Проанализировано влияние процесса информатизации на формирование нового образа жизни общества и человека. Определены аспекты взаимоотношений субъектов хозяйствования, человека и общества в реальном и виртуальном мире.

Висвітлено закономірності формування обмінного курсу, механізми його впливу на інфляцію та економічний розвиток України. Розкрито макроекономічний аспект процесу курсоутворення, залежність між темпами зміни валютного курсу та інфляції. Значну увагу приділено актуальним проблемам валютної політики на сучасному етапі для стимулювання економічного розвитку та структурної перебудови економіки.

Освещены закономерности формирования обменного курса, механизмы его влияния на инфляцию иэкономическое развитие Украины. Раскрыты макроэкономический аспект процесса курсообразования, зависимость между темпами изменения валютного курса и инфляции. Значительное внимание уделено актуальным проблемам валютной политики на современном этапе для стимулирования экономического развития и структурной перестройки экономики.

Рассмотрен процесс формирования информационных концепций в ходе эволюции экономической мысли от учения А.Смита до современных неоинституциональных подходов к исследованию роли и места информации в социально-экономических отношениях. Проведен макроэкономический анализ информационных потоков, в частности, выбора методологии их исследования на макроуровне, рассмотрения информации как ресурса, продукта и товара, выявления степени влияния информации на экономику благосостояния. Определены место и роль информации в микроэкономическом анализе на основании исследования предприятия как субъекта информационно-экономических отношений, анализа субъективного экономического поведения в условиях неограниченности информационных ресурсов. Приведена оценка степени влияния информации на экономические интересы, которое обусловлено ускоряющимся научно-техническим прогрессом, изменяющим систему и структуру информационных потоков, и развитием институтов их перераспределения, обусловливающих определение стоимости и цены (полезности) информации. Изложены основные тенденции формирования, становления и развития информационной экономики в мировом масштабе и в Украине.

Розкрито головні особливості та закономірності функціонування світ-системного ядра як провідного осередку інформаціоналізації та випереджаючого технологічного розвитку сучасного світу. Встановлено, що в межах світ-системного ядра соціально-економічний розвиток та природа інформаціонального суспільства мають досить відмінні форми. Визначено, що основа новітньої теорії економічного зростання має грунтуватися на розумінні взаємозв'язку між технологічними новаціями та інтересами і можливостями фірм і національно-державних інститутів.

Концепт "економіка, основана на знанні" розглянуто як одну із граней інформаційної економіки. Відображено такі реальні тенденції розвитку економіки знань, як перетворення знання на важливіший фактор виробництва, широкомасштабне використання нових інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та інформаційної інфраструктури, розвиток сервісної економіки та випереджаюче зростання наукоємних послуг для бізнесу.

Розглянуто економічні основи інформатизації, що виступає передумовою інноваційного типу розвитку суспільства. Також розкрито економічну сутність категорії "інформація", що лежить в основі якісних змін усіх етапів розвитку людства. Особливу увагу приділено втіленню інноваційно-цільової стратегії, що грунтується на формуванні та реалізації цілей інформатизації.

Розглянуто роль і значення інформації та знань на сучасному етапі розвитку економіки, а також багатоаспектність їх трактовки. Викладено підхід до смислового наповнення і розуміння цих термінів. Досліджено питання про те, що саме слід вважати всезагальною і суспільною інформацією, а що - знанням на загальнонауковому і прикладному рівнях.

Досліджено понятійний апарат і передумови процесу інформатизації управління регіоном. Охарактеризовано систему інформатизації управління регіоном з її основними елементами - ресурсами, технологіями, забезпеченням тощо. Висвітлено перспективи цієї справи на базі розробки й реалізації регіональних програм.

Проаналізовано обгрунтованість розгляду теорії інформаційної економіки як однієї з нових дослідницьких парадигм економічної науки. Висвітлено зміст поняття "парадигма" і неоднозначність його вживання в суспільних науках. Запропоновано критерії віднесення певної теорії до кола економічних парадигм. Розглянуто методологічні особливості застосування в економічному аналізі теорії парадигм як однієї з неопозитивістських моделей структурування і розвитку наукового знання.

Досліджено теоретико-методичні засади виникнення закономірностей та суперечностей у процесі становлення інформаційно-економічних відносин. Розроблено теоретичні та концептуальні підходи щодо вивчення ринку інформаційних послуг в Україні, а також його подальшого удосконалення. Встановлено закономірності та специфіку ринку інформаційних послуг. Визначено місце та роль інформаційної послуги в системі ринкової економіки та макроекономічній політиці держави. Розкрито зміст економічної категорії "інформація" як особливого виду товару та ресурсу, в якого відсутня адекватна форма доходу. Запропоновано сегментацію ринку інформаційних продуктів та послуг. Досліджено світовий досвід забезпечення потреб в інформаційному продукті за ринкових умов його реалізації. Наведено класифікацію поширених у світовій практиці моделей інформаційних ринків та механізмів їх функціонування. Вперше розроблено модель ціноутворення на продукт інформаційного ринку, а також моделі інтеграції інформаційного ринку в управлінський процес на мікроекономічному рівні. Узагальнено європейський досвід правового регулювання інформаційного ринку й обгрунтовано можливості його використання в Україні. Визначено соціальні чинники виникнення інформаційної нерівності в суспільстві, обгрунтовано шляхи та механізми її подолання. Розроблено пропозиції щодо удосконалення механізму формування ринку інформаційних послуг в Україні.

Систематизовано підходи щодо вивчення трансформації суспільства від традиційної ринкової системи господарювання до нової інформаційної системи. Проаналізовано вплив глобалізації на процес інформаційної трансформації, виділено способи їх взаємодії. Розкрито сутність поняття "інформаційне суспільство", визначено чинники, що впливають на його формування. Розглянуто загальні фактори розвитку інформаційної економіки й окреслено сфери, на які максимально впливає інформатизація. Розроблено методику структуризації інформаційного ринку, сутність якої полягає у визначенні форми, якої набуває інформація у системі економічних відносин на інформаційному ринку. Обгрунтовано необхідність удосконалення державного регулювання суспільних відносин в інформаційній економіці.

Дисертацію присвячено комплексному вивченню особливостей інформаційного бізнесу та інформаційно-комунікаційних технологій, їх динаміки розвитку, інфраструктури, ринків і ролі, яку вони відіграють у сучасній економіці України. Наведений комплексний аналіз інформаційного бізнесу та інформаційно-комунікаційних технологій. Досліджені об'єкти, засоби, середовище й умови здійснення регіональної науково-технічної політики. Розроблені методичні підходи та інструментарій обгрунтування пріоритету інформаційного бізнесу як інноваційного засобу розвитку економіки України. Сформульовані основні напрямки вдосконалення існуючої інфраструктури інформаційного бізнесу та інформаційно-комунікаційних технологій в Україні.

Розроблено теоретичні, методичні, науково-методичні та концептуальні засади визначення місця та ролі інформації в економічній структурі сучасного суспільства. Розкрито сутність інформації як категорії економічної теорії та фактора соціально-економічного розвитку. Проведено порівняльний аналіз понять "постіндустріальна економіка" й "інформаційна економіка", розкрито їх характерні особливості. Запропоновано концептуальну теоретичну модель оптимального співвідношення ресурсів, енергії й інформації, які використовуються в економіці з метою досягнення економіки добробуту з урахуванням потреб споживача та максимізації рівня їх задоволення. Розроблено класифікацію інформаційних ресурсів, яка базується на виробничо-технічних потребах з урахуванням виробничого та життєвого циклу, сфери застосування інформації та виду діяльності господарчої одиниці. Обгрунтовано положення про появу й обіг "інформаційних грошей", виникнення та поширення яких є результатом трансформації продуктивних сил і виробничих відносин. До наукового обігу введено поняття оптимальної раціональності як співвідношення внутрішньої та зовнішньої інформації суб'єкта, визначено її особливості на підставі дослідження раціональності в неокласичному напрямі, а також трансформацій в системі сучасних економічних відносин.

Досліджено державні механізми розвитку інформаційного суспільства (ІС). Проаналізовано "інформаційне суспільство" як провідну ідею сучасного етапу державотворення та запропоновано розглядати державне управління розбудовою ІС як управління перевагами та ризиками постіндустріального розвитку. Показано, що сприяння держави розвитку ІС змінює водночас характер самої держави, вимоги до кадрового потенціалу публічної служби та технологій державно-управлінської діяльності. Визначено, що окрім потенційних переваг розбудови національного ІС в Україні існує й ряд можливих негативних наслідків суспільного розвитку, пов'язаних з інформатизацією, та сформульовано систему завдань органів державної влади та місцевого самоврядування щодо мінімізації екологічних і соцієтальних ризиків українського соціуму в процесі його інтеграції до глобального ІС.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти розвитку інформаційного сектору (ІС) в трансформаційній економіці (ТЕ), визначено методи, механізми та основні напрями його стимулювання. Розкрито сутність, роль та місце інформації та ІС в трансформації економічної системи (ЕС) суспільства. Проаналізовано фактори переходу до інформаційної економіки в процесі соціально-економічного розвитку провідних постіндустріальних країн світу. Визначено ціннісні параметри процесів відтворення ІС, основні перспективи його розвитку в ЕС України. Обгрунтовано доцільність інформаційного забезпечення інфраструктури елементів ринку як фактора забезпечення цільових пріоритетів ТЕ України.

Досліджено концепції економічних відносин у процесі еволюції суспільства. Визначено місце та роль інформаційних потоків у різних моделях економічного зростання країни та виділено етапи інформаційного циклу. Як передумови руху інформаційних потоків виділено інновації, інвестиції, конкуренцію, НДДКР і систему освіти. Виявлено суб'єкти інформаційно-економічного обміну - виробник, споживач, держава. Запропоновано фактори, що визначають ефективність інформаційно-економічної взаємодії: інтенсивність, напрям та якість інформаційних потоків. Тенденції міжнародного руху інформаційних потоків зведені до наступних: асиметрична інтенсивність інформаційно-економічного обміну Україні з країнами світу, невідповідність національних інформаційних потоків критеріям якості та низька ефективність інформаційно-економічного обміну в глобальному інформаційному просторі. Розроблено імітаційну модель руху інформаційних потоків через етапи інформаційного циклу.

Доведено, що інформація є стратегічним фактором, який впливає на започаткування якісно нового етапу в суспільно-економічному розвитку інформаційної економіки. Розкрито особливості становлення ринку інформаційних товарів і послуг у трансформаційній економіці й охарактеризовано сучасні тенденції розвитку. На основі аналізу показників інформаційної діяльності підприємств України розроблено стратегічні складові державного регулювання інформаційного ринку. Проведено теоретичне обгрунтування й аналіз практичної реалізації інформаційної діяльності у забезпеченні підвищення рівня конкурентоспроможності економіки. Розроблено складові стратегії інформаційно-інноваційного розвитку в напрямку формування конкуренто-ефективної економіки країни.

Раскрыты социально-экономические проблемы информационного общества. Рассмотрены закономерности, особенности и противоречия формирования информационной экономики и социально-экономических отношений при переходе к постиндустриальной формации. Уделено внимание совершенствованию информационных технологий в экономике, проблемам конкурентоспособности интеллектуально-информационного капитала, эколого-экономическим последствиям информационного загрязнения окружающей среды, трансформации моделей менеджмента в информационной экономике.

Досліджено зміст основних категорій теорії інформаційної економіки як концепції, історія її становлення, її предмет, особливості інформаційного етапу розвитку суспільства, інтелектуальна власність, авторське право та виробництво інтелектуальної продукції, методологічні риси теорії інформаційної економіки. Суперечливість визначено як одну із ключових ознак цієї теорії, що проявляється у термінологічній, змістовній, теоретико-методологічній площині. Розкрито підходи до визначення економічної інформації, її характеристики, систематизовано основні способи класифікації економічної інформації. Досліджено властиве інформаційному виробництву явище зростаючої віддачі, за якого додаткове залучення виробничих ресурсів призводить до більш ніж пропорційного збільшення обсягу виробленої продукції.

Розглянуто сутність, структуру й основні проблеми становлення та теоретичного осмислення такого нового явища сучасності, як інформаційна економіка (ІЕ). Проаналізовано економічні процеси, пов'язані зі становленням і розвитком ІЕ в національному та світовому господарстві, які трансформуються під впливом зростання масштабів виробництва та поширення інформації як ресурсу та фактора науково-технічного та соціально-економічного прогресу. За допомогою авторської гіпотези, показано, що теорія ІЕ має онтологічний і гносеологічний аспекти. Проаналізовано широкий спектр сучасних теорій, в яких присутні аспекти ІЕ. Увагу приділено взаємодії позитивного та нормативного аспектів теорії ІЕ, концепції нової мережевої економіки, використанню ідей нагромадження інформації та знань в неокласичних теоріях людського капіталу, динамічній теорії створення й управління організаційними знаннями.