Викладено результати дослідження соматичного та акушерсько-гінекологічного анамнезу жінок з передчасним відшаруванням плаценти, розглянуто вплив тяжкості клінічного перебігу передчасного відшарування нормально розміщеної плаценти на стан дитини під час народження.

Изложены результаты исследования соматического и акушерско-гинекологического анамнеза женщин с преждевременной отслойкой нормально расположенной плаценты, рассмотрено влияние тяжести клинического течения отслойки плаценты на состояние ребенка при рождении.

Зазначено, що 50-ти жінкам групи ризику з виникнення передчасного відшарування плаценти призначали профілактичне лікування (курантіл - 0,25 г тричі на добу, теонікол - 0,1 г тричі на добу, аспекард - 100 мг, есенціале - 1 капсула тричі на добу, вобензим - 5 драже тричі на добу протягом 10-ти днів) в 6 - 8, 20 - 22, 28 - 32 тижнів вагітності. Проведена профілактична терапія пролонгувала вагітність до терміну пологів і не відображалась на антропометричних показниках і стані новонароджених.

Изучено функциональное состояние фетоплацентарного комплекса (ФПК) у 97-ми беременных с патологией щитовидной железы (ПЩЖ), из них у 51-ой беременной диагностирован диффузный нетоксический зоб (ДНЗ) (I группа) и у 46-ти - диффузный токсический зоб (ДТЗ) (II группа). Диагноз установлен совместно с эндокринологом. Контрольную группу составили 20 женщин с физиологическим течением гестации. Для оценки состояния ФПК исследован гормональный профиль, выполнена ультразвуковая плацентография, расширенная фетометрия, кардиотокография, определен биофизический профиль плода. Анализ результатов исследования показал, что беременность при ПЩЖ в 87,5 % случаев осложнилась хронической плацентарной недостаточностью, ранняя диагностика и своевременное лечение которой завершились благоприятным исходом родов у 91,2 % женщин с ДНЗ и у 85,8 % с ДТЗ.

В результате исследований определено клиническое значение комплексной оценки венозного и артериального кровотока плода при физиологической беременности и плацентарной недостаточности. Предложены конкретные критерии для практического здравоохранения по тактике ведения беременности и родов у женщин группы высокого перинатального риска. Использование предлагаемых практических рекомендаций позволит улучшить перинатальные исходы родоразрешения женщин группы высокого риска.

Отмечено, что преждевременное отслоение плаценты отягощает течение родов и послеродового периода: увеличивает объем кровопотери при ведении родов естественным путем почти вдвое, при ведении родов оперативным путем - в 1,2 - 1,6 раза, требует расширения объема дополнительных оперативных вмешательств во время родов и в послеродовом периоде.

Преждевременная отслойка плаценты (ПОП) требует немедленного родоразрешения по жизненным показаниям со стороны матери и плода и в дальнейшем влияет на репродуктивную систему оперированных женщин. Использование предлагаемых лечебно-профилактических препаратов позволяет снизить частоту репродуктивной патологии, а также улучшает результаты родоразрешения женщин с оперированной маткой по поводу ПОП.

Были исследованы удельный объем и морфофункциональная активность структурных компонентов периферического цитотрофобласта в группе плацент с преждевременной ее отслойкой в сравнении с группой нормальных доношенных плацент. Отмечено достоверное уменьшение объема структур периферического цитотрофобласта - клеточных островков и септ, базальной пластинки и межворсинчатого фибриноида, а также достоверное снижение морфофункциональной активности трофобласта в этих структурах при преждевременной отслойке плаценты.

50 жінкам групи ризику з виникнення передчасного відшарування плаценти призначено профілактичне лікування (курантіл - 0,25 г тричі на добу, теонікол - 0,1 г тричі на добу, аспекард - 100 мг, ессенціале - 1 капсула тричі на добу, вобензім - 5 драже тричі на добу протягом 10 днів) в 6 - 8, 20 - 22, 28 - 32 тижнів вагітності. Проведена профілактична терапія пролонгувала вагітність до терміну пологів і не відображалась на антропометричних показниках та стані новонароджених.

Лікування ретроплацентарних гематом потребує диференційованого підходу. Комплексне етіопатогенетичне лікування з використанням Протефлазіду покращує мікрогемоциркуляцію в зоні відшарування, сприяє регресії ретроплацентарної гематоми, пролонгує вагітність до народження доношених життєздатних дітей.

Зміни судин плацентарного ложа у разі передчасного відшарування плаценти відрізняються специфікою того захворювання, на тлі якого розвинулося таке ускладнення. Показано, що в судинах у випадку передчасного відшарування плаценти на тлі прееклампсії розвиваються склероз, фібриноз, каріорексис, каріолізис, "балонна" дистрофія, а у разі інфекції - атероз, тромботичний процес, накопичення сегментоядерних нейтрофілів, лімфоцитів, плазмоцитів.

Дисертацію присвячено проблемі профілактики порушень у фетоплацентарному комплексі в юних першороділь. Проведено комплексне дослідження гормонального статусу, показників коагулограми, морфологічних та біохімічних особливостей крові у системі "мати - новонароджений". Розглянуто морфологічні й ультразвукові особливості плаценти та біофізичний профіль плода. Одержані дані довели, що вагітність та пологи у юних першороділь ускладнені хронічною фетоплацентарною недостатністю на фоні анемії, гіпопротеінемії, порушень гемостазу з розвитком перинатальної дистрофії. З метою корекції порушень запропоновано комплекс лікувально-профілактичних заходів.

Висвітлено особливості та методи запобігання ускладнень перебігу пологів у випадку дискоординації пологової діяльності. З'ясовано заходи підвищення ефективності лікування з розробкою комплексної терапії, яка спрямована на корекцію порушень скорочувальної діяльності матки, зниження перинатальної патології. Встановлено, що факторами ризику розвитку дискоординованої пологової діяльності є професійна шкідливість, висока частота рецидивної інфекції сечового тракту та запальних захворювань внутрішніх геніталій. Доведено, що суттєву роль у розвитку цієї патології відіграє дезинтеграція кооперативної взаємодії нейроендокринної регуляції контрактильної функції та гемоциркуляторні порушення, що обумовлюють розвиток фетоплацентарної недостатності й акушерські ускладнення, які потребують певного динамічного спостереження та комплексного лікування. Запропоновано діагностичний алгоритм та ефективний комплексний підхід до лікування роділей з дискоординацією пологової діяльності, який сприяє нормалізації скорочувальної діяльності матки, зменшенню плацентарної недостатності, покращенню біофізичних параметрів внутрішньоутробного плода, і як наслідок зниженню показників оперативних втручань.

Досліджено проблему материнської та перинатальної захворюваності та смертності за передчасного відшарування плаценти. Розроблено діагностичні критерії ризику виникнення та розвитку зазначеної патології, створено та їх основі нові комплекси терапії та профілактики. Виявлено високу діагностичну чутливість активності фактора фон Віллебранда для діагностування передчасного відшарування плаценти та показано переваги її визначення у порівнянні з іншими показниками гемостазу. Створено математичну модель прогнозування величини крововтрати в жінок з ретрохоріальними та ретроплацентарними гематомами за ранніх термінів вагітності. Обгрунтовано та впроваджено в практику схеми комбінування лікарських засобів з урахуванням етіологічних факторів за локальних форм передчасного відшарування плаценти. Доведено, що у патогенезі розвитку цієї патології головне значення відіграть чинники: група крові, комбінація змін активності фактора фон Відллебранда й антитромбіна III, наявність хламідійної, герпетичної, цитомегаловірусної, токсоплазменної інфекцій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.1-3 + Р716.222-3

Рубрики:

Патологія прикріплення і розвитку плідного яйця

Пологи при аномаліях плаценти

Шифр НБУВ: РА301662 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено функціональний стан фето-плацентарного комплексу у вікових першороділь. Установлено взаємозв'язок між клінічними, доплерометричними, патоморфологічними й ендокринологічними показниками у першороділь, старших 27-ми років. На підставі їх клініко-гормонального обстеження у динаміці вагітності встановлено терміни початку розвитку плацентарної дисфункції. Виявлено залежність більш раннього розвитку зазначеної дисфункції залежно від віку вагітної. Запропоновано метод її корекції та вивчено його ефективність застосування у вагітних, старших 27-річного віку з метою запобігання порушенням перебігу вагітності, родів, післяродового періоду, а також у плода та новонародженого.

Знижено частоту акушерської та перинатальної патології у юних першороділь, хворих на тиреотоксикоз. На підставі проведення клініко-статистичних досліджень встановлено, що провідним екстрагенітальним захворюванням у першороділь до 18 років є тиреотоксикоз. Проведено комплексне вивчення функціонального стану фетоплацентарного комплексу в даній групі хворих з використанням ехографічних, фетометричних і радіоімунологічних методів дослідження. Встановлено взаємозв'язок між клінічними та ендокринологічними змінами, що дозволило розширити дані про патогенез фетоплацентарної недостатності. Удосконалено нову профілактичну методику зниження частоти порушень у системі мати - плацента - плід у юних першороділь з тиреотоксикозом на підставі додаткового використання препаратів "Йодтирокс" і "Спіруліна". Впровадження розробленої методики дозволило поліпшити результати розродження першороділь віком до 18 років, хворих на тиреотоксикоз.

Вивчено питання зниження частоти порушень у системі мати - плацента - плід у породіль віком до 18 та понад 30 років. На підставі клініко-функціональних та ендокринологічних методів дослідження встановлено особливості формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу у віковому аспекті. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти порушень у системі мати - плацента - плід у юних і вікових породіль на підставі використання нового специфічного антигіпоксанта мілдроната за розробленими схемами, що дозволило поліпшити результати розродження породіль віком до 18 та понад 30 років.

Вперше на сучасному рівні комплексно досліджено стан системи мати - плацента - плід з урахуванням рівня гормонів, специфічних білків вагітності, ферментів та даних апаратних методів дослідження. Уточнено специфічність та чутливість сучасних методів діагностики плацентарної недостатності (ПН). Встановлено взаємозв'язок між даними ІФА та апаратних методів дослідження за фізіологічного перебігу вагітності та ПН, що дозволяє здійснювати поетапне прогнозування можливих ускладнень плацентарної дисфункції протягом всієї вагітності. Обгрунтовано необхідність впровадження скринінгового дослідження комплексних діагностичних критеріїв стану системи мати - плацента - плід для груп ризику розвитку ПН на відповідних термінах вагітності в практику охорони здоров'я.

Досліджено питання запобігання післяпологовим гнійно-запальним ускладненням у жінок з передчасним розривом плодових оболонок (ПРПО). Проблема гнійно-запальних ускладнень - одна з найбільш актуальних у сучасному акушерстві, оскільки призводить до високої перинатальної смертності та материнської летальності. Розвиток гнійно-запальних ускладнень у жінок з ПРПО відбувається на фоні високої мікробної контамінації. Вивчено видовий склад та популяційний рівень мікрофлори слизової оболонки заднього склепіння, плодових оболонок, навколоплідних вод, плаценти, слизової оболонки зіву новонароджених у жінок з передчасним розривом плодових оболонок та з наявністю урогенітальної інфекції. Встановлено високий популяційний рівень мікроорганізмів досліджуваних біотопів. Доведено зміни пероксидного окиснення ліпідів, необмеженого протеолізу в навколоплідних водах, плодових оболонках обстежених груп жінок. Для запобігання гнійно-запальним ускладненням у жінок з передчасним розривом плодових оболонок і жінок з урогенітальною інфекцією запропоновано методику антибактеріальної сорбентотерапії, що включає сорбент - полісорб та декасан. Запропоновано методику, що зменшує мікробну контамінацію досліджуваних біотопів, сприяє нормалізації інтенсивності процесів пероксидного окиснення ліпідів і необмеженого протеолізу, що супроводжується підвищенням у них білка до контрольних величин.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что антенатальное нарушение состояния плода у женщин с предлежанием плаценты и ее миграцией является определяющим в неонатальной патологии и возникновении осложнений родового процесса, что на фоне хронического страдания плода усугубляет его состояние и приводит к значительной частоте рождения больных детей или интранатальной их гибели. Полученные результаты необходимо учитывать при разработке тактики ведения беременности и родоразрешения женщин с аномальным расположением плаценты.