Розглянуто суть, роль та значення місцевого самоврядування в Україні. Розкрито світовий досвід муніципального управління. На прикладі кількох країн (ФРН, Франції, Шотландії, Канади, США та ін.) доведено, що, незважаючи на історичні, географічні, національні, політичні та інші відмінності, місцевому самоврядуванню властиві подібні основні проблеми, які потрібно вирішувати незалежно від особливостей країни. Висвітлено питання фінансового забезпечення діяльності органів муніципального управління зарубіжних країн.

Наведено результати аналізу глобалізаційних впливів на регіональну економічну політику (ЕП) держав. Висвітлено особливості змін в управлінні регіональним розвитком за умов глобалізації. Охарактеризовано принципи здійснення регіональної політики в країнах Європейського Союзу, обгрунтовано шляхи джерел і механізмів проведення більш ефективної регіональної ЕП України в контексті європейської інтеграції, а також визначення інвестиційної політики як основи економічного розвитку регіонів країни.

Приведены результаты анализа глобализационных влияний на региональную экономическую политику (ЭП) государств. Освещены особенности изменений в управлении региональным развитием в условиях глобализации. Охарактеризованы принципы осуществления региональной политики в странах Европейского Союза, обоснованы пути источников и механизмов проведения более эффективной региональной ЭП Украины в контексте европейской интеграции, а также определения инвестиционной политики как основы экономического развития регионов страны.

Індекс рубрикатора НБУВ: У521.251-55 + У9(4УКР)212.51-55

Рубрики:

Регіональне управління у світі

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано сучасний стан управління регіональним розвитком в Україні; виявлено недоліки сучасної державної регіональної політики; висвітлено зарубіжний досвід побудови державної стратегії регіонального розвитку, зокрема вимоги та принципи європейської структурної політики. Ведеться пошук шляхів вирішення ключових проблем забезпечення сталого регіонального розвитку в Україні, зокрема, удосконалення міжбюджетних відносин, активізації інвестиційної діяльності та транскордонного співробітництва в регіонах.

Проанализированы теоретические основы государственного регулирования хозяйственной деятельности регионов и его социально-экономическая природа. Уделено внимание обоснованию модели региональной экономики, роли государства в социально-экономической трансформации региона, взаимосвязи государственного регулирования и самоорганизации общества. Проанализировано влияние экономической идеологии на пределы государственного вмешательства в региональную экономическую политику. Предложена схема государственного регулирования хозяйственной деятельности регионов Украины, способствующая повышению их конкурентоспособности, а также жизненного уровня населения в условиях рыночных отношений.

Розкрито теоретичні основи й існуючу практику формування та реалізації державної регіональної політики, державного управління на регіональному рівні з урахуванням світового досвіду та сучасного стану соціально-економічного розвитку держави. Висвітлено особливості управління стратегією регіонального розвитку (РР). Показано місце планування та прогнозування у системі управління РР. Увагу приділено методологічним засадам аналізу РР, управлінню розвитком економічного потенціалу регіону. Проаналізовано особливості управління регіональними кризовими ситуаціями, міськими агломераціями.

Раскрыты теоретические основы и существующая практика формирования и реализации государственной региональной политикой, государственного управления на региональном уровне с учетом мирового опыта и современного состояния социально-экономического развития государства. Освещены особенности управления стратегией регионального развития (РР). Показано место планирования и прогнозирования в системе управления РР. Внимание уделено методологическим основам анализа РР, управлению развитием экономического потенциала региона. Проанализированы особенности управления региональными кризисными ситуациями, местными агломерациями.

Поглиблено теоретико-методологічні засади управління територіальним розвитком за умов непередбачуваних змін внутрішніх і зовнішніх джерел генерування динамічного поступу. Проаналізовано тенденції розвитку антикризового управління територіальним розвитком в країнах світу. Розвинено теоретичні засади інформаційно-аналітичного забезпечення органів управління та місцевого самоврядування різних рівнів щодо забезпечення керованого соціально-економічного розвитку територій за умов динамічних змін. Проведено моніторинг стану та динаміки територіальних систем на предмет оконтурення деструктивних явищ та ефективності управлінських впливів. Запропоновано концептуальні засади здійснення діагностики кризових явищ на регіональному та муніципальному рівнях. Визначено інструменти банківської, податкової й інвестиційно-інноваційної політики в системі антикризового управління. Запропоновано концептуальні підходи до формування антикризового управління територій різних рівнів управління.

Розглянуто аспекти регіонального розвитку та формування нових підходів щодо державної регіональної політики. Проаналізовано тенденції в економічній регіональній концентрації й зростанні асиметричності регіонального розвитку. Розкрито сутність, цілі та основні завдання регіональної політики, визначено результативність механізмів та інструментів її реалізації. Висвітлено еволюцію формування та зміни у регіональній політиці розвинутих країн світу за умов відкритої економіки. Обгрунтовно основні напрями подальшої інституалізації державної політики регіонального розвитку в Україні.

Викладено основні теоретичні питання регіонально-адміністративного менеджменту. Розкрито сутність та значення місцевого самоврядування. Охарактеризовано структуру місцевих бюджетів. Обгрунтовано методологію регіональної економічної діагностики. Розглянуто управління природними ресурсами та охороною довкілля. Проаналізовано сутність антикризового управління та проблеми регіонального розвитку. Викладено регіональні концепції сталого розвитку.

Розглянуто методологічну базу досліджень державного регулювання соціально-економічного розвитку, визначено особливості формування концепції розвитку регіону за умов ринкової економіки та проблеми, які заважають прискоренню прогресивного розвитку, обгрунтовано шляхи їх подолання, що пов'язані зі зміною підходів до державного управління. Досліджено теоретичні засади державного управління, зародження, становлення, історичні умови функціонування науки управління, здійснено поглиблення уявлень щодо законів управління. На підставі узагальнення характерних рис, виконання основних функцій у державному управлінні розглянуто зміст поняття "регіональне управління". Визначено зміст, структуру та класифікацію механізмів державного управління. Розроблено концептуальну модель організаційно-економічного механізму управління регіоном. Розглянуто тенденції та перспективи становлення структури механізму управління сталим розвитком регіону. З метою підвищення ефективності прийняття державноуправлінських рішень проведено вдосконалення регіональної моделі, що відбиває соціально-економічну систему регіону, дозволяє детально підійти до аналізу різноманітних процесів, здійснення яких формує найважливіші показники результативності функціонування того чи іншого регіону.

Проаналізовано теоретико-методологічні передумови та загальну спрямованість розвитку регіонального менеджменту. Розглянуто питання поширення світового досвіду регіонального менеджменту та обгрунтування пріоритетів національної моделі регіонального управління. Визначено ключові напрями розвитку українського регіонального менеджменту. Проаналізовано тенденції розвитку інноваційної на науково-технічної діяльності у Донецькій області. Розкрито особливості індикативного оцінювання регіональних процесів соціалізації в Україні. Увагу приділено новітнім можливостям стимулювання бізнес-середовища, зокрема формуванню кластерів і мереж.

З'ясовано розходження в характері економічних проблем державного регулювання, з якими зіштовхуються ті або інші регіони різних держав, проаналізовано різні підходи до їх вирішення та впровадження в Україні.

Предмет, цель работы: в качестве предмета исследования была выбрана социально-экономическая система, структура которой представляет из себя сложную взаимосогласованную систему. Основополагающим звеном данной структуры являются бюджетные отношения, как на региональном, так и на межрегиональном уровне. Оптимизация бюджетных отношений способствует раскрытию экономического потенциала региона. Использованы методы логического и сравнительного анализа, метод репрезентативных показателей. В частности, для обобщения развития региональной экономической системы был реализован системный анализ факторов, из которых определяющим был назван уровень налоговой нагрузки. Представлена схема анализа экономического развития региональной социально-экономической системы с учетом динамических показателей, сформулированы основополагающие принципы формирования территориальной структуры. Область применения результатов: практическая деятельность государственных органов управления субъектов РФ, а также других стран, заинтересованных в продвижении собственных регионов и в повышении их экономического потенциала. Выводы: изучение и обогащение опыта анализа территориального образования непосредственно влияет на развитие экономического потенциала региона. Знание структуры территориального образования и основных закономерностей его формирования, позволяет эффективно управлять развитием территории и формировать наиболее оптимальные методы управления.

Мета роботи - вивчення світового досвіду оцінки ефективності розвитку регіональних соціально-економічних систем, виокремлення значення системного підходу та різноманітності факторів соціально-економічного розвитку на пошук шляхів ефективного управління територіальним розвитком, встановлення доцільності застосування кращих іноземних прикладів для України. Проаналізовано переваги світових практик оцінки розвитку соціально-економічних процесів, їх вплив на побудову системи управління прогресивним регіональним розвитком. Оцінено можливості використання вивченого досвіду для формування нових підходів в управлінні регіональним соціально-економічним розвитком, вибору пріоритетів і напрямів реалізації ефективної державної регіональної політики в Україні. Зроблено висновок, що необхідною й актуальною складовою аналізу соціально-економічного розвитку регіонів є запровадження постійного поточного моніторингу основних показників соціально-економічного розвитку. Дослідження вказаних вище напрямків є предметом подальших наукових досліджень щодо вдосконалення державного управління соціально-економічними процесами на рівні регіонів.

Purpose. Efficiency of regional resource management improvement based on self-organization and adaptation in multi-agent systems in conditions of uncertainty and dynamic environment. Methodology. The given research studies are based on using system analysis methods in order to choose the directions of modeling regional management processes; simulation modeling and theory of multi-agent systems for agent simulation model for regional resource management development. Findings. Analysis of regional development management features and existing approaches and methods of analysis and decision making in this field was carried out. A structure of simulation agent model for regional resource management was designed. Originality. Simulation agent model for regional resource management was developed, economical self-organization and collective adaptation of model elements with their own interests and decision making process were implemented, which allows flexible decentralized resource management planning in conditions of a dynamic environment. Practical value. The designed model represents methodological basis for creating management decision making tools, which provides development planning and effective regional resource usage.

Розглянуто основні аспекти вирішення на державному рівні регіональних проблем у транзитивних країнах (Польща, Угорщина, Словаччина), виявлено закономірності даних процесів. Сформульовано пропозиції щодо вирішення подібних проблем в Україні з урахуванням закордонного досвіду.

Предмет роботи - міжнародний досвід забезпечення соціально-економічних потреб територіальних громад. Мета роботи - аналіз міжнародного досвіду функціонування територіальних громад зарубіжних країн. Досліджено зарубіжний досвід функціонування фондів розвитку громад з метою використання цього інструменту фінансування місцевого розвитку в Україні. Проаналізовано перешкоди на шляху створення фондів розвитку громад та перспективи їх функціонування в Україні та у світі. Результати дослідження можуть використовуватися у практичній економічній і управлінській діяльності. Висновки: світовий досвід більшості зарубіжних країн переконує, що управління місцевими справами, як правило, здійснюється як через призначені з центру органи державної адміністрації на місцях, так і через представницькі органи, які обираються населенням відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Показано, що загальна економічна суперечність між потребами та можливостями забезпечилa основу для поліструктурного бачення регіонального стратегічного управління та розробки теоретичної моделі регіонального потенціалу. Компонентна модель регіонального потенціалу складається з двох основних частин, зокрема, з ресурсної компоненти та компоненти ефективності. Модель регіонального потенціалу налаштована з урахуванням двох управлінських аспектів, що включають екстенсивний та інтенсивний шляхи розвитку. Оцінено потенціал регіонів України та визначено їх кластери. Методологію DEA застосовано для оцінювання рівня технічної ефективності, a таксономічні індекси розраховано для оцінювання рівня розвитку ресурсів регіону.

Проведена систематизация подходов к идентификации депрессивных регионов (ДР), приведены их основные отличительные особенности. Разработан и апробирован на примере Карагандинской области комбинированный подход к идентификации ДР, основанный на исследовании темпов экономического развития и потенциала региона. Определены основные направления оздоровления ДР в зависимости от их потенциала.

Разработана и с помощью экономико-математических методов обоснована декомпозиция процесса организации высокотехнологичного бизнеса на региональном уровне, на основании которой приведена авторская структурная модель интеграционного взаимодействия региональных хозяйствующих субъектов, планируемых к партнерству. Проработан математический аппарат организации высокотехнологичного бизнеса, базирующийся на принципах конструктивно-технологической и территориальной близости региональных хозяйствующих субъектов, планируемых к интеграции, с учетом ранговой оценки и определения опорного производства. Предложен комплекс показателей, влияющих на формирование производственной базы высокотехнологичного бизнеса в регионе и отражающий экономико-технологический, финансово-хозяйственный и научно-производственный потенциалы составляющих его хозяйствующих субъектов.