Комплексно вивчено готичне письмо та його графічні особливості у канцеляції Львівського магістрату кінця XIV - першої половини XVI ст. Відзначено, що готичне письмо не належало до природних явищ української культури пізнього середньовіччя та ранньомодерного часу, його розглянуто у аспектах генези та специфіки поширення в Західній Європі, проникнення та поширення на українських землях. Формування української провінції латинського письма відбувалось шляхом використання готичних курсивів у канцеляріях Галицько-Волинської держави. Зазначено, що розширення видового спектра готичного письма зумовлене формуванням міських канцелярських форм Львова у другій половині XIV ст. З'ясовано, що міські писарі застосовували традиційні для канцелярії готичні курсиви, а також книжкові види готичного письма, формували нові еклектичні різновиди з домінуванням книжкової графіки. У XV ст. збільшилось використання готичних курсивів, зокрема, з'явився біглий курсив. Для першої половини XVI ст. характерною була еволюція готичних курсивів і напівкурсивів, в результаті цього сформовано пізньоготичні форми, збільшилась кількість мішаних різновидів готичного письма, де домінували курсивні форми. Відзначено, що ренесансна реформа письма на початку XVI ст. мала спорадничий і несистемний характер, вона лише сприяла більш активному використанню готико-гуманістичного письма та його стилевих різновидів.

Наведено, критичний аналіз відновлення та інтерпретації фрагментованого латинського напису на вапняковому вівтарі, знайденому в 1995 р. під час розкопок у Портовому районі Херсонеса.

Наведено латинську епітафію на надгробній стелі, знайденій у некрополі Ольвії. Викладено уявлення щодо політики Римської імперії на пізньоантичному етапі її розвитку.

Комплексно вивчено латинське письмо та його графічні особливості у міських канцеляріях Руського воєводства ХVІ - ХVІІ ст., латино- та польськомовні (з латинською графікою в основі) документи. В межах Руського воєводства проаналізовано графіку книг вписів міських канцелярій Галицької, Львівської, Перемишльської та Сяноцької земель за 1525 - 1699 рр. У І пол. XVI ст. у записах переважав готико-гуманістичний курсив, у II пол. XVI ст. - польський постготичний курсив та італіка з постготичними впливами. У І пол. XVII ст. побутувала барокова канцеляреска, із вкрапленнями постготичного курсиву, а вже в II пол. XVII ст. - барокова бастарда. В ході аналізу книг вписів вдалося виокремити індивідуальні почерки писарів. Найбільше графічних варіацій в них зазнали літери із нижніми та верхніми виносними, зокрема р, графіка якої часто є ідентифікаційною ознакою індивідуальності почерку. Впродовж усього XVI ст. і першої третини XVII ст. на письмо міських канцелярій Руського воєводства впливала краківська міська школа. Із II пол. XVII ст., приблизно з 1640-х рр., канцеляристи Руського воєводства переорієнтувалися на львівську міську канцелярію, звідки взяли зразки письма.