Приведены статистические данные судебно-медицинских экспертиз по делам о ненадлежащем оказании медицинской помощи работниками лечебно-профилактических учреждений Запорожской области за 1997 - 2007 гг. Проанализированы причины и поводы возникновения жалоб на действия медработников, разъяснены условия возникновения уголовной ответственности, особенности назначения и проведения экспертиз, пределы компетенции экспертной комиссии, принципы анализа неблагоприятных исходов лечения при подозрении на наличие ятрогенной патологии.

Наведено результати комплексного дослідження питань кримінально-правової охорони у сфері професійної діяльності медичних працівників і кримінальної відповідальності за спеціальні види тілесних ушкоджень. Надано розгорнутий кримінально-правовий аналіз складів злочинів, передбачених статтями 130 - 134, 138 - 145 Кримінального кодексу України.

Вперше в кримінальному праві в Україні висвітлено комплекс проблем, що стосуються забезпечення кримінально-правовими засобами правопорядку у сфері медичної діяльності, яку розглянуто як окремий об'єкт правового регулювання, а правопорядок у ній - як об'єкт кримінально-правової охорони. Проаналізовано соціальні компоненти сфери медичної діяльності, визначено засоби підтримання порядку відносин у ній і місце серед цих засобів положень кримінального права. На основі спільності видового об'єкта виділено групу діянь, що загрожують життю та здоров'ю людини шляхом руйнування порядку відносин у сфері медицини - "злочинів у сфері медичної діяльності", проаналізовано їх кримінально-правові ознаки. Розглянуто особливості впливу на осіб, що злочинно порушують правопорядок у сфері медичної діяльності таких засобів, як покарання, звільнення від покарання та його відбування, звільнення від кримінальної відповідальності. Обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення Кримінального Кодексу України та практики його застосування.

Висвітлено теоретико-прикладні дослідження кримінальної відповідальності медичних працівників за злочини в сфері медичної діяльності (СМД). Викладено системний підхід до визначення видів злочинних посягань у СМД. Розкрито особливості криміналізації суспільно-небезпечних діянь в СМД, їх класифікації (систематизації). Розглянуто проблеми визначення об'єкта кримінально-правової охорони та його співвідношення з об'єктом злочину, суб'єктивні ознаки злочинів у СМД. Проаналізовано вплив кримінально-правового інституту обставин, що виключають злочинність діяння на забезпечення правопорядку в СМД. Наведено рекомендації щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства та практики його застосування.

Висвітлено нові теоретичні положення, уточнено зміст окремих понять, що мають значення для науки, практики, а також для вдосконалення підстави кримінальної відповідальності медичного працівника як спеціального суб'єкта злочину. Узагальнено зарубіжний досвід відповідальності за професійні медичні злочини, проведено юридичний аналіз ознак їх складів. Розглянуто розмежування суміжних складів професійних медичних злочинів, а також відповідних складів злочинів з іншими суміжними посяганнями, розкрито питання кримінально-правової кваліфікації професійних медичних злочинів, а також проаналізовано санкції відповідних кримінально-правових норм. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства України та практики його застосування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)112 + Р811.6

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Судовомедична експертиза, пов'язана з кримінальною відповідальністю медичного персоналу і експертиза за матеріалами справи. Лікарські помилки

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)112.01 + Р811.6

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Судовомедична експертиза, пов'язана з кримінальною відповідальністю медичного персоналу і експертиза за матеріалами справи. Лікарські помилки

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено методику розслідування злочинів, пов'язаних із неналежним виконанням професійних обов'язків медичними працівниками. Проаналізовано окремі етапи формування підходів до притягнення медичних працівників до кримінальної відповідальності за вчинення професійних злочинів. Вивчено елементи криміналістичної характеристики злочинів, пов'язаних із неналежним виконанням професійних обов'язків медичними працівниками, а також обставини, що підлягають встановленню під час розслідування. Визначено особливості початкового етапу розслідування неналежного виконання професійних обов'язків медичними працівниками. Охарактеризовано види типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування. Проаналізовано тактичні особливості проведення окремих слідчих дій під час розслідування досліджуваної категорії злочинів. Визначено окремі форми взаємодії слідчого із спеціалістом та судово-медичним експертом у ході проведення слідчих дій та за їх межами.

Проведено аналіз положень, що стосуються кримінальної відповідальності за діяння, пов'язані з виконанням професійних обов'язків медичними працівниками. Визначено дві категорії діянь відносно ознаки винності: вини у формі прямого чи непрямого умислу та необережності. Доведено, що під час здійснення кримінальних діянь з умислу основними спонукаючими обставинами є одержання зиску у тій чи іншій формі, в той час, як злочини з необережності пов'язані з професійною самовпевненістю та або професійною недбалістю. Розглянуто питання морально-етичної та професійної оцінки діянь, які не по формі підпадають під ознаку злочину, але за суспільною небезпекою не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Відкрито дискусію щодо ролі професійних асоціацій в захисті та представництві інтересів медичних працівників в правовому полі. Питання кримінальної чи цивільної відповідальності лікарів, пов'язаної із завданням шкоди здоров'ю чи моральної шкоди внаслідок виконання (невиконання) ними професійних обов'язків, залишається одним з найболючіших питань медико-правового поля.

Мета робота - узагальнення медичних публікацій стосовно хірургічних лікарських помилок. Наведено дані про лікарські, здебільшого хірургічні, помилки в лікуванні хворих і як дорослих, так і дітей. Представлено відомості різних країн про кількість померлих пацієнтів від лікарських помилок. Наведено законодавчу базу України. Висловлено запрошення до дискусії провідних фахівців охорони здоров'я, юристів та представників законодавчої влади для обговорення на фаховому рівні порушеної проблеми з метою верифікації визначення лікарської помилки, можливої юридичної відповідальності тощо. Кожному профільному фахівцю МОЗ України варто систематизувати наявні лікарські помилки та обговорити їх на рівні конференцій, симпозіумів та нарад. У пресі, на телебаченні, радіо слід доводити до відома громадськості наявність такого чинника, як лікарська помилка, їх причини, наслідки та заходи, яких необхідно вжити на державному та місцевому рівні з метою їх запобігання.

Висвітлено деякі теоретичні та практичні аспекти проблеми лікарської помилки. На конкретних прикладах викладено суть поняття "лікарська помилка", розглянуто її види, встановлено умови допущення медичної помилки та види відповідальності за неї. Особливу увагу приділено юридичним і морально-етичним питанням досліджуваної проблеми з позицій захисту прав хворого та лікаря.

Здійснено теоретико-правове дослідження та обгрунтування феномену медичної помилки. Зроблено висновок про те, що термін "медична помилка" є найбільш доцільним для вживання. Спираючись на дослідження, автори вважають за необхідне законодавче закріплення поняття "медична помилка".

Проаналізовано погляди вчених на визначення поняття "лікарська (медична) помилка" та причини її виникнення, а також досліджено двоєдине поняття лікарської помилки: медичне та правове.

Наряду з помилками, які допускаються лікарями-клініцистами у наданні медичної допомоги, судово-медичні експерти, у свою чергу, самі допускають помилки при проведенні експертиз за "лікарськими справами". Мета дослідження - виявлення помилок, допущених при наданні медичної допомоги, шляхом аналізу комісійних судово-медичних експертиз, виконаних у "Головному бюро судово-медичної експертизи МОЗ України" за 2012 - 2014 рр. за справами стосовно дефектів надання медичної допомоги, а також співставлення судово-медичної оцінки цих помилок експертами ГБ та різних обласних бюро судово-медичної експертизи України. Наведено дані з експертиз, загальну кількість всіx підтверджених, уточнених та змінених комісійних судово-медичних експертиз, що були надіслані до ГБ з різних регіонів України. Надано статистичні дані щодо співвідношення експертиз стосовно лікарських справ за різними спеціальностями лікарів. Проаналізовано недоліки, що припускалися при проведенні експертиз в обласних бюро СМЕ України, що може бути підставою для призначення повторної експертизи.

Проведено аналіз комісійних судово-медичних експертиз, виконаних в Хмельницькому обласному бюро судово-медичної експертизи за п'ять років. Встановлено співвідношення кількості експертиз, по так званим "лікарським справам", до загальної кількості проведених в цьому відділі експертиз. Проаналізовано допущені медичними працівниками помилки та розподілено їх на чотири основні групи. Крім того, проаналізовано результати комісійних судово-медичних експертиз та виділено основні групи помилок, допущення яких перебувало в причинному зв'язку з настанням смерті пацієнтів або з негативними наслідками для здоров'я останніх.

Стремительное развитие фармации влечёт за собой повышение профессиональных нагрузок на современного практика в этой области, что может привести к менее тщательному выполнению своих обязанностей и применению мер юридической ответственности. Поэтому вполне очевидно, что альтернативным путём предотвращения возникающих проблем может быть основательное и всестороннее исследование юридической ответственности в фармацевтической деятельности современного провизора. С целью изучения особенностей юридической ответственности в фармации как составной части профессиональной проведено статистическое исследование случаев привлечения к юридической ответственности фармацевтических специалистов в 19 областях Украины. Установлено, что за исследуемый период (2006 - 2014 гг.) в судах были рассмотрены соответствующие гражданские, административные и уголовные дела, апелляционные и кассационные жалобы, связанные с профессиональной деятельностью фармацевтических работников. Доказано, что наиболее частыми являются случаи привлечения фармацевтических специалистов к гражданской ответственности с целью возмещения убытков при исполнении служебных обязанностей. Это свидетельствует о дальнейшей целесообразности исследования профессиональной ответственности в фармации.

Вивчено поширеність, структуру, особливості, причини та наслідки неналежного надання медичної допомоги на підставі дослідження комісійних експертиз Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи за 2007 - 2014 рр. у випадках порушень професійних обов'язків медичними працівниками. Недоліки у наданні медичної допомоги виявлено в 82,1 % експертиз за "лікарськими справамиі. Медична допомога із дефектами надавалась майже однаково часто як на догоспітальному, так і на госпітальному етапах (45,5 % і 49,1 % відповідно). Частіше за все порушення у професійній діяльності спостерігались серед анестезіологів, терапевтів, акушерів-гінекологів та педіатрів. Помилкові дії лікарів були асоційованими, мали місце під час діагностики, лікування та ведення медичної документації. Неналежна медична допомога зазвичай надавалась у недостатньому обсязі та несвоєчасно. Більшість випадків (80 %) медичної допомоги з дефектами була зумовлена об'єктивними причинами. Помилкові дії лікарів або середніх медичних працівників, які знаходились у прямому чи опосередкованому причинно-наслідковому зв'язку із тяжкими наслідками, констатовано в 9,8 % випадків експертиз.

Одними з найскладніших судово-медичних експертиз є експертизи, що стосуються визначення правильності надання медичної допомоги. Мета дослідження - проведення аналізу медичної документації хворих у випадках розбіжностей клінічного та судово-медичного діагнозів по основному та ускладненням для виявлення основних причин невірно встановленого діагнозу за даними багатопрофільної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги за 2006 - 2012 рр. Після статистичної обробки даних було проведено експертну оцінку летальності багатопрофільної лікарні, що включала у себе більш детальне вивчення надання медичної допомоги пацієнтам. Зокрема, виділялися причини невірно встановленого клініцистами діагнозу, а також порівнювалися випадки неспівпадінь основного клінічного діагнозу з судово-медичним у випадках наявності травми, захворювання або отруєння. Після цього було оцінено медичну допомогу, зокрема і медикаментозне лікування, яке було призначено лікарями. Ці дані співставлялися з тим, яка медична допомога була реально потрібна хворим з урахуванням безпосередньою причиною смерті.

Узнавая о случаях привлечения кого-либо к уголовной ответственности, кажется, что это никогда нас самих не коснется. О привлечении медицинских работников к уголовной ответственности сегодня можно услышать нечасто, однако это вовсе не свидетельствует о том, что их к такой ответственности не привлекают.

Вивчено особливості неналежного надання медичної допомоги середнім медичним персоналом на підставі дослідження матеріалів комісійних і комплексних експертиз Тернопільського, Житомирського та Чернівецького обласних бюро судово-медичної експертизи за 2007 - 2016 рр., виконаних у випадках порушень професійних обов'язків медичними працівниками. Недоліки у наданні медичної допомоги середніми медичними працівниками виявлено в 11,7 % експертиз за "лікарськими справами". Медична допомога із дефектами надавалась, як правило, фельдшерами та медичними сестрами, на до госпітальному етапі. Виокремлено 8 видів сестринських помилок. Неправильні дії середніх медичних працівників траплялись зазвичай під час лікувально-діагностичних і тактико-організаційних міроприємств. Неналежна медична допомога зазвичай надавалась у недостатньому обсязі та несвоєчасно. Майже половина випадків (44,8 %) медичної допомоги з дефектами зумовлена суб'єктивними причинами, пов'язаними з недостатнім професіоналізмом медичних сестер та фельдшерів. Помилкові дії середніх медичних працівників, які знаходились у прямому причинно-наслідковому зв'язку із тяжкими наслідками, констатовані в 13,8 % випадків експертиз.