Проаналізовано світовий досвід, теоретичні та практичні аспекти функціонування системи управління державним боргом за умов глобалізації світових господарських зв'язків. Розкрито сутність і описано елементи системи управління державним боргом, правову базу державного запозичення в Україні, специфіку функціонування національного та світового ринків боргових інструментів, особливість операцій з державного запозичення та обслуговування державного боргу. Висвітлено досвід США, Великобританії, Росії та країн, що розвиваються з управління державним боргом і урегулювання боргової кризи.

Проанализированы мировой опыт, теоретические и практические аспекты функционирования системы управления государственным долгом в условиях глобализации мировых хозяйственных связей. Раскрыты сущность и описаны элементы системы управления государственным долгом, правовая база государственного заимствования в Украине, специфика функционирования национального и мирового рынков долговых инструментов, особенности операций по государственному заимствованию и обслуживанию государственного долга. Освещен опыт США, Великобритании, России и развивающихся стран по управлению государственным долгом и урегулированию долгового кризиса.

Наведено результати дослідження соціально-економічних передумов і наслідків формування зовнішньоборгових зобов'язань у системі світових фінансово-економічних відносин. Розвинено теоретичну концепцію функціонування зовнішньоборгових механізмів у країнах із низьким і середнім рівнем доходів. Наведено структурно-функціональну модель взаємовідносин між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються у сферах зовнішньоекономічного обміну, валютного курсоутворення та міжнародного кредитування. Виявлено фактори низхідної динаміки цін на сировинні та промислові товари, експортовані країнами з невисоким рівнем доходів. Розкрито роль зовнішньоборгових процесів у становленні міжнародної системи валютних диспаритетів, обчислено кількісний вплив зовнішньоборгового навантаження на рівень обмінних курсів. Розроблено концептуальні засади управління зовнішнім національним боргом для забезпечення довгострокової фінансової стабільності та розширення інвестиційного потенціалу реального сектору економіки в Україні.

Приведены результаты исследования социально-экономических предпосылок и последствий формирования внешнедолговых обязательств в системе мировых финансово-экономических отношений. Развита теоретическая концепция функционирования внешнедолговых механизмов в странах с низким и среднем уровнем доходов. Приведена структурно-функциональная модель взаимоотношений между развитыми странами и развивающимися странами в сферах внешнеэкономического обмена, валютного курсообразования и международного кредитования. Выявлены факторы низходящей динамики цен на сырьевые и промышленные товары, експортируемые странами с невысоким уровнем доходов. Раскрыта роль внешнедолговых процессов в становлении международной системы валютных диспаритетов и определено количественное влияние внешнедолговой нагрузки на уровень обменных курсов. Разработаны концептуальные основы управления внешним национальным долгом для обеспечения долгосрочной финансовой стабильности и расширения инвестиционного потенциала реального сектора экономики в Украине.

Дисертацію присвячено питанням вливу державного боргу на економічний розвиток України. Обгрунтовано наслідки державного боргу у середньо- та довгостроковій перспективі. Розкрито механізми впливу внутрішнього державного запозичення на макроекономічну ситуацію в Україні. Розроблено статистичні моделі капітальних вкладень, взаємної заборгованості між підприємствами, відсоткових ставок за кредитами, темпів інфляції, кредитів, наданих підприємствам, темпів девальвації обмінного курсу. На їх основі розраховано наслідки залучення внутрішніх державних позик у 1995 - 1998 рр. Визначено потенційні наслідки державного боргу. Запропоновано підходи до оцінки фінансової стійкості держави. Обгрунтовано заходи бюджетної і грошово-кредитної політики України, спрямовані на забезпечення платоспроможності держави.

Досліджено соціально-економічні передумови та наслідки формування зовнішньоборгових зобов'язань. Розвинуто теоретичну концепцію функціонування зовнішньоборгових механізмів у країнах з низьким і середнім рівнем доходів. Розроблено структурно-функціональну модель взаємозв'язків між ціновими диспаритатами на світовому ринку, борговою залежністю та валютними курсами. Визначено фінансово-економічні фактори посилення нестійкості зовнішньоборгової позиції України. Розроблено концептуальні засади управління зовнішнім національним боргом для забезпечення довгострокової фінансової стабільності та розширення інвестиційного потенціалу реального сектору економіки. Запропоновано стратегічні напрями й інструменти вдосконалення національної системи регулювання експорту-імпорту капіталів.

Проаналізовано диференційовані підходи до визначення природи й економічного змісту категорії державний борг. Систематизовано функції державного зовнішнього боргу. Розглянуто відношення до державного зовнішнього боргу в найактуальніших бюджетних концепціях. Запропоновано концепцію управління державним зовнішнім боргом, яка виражена через принципи забезпечення макроекономічної стабілізації, проведення прогресивних структурних перетворень, зменшення боргового навантаження та скорочення зовнішньої заборгованості, інвестиційного сприяння, забезпечення боргової безпеки країни та мінімізації впливу фінансування державного боргу на стан внутрішнього фінансового ринку. Досліджено розвиток зовнішньої заборгованості провідних країн світу за умов фінансової нестабільності, особливості розвитку боргової кризи країн з ринками, які формуються, узагальнено світовий досвід управління державним зовнішнім боргом із врахуванням сучасних тенденцій зовнішньої заборгованості. Виділено найбільш ефективні інструменти зниження зовнішньої заборгованості держав. Вдосконалено методику аналізу державного зовнішнього боргового навантаження. Розглянуто компоненти, які в обов'язковому порядку повинні бути включені до складу комплексної системи управління державним зовнішнім боргом України.

Рассмотрена деятельность институтов по управлению долгом, проанализированы цели, функции, организационная структура и программа функционирования на 2010 - 2013 гг. Выявлено влияние агентств по управлению долгом на уровень долга страны.

Розглянуто теоретичні погляди науковців щодо визначення сутності поняття "управління державним боргом"; поглиблено визначення терміна "управління державним боргом", що акцентує увагу на зниженні ризиків і підтримці боргової безпеки держави у ході боргового менеджменту. Визначено особливості управління державним боргом у різних країнах світу та окреслено основні напрями вдосконалення управління борговими зобов'язаннями України. Міра балансування визначається розвиненістю інформаційного простору для врівноваження полярних інтересів учасників у площинах капіталу, трудових ресурсів і ринку. Матеріальною базою інформаційного простору є корпоративна інформаційна інфраструктура, яка формується зусиллями учасників структурної бізнес-оболонки. Наведено принципи та вимоги до формування інформаційної інфраструктури та очікувані переваги від організації структурних бізнес-оболонок, що задовольняють вимоги сучасного підприємництва.

Проаналізовано довготермінові відносини рівноваги протягом трьох десятиліть та каузальної залежності за Грейнджером між інвалютними резервами та зовнішнім боргом економік з різним рівнем фінансового розвитку. Результати граничного тесту на коінтеграцію у межах моделювання авторегресивного розподіленого лагу відображають довготермінову залежність між інвалютними резервами та зовнішнім боргом країн, що вивчаються. Аналіз каузальної залежності шляхом моделювання за VEC і VAR демонструє, що накопичення резервів може збільшувати зовнішній борг країни у разі фінансової нерозвиненості. Результати вказують на те, що азіатські та латиноамериканські перехідні економіки в першу чергу мають розвивати власні фінансові ринки.

Розглянуто сучасну методику оцінки ефективності управління державним боргом для країн, що розвиваються. Відповідно до методики проаналізовано ключові показники ефективності управління зовнішнім державним боргом України та надано відповідні рекомендації. Окреслено напрями вдосконалення зазначеної методики з огляду на глобальні виклики та досвід країн, що найбільше постраждали від останньої фінансової кризи.

Здійснено аналітичне оцінювання змін, що відбулися на світовому ринку боргових зобов'язань у зв'язку із реалізацію заходів стимулювання економіки на фоні зниження доходів бюджетів країн світу. Визначено рівень потенційної загрози міжнародному борговому ринку, яку несуть процеси розширення грошової бази, нарощування бюджетних дефіцитів та емісії державних і корпоративних боргових зобов'язань у провідних країнах світу.

Розглянуто питання реструктуризації заборгованості вітчизняних позичальників на світових фінансових ринках. Запропоновано модель оцінювання ефективності реструктуризації мультикредиторської позики на світових фінансових ринках з використанням методу оцінювання за кінцевим результатом. Удосконалено визначення економічної сутності поняття "фінансові інструменти, які використовуються при залученні ресурсів на світових фінансових ринках" та його характерних рис (спрямованість на досягнення певного (не обов’язково позитивного фінансового) результату та добровільний (не імперативний) характер, а також класифікацію фінансових інструментів залучення позикових коштів на світових ринках. Висвітлено проблеми залучення вітчизняними позичальниками ресурсів на світових фінансових ринках фінансового (нестабільність національної валюти, непрозорість та неринковість механізму формування курсу гривні, слабкість та нерозвиненість внутрішнього фінансового ринку) та не фінансового харакетру (недостатня інформаційна прозорість ведення бізнесу, необхідність розкриття інформації та низький рівень корпоративної культури). Визначено напрями розвитку, світові тенденції та особливості застосування вітчизняними позичальниками єврооблігацій та синдикованого кредитування для залучення коштів на ринках капіталу за умов нестабільності світових та національних фінансових ринків.

Досліджено теоретичні та методичні положення щодо оцінювання значення зовнішніх державних запозичень у забезпеченні конкурентоспроможності економіки країни. Запропоновано визначення понять "зовнішні державні запозичення" та "конкурентоспроможність економіки країни". Визначено позитивний та негативний вплив зовнішніх державних запозичень на конкурентоспроможність економіки країни. Розглянуто науково-методичні підходи до оцінювання зовнішніх державних запозичень і визначено гранично допустимі обсяги їх залучення. Проаналізовано стан зовнішньої державної заборгованості в Україні та світі, а також визначено основні проблеми в цій сфері. Розкрито основні напрями поліпшення управління зовнішніми державними запозиченнями з метою формування конкурентних переваг країни. Виявлено існування взаємозв’язку між нарощуванням обсягів зовнішніх державних запозичень і зростанням валового внутрішнього продукту в Україні та інших країнах світу. Запропоновано пріоритетні напрями використання зовнішніх державних запозичень з метою підвищення конкурентоспроможності економіки України.

Політика підвищення ефективності рівня життя населення у високорозвинених країнах проводиться за рахунок дефіциту соціального забезпечення та зростання державного боргу за незначної інфляції, а не за рахунок результатів виробництва. Збільшення споживчого попиту населення країни через зростання державного боргу збільшує обсяги виробництва і розмір ВВП, але може статися, що виплати по обслуговуванню боргів перевищать приріст ВВП і почнеться некероване зростання боргової залежності, що призводить до банкрутства або дефолту.

Розкрито внутрішні суперечності між борговою та інституційною складовими державного регулювання економіки. Показано загрози відмови від принципів Вашингтонського консенсусу для України за умов наростання ендогенної й екзогенної невизначеності соціально-економічного розвитку країни. Охарактеризовано соціально-інституційні ризики контрреформ у країнах із нестабільною економікою.

Розглянуто та проаналізовано основні міжнародні та вітчизняні методичні підходи до визначення боргової стійкості країни, індикатори та їх порогові значення для забезпечення боргової безпеки та стабільності погашення боргових зобов'язань. Виявлено особливості розрахунку стану показників боргової стійкості в країнах з різним рівнем економічного розвитку.

Изучена сущность государственного долга, рассмотрены положительные и отрицательные социально-экономические последствия долговых заимствований для стран заемщиков. Проанализирована динамика основных показателей государственного долга отдельных экономически развитых и развивающихся странах мира. Рассмотрена возможность его погашения. В целях удовлетворения разнообразных потребностей общества, для покрытия своих расходов государство вынуждено привлекать свободные финансовые ресурсы хозяйствующих субъектов и населения. Государственный долг является, наравне с налоговыми поступлениями и эмиссией денежных средств, основным источником покрытия дефицита бюджета. Финансовый климат любого государства, перспективы его развития определяются, прежде всего, состоянием таких показателей как величина государственного бюджета, дефицита, и конечно, государственного долга, который является - агрегированной характеристикой как бюджета, так и дефицита. В настоящее время в условиях продолжающегося мирового финансового кризиса проблема состояния государственного долга и управления им становится все более актуальной. Цель исследования - определение сущности, последствий государственного долга и поиск возможностей его погашения. Для достижения цели были поставлены следующие задачи: уточнить экономическую сущность государственного долга; раскрыть положительное и отрицательное влияние государственной задолженности на социально-экономические процессы; проанализировать динамику государственного долга отдельных стран мира; рассмотреть возможность его погашения. С экономической точки зрения: "Государственный долг - это система денежно-кредитных отношений, в результате которых происходит перераспределение временно свободных денежных средств резидентов и нерезидентов, иностранных государств и международных финансовых организаций в процессе которых образуется долговые обязательства для удовлетворения государственных потребностей". В настоящее время рост государственной задолженности рассматривается как условие экономического развития. С помощью государственного долга обеспечивается способность государства решать поставленные социально-экономические задачи, осуществляется государственное регулирование экономики. Государственный долг может иметь как положительное значение для страны, так и отрицательное. Величину государственного долга следует рассматривать в сравнении с другими макроэкономическими показателями состояния экономического развития страны, такими, к примеру, как ВВП. Этот показатель показывает возможность обслуживания долга за счет произведенного в стране продукта за год. Причем, если наблюдается рост ВВП, то и долг может увеличиваться, главное, чтобы темпы роста ВВП превышали темп роста долга. Анализ мировой практики государственных заимствований свидетельствует, что государственный долг - это нормальное явление в финансовом хозяйстве цивилизованной страны. Однако, он свидетельствует о разрыве между экономическими возможностями и социальными потребностями страны. Объем государственного долга большинства стран мира ежегодно увеличивается и полное погашение этих долговых заимствований в настоящее время становится все более нереальным из-за их размера, и государственный долг превращается виртуальную величину. Поэтому, многие страны-должники стараются принять все возможные меры, чтобы не попасть в список безнадежных заемщиков. Главным путем решения проблемы роста государственного долга стран-заемщиков является мобилизация собственных усилий по подъему экономики своей страны, а именно: реализация политики, направленной на сокращение расходов государственного долга, рационализацию импорта, расширение и диверсификацию экспортного потенциала, повышение эффективности использования внешних кредитов и ряд иных мероприятий. В то же время, необходимо отметить, что взаимные долговые обязательства разных стран мира являются фактором стимулирующим экономическое развитие страны и укрепляющим международное сотрудничество.

Розроблено концептуальні засади імплементації фіскальних (боргових) правил в Україні з урахуванням світового досвіду та з орієнтацією на відновлення її боргової стійкості в умовах значної проциклічності вітчизняної економіки та фіскальної політики. Розглянуто сутність, цілі та завдання фіскальних (боргових) правил. Визначено роль боргового правила, правила збалансованого бюджету, доходів та витрат у формуванні проциклічної фіскальної політики. Встановлено, що правило збалансування бюджету з урахуванням циклу чи з використанням структурного сальдо має найбільший ациклічний ефект. На основі порівняння з розвиненими країнами світу та країнами світу, що розвиваються, доведено значну проциклічність фіскальної політики України та обгрунтовано необхідність впровадження механізму фіскальних правил для підвищення її боргової стійкості. Його деталізацію запропоновано здійснювати з урахуванням конкретних фіскальних (боргових) таргетів та супутніх заходів щодо впровадження фіскальних правил. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є проведення математичного моделювання впливу окремих фіскальних (боргових) таргетів на економічне зростання та боргову стійкість України.

Розглянуто загальну макроекономічну ситуацію, що пов'язана із зовнішнім боргом. Проаналізовано сучасні тенденції управління зовнішніми позиками країн, зокрема України. Розкрито вплив зовнішніх позик країн світу на економічні показники України.

Розглянyто поняття фінансової кризи. Охарактеризовано можливі причини та наслідки для різних країн, зокрема ПРК та країн, що розвиваються.

За сучасних умов, в період фінансової глобалізації державний борг є невід'ємною складовою фінансових систем більшості країн світу. Особливо вагомими є пріоритети боргової політики для країн з трансформаційною економікою, адже саме їм для проведення та досягнення ефективного результату реформ необхідно виділяти значну кількість фінансових ресурсів. Важливим є розроблення та реалізація цілісної боргової стратегії, а також коригування її на вирішення поточних проблем. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика боргової політики держави є на сьогодні доволі актуальною для більшості країн світу та поширеною в наукових працях відомих зарубіжних та вітчизняних науковців. Вагомий внесок у дослідження питань державного боргу та боргової політики зробили такі зарубіжні вчені: Р. Барро, Д. Бьюкенен, А. Вагнер, Дж. Кейнс, Д. Рікардо, П. Самуельсон, Дж. Стігліц, У. Томпсон, Ф. Фрідман та інші. Теоретичним та практичним питанням щодо формування, управління та обслуговування державного боргу в умовах трансформаційних змін в економіці присвячені роботи таких вітчизняних науковців: О. Василика, І. Запатріної, Л. Лисяк, І. Лук'яненко, А. Мазаракі, М. Пасічного, В. Федосова, і. Чугунова та інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Проте існує ряд недостатньо розкритих питань, які стосуються формування та погашення державного боргу в умовах трансформації економіки як в середньостроковому, так і в довгостроковому періодах. Постановка завдання, мети дослідження. Завданням дослідження є аналіз державного боргу України як результату реалізації боргової політики. Мета дослідження - визначення основних завдань боргової політики України. Метод або методологія проведення дослідження. Використано сукупність методів наукового дослідження: системного підходу, статистичного аналізу, структурування, аналізу та синтезу та ін. Викладення основного матеріалу (результати роботи). Проаналізовано показники державного та гарантованого державою боргу в розрізі валют погашення, структуру внутрішніх державних позик, які залучені до бюджету шляхом розміщення облігацій на первинному ринку. Запропоновано пріоритетні завдання боргової політики на середньострокову та довгострокову перспективу. Галузь застосування результатів. Результати цього дослідження можуть бути застосовані в процесі формування та реалізації боргової політики України. Висновки: на сучасному етапі економічного розвитку країни важливим є підвищення результативності використання методів управління державним боргом на основі формування пріоритетів боргової політики держави на середньострокову та довгострокову перспективу. При проведенні ефективної боргової політики урядом країни має відбутися зменшення поширення кризових явищ і боргових ризиків, а також зниження загального боргового навантаження на економіку. Визначено пріоритетні завдання боргової політики України на середньострокову перспективу.