Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4Укр)413.1 + Р811.2

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Судово-медичне дослідження (експертиза) розладу здоров'я і смерті від різних видів зовнішньої дії на організм людини

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено класифікацію, методи діагностики, лікування та судово-медичної експертизи вогнепальних поранень голови та хребта. Запропоновано техніку хірургічної обробки вогнепальних ран черепа та мозку. Висвітлено питання терапевтичного ведення поранених у череп і мозок у післяопераційному періоді. Наведено характеристику інфекційних та неінфекційних ускладнень вогнепальних поранень. Розглянуто відкриті ушкодження хребта і спинного мозку та поєднані черепно-мозкові поранення. Особливу увагу приділено питанням профілактики та лікування ранніх ускладнень за вогнепальних поранень черепа та головного мозку.

Представлены классификация, методы диагностики, лечения и судебно-медицинской экспертизы огнестрельных ранений головы и позвоночника. Предложена техника хирургической обработки огнестрельных ран черепа и мозга. Освещены вопросы терапевтического ведения раненых в послеоперационном периоде. Приведена характеристика инфекционных и неинфекционных осложнений огнестрельных ранений. Рассмотрены открытые повреждения позвоночника и спинного мозга, а также совместные черепно-мозговые ранения. Особое внимание уделено вопросам профилактики и лечения ранних осложнений при огнестрельных ранениях черепа и головного мозга.

Узагальнено відомості щодо судово-медичної експертизи черепно-мозкової та спинальної травми у потерпілих, що померли та у живих осіб. Наведено дані про будову черепа людини, дослідження її головного та спинного мозку, особливості проведення їх розтину. Проаналізовано особливості перебігу несмертельної черепно-мозкової травми у живих осіб залежно від віку постраждалих і впливу алкогольної інтоксикації. Запропоновано методику судово-медичної оцінки даної травми.

Обобщены сведения по проведению судебно-медицинской экспертизы черепно-мозговой и спинной травмы у погибших потерпевших и оставшихся в живых. Приведены данные о строении черепа человека, исследовании его головного и спинного мозга, особенностях проведения вскрытия мозга. Проанализированы особенности развития несмертельной черепно-мозговой травмы у потерпевших, оставшихся в живых, в зависимости от их возраста и влияния на них алкогольной интоксикации. Предложена методика судебно-медицинской оценки данной травмы.

Описано різні види й ознаки ушкоджень тіла людини тупими предметами та транспортними засобами. Особливу увагу приділено проблемам здійснення судово-медичних експертиз, зокрема, діагностиці ушкоджень, механізму їх формування, визначенню травмуючого предмета. Наведено інформацію про подряпини, вивихи, синці, переломи, ушкодження внутрішніх органів, автомобільні, мотоциклетні та залізничні травми.

Описаны разные виды и признаки повреждений тела человека тупыми предметами и транспортными средствами. Особое внимание уделено проблемам осуществления судебно-медицинских экспертиз, в частности, диагностике повреждений, механизму их формирования, определению травмирующего предмета. Приведена информация о царапинах, вывихах, синяках, переломах, повреждениях внутренних органов, автомобильных, мотоциклетных и железнодорожных травмах.

Наведено випадок потрапляння стороннього тіла (кулі) до ЛОР-органів після поранення з пневматичного пістолета. Описано тактику хірургічного видалення кулі з м'яких тканин за допомогою ультразвукового сканування з використанням феномену перекривання "звукової тіні". Під час захвату стороннього тіла ультразвуковим датчиком перпердикулярно до нього було введено тонкий металевий предмет - голку. Після співпадання тіней від кулі та голки відзначено відповідне місце на шкірі, з якого потім під контролем УЗД виконували пункцію м'яких тканин. Дана методика є ефективною та зручною у використанні.

Приведен случай попадания инородного тела (пули) в ЛОР-органы после ранения из пневматического пистолета. Описана тактика хирургического извлечения пули из мягких тканей с помощью ультразвукового сканирования с использованием феномена перекрывания "звуковой тени". При захвате инородного тела ультразвуковым датчиком перпендикулярно к нему вводился тонкий металлический премет - игла. При совпадении теней от пули и иглы отмечали соответствующее место на коже, из которого затем под контролем УЗД проводили пункцию мягких тканей. Данная методика является эффективной и удобной в использовании.

Вивчено порівняльну хроматографічну рухливість і встановлено її параметри у 15-ти хроматографічних системах розчинників для вальпроєвої кислоти та лікарських засобів, що призначаються сумісно з нею (ацетилсаліцилова, мефенамінова, бензойна кислоти, індометацин, диклофенак натрію, фенобарбітал, барбітал, парацетамол і клозепам). Встановлено найбільш селективну з них (толуол-етанол-гексан (6:1:3), у якій задовільно розділено усі зазначені медикаменти. Визначено реактиви для візуалізації досліджуваних сполук. Встановлено, що амоніачний розчин міді сульфату та послідовна обробка хроматограм розчинами міді сульфату й о-толуїдиновим реактивом дають можливість надійно виявляти вальпроєву кислоту за наявності інших медикаментів. Розроблено методику виявлення вальпроєвої кислоти у біологічному матеріалі методом ТШХ-скринінгу за наявності медикаментів, що призначаються сумісно з нею, придатної для цілей судово-медичної токсикології.

Изучена сравнительная хроматографическая подвижность в 15-ти хроматографических системах растворителей вальпроевой кислоты и совместно назначаемых с ней лекарственных средств (ацетилсалициловая, мефенаминовая, бензойная кислоты, индометацин, диклофенак натрия, фенобарбитал, барбитал, парацетамол и клозепам). Установлена наиболее селективная из них (толуол-этанол-гексан (6:1:3)), в которой удовлетворительно разделяются все указанные медикаменты. Определены реактивы для визуализации исследуемых веществ. Установлено, что аммиачный раствор меди сульфата и последовательная обработка хроматограмм растворами меди сульфата и о-толуидиновым реактивом позволяют надежно обнаруживать вальпроевую кислоту в присутствии других медикаментов. Разработанная методика обнаружения вальпроевой кислоты в биологическом материале методом ТСХ-скрининга в присутствии совместно назначаемых с ней медикаментов пригодна для целей судебно-медицинской токсикологии.

The comparative chromatographic mobility has been studied in 15 chromatographic systems of solvents of the valproic acid and other medicines (acetylsalicylic, mefeaminic, benzoic acids, indometacin, sodium diclofenac, phenobarbital, barbital, paracetomol and closepam) prescribed together with it. Thee most selective of them is toluene-ethanol-hexane (6:1:3), where the drugs mentioned above are satisfactorily separated. The reagents for vizualization of the substances examined have been studied. The ammonium solution of the copper sulfate and the continuous treatment of the chromatogram with the copper sulfate solution and the o-toluidine reagent allow revealing the valproic acid in the presence of other drugs. The method of the valproic acid determination in the biological material has been developed by the TLC-screening in the presence of the concomitantly taken drugs and it is available for the purposes of the forensic and medical toxicology.

Вивчено стан проблеми судово-медичної діагностики посттравматичних кохлеарних невритів. Розглянуто клінічні критерії важкості травми, якими повинен керуватися експерт під час проведення судово-медичних експертиз. Виявлено шляхи покращання діагностики травматичних пошкоджень слухового аналізатора для завдань судово-медичної експертизи.

Изучено состояние проблемы судебно-медицинской диагностики посттравматических кохлеарных невритов. Рассмотрены клинические критерии тяжести травмы, которыми должен руководствоваться эксперт при проведении судебно-медицинских экспертиз. Определены направления улучшения диагностики травматических повреждений слухового анализатора для задач судебно-медицинской экспертизы.

Наведено матеріали у вигляді схем і таблиць щодо організації судово-токсикологічної експертизи в Україні. Розглянуто закономірності поведіки в організмі отрут різної природи. Наведено методи їх ізолювання, а також виявлення та кількісного визначення.

Приведен материал в виде схем и таблиц, касающийся организации судебно-токсикологической экспертизы в Украине. Рассмотрены закономерности поведения в организме ядов разной природы. Представлены методы их изолирования, а также выявления и количественного определения.

Дана классификация и раскрыты особенности огнестрельных ранений головы, позвоночника и спинного мозга. Охарактеризованы повреждения головы от выстрелов из гладкоствольного (охотничьего), самодельного, пневматического оружия, сигнальных и строительно-монтажных пистолетов, повреждения пулями специального назначения, атипичными снарядами, а также взрывные травмы.

Розглянуто теоретичні засади судово-медичної травматології. Увагу приділено судово-медичному дослідженню ушкоджень шкіри і кісток тупими та гострими предметами, транспортними засобами, вогнепальною зброєю. Розкрито особливості огляду трупа на місці його виявлення.

Рассмотрены теоретические основы судебно-медицинской травматологии. Уделено внимание судебно-медицинскому исследованию повреждений кожи и костей тупыми и острыми предметами, транспортными средствами, огнестрельным оружием. Раскрыты особенности осмотра трупа на месте его выявления.

Наведено судово-фармацевтичний коментар до ст. 286 КК України, що регулює кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, зокрема під впливом психоактивних речовин.

Стаття дискусійного характеру, стосується побажань автора щодо внесення змін у "Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень".

Наведено спостереження з судово-медичної практики про можливість здійснення активних дій за наявності стороннього тіла (кулькової авторучки) в порожнині черепа загиблого.

Описано казуїстичний випадок отруєння цикутою, яку хворий приймав для лікування.

Описано клінічні прояви ізольованих і поєднаних ушкоджень шийного відділу хребта і струсу головного мозку у разі травм тупими предметами.

Наведено ознаки слідів на знаряддях травми та в зоні ушкоджень на одязі і тілі потерпілого, за якими в комплексі є можливим ототожнення предмета, яким нанесено травму.

Описано одну з диференційних ознак пострілу з обрізу рушниці, яка дозволяє індивідуалізувати зброю.

Наведено результати вивчення особливостей клінічних проявів ізольованої легкої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку та сполучення цієї травми з забитим місцем шийного відділу хребта, що не супроводжується ушкодженням спинного мозку та кістково-зв'язкового апарату.

Описано ознаки додаткових факторів пострілу, за якими є можливість диференціювання пострілу з рушниці чи її обрізу.

Викладено основні принципи судово-медичного ототожнення знарядь травми з використанням слідів контактної взаємодії в ушкодженнях і на предметах, якими нанесено травму.