Висвітлено традиції фізичного виховання в календарній обрядовості українців, що склались на кінець ХІХ - початок ХХ ст. Проаналізовано фізичні вправи та рухливі ігри, характерні для календарних свят (Трійці, Маковея, Іллі, Красної гірки, Благовіщення, Юрія, Покрови, Івана Купала, Срітення, Водохреща тощо).

Наведено етнологічний аналіз весняної обрядовості Західного Поділля. Розглянуто питання композиції та ретрансляції молодіжним середовищем гаївкового обряду, описано структуру і типологію гаївок в діахронно-синхронному відношеннях, а також їх музично-стильові особливості.

Приведен этнологический анализ весенней обрядовости Западного Подолья. Рассмотрены вопросы композиции и ретрансляции молодежной средой обряда народного творества, описаны его структура и типология в диахронно-синхронном отношении, а также музыкально-стилевые особенности.

Проаналізовано календарно-обрядові пісенні цикли, сезонно-трудовий і весільний з родинно-обрядової групи, а також їх характерні локальні властивості.

Проанализированы календарно-обрядовые песенные циклы, сезонно-трудовой и свадебный из семейно-обрядовой группы, а также их характерные локальные свойства.

Розглянуто основні терміни на позначення дійства "водіння кози" - народну гру, новорічний обряд та різдвяну інтермедію, визначено їх спільні та відмінні риси. Зазначено, що українська народна гра "Коза" (і так само обряд) за різних своїх проявів належить до символіко-міфологічних ігор, в центрі яких - образи природних сил, тваринного і рослинного світу.

Рассмотрены основные термины на обозначение действа "ведения козы" - народная игра, новогодний обряд и рождественская интермедия, определены их общие и отличительные черты. Указано, что украинская народная игра "Коза" (и так же - обряд) в разных своих проявлениях принадлежит к символико-мифологическим играм, в центре которых - образы природных сил, животного и растительного мира.

Висвітлено загальний сценарій січових новорічних ритуалів, який був структурно та семантично багатошаровим і складався з цілого комплексу обрядових дій, що виконувалися зі Святвечора до Водохреща. Зазначено, що дата перерозподілу території та переобрання старшини була постійною, зберігала традиційний зв'язок із сонячним календарем та відповідала семантиці 12-денного циклу, пов'язаного з ідеєю загального становлення світу.

Освещен общий сценарий сечевых новогодних ритуалов, который был структурно и семантически многопластовым и состоял из целого комплекса обрядовых действий, исполнявшихся со Святого вечера до Крещения. Указано, что дата перераспределения территории и переизбрания старшины была постоянной, сохраняла традиционную связь с солнечным календарем и соответствовала семантике 12-дневного цикла, связанного с идеей общего становления мира.

На прикладі фольклорних джерел та народно-календарних звичаїв, передусім зимового циклу, розглянуто прояви ввічливості українців. Зазначено, що до кожного дійства були спеціальні пісні, побажання, у здійснення яких українці вірили і вірять.

На примере фольклорных источников и народно-календарных обычаев, в первую очередь зимнего цикла, рассмотрены проявления вежливости украинцев. Указано, что к каждому действию были специальные песни, пожелания, в осуществление которых украинцы верили и верят.

Висвітлено календарно-обрядову поезію та народні свята зимового, літнього, осіннього циклів. Розглянуто колядки як жанр величальних різдвяних пісень, петрівочні пісні як виняткову форму розваг під час посту. Проаналізовано особливості святкування Зелених свят, а також художньо-стилістичні особливості календарної поезії веснянного циклу. Розкрито зміст понять звичаїв, обрядів. Запропоновано перелік і характеристики основних річних народних свят (за старим стилем), а також звичаїв і обрядів, що їх супроводжують.

Освещены календарно-обрядовая поэзия и народные праздники зимнего, летнего, осеннего циклов. Рассмотрены колядки как жанр величальных рождественских песен, петровочные песни как исключительную форму развлечений во время поста. Проанализированы особенности празднования Зеленых праздников, а также художественно-стилистические особенности календарной поэзии весеннего цикла. Раскрыто содержание понятий обычаев, обрядов. Предложен перечень и характеристики основных народных праздников (по старому стилю), а также обычаев и обрядов, сопровождающих их.

Розглянуто особливості побажальних та величальних мотивів календарних пісень, показано їх генетичну спорідненість. Зазначено, що мета побажальних мотивів - замовити майбутній урожай, здоров'я людини, сімейне благополуччя, а величальних - возвеличити господаря, його родину, господарство тощо. Показано, що основним принципом створення образів у величальних мотивах є принцип ідеалізації.

Рассмотрены особенности пожелательных и величальных мотивов календарных песен, показано их генетическое родство. Указано, что цель пожелательных мотивов - заказать будущий урожай, здоровье человека, семейное благополучие, а величальных - возвеличить хозяина, его семейство, хозяйство и прочее. Показано, что основным принципом создания образов в величальных мотивах является принцип идеализации.

Розглянуто характерний звичай традиційної зимової календарної обрядовості українців - "полазник" - перший відвідувач оселі. Висвітлено етимологію терміна "полазник", витоки досліджуваного явища та причини, що зумовили його появу в далекому минулому, в обрядовості українців та інших слов'янських етносів. Доведено, що цей звичай стосувався хліборобства і був пов'язаний з волом, пізніше функцію "полазника" почала виконувати молода особа чоловічої статі.

Рассмотрен характерный обычай традиционной зимней календарной обрядовости украинцев - "полазник" - первый посетитель дома. Освещена этимология термина "полазник" и истоки исследуемого явления, а также причины, которые обусловили его появление в далёком прошлом, в обрядовости украинцев и других славянских этносов. Доказано, что этот обычай касался хлебопашества и был связан с волом.

Висвітлено пісенний репертуар Полісся: твори, які закликають весну, оспівують її прихід, прославляють оновлення довкілля, весняне буяння природи та сільськогосподарські роботи, які відновлюються з приходом весни. Зазначено, що пісенність весняного циклу жителів Полісся є органічною складовою загальноукраїнського комплексу весняної обрядовості, яка є дієвим чинником збереження своєї етнокультурної ідентичності.

Освещен песенный репертуар Полесья: произведения, которые зазывают весну, воспевают ее приход, прославляют обновление окружающей среды, весеннее буйство природы и сельскохозяйственные работы, которые возобновляются с приходом весны. Указано, что песенность весеннего цикла жителей Полесья является органической составной общеукраинского комплекса весенней обрядовости, которая является действенным фактором сохранения своей этнокультурной идентичности.

Розглянуто паралелі у календарній приналежності (використання одного фольклорного твору в різні періоди календарної циклізації), найбільше яких спостерігається між веснянками та піснями літнього календарного обрядового циклу (русальними, петрівчаними та купальськими). Частотна каталогізація текстів і наспівів весняно-літніх пісень виявила ієрархію пріоритетності виконання фольклорних творів у різні часові проміжки календарного циклу.

Рассмотрены параллели в календарной принадлежности (использование одного фольклорного произведения в разные периоды календарной циклизации), наибольше которых наблюдается между веснянками и песнями летнего календарного обрядового цикла (русальными, петривчаными и купальскими). Частотная каталогизация текстов и напевов весенне-летних песен выявила иерархию приоритетности исполнения фольклорных произведений в разные часовые промежутки календарного цикла.

Проаналізовано основні структурні компоненти осінньої обрядовості на рівненському Поліссі, висвітлено декілька вузьколокальних традицій у контексті спільноукраїнської канви обрядового комплексу. Зазначено, що внаслідок безперервного процесу переосмислення відбувається втрата первинного змісту обрядових явищ, а з часом - і зовнішніх ознак.

Проанализированы основные структурные компоненты осеннего обрядодействия на ровенском Полесье, освещено несколько узколокальных традиций в контексте общеукраинской канвы обрядового комплекса. Указано, что вследствие беспрерывного процесса переосмысления происходит потеря первичного содержания обрядовых явлений, а со временем - и внешних признаков.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т595.241

Рубрики:

Етнографія - Народні свята та розваги

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т595.241

Рубрики:

Етнографія - Народні свята та розваги

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено особливості Різдвяних і новорічних традицій, що побутували в селі Нижанковичі до 1933 р., записані зі спогадів відомого ентузіаста-етнографа В.Шагали.

Освещены особенности Рождественских и новогодних традиций, существовавших в селе Нижанковичи до 1933 г., записанные из воспоминаний известного энтузиаста-этнографа В.Шагала.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т595.241

Рубрики:

Етнографія - Народні свята та розваги

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т595.241

Рубрики:

Етнографія - Народні свята та розваги

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто літню календарну обрядовість жителів Західного Полісся. Наведено тексти, подано науковий коментар і визначено походження кустових, русальних, купальських, петрівочних, косарських, ягідницьких, жниварських пісень краю.

Рассмотрена летняя календарная обрядность жителей Западного Полесья. Приведены тексты, дан научный комментарий и определено происхождение кустовых, русальных, купальских, петровочных, косарских песен края.

Наведено результати комплексного дослідження старовинних історичних пам'яток духовної культури українського народу - літніх обрядів і пісень з відповідними дійствами й іграми, що збереглись у народному побуті до сьогодення. Увагу приділено їх семантиці, етнології, конкретизації діалектики, визначенню території поширення, картографуванню діалектних регіонів.

Приведены результаты комплексного исследования старинных исторических памяток духовной культуры украинского народа - летних обрядов и песен с соответствующими действами и играми, сохранившихся в народном быте до настоящего времени. Уделено внимание их семантике, этнологии, конкретизации диалектики, определению территории распространения, картографированию диалектных регионов.

Досліджено весняну обрядовість Західного Поділля як одного з етнографічних регіонів України, в якому збереглася календарна ритуалістика до нашого часу. Визначено етнографічні кордони західноподільського регіону, виявлено основні ідеї святкування весняних свят у контексті річної обрядовості. Розглянуто етимологію терміна "гаївка" та його синонімічних відмін. Зроблено детальний аналіз основних композиційних елементів гаївкового обряду, а також висвітлено питання щодо участі у ньому західноподільської молоді. Вивчено тематику гаївок, історію становлення та розвитку їх ритмічних і народномузичних форм, силабомелодичних моделей, ладозвукорядних парадигм. Здійснено типологізацію рухових малюнків у гаївках дослідженого регіону.