Розглянуто питання клініки, перебігу, діагностики та лікування гельмінтозів у дітей різного віку. Серед великої кількості гельмінтозів відібрано саме ті, які зустрічаються за умов України. Наведено сучасні методики лікування з детальним описом зареєстрованих в Україні лікарських препаратів та існуючих фітотерапевтичних засобів. Подано детальний перелік сучасних та класичних методів лабораторної діагностики даного захворювання.

Представлено результати аналізу розподілу еритроцитарних антигенів у системі АВО, резус-фактора і гаптоглобіну у 53-х хворих і 56-ти здорових дітей. У процесі обстеження виявлено, що у хворих дітей спостерігається накопичення антигенів В(ІІІ) та Rh(+), які можуть бути маркерами ризику розвитку маніфестного токсоплазмозу (RR = 2,79). Асоціація антигенів О(І) Rh(+) може бути маркером відносної резистентності виникнення маніфестного токсоплазмозу. Вивчено зв'язки між еритроцитарними антигенами і фенотипом ацетилювання. Виявлено, що серед здорових дітей з повільним фенотипом ацетилювання спостерігається накопичення осіб з першою групою крові в порівнянні з хворими на токсоплазмоз дітьми, що свідчить про їх резистентність до розвитку маніфестних форм токсоплазмозу (RR = 0,16).

Представлены результаты анализа распределения эритроцитарных антигенов системы АВО, резус-фактора и гаптоглобина у 53-х больных и 56-ти здоровых детей. При обследовании выявлено, что у больных детей наблюдается достоверное накопление антигенов В(ІІІ) и Rh(+), которые могут служить маркерами риска возникновения манифестного токсоплазмоза (RR = 2,79). Ассоциация антигенов 0(I) Rh(+) может быть маркером относительной резистентности возникновения манифестного токсоплазмоза. Изучены связи между эритроцитарными антигенами и фенотипом ацетилирования. Выявлено, что у здоровых детей с медленным фенотипом ацетилирования имеет место накопление лиц с первой группой крови по сравнению с больными токсоплазмозом детьми, что свидетельствует об их резистентности к развитию манифестных форм токсоплазмоза (RR = 0,16).

Проаналізовано розподіл еритроцитних антигенів систем АВО та резус-фактора у 53-х хворих на токсоплазмоз дітей і 56-ти здорових дітей. За результатами досліджень встановлено, що максимальна частота антигенів В (ІІІ), Rh (+) для хворих на токсоплазмоз, які можуть слугувати маркерами відносної схильності до розвитку токсоплазмозу і статистично вагоме зниження частоти 0 (І), Rh (+), Р (-) свідчить про стан відносної резистентності до розвитку маніфестного токсоплазмозу. Статистично значимі закономірності щодо накопичення самостійно окремих антигенів системи MN і Р та сироваткового гаптоглобіну серед хворих і здорових дітей не виявлено.

Представлены результаты анализа распространения эритроцитных антигенов системы АВО, резус-фактора и гаптоглобина у 53-х больных и 56-ти здоровых детей. При обследовании выявлено, что у больных детей отмечается достоверное накопление антигенов В (III) та Rh (+), которые могут служить маркерами риска возникновения манифестного токсоплазмоза. Ассоциация антигенов 0 (I) Rh (+) может быть маркером относительной резистентности возникновения манифестного токсоплазмоза. При анализе многокомпонентных ассоциаций эритроцитных антигенов и гаптоглобина выявлено 9 таких гаплотипов с ведущим антигеном В (III), которые достоверно чаще встречаются у больных, чем у здоровых лиц.

Вказано, що препарати, які використовують для лікування токсоплазмозу, мають ряд побічних ефектів. Однак, відомо, що всі препарати, які містять аміногрупи, в тому числі піриметаміни і сульфаніламіди, які використовуються для лікування токсоплазмозу, метаболізуються в організмі шляхом ацетилювання. За цією ознакою людей поділяють на повільних і швидких ацетилянтів. Фенотип ацетилювання визначали за допомогою фармакологічного тестування з сульфадимезином, метаболіти якого визначали в сечі за допомогою реакції Bratto - Marchalle. З метою лікування призначали фансідар. Методика його призначення залежала від фенотипу ацетилювання, що дозволяє запобігти побічній дії препарату.

Указано, что препараты, которые используются для лечения токсоплазмоза, имеют ряд побочных эффектов. Однако, известно, что все препараты, которые содержат аминогруппы, в том числе пириметамины и сульфаниламиды, которые используются для лечения токсоплазмоза, метаболизируются в организме путем ацетилирования. По этому признаку людей делят на медленных и быстрых ацетилянтов. Фенотип ацетилирования определяли при помощи фармакологического тестирования с сульфадимезином, метаболиты которого определяли в моче при помощи реакции Bratto - Marchalle. С целью лечения назначали фансидар. Методика его назначения зависела от фенотипа ацетилирования, что позволяет избежать побочного действия препарата.

Наведено основні відомості про медичну географію, етіологію, епідеміологію, патогенез, клініку, ускладнення паразитарних інвазій у дітей різного віку, викликаних представниками найпростіших, плоских і круглих червів, членистоногих. Подано перелік сучасних і класичних методів діагностики, лікування та профілактики паразитозів. Вміщено біологію розвитку збудників захворювань дітей і підлітків, клінічні приклади. Запропоновано класифікацію паразитів людини, описано антигельмінтні (протиглисні) лікарські препарати, які застосовуються для лікування глистих інвазій.

Приведены основные сведения о медицинской географии, этиологии, патогенезе, клинике, осложнениях паразитарных инвазий у детей различного возраста, вызванных представителями простейших, плоских и круглых червей, членистоногих. Дан перечень современных и классических методов диагностики, лечения и профилактики паразитозов. Приведена биология развития возбудителей заболеваний детей и подростков, клинические примеры по данным заболеваниям. Предложена классификация паразитов человека, описаны антигельминтные (антиглистные) лекарственные препараты для лечения глистных инвазий.

Дана сравнительная характеристика эффективности применения препарата "Кандид" и суспензии нистатина при лечении острого псевдомембранозного кандидоза у детей первого года жизни. Установлено, что препарат "Кандид" превосходит суспензию нистатина по клинической и микробиологической эффективности в 3,5 и 13,0 раз соответственно и может рассматриваться в качестве препарата выбора при данном заболевании.

Исследованы носители грибов рода Candida среди беременных с применением культурального и микроскопического методов с последующей оценкой уровня кандидоносительства у матерей и степени обсемененности новорожденных детей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.517.56-52

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.517.56-52

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.517.51

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании результатов исследования и данных литературы представлены общие и частные механизмы патогенного влияния паразитов. Несовершенство лабораторной диагностики, недооценка значения лямблиоза и кишечных гельминтов, которые являются первой причиной патологии органов желудочно-кишечного тракта, обусловливает необходимость в профилактическом лечении в целях предупреждения развития тяжелых клинических проявлений, а также для проведения химиопрофилактики у лиц, контактировавших с больными.

Энтеробиоз представляет собой актуальную медико-социальную проблему современной педиатрии. Нередко именно привычка детей брать в рот пальцы и грызть ногти приводит к возрастанию риска данного заболевания. Бороться с этой привычкой сложно: педиатры часто говорят о необходимости прививать детям навыки личной гигиены, однако эффективно выполнить эти наставления на практике не всегда легко. Именно квалифицированная психологическая помощь и использование средства Стоп-н-Гроу производства "The Mentholatum Co. Ltd." (Великобритания) является рациональным путем решения данной проблемы, что было убедительно продемонстрировано в детской клинике.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.517.56-52

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202 + Р733.517.56

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.517.7-3

Рубрики:

Гельмінтози у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено сучаснi лiтературнi данi щодо епiдемiологiї, особливостей клiнiчного перебiгу, дiагностики, лiкування та профiлактики трихомонадної iнфекцiї у вагiтних та новонароджених.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.715.017-5 + Р733.601.122.7-5 + Р733.517.42-5

Рубрики:

Кандидамікози (кандидози) у дітей

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В клинической практике педиатра представляет значительную сложность дифференциальная диагностика инвазированных и детей, больных токсокарозом. Правильно поставленный диагноз определяет тактику врача в отношении наблюдения и лечения больного, которое должно быть продолжительным, с контролем клинико-лабораторной эффективности эрадикации возбудителя. Проанализированы клинические данные трех детей, которые находились в неврологическом и соматическом отделении Детской клинической больницы N 4 г. Киева, с диагнозом токсокароз для уточнения мероприятий по диагностике и назначению оптимального обследования и при необходимости лечения этого заболевания. Полиморфизм клинических проявлений затрудняет диагностику заболевания, поэтому для уточнения диагноза использована диагностическая таблица, разработанная L.T. Glickman (1978). Анализ клинико-лабораторных данных позволил верифицировать диагноз токсокароза и дать индивидуальные рекомендации в отношении лечения. Дети, инвазированные токсокарами, подлежат диспансерному наблюдению для профилактики развития заболевания.

Досліджено вплив наявності кандидозної інфекції у вагітних на розвиток новонароджених. Наведено результати обстеження 59-ти новонароджених щодо наявності кандидозної інфекції в ротовій порожнині, на шкірі промежини, пупка, в калі та проаналізовано вплив біоценозу матері на біоценоз дитини.

Проаналізовано сучасний стан проблеми трансмісійних зоонозних гельмінтозів, здатних вражати людину, зокрема, дирофіляріозу. Представлено дані щодо поширеності інфекції серед дорослого та дитячого населення, особливості епідеміології, клінічного перебігу, методів діагностики та лікування. Описано перший клінічний випадок дирофіляріозу, зареєстрований на теренах Прикарпаття.