Розглянуто питання клініки, перебігу, діагностики та лікування гельмінтозів у дітей різного віку. Серед великої кількості гельмінтозів відібрано саме ті, які зустрічаються за умов України. Наведено сучасні методики лікування з детальним описом зареєстрованих в Україні лікарських препаратів та існуючих фітотерапевтичних засобів. Подано детальний перелік сучасних та класичних методів лабораторної діагностики даного захворювання.

Розглянуто питання епідеміологічного нагляду та профілактики "дитячих" інфекцій, зокрема, керованих засобами специфічної вакцинопрофілактики. Докладно висвітлено проблеми епідеміології, профілактичної медицини, діагностики та лікування дитячих інфекцій, у т.ч. дифтерійної інфекції та поліомієліту, гострих вірусних інфекцій, герпесу, кору, епідемічного паротиту, менінгіту тощо.

Показана роль эпиданамнеза, анамнеза жизни и болезни как первого шага в постановке правильного диагноза. Рассмотрены анатомо-физиологические особенности детского организма, предрасположенного к развитию инфекционного процесса. Приведены классификации инфекционных заболеваний, используемых в настоящее время в практическом здравоохранении, а также формулировки соответствующего диагноза. Вопросы дифференциальной диагностики основных инфекционных заболеваний решены на основе главных, ведущих синдромов болезней: экзантемы, ангины, острых поражений верхних дыхательных путей, диареи, желтухи, менингита и энцефалита. Каждая нозологическая форма изложена с описанием этиологии, патогенеза и клиники.

Исследована гепатобилиарная система нарушений желчевыделения вирусного гепатита у детей. Обследовано 150 детей. Эхографически верифицировано состояние печени, желчного пузыря и желчных потоков. Полученные результаты указывают на то, что нарушениям желчевыделения при вирусных гепатитах способствуют факторы: холестаз (внутри- и внепеченочный), гипокинетически-гипертонические нарушения билиарной системы, деформация желчного пузыря с преимущественной локализацией в выходном отделе и шеечнопротоковой зоне. Показано, что на последствия вирусных гепатитов влияют компоненты липидного комплекса желчи как факторы холестаза, воспаления и литогенеза. Высокий процент совпадения результатов ультразвукового исследования гепатобилиарной системы и комплексного изучения желчи свидетельствует об использовании многомоментного фракционного УЗИ желчного пузыря в качестве информативного способа прогнозирования нарушений желчевыделения при вирусных гепатитах у детей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514

Рубрики:

Інфекційні хвороби у дітей

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості ліпідного обміну при хронічних вірусних гепатитах (ХВГ) різного ступеня активності у дітей шкільного віку. Встановлено, що при ХВГ відмічається порушення ліпідного обміну, яке проявляється підвищенням вмісту загальних ліпідів, загального холестерину, триацилгліцерину та зниженням фосфоліпідів; зміни показників ліпідного обміну залежать від активності процесу - найбільше виражені при максимальній активності, менше - при помірній і мінімальній. Підкреслено, що відновлення вмісту ліпідів під впливом традиційного лікування з включенням противірусного препарату наступає при мінімальній і помірній активності хронічного гепатиту, при максимальній - показники обміну не досягають нормальних величин.

Наведено інформацію про сучасні антимікробні засоби, основні принципи антибіотикотерапії, а також відомості, необхідні для правильного вибору препаратів у випадку конкретних захворювань у дітей. Подано характеристику основних груп антибіотиків, зокрема, пеніцилінів, аміноглікозидів, фторхінолонів, сульфаніламідів, нітрофуранів, макролідів тощо.

Вивчено чутливість до 17 антибіотиків у 291 штаму ентеробактерій, виділених від новонароджених та з об'єктів довкілля родопомічних установ. Встановлено зростання на 5,7 - 43,2 % залежно від препарату, стійкості досліджуваних штамів бактерій до цефалотину, цефазоліну, цефотаксиму, цефтриаксону, цефтазидиму, гентаміцину, тобраміцину та хлорамфеніколу, що свідчить про необхідність перегляду подальшої тактики використання цих препаратів з лікувальною і профілактичною метою. Виявлення штамів, стійких до офлоксацину та ципрофлоксацину, доводить появу нових детермінант стійкості. Високий рівень стійкості до антибіотиків і однотипність антибіотикотипів у штамів, виділених від новонароджених та епідемічно значущих об'єктів довкілля обстежених стаціонарів, вказують на можливу колонізацію новонароджених госпітальними штамами.

Подано характеристику інфекційної хвороби та її суть у дитячому віці. Розглянуто особливості імунітету у випадках інфекційних захворювань у дітей, питання їх діагностики, клінічних симптомів і синдромів, основні принципи лікування, профілактики. Описано інфекційні хвороби дихальних шляхів, серед яких: гострі респіраторні вірусні інфекції, грип, парагрип, ринорвірусна, реовірусна, мікоплазмозна, герпесвірусна інфекції, кір, скарлатина, дифтерія тощо. Досліджено кишкові інфекційні хвороби (дизентерію, ешерихіоз, холеру, сальмонельоз, ботулізм, черевний тиф, поліомієліт, вірусний гепатит, ВІЛ-інфекцію, лептоспіроз, токсоплазмоз тощо), трансмісивні хвороби та хвороби зовнішніх покривів (правець, ящур, сибірку).

У підручнику подано характеристику інфекційних захворювань у дитячому віці. Аналізуються особливості імунітету при інфекційних захворюваннях, питання їх діагностики, клінічних симптомів і синдромів, основних принципів лікування, профілактики. Розглядаються інфекційні хвороби дихальних шляхів: гострі респіраторні вірусні інфекції, грип, парагрип, риновірусна, реовірусна, мікоплазмозна, герпесвірусна інфекція, кір, скарлатина, дифтерія тощо. Також характеризуються кишкові інфекційні хвороби (дизентерія, ешерихіоз, холера, сальмонельоз, ботулізм, черевний тиф, поліомієліт, вірусний гепатит, ВІЛ-інфекція, лептоспіроз, токсоплазмоз тощо), трансмісивні хвороби та хвороби зовнішніх покривів (правець, ящур, сибірка).

Ключ. слова: гормональный статус, критические состяния, вирусно-бактериальные респираторные инфекции
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514

Рубрики:

Інфекційні хвороби у дітей

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати аналізу розподілу еритроцитарних антигенів у системі АВО, резус-фактора і гаптоглобіну у 53-х хворих і 56-ти здорових дітей. У процесі обстеження виявлено, що у хворих дітей спостерігається накопичення антигенів В(ІІІ) та Rh(+), які можуть бути маркерами ризику розвитку маніфестного токсоплазмозу (RR = 2,79). Асоціація антигенів О(І) Rh(+) може бути маркером відносної резистентності виникнення маніфестного токсоплазмозу. Вивчено зв'язки між еритроцитарними антигенами і фенотипом ацетилювання. Виявлено, що серед здорових дітей з повільним фенотипом ацетилювання спостерігається накопичення осіб з першою групою крові в порівнянні з хворими на токсоплазмоз дітьми, що свідчить про їх резистентність до розвитку маніфестних форм токсоплазмозу (RR = 0,16).

Представлены результаты анализа распределения эритроцитарных антигенов системы АВО, резус-фактора и гаптоглобина у 53-х больных и 56-ти здоровых детей. При обследовании выявлено, что у больных детей наблюдается достоверное накопление антигенов В(ІІІ) и Rh(+), которые могут служить маркерами риска возникновения манифестного токсоплазмоза (RR = 2,79). Ассоциация антигенов 0(I) Rh(+) может быть маркером относительной резистентности возникновения манифестного токсоплазмоза. Изучены связи между эритроцитарными антигенами и фенотипом ацетилирования. Выявлено, что у здоровых детей с медленным фенотипом ацетилирования имеет место накопление лиц с первой группой крови по сравнению с больными токсоплазмозом детьми, что свидетельствует об их резистентности к развитию манифестных форм токсоплазмоза (RR = 0,16).

Викладено матеріал, який допоможе набути вміння для вирішення питань діагностики, лікування та профілактики інфекційних захворювань, найбільш поширених у дитячому віці, та оволодіти навичками обстеження дітей, плануванням лікувальних та профілактичних заходів у разі інфекційної патології у дітей. Запропоновано тестові завдання, які дозволяють проконтролювати отриманий рівень знань.

Изложен материал, который поможет приобрести умения для решения вопросов диагностики, лечения и профилактики инфекционных заболеваний, наиболее распространенных в детском возрасте и овладеть навыками обследования детей, планированием лечебных и профилактических мер при инфекционной патологии у детей. Предложены тестовые задания, которые позволяют проконтролировать полученный уровень знаний.

Проаналізовано розподіл еритроцитних антигенів систем АВО та резус-фактора у 53-х хворих на токсоплазмоз дітей і 56-ти здорових дітей. За результатами досліджень встановлено, що максимальна частота антигенів В (ІІІ), Rh (+) для хворих на токсоплазмоз, які можуть слугувати маркерами відносної схильності до розвитку токсоплазмозу і статистично вагоме зниження частоти 0 (І), Rh (+), Р (-) свідчить про стан відносної резистентності до розвитку маніфестного токсоплазмозу. Статистично значимі закономірності щодо накопичення самостійно окремих антигенів системи MN і Р та сироваткового гаптоглобіну серед хворих і здорових дітей не виявлено.

Представлены результаты анализа распространения эритроцитных антигенов системы АВО, резус-фактора и гаптоглобина у 53-х больных и 56-ти здоровых детей. При обследовании выявлено, что у больных детей отмечается достоверное накопление антигенов В (III) та Rh (+), которые могут служить маркерами риска возникновения манифестного токсоплазмоза. Ассоциация антигенов 0 (I) Rh (+) может быть маркером относительной резистентности возникновения манифестного токсоплазмоза. При анализе многокомпонентных ассоциаций эритроцитных антигенов и гаптоглобина выявлено 9 таких гаплотипов с ведущим антигеном В (III), которые достоверно чаще встречаются у больных, чем у здоровых лиц.

Наведено дані про обстеження 65-ти дітей віком від 11-ти місяців до 12-ти років з гострими кишковими інфекціями, що супроводжуються з токсикозом. Матеріалом дослідження була периферична кров, взята на висоті токсикозу в момент надходження дитини в стаціонар. Виявлене зниження споживання Т4 лімфоцитами у хворих розцінено як ланку патогенезу гострої кишкової інфекції, що свідчить про порушення активності обмінних процесів у клітині. У результаті проведеного дослідження встановлено поєднаний потенціювальний вплив фібронектину і тималіну на поглинання тироксину лімфоцитами у хворих на гострі кишкові інфекції, особливо таких, що протікають у тяжкій формі.

Приведены данные обследования 65-ти детей в возрасте от 11-ти месяцев до 12-ти лет с острыми кишечными инфекциями, протекающими с токсикозом. Материалом исследования была периферическая кровь, взятая на высоте токсикоза в момент поступления ребенка в стационар. Выявленное снижение поглощения Т4 лимфоцитами у больных расценивается как звено патогенеза острой кишечной инфекции, что свидетельствует о нарушении активности обменных процессов в клетке. В результате проведенного исследования установлено совместное потенциирующее влияние фибронектина и тималина на потребление тироксина лимфоцитами у больных острыми кишечными инфекциями, особенно тяжелой формой.

Проведено клініко-лабораторне обстеження 127-ми дітей віком від 3-х місяців до 3-х років з затяжною діареєю. Результати клінічних, бактеріологічних та імунологічних досліджень показали, що етіопатогенетичною основою діареї є інфекційно-запальний процес, обумовлений контамінацією умовно-патогенних бактерій.

Проведено клинико-лабораторное обследование 127-ми детей в возрасте от 3-х месяцев до 3-х лет с затяжной диареей. Результаты клинических, бактериологических и иммунологических исследований показали, что этиопатогенетической основой диареи является инфекционно-воспалительный процесс, обусловленный контаминацией условно-патогенных бактерий.

У 78-ми дітей з хронічним вірусним гепатитом В і С (ХГС і ХГВ) і у 15-ти з цирозом печінки (ЦП) досліджено рівень L-аргініну і сумарних нітритів та нітратів (NOx) в сироватці крові та їх екскреції з сечею. Встановлено, що для дітей с ХГС та ХГВ характерно зниження рівня L-аргініну в сироватці крові і зменшення синтезу оксиду (за вмістом NOx в крові і сечі). На відміну від хворих ХГС у дітей з ХГВ в період ремісії рівень NOx в сироватці крові нормалізується. У хворих на ЦП встановлено різноспрямовані зміни в функціональній активності системи L-аргінін - NO залежно від стадії захворювання.

У 78-ми детей с хроническим вирусным гепатитом В и С (ХГС и ХГВ) и у 15-ти с циррозом печени (ЦП) исследован уровень L-аргинина и суммарных нитритов и нитратов (NOx) в сыворотке крови и их экскреция с мочой. Установлено, что для детей с ХГС и ХГВ характерно снижение уровня L-аргинина в сыворотке крови и уменьшение синтеза оксида азота (по содержанию NOx в крови и моче). В отличие от больных с ХГС у детей с ХГВ в период ремиссии уровень NOx в сыворотке крови нормализуется. У больных ЦП установлены разнонаправленные изменения в функциональной активности системы L-аргинин-NO, которые зависят от стадии заболевания.

Розглянуто особливості функціонування імунної системи дитячого організму за нормальних умов. Встановлено причини виникнення та клінічні прояви комбінованих імунодефіцитів і розроблено ефективні методи діагностування та лікування даної патології. Обгрунтовано доцільність використання трансплантації стовбурових клітин та замісної терапії в процесі лікування комбінованих імунодефіцитів у дітей. Встановлено обсяг клініко-діагностичних та лікувально-профілактичних заходів на амбулаторному та стаціонарному рівнях надання медичної допомоги пацієнтам з комбінованими імунодефіцитами.

Рассмотрены особенности функционирования иммунной системы детского организма в нормальных условиях. Установлены причины возникновения и клинического течения комбинированных иммуннодефицитов и предложены эффективные методы диагностики и лечения данной патологии. Обоснована целесообразность использования трансплантации ствольных клеток и замещающей терапии в процессе лечения комбинированных иммунодефицитов у детей. Приведен перечень клинико-диагностических и лечебно-профилактических мероприятий на амбулаторном и стационарном уровнях оказания медицинской помощи пациентам с комбинированными иммунодефицитами.

Розглянуто реабілітаційну програму, що проводиться протягом року на свіжому повітрі, з використанням дозованого бігу, дихальних вправ та загартовувальних процедур для дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання.

Отражена программа физической реабилитации, проводимая круглогодично на свежем воздухе, с использованием дозированного бега, дыхательных упражнений и закаливающих процедур для детей, часто болеющих острыми респираторными заболеваниями.

In the article the rehabilitation program which is spent year-roundly on fresh air, with usage of dosed run, respiratory exercises and quenching procedures for children often sick by acute respiratory diseases is mirrored.

Розглянуто питання імунної відповіді організму дитини на вірус Епштейн - Барр і можливість прогнозувати розвиток ускладнених форм цієї інфекції, роль цитокінів у разі неадекватного імунного захисту та хронізації інфекції. Визначення цитокінового профілю проведено в 11-ти пацієнтів з ускладненими формами Епштейн - Барр вірусної інфекції та у 10-ти дітей з нормальною імунною відповіддю на вірус Епштейн - Барр. Під час вивчення ІЛ-1 в сироватці та для порівняння Епштейн - Барр вірусної інфекції з іншою патологією з ускладненим перебігом обстежено додатково групу дітей з активними проявами атопічного дерматиту. Зроблено висновок, що схильність до розвитку активних форм Епштейн - Барр вірусної інфекції залежить від стану вродженого імунітету, від рівня продукції макрофагами ІЛ-1 чи ІЛ-12, а також рівня гамма-ІФН.

Рассмотрены вопросы иммунного ответа организма ребенка на вирус Эпштейн - Барр и возможность прогнозировать развитие осложненных форм этой инфекции, роль цитокинов при неадекватной иммунной защите и хронизации инфекции. Определение цитокинового профиля проведено у 11-ти пациентов с осложненными формами Эпштейн - Барр вирусной инфекции и у 10-ти детей с нормальным иммунным ответом на вирус Эпштейн - Барр. При изучении ИЛ-1 в сыворотке и для сравнения Эпштейн - Барр вирусной инфекции с другой патологией с осложненным течением обследована дополнительно группа детей с активными проявлениями атопического дерматита. Сделан вывод о том, что склонность к развитию активных форм Эпштейн - Барр вирусной инфекции зависит от состояния врожденного иммунитета, от уровня продукции макрофагами ИЛ-1 или ИЛ-12, а также уровня гамма-ИФН.