Розглянуто сенс і стан історичних досліджень як акутальну проблему наукової та освітянської спільноти США. Висвітлено останні здобутки та розроблено прогнози розвитку історіографічного дискурсу в Україні. Розглянуто методологічні та термінологічні проблеми націоналізації історії. Досліджено сучасний стан і перспективи розвитку вітчизняної медієвістики. Висвітлено спірні питання вивчення та методології ранньомодерної української історії. Розкрито зміст наукового понятійного апарату до історії України останньої чверті XVIII - початку XX ст.

Рассмотрены суть и состояние исторических исследований как актуальная проблема научной и образовательной общественности США. Освещены последние достижения и разработаны прогнозы развития историографического дискурса в Украине. Рассмотрены методологические и терминологические проблемы национализации истории. Исследованы современное состояние и перспективы развития отечественной медиевистики. Освещены спорные вопросы изучения и методологии раннемодерной украинской истории. Раскрыто содержание научного понятийного аппарата к истории Украины последней четверти XVIII - начала XX ст.

Наведено близько 600 термінів, визначень, понять, концепцій. Висвітлено явища, події та факти всесвітньої історії, матеріали історичної та споріднених з нею наук.

Приведено около 600 терминов, определений, понятий, концепций. Освещены явления, события и факты всемирной истории, понятия исторических и родственных с ней наук.

Висвітлено предмет, мету та завдання історичної термінології як важливої історичної дисципліни, що вивчає історичні категорії, терміни, поняття та вислови. Наведено тлумачення таких термінів і понять, як автаркія, агресія, ідеалістичне розуміння історії, історична етнологія, категорії соціальної філософії, культурно-історичний тип, маргіналістика, тотемізм, фортуна, цивіліологія.

Освещены предмет, цель и задачи исторической терминологии как важной исторической дисциплины, изучающей исторические категории, термины, понятия и высказывания. Дано толкование таких терминов и понятий, как автаркия, агрессия, идеалистическое понимание истории, историческая этнология, категории социальной философии, культурно-исторический тип, маргиналистика, тотемизм, фортуна, цивилиология.

Зроблено спробу простежити ідейні та термінологічні витоки складових частин поняття "давньоруська народність", а також з'ясувати причини та проілюструвати сам процес утвердження цього поняття в історичній науці СРСР. Для розкриття теми залучено як архівні, так і суто історіографічні джерела.

Досліджено можливості людської свідомості у справі виявлення історичної перспективи, яка б висвітлювала реалії сучасної капіталістичної практики навіть за умов, коли необхідно відтворені цими реаліями мислені форми пригнічують здатність людської свідомості бачити реальність у перспективі. За таких умов здатність буття до виявлення зовні свого виду реалізується зворотним чином, виходячи зі здатності свідомості діяти усупереч всілякій обмеженості, тим самим представляючи дійсність безумовного виміру реальності. Звідси ж і соціальна необхідність фантазій, упереджень людської свідомості, які, проте, можуть відігравати досить реальну роль, зворотним шляхом, через процедуру фальсифікації, виявляючи те, що практично, реально, відрізняється від фантазії.

Розглянуто термінологічні проблеми історії перебудови в Україні. Зазначено, що український погляд на події 1985 - 1991 рр. сформований на грунті специфічної політичної та соціокультурної природи, що представляється дослідниками як окреме концептуальне ціле, відмінне від надто розмитого образу "перебудови в СРСР", та надто апологетичного бачення горбачовської "реформи зверху". Проаналізовано феномен трансформації суверен-комунізму у ліберальні та навіть націоналістичні рамки упродовж 1991 - 2005 рр. Увагу приділено з'ясуванню "механіки" власного історичного часу подій кінця 1980-х - початку 1990-х рр. Актуалізовано проблему "рельєфу" перебудови, який постає різним залежно від місця спостереження. Розглянуто стереотипи розуміння й осмислення гласності в сучасній історіографії.