Розглянуто анатомо-фізіологічні особливості легенів у дитячому віці. Наведено деякі методи математичного аналізу судинного русла легенів. Детально проаналізовано стан гемодинаміки малого кола кровообігу та можливості оперативного лікування уроджених вад розвитку легенів. Значну увагу приділено секвестрації легенів, кістозному ураженню дихального апарату, астеріо-венозній аномалії тощо.

Розроблено та обгрунтовано альтернативний метод здійснення бронхофіброскопії в разі комбінованого загального знеболювання без використання штучної вентиляції легень у пацієнтів віком від 3-х міс. до 15-ти років. У 40 пацієнтів з використанням "ригідного" бронхоскопа оглянути трахеобронхіальне дерево вдалося тільки до бронхів I порядку. Відзначено фібриляцію поперечносмугастих м'язів тіла після введення міорелаксантів, у 35-ти (87,5 %) пацієнтів - екскоріації слизової оболонки ротової частини глотки, трахеї. У період пробудження було характерним бронхоспастичне порушення дихання. У 40 пацієнтів з використанням бронхофіброскопії огляд здійснено до бронхів III порядку. Застосування запропонованого методу дослідження сприяло більш детальному вивченню структурних змін органів дихання дитини, зменшенню ймовірності виникнення ятрогенних ускладнень.

На підставі аналізу результатів обстеження у віддаленому післяопераційному періоді 65-ти пацієнтів, яким виконано пневмонектомію з приводу туберкульозу або хронічного неспецифічного захворювання легень (ХНЗЛ), визначено основні компенсаторно-пристосовні механізми змін кісткової та травної систем. Зміни положення, форми, функції органів черевної порожнини й опорно-рухового апарату найбільш значущі у хворих, яким пневмонектомію виконано в дитячому та підлітковому віці, вони визначають методи, строки та способи обстеження, профілактичної, реабілітаційної та соціальної допомоги цим хворим.

Аортопексію здійснено у 55-ти пацієнтів з приводу обструкції дихальних шляхів (ДШ) різного походження. Оцінено безпосередні та віддалені результати застосування аортопексії як самостійно, так і в поєднанні з трахеопластикою в 11-ти пацієнтів віком від 1 міс. до 5 років з приводу трахеомаляції (ТМ), яка включала ідіопатичну, асоційовану з атрезією стравоходу та трахеостравохідною норицею (ТСН) форми. Локальну ТМ виявлено у 8-ми пацієнтів, дифузну - у 3-х. У 6-ти спостереженнях проведено тільки аортопексію, в 5-ти - аортопексію у поєднанні з трахеопластикою з використанням перикардіальних або фасціально-плевральних клаптів. За наявності ураження стравоходу одночасно виконували сегментарну резекцію його рубцево-зміненої ділянки, розділення та прошивання рецидивної ТСН. В цілому, позитивний результат в найближчому та віддаленому періоді відзначено в усіх пацієнтів. У 3 хворих виявлено неповну стабілізацію трахеї з пролабуванням перетинчастої стінки до 1/2 просвіту та збереженням незначних респіраторних симптомів, що зумовлено ще й наявністю шлунково-стравохідного рефлюксу. Одержані результати свідчать, що аортопексія є ефективним методом хірургічного лікування обструкції ДШ, спричиненої їх маляцією. Наявність дифузної ТМ потребує доповнення аортопексії виконанням трахеопластики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.365.23

Рубрики:

Хірургічна патологія легень і плеври у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвiтлено маловивчену i надзвичайно складну проблему педiатрiї та хiрургiї дитячого вiку - внутрiшньогрудні компресії дихальних шляхiв (ВКДШ). Дослiджено етiологiю, особливостi клiнiчного перебiгу та анатомiї захворювання залежно вiд генезу. Результати дослiдження дозволяють оптимiзувати раннє виявлення ВКДШ, вдосконалити лiкувальний процес, що сприятиме зниженню показникiв смертностi та iнвалiдизацiї у разі цiєї патологiї у дiтей.

Показано, що використання кристалоїдно-колоїдної інфузійної терапії новонароджених у разі критичних станів з розвитком гострого ураження легенів забезпечує корекцію фібринолітичного легеневого дисбалансу і створює сприятливі передумови для клінічного перебігу синдрому та нормалізації легеневого гомеостазу.

Показан многолетний опыт лечения больных с врожденными пороками развития органов дыхания. Пролечено 1753 больных с врожденными аномалиями бронхолегочной системы, из них детей - 1148 (65,5 %), взрослых - 605 (34,5 %). Определены наиболее рациональные методы диагностики соответствующего порока и особенности его лечения.

Цель работы: уточнить критерии прогнозирования возможного развития и рентгенологической семиотики острого абсцесса легких у детей и подростков. Проведен анализ данных рентгенографии, в двух проекциях, и томографии 28-ми больных (78,6 % мальчиков и 21,4 % девочек) в возрасте от нескольких месяцев до 17-ти лет. Преобладали пациенты в возрасте до 3-х лет (85,7 %). Все больные исследованы в динамике. Установлено, что развитие острого абсцесса легких возможно при обширном участке воспалительной инфильтрации (10,7 %) и большой интенсивности тени в центре инфильтрата. Для пациентов молодого возраста характерны односторонняя локализация процесса (100 %), вовлечение в патологический процесс преимущественно правого легкого (78,6 %). У детей и подростков множественные абсцессы легких визуализируются редко (7,1 %). Перифокальная инфильтрация у всех больных была мало выраженной. Секвестры, установленные у 14,3 %, были массивными и занимали 2/3 полости. Выводы: представленные данные свидетельствуют о возможном прогнозировании развития острого абсцесса легких у детей и подростков на основании данных рентгенологического исследования. Установлены возрастные особенности течения абсцессов и уточнена их рентгенологическая семиотика.

Проаналізовано результати діагностики та лікування 99-ти дітей з обструкцією дихальних шляхів різного походження віком від 2-х тижнів до 14-ти років. На підставі даних комплексного обстеження вивчено механізми обструкції, а також патогенез дихальних розладів у разі аплазії однієї легені. Систематизовано патогенетичні чинники та клінічні ознаки синдрому нестабільної трахеї. Патогенетично обгрунтовано показання до операції та вибір методу втручання за умов обструкції крупних дихальних шляхів різного походження. Прооперовано 77 пацієнтів з використанням зазначених втручань. Розроблено нові способи лігаментної аортопексії за допомогою двох армованих перикардіальних клаптів, трахеопластики клаптем аутоперикарду, комбінації аортопексії та трахеопластики. Запропоновано застосування транслокації куполу діафрагми для корекції дихальних розладів у випадку аплазії легені. Відзначено, що використання розроблених і впроваджених методів корекції обструкції дихальних шляхів з урахуванням патогенетичних чинників дозволило одержати позитивний результат у 96,1 % оперованих пацієнтів.

Дисертація присвячена питанням діагностики та раціональної лікувальної тактики гіпоплазії легень у дітей в віковому аспекті. Вивчена особливість клінічного перебігу гіпоплазії легень в віковому аспекті та установлено: чим молодший вік дитини, тим гнійно-запальний процес частіше набуває дифузного характеру. Функціональними та рентген-інструментальними методами обстеження визначено обсяг ураження як первинною гіпоплазією легень так і вторинними змінами (деформуючим бронхітом та бронхоектазами). На основі отриманих результатів дослідження, з урахуванням незадовільних та повторних операцій, обгрунтована раціональна хірургічна тактика з використанням: типових резекцій, комбінованих (поєднання резекції частки з екстирпацією та сегментарною резекцією бронхів), економних операцій. Оперативне лікування проведено 205 (80,39%) хворим із 255. Удосконалені методи лікування хворих. Розроблена програма післяопераційної реабілітації хворих. Застосування індивідуально обгрунтованої хірургічної тактики дозволило досягти зниження рівня післяопераційних ускладнень до 12,19%, незадовільних результатів до 4.83%. Віддалені результати хірургічного лікування розцінені як добрі у 87.64%, а задовільні - у 7.53%.

  Скачати повний текст

Оптимізовано методи діагностики та лікування кістозної та простої гіпоплазії легень у дітей з урахуванням клініко-функціональних змін органів дихання та кровообігу та віддалених результатів лікування. Наведено порівняльну клініко-параклінічну характеристику та розроблено діагностичні критерії кістозної та простої гіпоплазії легень. Виділено варіанти перебігу простої гіпоплазії. Встановлено залежність змін зональної вентиляції та кровообігу від форми гіпоплазії легень. Запропоновано використовувати показник зонального кровонаповнення для визначення незворотних змін у легенях. Встановлено особливості центральної та легеневої гемодинаміки за різних форм недорозвинення легень. Одержано дані про динаміку зворотного розвитку клінічної симптоматики, змін зональної вентиляції та кровообігу, центральної, легеневої гемодинаміки залежно від форми гіпоплазії, способу лікування та тривалості захворювання. Обгрунтовано тактику лікування хворих з різними формами та варіантами перебігу гіпоплазії легень.

Дисертацію присвячено застосуванню методів цифрової субстракційної ангіопульмографії та комп'ютерного аналізу ангіограм в діагностиці та оперативному лікуванні вроджених вад розвитку легенів у дітей. Отримані результати дозволяють підвищити безпечність ангіографічного дослідження у дітей та суттєво (у 3-4 рази) покращити діагностику вад розвитку легенів у порівнянні з загальноприйнятими методами. Застосування запропонованих методів дослідження сприяє своєчасному плануванню оперативного втручання для даної категорії хворих.

На підставі аналізу результатів обстеження та лікування 116-ти дітей віком від 1-го місяця до 14-ти років з аномаліями розвитку дуги аорти, її гілок і легеневої артерії, кістами та пухлинами межистіння вивчено частоту, клініко-анатомічні особливості та ускладнення внутрішньогрудної компресії дихальних шляхів (ВКДШ) судинного та пухлинного генезу. Запропоновано класифікацію ВКДШ у дітей. Розроблено й удосконалено тактику та методи хірургічного лікування ВКДШ різної етіології з урахуванням їх ускладнень.

Висвітлено питання етіології, патогенезу та клінічної картини синдрому лівого головного бронха. Представлено труднощі діагностики та лікування за даної патології у дітей. Визначено питання, що потребують подальшого вивчення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.301.1 + Р733.457.365.230.14

Рубрики:

Пневмонії у дітей

Хірургічне лікування гнійних захворювань легень і плеври у дітей

Шифр НБУВ: Ж24339 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, що в новонароджених у постасфіктичному синдромі виникають порушення в системі легеневого гомеостазу, що складає ризик розвитку гострого ушкодження легень. В основі синдрому значне місце посідає дисбаланс регіонарної протеазно-антипротеазної системи, порушення якої ініціюються окисним стресом та окисною модифікацією білків на рівні альвеоло-бронхіального простору.

У разі підозри на стороннє тіло у дихальних шляхах дитину варто обстежити лікарем-бронхоскопістом. Бронхоскопію показано також у випадку неможливості виключити стороннє тіло з дихальних шляхів після рентгенографічного дослідження. Зволікання з діагностикою сторонніх тіл дихальних шляхів призводить до розвитку ускладнень (бронхоектази, фіброз, кровотеча тощо), що потребують хірургічного втручання.

Показано можливості підвищення ефективності діагностики та лікування бактеріальної деструкції легень (БДЛ) у дітей за рахунок розробки методів динамічного контролю та прогнозування перебігу захворювання, а також використання вдосконалених методів лікування. Проаналізовано досвід лікування 150-ти дітей з БДЛ (основної групи - 88 дітей, контрольної - 62). Розроблено та вивчено методи спостереження за стадійністю процесу - УЗД плевральної порожнини, динамічна торакоскопія. На підгрунті клінічних, лабораторних та інструментальних ознак розроблено шкалу прогнозування ризику несприятливого перебігу БДЛ, запропоновано фази перебігу плевральних ускладнень у разі цього захворювання. Базуючись на цій інформації запропоновано патогенетично обгрунтоване лікування з використанням запатентованого способу лікування БДЛ за допомогою місцевого підведення антибіотиків і фракційного промивання плевральної порожнини. Одержано статистично достовірні дані щодо підвищення ефективності та покращення результатів лікування БДЛ, а також його віддаленого періоду.