Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.14-37

Рубрики:

Хвороби зобної (вилочкової) залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.14-5

Рубрики:

Хвороби зобної (вилочкової) залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.201.1-37 + Р733.415.14-3

Рубрики:

Бронхіти у дітей

Хвороби зобної (вилочкової) залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування захворювань органів дихання з бронхообструктивним синдромом у дітей раннього віку з гіпофункцією вилочкової залози (ВЗ). Показано досвід застосування L-тироксину в комплексній терапії захворювання, що сприяло нормалізації показників функції та маси ВЗ, щитовидної залози.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.14-2

Рубрики:

Хвороби зобної (вилочкової) залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено питання підвищення ефективності терапії захворювань органів дихання з бронхообструктивним синдромом у дітей першого року життя з тимомегалією завдяки диференційованому призначенню ксантинних похідних та стероїдних препаратів і моніторуванням рівнів теофіліну сироватки крові. Установлено, що бронхообструктивний синдром є клінічним відбиттям патологічних станів, що розвиваються в дітей першого року життя з тимомегалією під дією пренатальних і постнатальних чинників. Інфікованість цитомегаловірусами та хламідіями серед дітей з тимомегалією вища, ніж серед дітей без тимомегалії, та пов'язана з дисфункцією клітинної ланки імунітету. Показник рівня Ig E може бути використаний як тест щодо прогнозування розвитку синдрому бронхообструкції в дітей з тимомегалією у разі захворювань органів дихання. На підставі моніторування рівнів теофіліну сироватки крові доведено необхідність включення до терапії зазначених захворювань у дітей першого року життя з тимомегалією преднізолону за короткого курсу лікування у поєднанні з суфіліном, що сприяє більшій стабільності терапевтичних рівнів теофіліну крові та нормалізації показників імунограми, а комплексна терапія, доповнена цими препаратами, є ефективною і безпечною.

Показано, що залежно від варіанта тимомегалії у дітей раннього віку розвиваються ускладнення гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). Виявлено, що кожному з ускладнень ГРВІ дітям зі збільшеною загрудинною залозою притаманні певні особливості імунного та гормонального статусів у гострому періоді та під час одужання, які є підставою для диференційованого підходу до призначення глюкокортикоїдних препаратів хворим на ускладнені форми ГРВІ з тимомегалією. Встановлено, що інфекційний процес, у цілому, стимулює систему імунітету дітей зі збільшеною загрудинною залозою і це доводить доцільність проведення даним дітям профілактичних щеплень.

  Скачати повний текст

Визначено клінічні прояви та вивчено анатомічні особливості компресії трахеї (КТ) за природженої та набутої патології вилочкової залози. Досліджено 114 дітей із КТ, обумовленою захворюваннями тимуса. Обструкція трахеї була викликана гіперплазією вилочкової залози у 98 пацієнтів і новоутвореннями тимуса - у 16. Вік досліджуваних становив від 1 міс до 14 років. Серед основних методів обстеження використано: аналіз клінічних даних, трахеобронхоскопію, ультразвукове дослідження вилочкової залози та органів грудної клітки, оглядову рентгенографію грудної клітки в прямій і боковій проекціях. КТ, обумовлена гіперплазією вилочкової залози, спостерігалася переважно у грудних дітей, а у випадку новоутворень тимуса переважали діти, старші одного року. Обтурація трахеї проявлялась задишкою, стридором, ортопное, дисфагією, запальними бронхолегеневими захворюваннями. Клінічна картина залежала від стадії компресії. За природженої та набутої патології вилочкової залози відмічалося стискання стінок нижньої третини трахеї.

Вивчено клінічні прояви і визначено особливості компресії трахеї у випадку гіперплазії вилочкової залози у дітей. Досліджено 98 дітей з компресією трахеї, обумовленою гіперплазією вилочкової залози. Серед основних методів обстеження використано аналіз клінічних даних, трахеобронхоскопію, ультразвукове дослідження вилочкової залози та органів грудної клітки, оглядову рентгенографію грудної клітки в прямій та боковій проекціях. Виявлено головні клінічні прояви та особливості компресії трахеї у дітей. Компресія трахеї відмічається переважно у дітей першого року життя, проявляється у вигляді експіраторної задишки, стридору, ортопное та дисфагії. Як правило, призводить до неспецифічних запальних бронхолегеневих захворювань, що мають рецидивуючий характер та схильність до хронізації. Гіперплазія вилочкової залози спричиняє переважно ізольовану компресію передньої та/або передньо-бокових стінок нижньої третини трахеї I стадії.

Изучено состояние системы азота оксида у детей с рецидивирующей недиабетической кетонемией на фоне нервно-артритической аномалии конституции в целях углубления знаний о тонких механизмах нарушений обмена веществ у данной категории детей с повышенным риском развития метаболических болезней.

Наведено аналіз обстеження та лікування 98 дітей з компресією дихальних шляхів (КДШ), обумовленою гіперплазією загрудинної залози. Вивчено клінічні прояви та анатомічні особливості стиснення дихальних шляхів у цих дітей. Розроблено алгоритм обстеження та лікувальну тактику у дітей з КДШ, обумовленою тимомегалією. Досліджено безпосередні та віддалені результати консервативного лікування та хірургічної корекції дітей з КДШ у випадку гіперплазії загрудинної залози.

Показано, що абсолютні показники маси тимуса селезінки плодів і новонароджених від матерів з прееклампсією залежать від тяжкості прееклампсії. Маса тимуса та селезінки відносно маси тіла у всіх плодів і новонароджених від матерів з прееклампсією незалежно від ступеня зрілості плода і тяжкості прееклампсії дещо збільшена.

Проблема врожденной цитомегалии в последние годы приобретает особенное научно-медицинское и социально-экономическое значение в связи с ее иммунодепрессивным влиянием на организм. С целью определения эндокринной функции вилочковой железы у 23 новорожденных с антенатальной цитомегалией и 15 здоровых новорожденных определили содержание одного из ее ключевых гормонов - a-1-тимозина. У новорожденных с врожденной цитомегалией установлено повышение секреции a-1-тимозина, что обеспечило частичную компенсацию иммунодефицитного состояния. Отмечено, что уровень a-1-тимозина зависел от гестационного возраста детей, у которых были признаки антенатальной цитомегаловирусной инфекции. Результаты исследования свидетельствуют об антенатальном происхождении болезни и являются обоснованием для назначения иммунокоррегирующих препаратов.

Висвітлено питання розвитку та функціонування загрудинної залози, її значення в нормі та у разі патологічних станів. Наведено дані щодо особливостей ембріогенезу та патоморфології тимусу в дітей раннього віку за даними вітчизняних і зарубіжних літературних джерел. Проведено аналіз даних світових досліджень за останні десятиліття щодо актуальності вивчення патології тимусу у дітей переддошкільного віку, її поширеності, значення для нормального розвитку дитячого організму та здатності до адекватної імунної відповіді при патологічних станах. Визначено основні етапи розвитку загрудинної залози, представлено різні погляди на її формування та структуру. Детально описано становлення тимусу як нейроендокринного й імунного органу. Проаналізовано інформацію щодо розмірів та подальшого формування тимусу в новонароджених та старших дітей, розглянуто етапи вікової та акцидентальної інволюції залози та їх значення для організму. Описано значення тимусу у формуванні та адекватному функціонуванні імунної системи, реалізацію ендокринної функцію залози, її здатність продукувати різні біологічно активні речовини, які відіграють провідну роль не тільки в імунологічних, а й у інших фізіологічних процесах організму.

Мета роботи - дослідження впливу синбіотичного препарату, що містить живі штами бактерій Bifidobacterium BB-12 та фруктоолігосахарид, на еубіоту кишечника дітей раннього віку, хворих на гострий обструктивний бронхіт (ГОБ), асоційований з тимомегалією (ТМ). У дослідження було включено 67 дітей віком від 1 місяця до З років з ГОБ, які були поділені на дві групи: I групу склали 32 хворих без супутньої патології, до II групи увійшло 35 пацієнтів з ТМ. Кожна група була поділена на підгрупи: підгрупу Iа (18 дітей) та підгрупу IIа (11 дітей) склали пацієнти, що одержували стандартну терапію ГОБ; підгрупи Iб (14 дітей) та IIб (13 дітей) - до лікування яких було додано біопрепарат протягом двох тижнів; підгрупу IIв склали 11 пацієнтів, які одержували симбіотик протягом чотирьох тижнів. Дослідження проводили на 1 - 2, 12 - 14 та 26 - 28 добу після госпіталізації. Групу контролю склали 30 практично здорових дітей. У дітей з ГОБ спостерігалися порушення стану кишкової мікробіоти, більш виразні на тлі ТМ. У хворих I групи після призначення синбіотичного препарату протягом 14 днів спостерігалося підвищення усіх представників кишкової мікрофлори до рівня здорових дітей. У дітей II групи нормалізація показників кишкової мікрофлори відбулася на тлі призначення синбіотика протягом 28 днів. Висновки: у комплекс лікування пацієнтів раннього віку з ГОБ та супутньою ТМ доцільно включати біопрепарат, до складу якого входять живі штами бактерій Bifidobacterium BB-12 та фруктоолігосахарид.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.31-3 + Р733.415.14

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання у дітей

Хвороби зобної (вилочкової) залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити вміст цинку, міді, заліза та магнію в дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт із супутньою тимомегалією у гострому періоді хвороби та в періоді реконвалесценції. У ході роботи діти були поділені на дві групи залежно від наявності тимомегалії: і група - хворі на гострий обструктивний бронхіт без тимомегалії (28 дітей); II група - пацієнти з гострим обструктивним бронхітом із тимомегалією (28 дітей). Встановлено, що в усіх дітей з тимомегалією в перші дні хвороби спостерігалося підвищення концентрації міді та низький рівень цинку, заліза та магнію. Після проведеного стандартного лікування рівень міді знижувався, проте залишався вищим, ніж у дітей контрольної групи, тоді як вміст цинку та заліза на етапі видужання мав тенденцію до підвищення, але не досягав рівня здорових дітей. Висновки: при порівнянні вмісту мікро- та макроелементів у хворих обох груп встановлено, що в дітей з тимомегалією в гострому періоді захворювання рівень цинку був достовірно нижчим, ніж у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт без тимомегалії, тоді як концентрація міді залишалась достовірно вищою.