Розглядається широке коло питань з усіх розділів клінічної оториноларингології. Особливу увагу приділено сучасному висвітленню питань етіології та патогенезу захворювань ЛОР-органів у дітей, а також сучасним методам обстеження і лікування. Чільне місце відведено клінічному перебігу захворювань у дітей різного віку, можливим ускладненням і тактиці лікування. Спеціальні розділи присвячені маніпуляціям та операціям на ЛОР-органах.

Висвітлено методи обстеження хворих з дитячою ЛОР-патологією носа, приносових пазух, глотки, гортані, органів слуху з урахуванням клінічних і параклінічних методів та методик, які мають високу інформативність щодо постановки діагнозу. Значну увагу приділено серцево-судинній, дихальній та нервовій системам, які часто зазнають ураження внаслідок ЛОР-захворювання.

Изучен микробный ценоз миндалин у здоровых и часто болеющих детей, разработаны лечебные мероприятия. Выявлено, что чаще всего у часто болеющих детей высеваются золотистый и эпидермальный стафилококки, beta-гемолитический стрептококк, реже - грамотрицательная флора, кандиды. У здоровых детей в состав нормальной микрофлоры входят преимущественно молочнокислые бактерии; уровень последних у часто болеющих детей значительно снижается, что наиболее выражено у пациентов с декомпенсированным тонзиллитом. Для коррекции нарушений микробного ценоза нами в комплексном лечении использована суспензия лактобактерий, которой обрабатывали носоглотку. У всех больных получен положительный клинический эффект, который подтверждался результатами бактериологического обследования.

Проведено обследование по вопросу повышения эффективности общей анестезии и послеоперационной аналгезии с секреторным отитом, которым производится миринготомия и шунтирование барабанных полостей в условиях стационара одного дня. Оценены результаты использования пропофола в качестве средства общей анестезии при миринготомии и шунтировании барабанных полостей у 25-ти больных с секреторным отитом, а также парацетамола - как средства послеоперационной аналгезии. Установлено, что пропофол и парацетамол являются эффективными компонентами анестезиологического пособия при миринготомии и шунтировании барабанных полостей в условиях стационара одного дня.

Проведено исследование физического развития 200-т слабослышащих и 494-х детей с нормальным слухом в возрасте 7 - 16-ти лет с использованием общепринятых антропометрических изменений роста, массы тела, окружности грудной клетки. Установлено, что состояние слабослышащих, по сравнению с детьми с нормальным слухом, характеризуется более низким и дисгармоническим физическим развитием с ретардацией роста. Здоровые дети преимущественно имеют гармоничное среднее физическое развитие, а дисгармоничность обусловлена акселерацией роста и увеличением массы тела. По результатам исследования определено, что показатели нормального роста преимущественно имеют слабослышащие дети в возрасте 14 - 16-ти лет, здоровые - 11 - 13-ти лет, а нормативный показатель здоровья, отражающий физиологические процессы, происходящие в детском организме, необходимо учитывать для разработки индивидуальной программы реабилитации, направленной на повышение адаптационных резервов организма с целью предупреждения вторичных отклонений в развитии детей-инвалидов.

Приведены основные сведения о классификации, факторах риска развития заболеваний верхних дыхательных путей у детей, а также современные данные об этиологии и антибиотикорезистентности возбудителей данной патологии в зависимости от возраста и предрасполагающих факторов. Предложены критерии диагностики, рассмотрены тактика антибактериальной терапии (выбор антибиотика, путь введения, дозировка и длительность терапии), а также основные ошибки при ее проведении.

Розглянуто особливості клінічної анатомії та фізіології лор-органів у дітей, зокрема, стравоходу, органа слуху (зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха), вестибулярного аналізатора (отолітового апарату, півколових каналів), носа, приносових пазух, глотки (горла) та її лімфаденоїдного апарату, гортані, трахеї та бронхів.

Рассмотрены особенности клинической анатомии и физиологии лор-органов у детей, в частности, пищевода, органа слуха (внешнего, среднего и внутреннего уха), вестибулярного анализатора (отолитового аппарата, полукруглых каналов), носа, приносовых отверстий, глотки (гортани) и ее лимфаденоидного аппарата, гортани, трахеи и бронхов.

Висвітлено зміст термінів на позначення понять, що вживаються у галузі дитячої отології.

Освещено содержание терминов, употребляемых в детской отологии.

Розглянуто клінічну анатомію лор-органів, фізіологію та методи обстеження об'єктивного статусу хворого з дитячою лор-патологією. Наведено відомості про фізіологію слухового аналізатора. Описано методики обстеження вуха, носа, глотки і стравоходу, гортані, трахеї та бронхів.

Рассмотрены клиническая анатомия лор-органов, физиология и методы обследования объективного статуса больного с детской лор-патологией. Приведены сведения о физиологии слухового анализатора. Описаны методики обследования уха, носа, глотки и пищевода, гортани, трахеи и бронхов.

Проаналізовано ехокардіографічні показники у дітей віком 6 - 10 рр. з вадами слуху. Пролапс мітрального клапана та ревмокардит свідчать про порушення в структурі серцевого м'яза у таких хворих.

Проанализировано эхокардиографические показатели у глухих детей 6-10 лет. Пролапс митрального клапана и ревмокардит свидетельствуют о нарушении в структуре сердечной мышци у глухих детей младшего школьного возраста.

The indicators of echocardiography of deaf children of 6-10 years old have been analyzed. Prolaps valvulae mitralis and rheumocardite can state the violation in the hearts structure of junior deaf children.

Обстежено 122 підлітки віком 12 - 15 років, хворих на нейроциркуляторну дистонію у поєднанні з хронічним тонзилітом. Встановлено, що застосування гідролазеротерапії та електрофорезу пелоїдину призводить до покращання функціонального стану серцево-судинної системи у хворих на різні типи нейроциркуляторної дистонії та поліпшення показників місцевого імунітету у ділянці мигдалин.

Под наблюдением находились 122 подростка в возрасте от 12 до 15-ти лет, больных нейроциркуляторной дистонией в сочетании с хроническим тонзиллитом. Установлено, что использование гидролазеротерапии и электрофореза пелоидина приводит к улучшению функционального состояния сердечно-сосудистой системы у больных с разными типами нейроциркуляторной дистонии и показателей местного иммунитета в области миндалин.

Наведено відомості про етіологію, патогенез та клінічні особливості дитячих інфекційних захворювань дихальних шляхів, вуха, носа та приносових пазух, глотки та гортані. Особливу увагу приділено сучасним методам діагностики та лікування ЛОР-органів. Розглянуто особливості ураження дихальних шляхів внаслідок ядерного вибуху та аварій на атомних електростанціях. Охарактеризовано різні види травм верхніх дихальних шляхів, вуха та стравоходу, а також кровотечі з ЛОР-органів. Розглянуто доброякісні та злоякісні пухлини вуха та дихальних шляхів, запропоновано методи їх лікування. Наведено відомості про аномалії розвитку ЛОР-органів. Проаналізовано особливості перебігу післяопераційного періоду у хворих з ЛОР-патологією та запропоновано заходи профілактики дихальної недостатності.

Представлены сведения об этиологии, патогенезе и клинике детских инфекционных заболеваний дыхательных путей, уха, носа и приносовых пазух, а также глотки и гортани. Особое внимание уделено современным методам диагностики и лечения ЛОР-органов. Рассмотрены особенности поражения дыхательных путей вследствие ядерного взрыва и аварий на атомных электростанциях. Охарактеризованы различные виды травм верхних дыхательных путей, уха и пищевода, а также кровотечения из ЛОР-органов. Рассмотрены доброкачественные и злокачественные опухоли носа и дыхательных путей, предложены методы их лечения. Приведены сведения об аномалиях развития ЛОР-органов. Проанализированы особенности течения послеоперационного периода у больных с ЛОР-патологией и предложены средства профилактики дыхательной недостаточности.

Наведено відомості щодо клінічних проявів, діагностування та лікування захворювань вуха, носа, приносових пазух, глотки (горла), стравоходу, гортані. Розглянуто такі хвороби, як аномалія зовнішнього слухового ходу, сальпінгоотит, менінгіт отогенний, отит, отомікоз, набряк повік, риніт, сифіліс носа, фолікулярна ангіна, опіки стравоходу, пухлини трахеї та бронхів, травми гортані.

Приведены данные о клинических проявлениях, диагностировании и лечении заболеваний уха, носа, приносовых пазух, глотки (гортани), пищевода, гортани. Рассмотрены такие болезни, как аномалия внешнего слухового хода, салингоотит, менингит отогенный, отит, отиомикоз, отек век, ринит, сифилис носа, фоликулярная ангина, ожоги пищевода, опухоли трахеи и бронхов, травмы гортани.

Розглянуто питання профілактики захворювань носа, горла та стравоходу, гортані.

Рассмотрены вопросы профилактики заболеваний носа, горла и пищевода, гортани.

Обстежено 41-у дитину з гострим риносинуситом. Хворі були включені до двох груп: основну, у якій лікування проведено неінвазивними методами, та контрольну, пацієнтам якої призначалася пункція верхньощелепних пазух з наступним дренуванням. Результати проведених досліджень достовірно свідчать про те, що у разі лікування дітей з гострим синуситом, покращання функцій слизової оболонки порожнини носа, стану локальної імунної системи та клінічне видужання відбувається достовірно швидше за умов дотримання неінвазивної тактики, ніж у разі використання дренування навколоносових пазух.

Обследован 41 ребенок с острым риносинуситом. Больные были включены в две группы: основную, где лечение проведено неинвазивными методами и контрольную, пациентам которой назначалась пункция верхнечелюстных пазух с последующим дренированием. Результаты проведенных исследований достоверно свидетельствуют о том, что при лечении детей с острым синуситом, улучшение слизистой оболочки полости носа, состояния локальной иммунной системы и клиническое выздоровление происходит достоверно быстрее при соблюдении неинвазивной тактики, чем при использовании дренирования околоносовых пазух.

Зроблено огляд тематики VIII Європейського симпозіуму з кохлеарної імплантації у дітей. Зазначено, що сучасні методи хірургічних втручань, запропоновані провідними отохірургами, відрізняються малоінвазивністю та щадним підходом до структур внутрішнього вуха та м'яких тканин.

Сделан обзор тематики VIII Европейского симпозиума по кохлеарной имплантации у детей. Отмечено, что современные методы хирургических вмешательств, предложенные ведущими отохирургами, отличаются малоинвазивностью и щадящим подходом к структурам внутреннего уха и мягких тканей.

На підставі результатів дослідження й оцінки клінічного ефекту препарату "Тонзилгон Н" встановлено, що препарат має протизапальну дію, що дозволяє рекомендувати його для використання в гострий період інфекційного респіраторного захворювання; дає достатній імуномодулювальний ефект; забезпечує достовірне зменшення проявів гіперплазії елементів лімфоглоткового кільця. Застосування препарату в комплексі лікування у разі аденоїдиту дозволяє зменшити кількість аденоїдотомій; під його впливом зменшується захворюваність на ГРВІ; препарат не викликає побічних реакцій.

На основании результатов исследования и оценки клинического эффекта препарата "Тонзилгон Н" установлено: препарат имеет противовоспалительное действие, что позволяет рекомендовать его для использования в остром периоде инфекционного респираторного заболевания; препарат дает достаточный иммуномодулирующий эффект; прием "Тонзилгона Н" обеспечивает достоверное уменьшение проявлений гиперплазии элементов лимфоглоточного кольца; использование "Тонзилгона Н" в комплексе лечения при аденоидите позволяет уменьшить количество аденоидотомий; под действием препарата уменьшается заболеваемость ОРВИ; препарат не вызывает побочных реакций.

Наведено дані про передопераційне діагностичне обстеження пацієнтів, оцінку можливості виконання хірургічного втручання, проведення найбільш ефективного на сучасному етапі методу лікування дітей-інвалідів, хворих на хронічну сенсоневральну приглухуватість ІV ступеня, - кохлеарної імплантації, та післяопераційну слухомовну реабілітацію дітей з кохлеарним імплантатом. Особливу увагу приділено критеріям відбору пацієнтів для кохлеарної імплантації.

Приведены данные о предоперационном обследовании пациентов, оценке возможностей проведения оперативного вмешательства, проведении наиболее эффективного на современном этапе метода лечения детей-инвалидов, больных хронической сенсоневральной тугоухостью IV степени, - кохлеарной имплантации, послеоперационной слухоречевой реабилитации детей с кохлеарным имплантатом. Внимание уделено критериям отбора пациентов для кохлеарной имплантации.

Проведено епідеміологічне, клінічне та іммунологічне дослідження у разі хронічних запальних захворювань носа та навколоносових пазух мікоплазменої етіології у дітей. Визначено досить часте мікоплазменне ураження у разі хронічних риносинуситів. У даної групи пацієнтів спостережено порушення як місцевого, так і загального імунітету. Доведено ефективність використання схеми терапії з включенням антибіотиків макролідного ряду, імунокоректорів і мультипробіотиків.

Проведено эпидемиологическое, клиническое и иммунологическое исследование при хронических воспалительных заболеваниях носа и околоносовых пазух микоплазменной этиологии у детей. Определено достаточно частое микоплазменное поражение при хронических риносинуситах. У данной группы пациентов определяется нарушение как местного, так и общего иммунитета. Доказана эффективность использования схемы терапии с включением антибиотиков макролидного ряда, иммунокорректоров и мультипробиотиков.

Зроблено висновок, що показники тимпанометрії у дітей з викривленнями перегородки носа дозволяють виявити певні зміни в системі середнього вуха в ранні терміни та своєчасно провести адекватні лікувально-профілактичні заходи.

Сделан вывод о том, что показатели тимпанометрии у детей с искривлением перегородки носа позволяют обнаружить определенные изменения в системе среднего уха в ранние сроки и своевременно провести адекватные лечебно-профилактические мероприятия.