Здійснено комплексне правове дослідження видів соціального забезпечення осіб, які постраждали внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Визначено основні етапи розвитку законодавства у досліджуваній сфері за період незалежності України. Здійснено ґрунтовний аналіз базових для сфери соціального забезпечення термінів. Проведено порівняльно-правовий аналіз законодавства п'ятнадцяти країн Європейського Союзу. На основі аналізу судової практики, положень національного законодавства та зарубіжного досвіду сформульовано й обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення норм чинного законодавства та запропоновано їх конкретні редакції.

Досліджено вплив різних форм мілітарної ідентичності ветеранів на їх соціальну адаптацію. Мілітарну ідентичність визначено як результат соціальної ідентифікації військовослужбовця з армією через інтерналізацію цінностей і норм, прийнятих у мілітарному полі. Ветеран - це військовослужбовець, який служив в армії, брав участь у бойових операціях і був демобілізований внаслідок закінчення строку служби або за станом здоров'я, незалежно від роду військ і виду військової служби. Використано соціологічну методику вимірювання різних форм мілітарної ідентичності ветеранів (стійкої, ситуативної та несформованої) за допомогою таких критеріїв: спрямованість ідентифікації, біографічна значущість військової служби, сприйняття армії як сім'ї, екзистенційна оцінка військової служби, важливість військових практик після демобілізації, соціальні контакти з колишніми військовослужбовцями, позитивна оцінка військової культури дисциплінованості. Вивчено вплив на формування мілітарної ідентичності ветеранів АТО/ООС таких чинників: термін служби в армії, вік призову, мотивація до військової служби, сімейний стан і наявність травматичного бойового досвіду. Показано результати дослідження "Мілітарна ідентичність та соціальна адаптація ветеранів АТО/ООС" (2019 - 2020 рр.); за квотною вибіркою опитано 400 ветеранів АТО/ООС (n = 400). Виявлено, що ветерани зі стійким типом мілітарної ідентичності мають низький рівень соціальної адаптованості до цивільного середовища; ветерани зі ситуативним типом мілітарної ідентичності - переважно середній рівень соціальної адаптованості до цивільного середовища; ветерани з несформованим типом мілітарної ідентичності - переважно високий рівень соціальної адаптованості до цивільного середовища.