Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627.703.2-4

Рубрики:

Крововиливи (апоплексія, геморагії) у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что нейросонография дает возможность в ранние сроки диагностировать перивентрикулярную лейкомаляцию, а Войта-диагностика позволяет с периода новорожденности определить церебральные двигательные нарушения, что способствует ранней реабилитации детей.

Поражение центральной нервной системы перинатального периода занимает 2-е место в структуре смертности новорождённых. Проанализированы результаты 92-х наблюдений новорожденных с внутричерепными перинатальными кровоизлияниями за последние 5 лет. Активная нейрохирургическая тактика у новорожденных с перинатальными внутричерепными кровоизлияниями позволяет предупредить детскую инвалидность, повысить уровень функциональной и социальной реадаптации ребенка с ограниченными возможностями здоровья.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.34 + Р733.627.703.2-1

Рубрики:

Патологія недоношених дітей

Крововиливи (апоплексія, геморагії) у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено теоретичні узагальнення та нове вирішення науково-практичної задачі підвищення ефективності лікування немовлят з перинатальними внутрішньочерепними крововиливами. За результатами порівняльного аналізу спостережень 136-ти хворих (2000 - 2007 рр.) за умов застосування ранньої активної нейрохірургічної допомоги і 96-ти дітей (1992 - 1999 рр.), яким було проведено традиційну консервативну тактику лікування, встановлено ефективність нових підходів до лікування немовлят з перинатальними внутрішньочерепними крововиливами. Розроблено алгоритм діагностичних і лікувальних заходів за дослідженої патології.

Проаналізовано поширеність внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК) в Україні (на Одещині) у дітей з низькою та дуже низькою масою тіла під час народження. Виявлено клінічні особливості тяжкості перебігу ВШК у таких дітей залежно від медико-соціальних чинників ризику. Уперше відповідно до принципів науково-доказової медицини проведено кількісну оцінку розвитку ВШК у аспекті медико-соціальних чинників. Установлено клінічну значущість комплексних порушень кислотно-основного стану крові, анаеробного гліколізу та процесів пероксидації ліпідів у дітей з низькою та дуже низькою масою тіла під час народження. Оцінено прогностичну значущість біохімічних показників (pH, дефіциту основ, молочної кислоти, гідроперекисів ліпідів) стосовно виникнення ВШК у недоношених новонароджених. Доведено ефективність препарату "Диципон" у таких дітей за умов комплексної профілактики, а також лікування ВШК.

Розглянуто основні напрямки анте- і постнатальної профілактики внутрішньошлуночкових крововиливів у передчасно народжених дітей.

Проаналізовано джерела літератури і представлено дані власних результатів досліджень про епідеміологічні питання частоти виникнення, факторів ризику, можливих виходів у разі внутрішньошлуночкових крововиливів у недоношених новонароджених. Показано роль даного виду геморагій у структурі показників перинатальної захворюваності та смертності, яка ставить завдання пошуку нових і вдосконалення існуючих складових профілактики і лікування внутрішньошлуночкових крововиливів у недоношених новонароджених.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627.703.2 + Р733.34

Рубрики:

Крововиливи (апоплексія, геморагії) у дітей

Патологія недоношених дітей

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати вивчення клінічної ефективності ін'єкційної форми препарату Лазолван в добовій дозі 15 мг протягом перших семи днів життя у недоношених новонароджених із ризиком виникнення внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК). Оцінено вплив довенного введення препарату Лазолван на частоту виникнення ВШК, ступінь їх тяжкості у передчасно народжених дітей. Показано, що використання препарату Лазолван у комплексній терапії недоношених новонароджених із ризиком виникнення ВШК втричі зменшує частоту досліджуваної нозології, сприяє зниженню показника відносного ризику виникнення ВШК у 2,7 разу та виникнення ВШК II ступеня у 2,17 разу. За показником кількості хворих, яким у комплексному лікуванні використано препарат Лазолван, 1 випадок ВШК можна попередити, застосувавши препарат Лазолван у шести новонароджених.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.34 + Р733.627.703.2

Рубрики:

Патологія недоношених дітей

Крововиливи (апоплексія, геморагії) у дітей

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Внутричерепные кровоизлияния диагностируются в 30 - 45 % детей с перинатальными поражениями ЦНС, преимущественно недоношенных, с малой массой тела при рождении. У 28 - 34 % детей после перенесенных пери-интравентрикулярных кровоизлияний (ПИВК) формируется прогрессирующая постгеморрагическая гидроцефалия. Цель работы - изучить особенности течения внутричерепных кровоизлияний перинатального периода у недоношенных новорожденных. Работа основана на результатах наблюдений 132 недоношенных новорожденных с перинатальными внутричерепными кровоизлияниями. В 34 (25,8 %) случаях выявлено ПИВК III степени, в 12 (9,0 %) случаях - ПИВК IV степени, у 19 (14,4 %) пациентов - сочетание ПИВК I - IV степени с массивными субарахноидальными и паренхиматозными кровоизлияниями. Выявлены 4 группы риска возникновения внутричерепных геморрагий у новорожденных: I группа - экстрагенитальные заболевания матери (выявлены у 75,8 % больных), II группа - осложнения в течение беременности (у 79,5 %), III группа - акушерские факторы риска (у 76,5 %), IV группа - неонатальные факторы (у 99,2 % детей). На фоне санации ликвора 34 (25,7 %) пациентам была выполнена ЛШО. В отдаленном послеоперационном периоде у 21 (15,9 %) больных сохранялась вентрикулодилятация, у 99 (75,0 %) выявлены энцефаломаляционные и порэнцефальные кисты, что стало причиной низкого качества жизни детей. Выводы: выявление группы неблагоприятных факторов, способствующих возникновению интракраниальных геморрагий, применение ранней активной нейрохирургической тактики у недоношенных новорожденных позволяет снизить смертность, уменьшить количество детей с прогрессирующей постгеморрагической гидроцефалией.

Висока частота формування постгеморагічної гідроцефалії, вираженого неврологічного дефіциту і переважно низької якості життя зумовлює необхідність вивчення особливостей розвитку та перебігу перинатальних внутрішньочерепних крововиливів, розробки диференційованого лікування новонароджених із даною патологією. Мета дослідження - підвищення ефективності лікування внутрішньочерепних крововиливів у новонароджених. Вивчено 174 спостереження новонароджених із внутрішньочерепними крововиливами, 102 з яких лікувалися хірургічно та 72 консервативно. У разі субарахноїдальних крововиливів (САК) і периінтравентрикулярних крововиливів (ПІВК) I і II ступеня в ранніх термінах не виникає необхідності в активній нейрохірургічній допомозі. Доведено ефективність зовнішнього закритого вентрикулярного дренування у разі ПІВК III і IV ступеня, обгрунтовано його переваги у порівнянні з іншими методами нейрохірургічного лікування (вентрикуло-субгалеальне дренування, імплантація подшкірно-вентрикулярних резервуарів). Розроблено алгоритм лікувальних заходів залежно від ступеня ПІВК. Висновки: рання активна нейрохірургічна допомога надала змогу знизити летальність новонароджених із внутрішньочерепними крововиливами з 41,7 % до 15,7 %, зменшити кількість лікворошунтуючих операцій у подальшому з 66,7 % до 41,9 %.

Наведено приклади діагностування внутрішньочерепних крововиливів, типових для доношених новонароджених, у даних випадках діагноз встановлено лише за допомогою МРТ. Наголошено, що для встановлення остаточного діагнозу та визначення плану подальшої реабілітації дітей, які перенесли критичні стани, необхідне обов'язкове проведення КТ або МРТ головного, а інколи - спинного мозку. Відзначено, що у досліджених випадках мали місце фактори травматизації дітей у пологах. Проблема пологового травматизму актуальна, належить до керованих чинників перинатальних втрат. Відзначено, що основою діагностики травматичних геморагічних уражень головного мозку новонароджених, окрім якісного збору анамнезу й об'єктивної неврологічної оцінки стану дитини, має стати використання сучасних методик нейровізуалізації; вони мають бути більш доступними для широкого використання, адже відповідають сучасним принципам надання перинатальної допомоги. Своєчасне діагностування внутрішньочерепних виливів та вчасно призначене хірургічне лікування, активне відновне та нейротропне лікування надають змогу запобігти у більшості випадків розвитку дітей тяжкої органічної неврологічної патології. Водночас, недооцінка чи неповне обстеження новонароджених з неврологічною симптоматикою, а також відсутність катамнестичного спостереження дітей, які перенесли критичні стани у неонатальний період, у подальшому призводить до збільшення групи дітей-інвалідів.

Виділено провідні антенатальні чинники ризику виникнення внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК) у новонароджених та розроблено систему визначення ступеня вірогідності ускладнень гестаційного процесу для удосконалення перинатальної діагностики ВШК у новонароджених. Вивчено частоту ВШК у мертвонароджених недоношених плодів і недоношених новонароджених, а також показники летальності, використовуючи ретроспективний аналіз даних перебігу вагітності, пологів, раннього неонатального періоду, даних автопсії. Надано характеристику патоморфологічних змін у головному мозку, що відбуваються у разі важких ВШК у недоношених новонароджених. Визначено прогностичне значення показників біофізичного профілю плода та стану матково-плацентарного, плодово-плацентарного, мозкового кровоплинів стосовно ВШК у недоношених новонароджених. Оцінено чутливість, специфічність визначення рівня нейроспецифічного протеїну S-100 у ранній діагностиці ВШК у недоношених новонароджених. Надано оцінку змін імунного статусу у недоношених новонароджених з ВШК різного ступеня тяжкості та визначено їх роль у механізмах розвитку цієї патології. Встановлено зв'язок частоти виникнення ВШК і несприятливого перебігу цього ускладнення у недоношених новонароджених з необхідністю транспортування в ранньому віці (до 72 год життя) у спеціалізовані відділення. На підставі одержаних результатів удосконалено перинатальну діагностику ВШК у недоношених новонароджених, розроблено, апробовано та впроваджено комплекс профілактичних і лікувальних заходів у новонароджених групи ризику такого виду геморагій та визначено їх ефективність.

Обстежено 65 новонароджених, хворих на пневмонію, з яких у 24-х пневмонія поєднувалася з внутрішньочерепним крововиливом. Встановлено особливості етіології, патогенезу, клініки, вмісту оксидів азоту та ІЛ-6, ІЛ-8 в конденсаті повітря, що видихається, у новонароджених з пневмонією і внутрішньочерепним крововиливом. Вміст оксидів азоту, ІЛ-6, ІЛ-8 був підвищеним у гострому періоді захворювання у новонароджених з пневмонією та внутрішньочерепним крововиливом у порівнянні з дітьми контрольної групи. Вміст досліджуваних показників у конденсаті повітря, що видихається, рекомендується визначати для встановлення активності запального процесу в легенях, для моніторингу захворювання та обґрунтування тактики подальшого лікування.

Обследовано 65 новорожденных, больных пневмонией, из которых у 24-х пневмония сочеталась с внутричерепным кровоизлиянием. Установлены особенности этиологии, патогенеза, клиники, содержания оксидов азота и ИЛ-6, ИЛ-8 в конденсате выдыхаемого воздуха у новорожденных с пневмонией и внутричерепным кровоизлиянием. Содержание оксидов азота, ИЛ-6, ИЛ-8 было повышенным в остром периоде заболевания у новорожденных с пневмонией и внутричерепным кровоизлиянием по сравнению с контролем. Содержание изучаемых показателей в конденсате выдыхаемого воздуха рекомендуется определять для установления активности воспалительного процесса в легких, для мониторинга заболевания и обоснования тактики дальнейшего лечения.

Мета роботи - встановити фактори ризику, що асоціюються з виникненням летальних випадків у передчасно народжених дітей з важкими внутрішньошлуночковими крововиливами, розробити прогностичну модель розвитку таких дітей. Проведено проспективне дослідження, в яке включено 76 передчасно народжених дітей з важкими внутрішньошлуночковими крововиливами. Дослідження 4a/b поліморфізму гена eNOS проведено методом алель-специфічної полімеразної ланцюгової реакції з визначенням довжини рестрикційних фрагментів. Для ідентифікації достовірних факторів ризику використано простий та покроковий множинний логістичний регресійний аналіз. Показано, що в передчасно народжених дітей з важкими внутрішньошлуночковими крововиливами при простому логістичному регресійному аналізі існують достовірні асоціації між летальними випадками та вагою при народженні, гестаційним віком, введенням сурфактанту, зниженим артеріальним тиском на 1-шу добу життя, респіраторним дистрес-синдромом III - IV ст., сепсисом та генетичною моделлю 4aa+4ab&4bb eNOS гену, але при множинному логістичному регресійному аналізі - тільки з операцією кесаревого розтину, вагою при народженні, респіраторним дистрес-синдромом III - IV ст. і генетичною моделлю 4aa+4ab&4bb eNOS гену. Висновки: респіраторний дистрес синдром II - IV ст. і генетична модель 4aa+4ab&4bb eNOS гену достовірно збільшують ризик виникнення летального випадку у передчасно народженої дитини з важким внутрішньошлуночковим крововиливом, а операція кесаревого розтину, навпаки, зменшує такі ризики.

Вивчено епідеміологічні тренди показників захворюваності на внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК) та ВШК-асоційовану інвалідизуючу патологію, серед передчасно народжених немовлят Полтавської області за 2009 - 2015 рр. Ідентифіковано чинники, що асоціюються з розвитком важких ВШК у передчасно народжених дітей. Достовірними прогностичними змінними розвитку важких ВШК при множинному логістичному регресійному аналізі є: гестаційний вік (β=-1,27; р=0,000), безводний період менше за 24 год. (β= 6,72; р=0,020), введення 0,9 % розчину натрію хлориду під час реанімації (β=2,82; р=0,042), артеріальна гіпертензія (β=3,47; р=0,026), рівень лейкоцитів ≥15х109/л (β=2,87; р=0,028), а прогностична модель з встановленими змінними має високі операційні характеристики – площу під ROC кривою 0,9850. Прогностична модель розвитку постгеморагічної вентрикулодилятації, розрахована при множинному аналізі, включає: вроджене інфікування (β=1,22); рівень глюкози (β=-0,35); діастолічний АТmin на 2 добу життя (β=-0,24), і має площу під ROC кривою 0,8758. Прогностична модель розвитку летальних наслідків у новонароджених з ВШК, яка включає: інтубацію під час проведення реанімаційних заходів (β= -4,16), наявність у дитини важкого РДС (β=4,4), рівень тромбоцитів ((β=-0,02) та рівень лейкоцитів (β=0,11) на 1 добу життя має площу під ROC кривою – 0,9373. Визначено, що поєднання домінантних моделей гена eNOS (аа+ba vs. bb) та гена АСЕ (DD+ID vs. ІІ) асоціюється з летальними випадками, а наявність поєднання домінантних моделей ID&DD гена АСЕ та AC&CC гена AGTR1 – з постгеморагічною вентрикулодилятацією. Обгрунтовано та розроблено ефективність пакету рішень з прогнозування та попередження розвитку важких ВШК та їх несприятливих наслідків у передчасно народжених дітей, інноваційними елементами якого є: алгоритм визначення новонароджених підвищеного ризику щодо розвитку ВШК та їх несприятливих наслідків, міждисциплінарний та міжпрофесійний комунікаційні чек-листи, чек-лист моніторингу за станом дитини одразу після народження. Впровадження вказаного пакету рішень у Полтавському перинатальному центрі дозволило підвищити виживання немовлят з вагою менше за 1000 г при народженні (з 50,0 % до 81,2 %, р=0,024) на тлі зниження у них частоти виникнення важких ВШК (з 18,1 % до 13,4 %, р=0,038) та інвалідизуючих станів (з 9,6 до 1,5 %, р=0,046).