного ринку є суттєва активізація в останнє десятиліття науково-дослідної діяльності економічних суб'єктів, пов'язаної з розробками екологічних технологій та їх масовою комерціалізацією. Важливо підкреслити, що досягнуті результати світової спільноти з розбудови відновлювальної енергетики стали об'єктивною передумовою диверсифікації глобального енергетичного ринку з виокремленням у його структурі самостійного сегмента відновлювальної енергетики. У результаті дослідження проаналізовано, систематизовано та узагальнено аналітичні матеріали і дослідження приватних і державних дослідницьких організацій, розкрито ключові тенденції розвитку відновлювальної енергетики, оцінено ефективність заходів її державної підтримки та проаналізовано масштаби науково-дослідної діяльності суб'єктів національних економік у сфері НДДКР.

Цель работы - рассмотрение динамики и определение перспектив использования альтернативных источников энергии в мире. Показаны и проанализированы основные причины внедрения возобновляемых источников энергии в мире. Выделены страны-лидеры на рынке альтернативной энергетики и сравнен объем инвестиций в эту отрасль. Использован SWOT-анализ для определения позитивных и негативных сторон альтернативной энергетики, что позволило выделить в ее развитии центростремительные и центробежные силы, сравнение которых подтверждает постоянную тенденцию к росту роли и значения альтернативной энергетики в мировой экономике как в ближайшей, так и в отдаленной перспективе.

Досліджено процеси, що відбуваються в світовій альтернативній енергетиці, та їх вплив на український енергетичний комплекс. Надано оцінку сучасного стану альтернативної енергетики як інструменту забезпечення енергетичної безпеки України, конкурентоспроможності та економічної незалежності держави. Проведено аналіз перспектив поступового заміщення виробництва електроенергії з традиційних паливно-енергетичних ресурсів альтернативними джерелами. Охарактеризовано аспекти державної підтримки розвитку сонячної енергетики, обгрунтовано переваги застосування сонячних енергетичних установок. Особливу увагу акцентовано на значному впливові виробництва енергії з відновлювальних джерел на стан майбутнього паливно-енергетичного балансу країни.

Запропоновано доповнити систему визначення собівартості електроенергії, що використовується Міжнародним агентством з відновлювальної енергії та Міністерством енергетики США. Обгрунтовано доцільність врахування максимальної кількості складових витрат при розрахунках собівартості електроенергії. Зазначено важливість врахування ліквідаційних та екологічних витрат. Витрати запропоновано розподілити на п'ять складових: інвестиційні, експлуатаційні, паливні, екстернальні, ліквідаційні. Для подальшого дослідження обрані вітрова та сонячна енергетика, що найбільш динамічно розвиваються серед традиційних та альтернативних технологій одержанню електричної енергії. Розраховано кожну із п'яти запропонованих складових витрат, враховуючі особливості енергетичного ринку України. На основі зазначених розрахунків визначено собівартість електроенергії для об'єктів альтернативної енергетики (вітрова енергетика та сонячна енергетика). Проведено порівняння собівартості електроенергії для вітрових та сонячних електростанцій з існуючими в Україні "зеленими" тарифами для відповідних видів генерації. За результатами проведеного дослідження визначено можливість корегування "зеленого" тарифу, залежно від умов та специфіки роботи енергетичних об'єктів.

Проведено порівняльний аналіз ефективності роботи сонячної енергетики у окремих регіонах і провідних країнах Світу та Україні. Визначено, що серед окремих регіонів лідируючу позицію займають країни Європи, що обумовлено найбільш тривалим періодом розвитку сонячної енергетики, використанням набутого досвіду в період експлуатації об'єктів сонячної енергетики та застосуванням сучасних зразків техніки і обладнання. Країною-лідером за ефективністю роботи сонячної енергетики є Іспанія. Її лідируючі позиції зумовлені високою інтенсивністю сонячного випромінювання порівняно з іншими країнами Європи та наявністю законодавчих вимог, що зобов'язують власників при будівництві нових споруд обов'язково встановлювати на них певну кількість сонячних перетворювачів. Зазначено, що такий підхід до будівництва мінімізує втрати в мережах при передачі електроенергії, оскільки переважна більшість виробленої електроенергії споживається самим виробником. Підтверджено, що ефективність роботи сонячної енергетики України знаходиться на середньоєвропейському рівні, що пов'язано з розміщенням сонячних електростанцій у південних регіонах країни з вищою інтенсивністю сонячного випромінювання та використанням сучасних зразків техніки. Рекомендовано подальші дослідження розбити на два окремі напрями, один з яких це порівняльний аналіз ефективності роботи великих сонячних електростанцій, а другий - це аналіз роботи малих об'єктів розміщених на дахах та стінах будинків.

Розглянуто поточний стан та перспективи розвитку відновлюваної енергетики в світі та в Європейському Союзі. Проаналізовано існуючі енергетичні стратегії та прогнози розвитку енергетики до 2050 року. Показано необхідність скорочення загального споживання первинної енергії за рахунок широкого впровадження енергоефективних технологій та енергоощадних заходів.

Досліджено сучасні тенденції регулятивної політики на світовому енергетичному ринку та виявлено дієві шляхи зростання енергоефективності економіки України. Здійснено аналіз основних напрямків розвитку енергетичної політики у світі та встановлено пріоритетний напрямок розвитку енергетики України на основі біопаливної індустрії. Обгрунтована актуальність того, що в Україні одним із головних напрямків подолання енергетичної кризи, забезпечення оздоровлення економіки та стійкого зростання валового внутрішнього продукту є перехід до промислового використання біопалив. Процес виробництва та споживання біопалив потрібно розглядати як засіб підвищення рівня децентралізації при забезпеченні енергоносіями. Зазначено, що державі необхідно провадити інформаційну підтримку виробників біопалива, визначаючи їх ринковий асортимент та рекомендуючи найвигідніших ділових партнерів. Збільшення виробництва біопалив в Україні буде виступати фундаментальним фактором у забезпеченні міжнародної конкурентоспроможності національної економіки, а також її зростання на інноваційних засадах.

Проаналізовано світовий і вітчизняний досвід реалізації механізмів державного регулювання (ДР) розвитку відновлювальної енергетики. Узагальнення світового досвіду ДР розвитку альтернативної енергетики надало змогу виявити раціональні підходи, механізми й інструменти для використання в українській державно-управлінській практиці стимулювання розвитку альтернативної енергетики. Світова практика свідчить, що держава є основним ініціатором розвитку альтернативної енергетики, яка, з одного боку, встановлює правила функціонування альтернативної енергетики, а з іншого - забезпечує необхідну правову та ресурсну підтримку. Серед основних механізмів ДР альтернативної енергетики виділено такі: тарифи на постачання електроенергії в мережу, інвестиційні субсидії, субсидії на капіталовкладення, фіскальні заходи, зобов'язання за квотою, "зелені сертифікати", системи тендерів. Запропоновано шляхи вдосконалення механізмів ДР відновлювальної енергетики в контексті реалізації державної політики стимулювання розвитку відновлювальної енергетики України.

Розглянуто поточний стан та перспективи розвитку відновлюваної енергетики в світі та в Європейському Союзі. Проаналізовано існуючі енергетичні стратегії та прогнози розвитку енергетики до 2050 р. Показано необхідність скорочення загального споживання первинної енергії за рахунок широкого впровадження енергоефективних технологій та енергоощадних заходів.

Надано результати статистичного оцінювання розвитку відновлюваної енергетики в Україні, виконано порівняння з передовими країнами ЄС і світу, визначені та проаналізовані поточні проблеми галузі. Розраховано коефіцієнти кореляції між виробництвом енергії з відновлюваних джерел, їх загальною потужністю та показниками ВВП в Україні порівняно з розвиненими країнами зі стабільною економікою.

Нині в більшості країн світу спостерігається підвищена зацікавленість до використання альтернативних джерел енергії, яка пов'язана з постійним зменшенням спричиняє парниковий ефект, а також бажанням значної кількості країн звільнити енергетичні джерела від політичної ситуації у світі. Дослідження демонструють, що для України рослинна біомаса є найкращим джерелом одержання твердого біопалива. Адже держава має значний потенціал біомаси, придатної для енергетичного використання, залучення якої для виробництва енергії у близькій перспективі може задовольнити до 15 % потреби країни у первинній енергії.

Рассмотрено состояние геотермальной энергетики в мире. Сегодня геотермальные ресурсы идентифицированы почти в 90 странах, более чем в 80 странах они используются и наблюдается тенденция расширения мировых территорий, использующих тепло Земных недр. Основной прирост ожидается в Азиатско-Тихоокеанском регионе, главным образом в Индонезии, в Восточно-Африканской рифтовой долине, Центральной и Южной Америке, а также в Соединенных Штатах, Японии, Новой Зеландии. Интенсивно развивают свои программы в области геотермальной энергетики Китай, Венгрия, Мексика, Исландия и Новая Зеландия. Ряд потенциальных объектов разрабатывается в Южной Австралии. По данным Международного энергетического агентства доля геотермальной энергетики в общем энергетическом балансе мира составляет около 0,3 % с перспективой роста до 0,5 % к 2030 г. Развитие геотермальной энергетики определяется разработкой новейших технологий использования низкопотенциальных подземных флюидов и технологий использования высокопотенциальных носителей теплоты в виде раскаленных скальных пород и магмы. К инновационным решениям, которые в перспективе могут найти широкое применение, можно отнести проекты по созданию гибридных установок, работающих на геотермальных источниках в сочетании с другими альтернативными источниками. Наблюдается тенденция увеличения инвестиций в научно-исследовательские и опытно-промышленные разработки, в создание региональных программ развития возобновляемых источников энергии, что позволяет прогнозировать снижение себестоимости технологий, рисков их реализации и повышение конкурентоспособности геотермальной энергетики. Основные проблемы, которые сдерживают широкое использование геотермальной энергии: экономически выгодные высокопотенциальные ресурсы географически распространены в ограниченном количестве регионов и не всегда легкодоступны; геотермальные проекты имеют высокие риски, длительные сроки их реализации и требуют значительных инвестиций; в большинстве развивающихся стран, в странах Центральной и Восточной Европы отсутствуют узаконенные методики оценки геотермальных ресурсов; нерешенные экологические проблемы. Популяризацией геотермальной энергетики, координацией исследований и продвижением геотермальных программ и проектов занимается Международное геотермальное сообщество в виде Всемирного геотермального конгресса, Международной геотермальной ассоциации, Европейского геотермального конгресса, Европейского совета по геотермальной энергетике, Европейской геотермальной энергетической компании.

Проаналізовано сучасний стан ринку альтернативної енергетики у світі та в Україні, окреслено його особливості та перспективи розвитку, досліджено механізми ефективного державного регулювання ринку на прикладі Китаю та країн ЄС. На основі даних визначено основні проблеми впровадження відновлювальних джерел енергії паливно-енергетичного балансу України та запропоновано шляхи їх вирішення.

Визначено основні передумови та проаналізовано тенденції використання водневих технологій з урахуванням енергетичного потенціалу та екологічних особливостей водню. Розглянуто основні технології виробництва водню та визначено перспективи та недоліки їх використання. Проведено аналіз капітальних витрат і вартості водню при різних способах його отримання. Проведено порівняння розподіленого та централізованого виробничих шляхів. Проаналізовано принципи роботи лужного, РЕМ і SOE електролізу. На основі аналізу, систематизації та узагальнення досліджень багатьох вчених була проаналізована потенційна можливість переходу до водневої економіки. У результаті дослідження електролізерів різних технологічних типів здійснено порівняльний аналіз у вигляді матриці недоліків і переваг. Визначені основні фактори, які впливають на вартість "зеленого" водню, а саме: енергетичний потенціал відновлюваних джерел; вартість основного та допоміжного обладнання; наявність і вартість водного ресурсу; вартість земельних ділянок для розміщення основного та допоміжного обладнання; операційні витрати. Наведено прогнозні значення техніко-економічних показників виробництва "зеленого" водню, зокрема: капітальних витрат, операційних витрат, ефективності системи та ін. Дослідження прийнятих стратегій розвитку водневої економіки в розвинених країнах дозволило зробити висновок про те, що використання водню є перспективним низьковуглецевим рішенням в енергетичній сфері. Виявлено, що виробництво водню доцільно проводити в тісному поєднанні з відновлюваною енергетикою, що надасть змогу отримати економічний та екологічний ефекти. Перспективою подальшого дослідження в даному напряму є розробка стратегії переходу на водневі технології України на основі економіко- математичного моделювання.

Мета роботи - вивчення взаємозв'язку між споживанням і виробництвом відновлювальної енергії та економічним зростанням, вираженим у ВВП на душу населення країн, які найбільше інвестують у розвиток відновлювальної енергетики (США, ЄС, Китай), та у глобальному вимірі - для порівняння з Україною та Росією. Для дослідження використано вторинні дані Світового банку за 1990 - 2015 рр. і методологію лінійного регресійного моделювання. Проведено аналітичний огляд нарощування глобального інвестиційного потенціалу відновлювальної енергетики в розрізі загальної динаміки, секторів і країн-лідерів за рівнем інвестицій у відновлювальні джерела енергії. Результати кореляційно-регресійного аналізу демонструють високий кореляційний зв'язок між споживанням альтернативної енергії та економічним зростанням більш розвинених країн, що мають високий рівень ВВП на душу населення, ніж країн з нижчим ВВП. Отримані результати узгоджуються з іншими роботами, розглянутими в нашому дослідженні. Крім того, на зростання ВВП Китаю та світу збільшення частки виробництва альтернативної енергії чинить позитивний вплив, а збільшення частки споживання - негативний. Тоді як на рівні країн США, Європейського Союзу та України - навпаки, позитивний вплив має саме споживання. На економічне зростання Російської Федерації розвиток альтернативної енергетики чинить негативний вплив за обома показниками. Відповідно до результатів проведеного дослідження можна підсумувати, що країни як з високим, так і з низьким рівнем ВВП повинні вжити всіх необхідних заходів для нарощування обсягів споживання та виробництва відновлювальних джерел енергії, що передбачає формування сприятливого інвестиційного клімату для масштабних інвестицій у відновлювальну енергетику, що, своєю чергою, приведе до підвищення темпів економічного зростання в довгостроковій перспективі.