Панкреатит - це запальне захворювання підшлункової залози, що перебігає з болем у животі й порушенням травлення. У практиці дитячого хірурга вкрай рідко зустрічається некротичний панкреатит. Наведено приклад комплексного консервативного та оперативного лікування геморагічного панкреонекрозу з добрим результатом. Дитина вилікувана та виписана з лікарні.

Аберантна підшлункова залоза (АПЗ) - рідкісна вада розвитку. Запропонована ендоскопічна тактика у разі АПЗ у дітей надає змогу своєчасно діагностувати дану патологію. Мета роботи - вивчити особливості діагностики АПЗ у дітей та підвищити якість її ендоскопічної діагностики. Проведено ретроспективний аналіз ендоскопічної діагностики АПЗ у 58-ми пацієнтів, госпіталізованих в хірургічне відділення КП "ДОДКЛ" ДОР і оглянутих амбулаторно за направленням гастроентерологів, педіатрів. Обстеження дітей з аномаліями підшлункової залози проводилося за прийнятим в клініці стандартом. У діагностичному алгоритмі верифікації АПЗ провідне місце займає ФЕГДС. Ендоскопічна картина АПЗ базується на ряді типових макроскопічних ознак, характерних для даної вади розвитку. Настороженість у разі ФЕГДС формується на підставі знання ряду макроскопічних ознак АПЗ у дітей, що надає встановити з високим ступенем достовірності діагноз. Рання діагностика АПЗ у дітей базується на впровадженні в клінічну практику ФЕГДС незалежно від віку дитини, за якої пильну увагу потрібно приділяти антральному відділу шлунка, особливо великій кривизні на відстані до 3 - 6 см від воротаря.

Приведены данные наблюдения за новорожденным ребенком с врожденным пороком развития желудочно-кишечного тракта (кольцевидная поджелудочная железа), недоношенностью III степени на фоне персистирующей цитомегаловирусной и токсоплазменной инфекции. Произведена успешная оперативная коррекция порока развития желудочно-кишечного тракта. Наблюдение в катамнезе - благоприятный исход.

Хирургическое лечение патологии поджелудочной железы у детей является достаточно сложным разделом детской хирургии. Сложность инвазивных методов диагностики врожденных аномалий строения самой железы, а также экстраорганные осложнения, связанные с эктопированными тканями, зачастую ставят хирургов и интернистов перед выбором оптимального способа лечения. Цель работы - разработка оптимальных подходов в лечении органной и экстраорганной патологии поджелудочной железы у детей. Приведен опыт клиники в лечении 50 детей с пороками развития и заболеваниями поджелудочной железы в возрасте от 2 мес. до 17 лет. Внеорганные эктопии ткани поджелудочной железы, деструктивный панкреатит, реактивные кисты, травматические повреждения, лимфангиома, агрессивный фиброз, тератома, инсулома. Диагностика: клинико-лабораторные методы, фиброгастродуоденоскопия, лучевые методы. Описаны оперативные вмешательства у детей с использованием мини-доступа, лапароскопических технологий, стентирования, а также открытых операций. Приведена сопроводительная медикаментозная терапия и принципы диетотерапии в послеоперационном периоде. Выводы: опыт лечения врожденной и приобретенной патологии поджелудочной железы показывает эффективность предложенных подходов и перспективы расширения мини-инвазивных технологий в хирургической коррекции. Этапная программа лечения и реабилитации больных по маршруту "гастроэнтеролог - детский хирург - гастроэнтеролог" позволяет обеспечить высокий уровень хороших и удовлетворительных результатов лечения у детей за счет разработки и внедрения в практику четкого алгоритма междисциплинарного взаимодействия интернистов и детских хирургов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.465.6 + Р251.262

Рубрики:

Хірургічна патологія підшлункової залози у дітей

Гістологічні зміни сполучної тканини

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Природжені вади розвитку верхніх відділів травного тракту залишаються актуальним питанням сучасної неонатальної хірургії з вагомою їх часткою у структурі дитячої смертності. Серед причин, що викликають високу кишкову непрохідність, домінують аномалії розвитку підшлункової залози та мембрани дванадцятипалої кишки. Своєчасність встановлення діагнозу при цих вадах важлива у зв'язку з негативними клінічними наслідками патології. Наведено тематичний огляд літератури та власні клінічні спостереження.

Гострий панкреатит (ГП) є однією з найбільших проблем невідкладної абдомінальної хірургії. Деструктивні (некротичні) форми становлять близько 20 % у його структурі та саме вони призводять до найбільшої кількості морфологічних локальних і системних ускладнень, смертельних наслідків. Останнє десятиліття ознаменоване широким впровадженням у лікування ГП мініінвазивних технологій, покрокове використання яких значно покращило результати лікування даної паталогії. Висвітлено покрокову стратегію (step-up-approach) лікування деструктивних форм ГП.