Аналізується роль і значення оборонних витрат як вагомих складових національної економіки. Критично переосмислено зарубіжний досвід з даної проблематики, економічний аспект історії українського війська, проаналізовано перший "військовий бюджет" Гетьманщини (середина ХVIII ст.), показано актуальність і важливість впливу оборонних витрат не лише на безпеку держави, а й на її економічний стан. Розроблено модель трансформації оборонної економіки для функціонування в умовах ринкових відносин, обгрунтовано механізми фінансового забезпечення оборонних потреб у перехідний період. Викладено конкретні рекомендації щодо планування, прогнозування та ефективного використання видатків на оборону в умовах фінансових обмежень.Пропонується залучати суб'єкти приватного сектора економіки для обслуговування оборонної сфери (аутсорсинг) на конкурсних засадах. Містяться математичні розрахунки, графічний матеріал (діаграми, малюнки, графіки, порівняльні таблиці), а також визначення наукових термінів.

Індекс рубрикатора НБУВ: У526.156

Рубрики:

Видатки на державне управління та оборону <світова економіка>

Шифр НБУВ: Ж69817 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У50-981 + У526.156

Рубрики:

Світова економіка в цілому

Видатки на державне управління та оборону <світова економіка>

Шифр НБУВ: Ж69817 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что выборка стран для определения экономических последствий военных расходов должна быть относительно однородной. Изучена долгосрочная и причинно-следственная связь между военными расходами и экономическим ростом сверхдержав мира. Использованы метод авторегрессивного распределённого лага и технология Тода-Ямамото для данных за 1973 - 2011 годы. В результате выделена группа из 7 стран, входящих в "большую восьмерку", и обнаружена общая тенденция в разделении причинности, которая может быть описана отдельно для развитых и развивающихся стран.

Процеси глобалізації у світовій економіці посилюють тенденції залежності бюджетної політики країн, у тому числі у сфері формування публічних видатків, від міжнародних відносин. У науковій літературі доволі грунтовно розкрито різноманітні механізми залежності публічних видатків від міжнародних відносин. Однак обгрунтовані наукові позиції щодо тих чи інших наслідків для видатків бюджетів різних країн не впорядковано в цілісну систему зовнішніх чинників. Мета роботи - систематизація вчення про вплив міжнародних відносин, у яких бере участь країна, на видатки державного бюджету та розвиток теоретичних положень фінансової науки про зміни публічних видатків під впливом міжнародних відносин. Запропоновано згрупувати чинники, які впливають на публічні видатки, у 4 напрями: геополітичні; юридичні, фінансово-кредитні; інфраструктурні. Серед геополітичних чинників, які найбільше впливають на видатки держави, виокремлено військову агресію, ізоляцію, санкції, втручання у внутрішні справи країни тощо. Важливе значення для публічних видатків мають міжнародно-правові (юридичні) чинники, а саме: правові акти міжнародних інституцій, правомочність яких поширюється на державу; ухвали міжнародних судів; рішення міжнародних фінансових організацій. Із-поміж чинників міжнародної фінансово-кредитної системи, від яких залежать видатки національних бюджетів, зазначено стан, динаміку, тенденції на міжнародних фінансових, валютних, кредитних ринках. Наслідки інфраструктурних чинників для публічних видатків проявляються через створення об'єктів глобальної інфраструктури, їхня модифікація та ліквідація. Одержані результати надають змогу чіткіше ідентифікувати міжнародні чинники, що впливають на публічні видатки, та більш грунтовно розуміти природу такого впливу.