Висвітлено еволюцію поглядів на виникнення держави й її економічну роль, сучасні концепції державної власності, особливості функціонування державного сектору економіки за умов різних моделей ринку. Розглянуто державу як суб'єкт підприємницької діяльності. Розкрито проблеми приватизації державної власності в Україні та фактори, що обумовлюють масштаби державного сектору економіки. Проаналізовано варіанти реалізації соціальної політики та основні напрями інституціональних перетворень в країні.

Освещены эволюция взглядов на возникновение государства и его экономическую роль, современные концепции государственной собственности, особенности функционирования государственного сектора экономики в условиях разных моделей рынка. Рассмотрено государство как субъект предпринимательской деятельности. Раскрыты проблемы приватизации государственной собственности в Украине и факторы, обусловливающие масштабы государственного сектора экономики. Проанализированы варианты реализации социальной политики и основные направления институциональных преобразований в стране.

Розглянуто зміст нормативно-правової складової інституційної архітектоніки державної форми власності. На основі узагальнення світового досвіду розкрито аспекти юридичного забезпечення функціонування інституту державної власності, а також запропоновано заходи її правового захисту у вітчизняній економіці.

Створено концепцію, яка узагальнює теоретичні обгрунтування раціональних масштабів державної власності на засоби виробництва у багатоукладній економіці. Проведено порівняльні розрахунки ефективності діяльності приватно-колективних та державних підприємств і показано, що неефективність державного сектору носить системний, глобальний характер. Зроблено висновок, що методи трансформації державної власності в Україні неадекватні її раціональному використанню. Розроблено положення про особливі функції державного сектору, який є матеріальною основою створення приватного сектору й одночасно носієм загальнонаціональних інтересів і засобом активізації суспільного виробництва в цілому. Зазначено, що в перехідній економіці України виявляється суперечність між державними інтересами та інтересами службовців органів державного управління. Зроблено висновок, що державний апарат, з одного боку, змушений проводити роздержавлення власності, а з другого - представники державного апарату гальмують трансформаційні процеси та намагаються використати їх з метою задоволення особистих інтересів. Розроблено теоретичну модель поступового підвищення ефективності підприємств державного сектору та наближення інтересів суб'єктів державного управління до загальнодержавних інтересів у процесі формування громадянського суспільства та, відповідно, нового управлінця державного сектору: творчого, ініціативного, доброчесного, некорумпованого працівника та захисника державних інтересів.

Розглянуто питання вдосконалення державного регулювання процесу реформування власності на системних засадах з урахуванням формування приватного сектору (шляхом приватизації), реформування державного та комунального сектору. Удосконалено концептуальні засади державного регулювання зазначеного процесу на загальнодержавному та регіональному рівнях (зокрема забезпечення балансу інтересів його суб'єктів) і методологічних підходів до обгрунтування об'єктів, що підлягають приватизації. Розроблено пропозиції щодо визначення системи показників для оцінки масштабів суспільного сектору, методичні рекомендації щодо оцінки наслідків реформування відносин власності, а також класифікації та реформування об'єктів соціальної інфраструктури.

Розкрито теоретико-методологічні засади поняття власності, її місце та роль в сучасних економічних системах. Проведено комплексний аналіз процесу демократизації власності, розкрито її значення у формуванні ринкового господарства та як найважливішого чинника соціалізації, динамізму й ефективності економіки. Проаналізовано роль державної власності в змішаній економіці розвинутих країн, узагальнено шляхи та способи трансформації державної власності за сучасних умов. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення методів реформування державної власності в перехідній економіці України та створення умов для формування ефективного власника. На підставі аналітичного прогнозу соціально-економічних наслідків впровадження моделей трансформації власності запропоновано науково-практичні рекомендації щодо підвищення ефективності роздержавлення.

Визначено методологію дослідження державної власності й її сутність. Розкрито чинники, що зумовлюють необхідність державної власності, визначено її функції та шляхи формування. Проведено аналіз процесу й оцінювання наслідків реформування державної власності. Розглянуто проблеми, що стоять на перепоні розвитку державної власності, та запропоновано шляхи їх вирішення. Визначено фактори розвитку державної власності у вітчизняній економіці. Запропоновано критерії та показники ефективності державної власності у трансформаційній економіці України. Доведено важливість удосконалення економічного механізму реалізації державної власності з метою підвищення її ефективності. Обгрунтовано основні напрямки удосконалення економічного механізму реалізації державної власності та його правового забезпечення за умов трансформаційної економіки України.

Проаналізовано роль та місце державної власності у формування ринкової економічної системи. Розглянуто правові й інституціональні умови формування системи управління державними корпоративними правами в економіці України. Визначено особливості системи управління державними та змішаними підприємствами в зарубіжних країнах. Сформульовано поняття "корпоративні права держави". Проведено оцінювання економічної ефективності управління державними корпоративними правами в економіці України й окремо в державних підприємствах вугільної галузі. Розроблено організаційно-економічний механізм управління корпоративними правами держави за рахунок зміни структури суб'єкта й об'єкта управління, що сприятиме розвитку системи управління державними корпоративними правами, підвищенню прозорості процесу управління й ефективності державного та суспільного контролю.

Розкрито сутність та особливості реалізації державної власності (ДВ), теоретико-методологічні основи її управління на основі світового досвіду. Проаналізовано систему управління ДВ в Україні, визначено шляхи її вдосконалення. Обгрунтовано напрями підвищення ефективності управління ДВ, розвитку системи управління ДВ у корпоративному секторі.

Раскрыты сущность и особенности реализации государственной собственности (ГС), теоретико-методологические основы её управления на основе мирового опыта. Проанализирована система управления ГС в Украине, определены пути её усовершенствования. Обоснованы направления повышения эффективности управления ГС, развития системы управления ГС в корпоративном секторе.

Розглянуто сутність і особливості формування інституту державної власності, а також процеси його взаємодії з іншими базовими інститутами національної економіки, якими є інститути держави, влади, права, бізнесу, довіри та конкуренції. Інститут державної власності визначено як запроваджені державою у національній економіці норми і правила взаємодії суб'єктів у сфері реалізації правомочностей на об'єкти державної власності. Зазначено, що основним критерієм поняття "інститут державної власності" є деперсоніфікованість відносин власності. Виявлено типові причини несприятливості інституційного середовища для розвитку макросистем загалом та для розвитку України зокрема. На основі аналізу світової практики визначено найбільш значущі для України принципи інституційної організації регулювання державної власності. Здійснено інституційний аналіз механізму регулювання державної власності України з визначенням його особливостей, що виявляються за умов інституційних змін. Охарактеризовано ознаки легітимної взаємодії базових інститутів національної економіки. Встановлено, що запровадження ефективно діючого інституційного механізму регулювання державної власності в Україні дозволяє вирішувати суперечності функціонування національної економіки та реалізувати пріоритетні інституційні напрями регулювання державної власності.

Представлено критичний огляд основних положень колективної монографії "Управління об'єктами державної власності: методичне та інформаційно-аналітичне забезпечення", виданої за редакцією І. Г. Манцурова та О. Ю. Рудченка в Інституті системних статистичних досліджень у 2021 р. Стисло висвітлено і охарактеризовано результати зробленого авторами аналізу процесів реформування вітчизняного державного сектору, приватизації, моніторингу управління об'єктами державного сектору, можливостей використання стратегічно важливих для економіки та безпеки держави підприємств. Розкрито суть основних пропозицій дослідників щодо стратегії реформування державного сектору; напрямів удосконалення механізму управління об'єктами державної власності; особливостей подальшого проведення приватизації під кутом зору її соціально-економічної ефективності; методичних положень щодо визначення раціонального розміру і структури державного сектору залежно від цілей та завдань розвитку країни; організації системи моніторингу й оцінювання ефективності управління об'єктами державного сектору; засад формування стратегічно важливих для економіки і безпеки держави підприємств з точки зору забезпечення ними стійкості національної економіки та пріоритетів її розбудови.