На підставі даних сучасної науки і власних досліджень викладено етіологічні чинники, патогенетичні механізми, методи діагностики, диференційної діагностики та лікування гіпертонічної хвороби у підлітків. Опрацьовано показники функціонального стану пресорних і депресорних систем у юнаків з есенціальною гіпертонічною хворобою. Подано сучасні медичні технології спостереження за такими системами, методики їх лікування з використанням альфа- та бета-адреноблокаторів, інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту, антагоністів кальцію. Виділено методи медикаментозного лікування гіпертонічної хвороби, а також питання клініки та діагностики гіпертензивних криз у дорослих.

Изложены современные представления об артериальных гипертензиях у детей, вопросы этиологии, патогенеза, клинической и дифференциальной диагностики. Представлена классификация противогипертензивных лекарственных препаратов и дана их краткая характеристика. Освещены принципы терапии и особенности лечения отдельных форм артериальных гипертензий у детей (вегетативной дисфункции, гипертонической болезни, симптоматических гипертензий). Описаны методы неотложной терапии гипертонического криза (осложненного и неосложненного).

На підставі обстеження молодших школярів України і Західного Сибіру визначено регіональні розходження: у дітей Сибіру спостережено практично синхронне підвищення ефективності роботи системи кровообігу та рівня функціональної напруги, у молодших школярів України - ріст ступеня напруги регуляторних механізмів, що супроводжувався стабільністю ефективної роботи системи кровообігу.

Изучены особенности эхокардиографических показателей и разработаны их возрастные нормативы для здоровых детей в возрасте от 1-го года до 16-ти лет, которые могут быть использованы в качестве эталонных при диагностике патологических отклонений - болезней сердца у кардиологических и соматических больных. Выявлены зависимости эхокардиографических показателей от возраста и физического развития детей, с учетом которых рассчитаны соотношения размеров полостей сердца и его структур относительно площади тела здорового ребенка. Показано, что нормированные таким образом основные эхокардиографические показатели позволяют осуществлять индивидуальное сопоставление полученных величин и выявлять патологические отклонения физиологических размеров полостей сердца для конкретного ребенка. Отмечено, что для дифференцирования физиологических особенностей и патологической дилатации полостей сердца разработаны коэффициенты соотношений эхокардиографических показателей между собой.

Осуществлена оценка риска рождения ребенка с врожденными аномалиями сосудов кожи в зависимости от управляемых факторов среды. Проанализированы 534 регистрационные карты, в которых фиксировались определенные данные в случае рождения ребенка с врожденной гемангиомой или сосудистым неусом за 1999 - 2003 гг. Установлено, что курение и наличие профессиональных вредностей у матери ребенка повышает риск возникновения у него врожденных аномалий сосудов кожи. Кроме того, факторами риска рождения такого ребенка являются заболевания родителей, а именно: хронические инфекции (матери и отца), экстрагенитальная патология у женщин, особенно эндокринные болезни.

Показаны особенности амбулаторного лечения артериальной гипертензии (АГ) на Украине. Рассмотрены фармакологические подходы к лечению сердечной недостаточности, а также больных гипертонической болезнью. Проанализированы особенности течения АГ при метаболическом синдроме Х, а также у беременных женщин. Раскрыты нейрогуморальные и метаболические признаки атеросклероза у подростков с АГ.

Визначено основні причини вроджених вад серця та генетичних синдромів, які зустрічаються у разі даного захворювання, у новонароджених. Описано методи пренатальної діагностики вад розвитку серцево-судинної системи та порушень ритму плода. Розглянуто питання лікувальної тактики у новонароджених з вадами серця, зокрема, методи медикаментозної терапії, рентгенендоваскулярні та хірургічні. Наведено результати хірургічних втручань у дітей з даним захворюванням.

Опредлены основные причины врожденных пороков сердца и генетических синдромов, встречающихся при данном заболевании. Описаны методы пренатальной диагностики пороков развития сердечно-сосудистой системы и нарушений ритма плода. Рассмотрены вопросы лечебной тактики у новорожденных с пороками сердца, в частности, методы медикаментозной терапии, рентгенэндоваскулярные и хирургические методы их лечения. Приведены результаты хирургических вмешательств у детей с данным заболеванием.

Викладено питання епідеміології, етіології, патогенезу, клініки та лікування артеріальних гіпертензій і гіпотензій, пролапса мітрального й аортального клапанів, кардіоміопатій у дітей і підлітків. Розкрито методи вимірювання артеріального тиску, охарактеризовано сучасні цифрові вимірювачі артеріального тиску та пульсу. Розглянуто питання генетично обумовлених сполучнотканинних дисплазій. Акцентовано увагу на особливостях лікування кардіоміопатій - захворювань невідомої етіології, що характеризуються кардіомегалією, серцевою недостатністю і фатальним закінченням.

Изложены вопросы эпидемиологии, этиологии, патогенеза, клиники и лечения артериальных гипертензий и гипотензий, пролапса митрального и аортального клапанов, кардиомиопатий у детей и подростков. Раскрыты методы измерения артериального давления, охарактеризованы современные измерители артериального давления и пульса. Рассмотрены вопросы генетически обусловленных соединительнотканных дисплазий. Акцентировано внимание на особенностях лечения кардиомиопатий - заболеваний неизвестной этиологии, характеризующихся кардиомегалией, сердечной недостаточностью и фатальным окончанием.

Висвітлено проблеми дослідження специфічного ураження серця у дітей і підлітків, хворих на цукровий діабет I типу. Узагальнено новітні дані про етіопатогенез даного захворювання, сучасні підходи до його діагностики та лікування. За результатами комплексно-інструментального обстеження показано високу частоту вегетативної дисфункції у цих хворих, описано її особливості залежно від віку пацієнтів, тривалості захворювання, якості компенсації вуглеводного обміну й інших показників. Простежено стадійний перебіг діабетичної кардіоміопатії, запропоновано діагностичні критерії трьох стадій її розвитку й ефективну схему патогенетичної терапії діабетичного серця у дітей.

Освещены проблемы исследования специфического повреждения сердца у детей и подростков при сахарном диабете I типа. Обобщены новейшие данные о этиопатогенезе данного заболевания, современных подходах к его диагностике и лечению. На основе результатов комплексно-инструментального обследования показана высокая частота вегетативной дисфункции у этих больных, описаны ее особенности в зависимости от возраста пациентов, продолжительности заболевания, качества компенсации углеводородного обмена и других показателей. Прослежено стадийное протекание диабетической кардиомиопатии, предложены диагностические критерии трех стадий ее развития и эффективная схема патогенетической терапии диабетического сердца у детей.

Проведено исследование частоты и характера изменений систолической и диастолической функции у 76-ти детей, больных острым лейкозом (ОЛ), в возрасте от 2-х до 18-ти лет, получающих полихимиотерапию (ПХТ) по стандартным протоколам. Установлено, что у детей с ОЛ происходят выраженные нарушения функциональной способности миокарда, причем у части они определяются еще до начала терапии. Установлено, что при увеличении числа курсов ПХТ ухудшаются показатели расслабления миокарда ЛЖ, а затем и показатели сократительной его способности, т.е. токсического воздействия на миокард приводит к нарушению эластических свойств ЛЖ и перестройке его диастолического кровотока. Выявлено, что у детей с миелобластным вариантом ОЛ происходят более значительные изменения как систолической, так диастолической функции ЛЖ, и регистрируются они на более ранних этапах. Показано, что допплероэхокардиографическое исследование является наиболее чувствительным из неинвазивных методов раннего выявления повреждений миокарда при ОЛ у детей.

Проведено обследование новорожденных детей с врожденным пороком сердца с применением методов электро- и эхокардиографии. Показано, что применение средств физической реабилитации способствует оптимизации функционального состояния сердца и сердечно-сосудистой системы их организма.

Проведено обстеження новонароджених дітей з вродженою вадою серця з затсосуванням методів електро- та ехокардіографії. Встановлено, що використання засобів фізичної реабілітації сприяє оптимізації функціонального стану серця та серцево-судинної системи їх організму.

Проведено клініко-інстументальне обстеження 37-ми дітей першого року життя, у яких встановлено кардіологічні зміни з гомотопними порушеннями серцевого ритму у вигляді синдрому тахікардії та майже вікових перевантажень правого шлуночка на тлі церебральних змін. Встановлено, що цереброкардіальні порушення обумовлені гіпоксично-метаболічними й енергетичними розладами.

Проведено клинико-инструментальное обследование 37-ми детей первого года жизни, у которых выявлены кардиологические изменения с гомотопными нарушениями сердечного ритма в виде синдрома тахикардии и почти возрастных перегрузок правого желудочка на фоне церебральных изменений. Установлено, что цереброкардиальные нарушения обусловлены гипоксически-метаболическими и энергетическими растройствами.

Освещены современные научные представления о структуре и функции миокарда, рассмотрены анатомо-физиологические особенности сердечной мышцы. Приведена классификация кардиомиопатий ВОЗ/МОФК (1995), в которой учтены все болезни миокарда, обусловливающие нарушение его функции. Рассмотрены этиология, особенности течения, методы диагностики, профилактики и лечения первичных и вторичных кардиомиопатий, миокардитов, нарушений ритма сердца, ишемии и опухоли миокарда, закрытой травмы сердца и сердечной недостаточности.

Наведено дані про морфофункціональне ремоделювання та патофізіологічні механізми формування серцевої недостатності у дітей з запальними захворюваннями міокарда. З метою вивчення механізмів формування серцевої недостатності обстежено 59 дітей віком 10 - 18 років з міокардіофіброзом ревматичного й неревматичного генезу. Установлено, що у 25 % випадків відбуваються процеси ремоделювання міокарда за відсутності клінічних проявів серцевої недостатності. Формування субклінічної стадії серцевої недостатності відбувається на тлі активації системи ренін-ангіотензин-ІІ. Функціональні проби з фізичним навантаженням є основною ланкою в діагностиці субклінічної серцевої недостатності.

Приведены данные о морфофункциональном ремоделировании и патофизиологических механизмах формирования сердечной недостаточности у детей с воспалительными заболеваниями миокарда. С целью изучения механизмов формирования сердечной недостаточности обследованы 59 детей в возрасте 10 - 18 лет с миокардиофиброзом ревматического и неревматического генеза. Установлено, что у 25 % из них происходят процессы ремоделирования миокарда при отсутствии клинических проявлений сердечной недостаточности. Формирование субклинической стадии сердечной недостаточности происходит на фоне активации системы ренин-ангиотензин-II. Функциональные пробы с физической нагрузкой являются основным звеном в диагностике субклинической сердечной недостаточности.

Проведено клініко-інструментальне обстеження серцево-судинної системи у 36-ти дітей віком від 9-ти до 17-ти років, хворих на цукровий діабет I типу. Пацієнти були розподілені на 3 групи залежно від давності захворювання. Встановлено, що за тривалого перебігу захворювання діагностуються зміни діастолічної функції серця гіперкінетичного типу та ремоделювання міокарда.

Проведено клинико-инструментальное обследование сердечно-сосудистой системы у 36-ти детей в возрасте от 9-ти до 17-ти лет с сахарным диабетом I типа. Пациенты были разделены на 3 группы в зависимости от давности заболевания. Установлено, что по мере продолжительности заболевания диагностируются изменения диастолической функции сердца гиперкинетического типа и ремоделирование миокарда.

Наведено результати реабілітації та соціальної адаптації 164-х дітей та підлітків віком 7 - 18 років з хронічними артритами та 136-ти пацієнтів з захворюванням системи кровообігу. Реабілітацію проведено за домашніх умов та активної участі родини, з урахуванням психологічних особливостей пацієнтів.

Представлены результаты реабилитации и социальной адаптации 164-х детей и подростков 7 - 18 лет с хроническими артритами и 136-ти пациентов с заболеваниями системы кровообращения. Реабилитация проведена в домашних условиях при активном участии членов семьи, с учетом психологических особенностей пациентов.

Описано особливості добового профілю артеріального тиску 82-х дітей віком 12 - 17-ти років з первинною артеріальною гіпертензією, діагностованою за результатами випадкових вимірювань. На підставі даних, одержаних під час проведення добового моніторування артеріального тиску, виявлено неоднорідність циркадного ритму артеріального тиску обстежених школярів, що дозволило констатувати наявність різних форм артеріальної гіпертензії: лабільної, стабільної та гіпертонії - реакції на білий халат.

Представлены особенности суточного профиля артериального давления 82-х детей в возрасте 12 - 17 лет с первичной артериальной гипертензией, диагностированной по результатам случайных измерений. На основании данных, полученных при проведении суточного мониторирования артериального давления, была выявлена неоднородность циркадного ритма АД у обследованных школьников, что позволило констатировать наличие различных форм артериальной гипертензии: лабильной, стабильной и гипертонии - реакции на белый халат.

Представлены современные сведения о состоянии органов дыхания при заболевании сердечно-сосудистой системы у детей и подростков. Рассмотрены анатомо-физиологические особенности легких, их структура, функции, а также процесс кровообращения. Показана тесная анатомическая и функциональная взаимосвязь между органами дыхания и сердечно-сосудистой системой. Для обозначения изменений в сердце при заболеваниях легких предложен специальный термин - легочное сердце (Cor pulmonale). Приведена характеристика состояния легких при различных заболеваниях сердечно-сосудистой системы - врожденных и приобретенных пороках сердца, инфекционном эндокардите, острой ревматической лихорадке, инфаркте миокарда и сердечной недостаточности.

Проанализированы особенности анатомии, физиологии и патологии сердца у детей. Представлены классификация шумов сердца и методика их дифференциальной диагностики по идентификации шумов разного генеза. Приведены сведения о частых врожденных пороках и соединительнотканных дисплазиях сердца у детей. Описаны болезни миокарда и рассмотрены вопросы клиники аритмий сердца, изложены рекомендации относительно методов их терапии.

Викладено дані, що стосуються особливостей сучасної патології міокарда у дітей, запропоновано її робочу класифікацію. Наведено характеристику основних видів ураження серцевого м'яза: порушення метаболізму, запалення, ішемії, аритмій серця. Звернено увагу на чинники, що можуть забезпечити подальший прогрес в діагностиці, терапії та профілактиці патології міокарда.

Приведены данные, касающиеся особенностей современной патологии миокарда у детей, предложена ее рабочая классификация. Дана характеристика основных видов поражения сердечной мышцы: нарушения метаболизма, воспаления, ишемии, аритмий сердца. Акцентировано внимание на факторы, могущие обеспечить дальнейший прогресс в диагностике, терапии и профилактике патологии миокарда.