У контексті традиційної культури харчування закарпатських угорців показано взаємовпливи, що виникають з етнічних та релігійних зв'язків. Охарактеризовано конкретні явища, елементи, страви та звичаї у харчуванні, які вказують на міжетнічні зв'язки: запозичені страви, чуже походження яких підкреслюють самі закарпатські угорці і тому до їх назв додають атрибути; страви, назви яких звучать по-чужому для носіїв угорської мови, завдяки чому можна простежити їх походження. Значну увагу приділено розгляду страв з кукурудзи, проаналізовано, як територія їх розповсюдження може бути пов'язана з етнічними кордонами Закарпаття.

В контексте традиционной культуры питания закарпатских венгров показаны взаимовлияния, возникающие из этнических и религиозных связей. Охарактеризованы конкретные явления, элементы, блюда и обычаи в питании, указывающие на межэтнические связи: заимствованные блюда, чужое происхождение которых подчеркивают сами закарпатские венгры и поэтому к их названиям добавляют атрибуты; блюда, названия которых звучат по-чужому для носителей венгерского языка, благодаря чему можна наблюдать их происхождение. Значительное внимание уделено рассмотрению блюд из кукурузы, проанализировано, как территория их распространения может быть связана с этническими границами Закарпатья.

Розглянуто особливості харчового комплексу волинян: основний набір продуктів, способи використання вогню, обробки та приготування страв, зберігання запасів, використання певних культур в обрядодійствах, харчові табу, а також походження назв страв. Наведено відомості про роботи з даної тематики визначних дослідників М.Маркевича, П.Чубинського, Ф.Вовка, М.Сумцова.

Рассмотрены особенности пищевого комплекса волынян: основной набор продуктов, способы использования огня, обработки и приготовления блюд, хранения запасов, использования определенных культур в обрядодействиях, пищевые табу, а также происхождение названий блюд. Представлены сведения о работах по данной тематике выдающихся исследователей Н.Маркевича, П.Чубинского, Ф.Вовка, Н.Сумцова.

Проаналізовано особливості урядової політики щодо питань імпорту й експорту алкоголю. Досліджено чинники, механізми та динаміку становлення ряду нормативно-правових актів, які мали на меті регулювати алкогольне питання. Зазначено, що у досліджуваний період у сімейній і календарній обрядовості вживання алкоголю було спрямоване насамперед на забезпечення успішної та щасливої долі новонародженого та новоствореної сім'ї, спокою душі, в цілому - забезпечення добробуту сім'ї.

Наведено характеристику та розкрито особливості розвитку різних національних кухонь, зокрема, Франції, Німеччини, Польщі, США, Мексики, Ірану, Індії, Японії. Визначено чинники формування відмінних рис кухонь народів світу. Розглянуто питання використання прянощів і приправ у різних кухнях. Подано рекомендації щодо складання меню для різних контингентів споживачів за національною ознакою.

Розкрито значення народної фітокультури в ритуалах Київської Русі. Визначено ступінь наукової розробки теми на підставі аналізу джерел та історіографії, запропоновано дефініцію та розкрито значення поняття "фітокультура". Виокремлено головні напрямки вивчення фітокультури, її основні елементи, які відображені в травознавстві, фітохарчуванні та календарній ритуальності давньоруської народності, окремі види рослин. Зазначено, що фітокультура в Київській Русі розвивалася під впливом ритуальності язичництва та християнства. Проаналізовано травознавство та фітохарчування, з'ясовано роль рослин у святах календарного циклу в контексті фітокультури, що сприяє глибшому вивченню духовних цінностей, які сповідували східні слов'яни.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т52(23=УКР6А/Я)-425 + Т594.25

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Етнографія - Їжа. Питво. Напої. Наркотики та ароматичні речовини

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано етнографічні дослідження, у яких спеціально чи принагідно порушено питання започаткування та поширення регіональних особливостей традиційної народної їжі, напоїв і продуктів харчування українців з ХІХ ст. і до сучасності.

Проанализированы этнографические исследования, в которых специально или вместе с другими проблемами освещены вопросы становления, развития, функционирования, региональных особенностей традиционной народной пищи, напитков и продуктов питания украинцев с ХІХ ст. и до современного периода.

The article analyzes the ethnographic studies which deal with the problems of genesis, development, functioning, and regional peculiarities of traditional ethnic food from the 19 th centurytj the the present day.

Досліджено практики харчування як маркер численних форматів соціальних відносин і форм суспільного життя. Увагу приділено панорамному погляду на проблему з урахуванням її історічних, політичних, економічних та релігійних складників. Наголошено на думці, що практики харчування в соціологічній перспективі найбільш евристично деталізуються на тлі виокремлення концепту певної гастрономічної культури. Останню розкрито з огляду на цивілізаційні та національні кордони як у ретроспективному, так і у вигляді постскриптуму всезростаючої суспільної поліфонії сучасного етапу.

Досліджено питання історії розвитку української та світової харчової культури, втіленої в різних видах творчості: художній, науковій, фольклорній. Розглянуто традиції українського харчування та джерела зародження харчової культури українців. Висвітлено національну своєрідність козацької кухні, культуру пиття в українських традиціях тощо.

Увагу приділено питанням, що стосуються висвітлення історичного виміру культурних практик італійської їжі, розгляду регіональних традицій італійської кухні, а також визначення місця італійської їжі та вина в сучасній європейській культурі. Досліджено впливи традицій італійської кухні на кулінарну практику галицької шляхти в першій третині XVII ст. Проаналізовано основні напрями інституціональної історії морозива в Італії та Європі в добу Середніх віків і раннього Нового часу (XVI - XVIII ст.). Проведено моніторинг впливу сучасних технологій, використання нових видів сировини, прогресивного обладнання на якість піци. Висвітлено історію розвитку кавової культури в Італії, наведено характеристику кави, описано її корисні властивості. Подано інформацію про страву як етнографічний маркер в українській та італійській культурах (на прикладі страв із борошна).

Проаналізовано польові, архівні та літературні джерела, комплексно досліджено народні традиції повсякденного хлібопечення українців Південно-Західного історико-етнографічного регіону на загальноукраїнському та загальнослов'янському тлі. Проаналізовано технологічну й обрядову складові процесу хлібопечення в їх нерозривному взаємозв'язку. Сформульовано авторські концепції щодо генези та первісного функціонально-семантичного навантаження звичаєво-обрядових приписів, які супроводжували та регламентували процес випікання щоденного хліба в українців. Обгрунтовано гіпотезу щодо наявності тісного зв'язку між традиціями повсякденного хлібопечення та комплексом календарної і поминальної обрядовості українців. На основі реконструкції еволюційного розвитку хлібопечення встановлено побутування на території дослідження третього, крім вчиненого та прісного, виду хліба та запропоновано термін для його назви.

Вперше розроблено та застосовано сучасний підхід до інтерпретації глиняного посуду, як багатогранного змінюваного об’єкта історичного процесу через призму уявлень українських селянок, сформульовано концепцію трансформацій традицій використання глиняного посуду українськими селянками Наддніпрянщини та його ролі в традиційній культурі харчування другої половини ХІХ – початку ХХІ століття, з’ясовано і охарактеризовано загальні особливості залежності розвитку формотворення, призначення і використання глиняного посуду від способів обробки продовольства для приготування повсякденних, святкових і обрядових харчових запасів, страв і напоїв,а також змін соціокультурної ситуації, висвітлено системну картину поведінки жінок під час вибору глиняного посуду, введення до господарства та використання для приготування й подачі до столу страв і напоїв, їх зберігання, простежено архетипові елементи нормативної фемінності та її прояви в використанні глиняного посуду та варистих печей.

На основі аналізу наукових праць та літературних, зображальних, речових і усних джерел вперше в українській етнології у контексті свят і подій календарного та родинного циклів досліджено обрядовий хліб — самобутнє явище традиційної культури українців, яке чітко окреслює етнічну ідентичність. Розкрито світоглядні засади буття обрядового хліба у життєсвіті українців середини XIX — початку XXI ст., встановлено його ціннісні характеристики, висвітлено локальні прояви у функціонуванні, виділено домінантні типи українського обрядового хліба, висвітлено способи їх об’ємно- просторового і образного трактування, функції, символіку, з’ясовано засоби художньої (пластичність, графічність, колір) та семантичної (знак, символ) виразності. Визначено онтологічні параметри матеріального вираження обрядового хліба - сировину, форму, структуру, оздоблення, які є засобами уведення його як речі у смисловий простір культури та наділення певним статусом. Окрема увага приділена практикам актуалізації обрядового хліба українців як елемента нематеріальної культурної спадщини в сучасному соціокультурному просторі.

Організований історичним факультетом Київського національного університету ім. Т. Шевченка захід відбувся в режимі онлайн 4 - 5 березня 2021 р. Участь у ньому взяли понад 130 науковців, викладачів, аспірантів, студентів, представників органів влади та місцевого самоврядування, громадських, релігійних діячів, медиків і приватних підприємців із 7 країн світу.

Вміщено записи польових матеріалів, зібраних упродовж останніх десятиліть під час комплексних етнографічних експедицій співробітниками відділу "Український етнологічний центр" Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, а також дослідниками інших наукових установ НАН України й університетів. Згрупований за географічним принципом польовий матеріал дає змогу уявити сучасний стан побутування традиційної української кухні в суспільстві, простежити механізми збереження та трансформації окремих елементів як щоденної, так і святково-обрядової їжі в умовах глобалізаційних процесів кінця ХХ - початку ХХІ ст.