У обследованных пациенток с постабортной гиперпролактинемией отмечена дисрегуляция в обмене биогенных аминов - гиперсеротонинемия на фоне сниженной активности моноаминоксидазы (МАО). Продемонстрировано регулирующее влияние препарата "Мастодинон" на восстановление нейрогенных и эндокринных нарушений у женщин при повышенном уровне пролактина в крови (снижение концентрации серотонина при повышении активности МАО). Отсутствие нейровегетативных расстройств у женщин на фоне терапии "Мастодиноном" указывает на целесообразность и необходимость включения препарата в терапию гиперпролактинемии после проведения искусственного прерывания беременности.

Рассмотрены вопросы регуляции лактогенеза после родов или абортов. Обследованы 74 пациентки, из них 20 - с физиологическим течением послеродового периода и 29 пациенток, которым проводилось ингибирование лактации. Показано, что использование каберголина для регуляции лактогенеза в послеродовом и постабортном периодах является патогенетически обоснованным.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.218.13

Рубрики:

Післяабортні захворювання

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено методи профілактики запальних ускладнень після аборту. Визначено фактори ризику розвитку запальних післяабортних ускладнень, доведено кореляцію їх розвитку зі станом біоценозу піхви, імунної системи та характером передопераційної підготовки. Виявлено виражені протимікробні властивості екстрактів лікарських рослин (бадану товстолистого, шавлії лікарської, перстачу прямостоячого). Проведено порівняльне дослідження ефективності місцевого антисептичного препарату ("Бетадин"), екстрактів лікарських рослин та антибіотиків у деконтамінації слизових покривів статевих органів перед проведенням внутрішньоматкових втручань. Запропоновано диференційовані методи профілактики післяабортних запальних ускладнень з урахуванням вихідного стану біоценозу піхви та місцевого імунітету.

Розглянуто питання впливу різноманітних форм генетичної тромбофілії та їх комбінації на ризики виникнення ускладнень вагітності: від безпліддя, преембріональних втрат, невдач екстракорпорального запліднення до синдрому втрати плода, гіпертензивних порушень під час вагітності та тромбогеморагічного синдрому. Обговорено питання впливу наявності поліморфізму генів тромбофілії на виникнення дефектів інвазії трофобласта. Надано наукове та практичне обгрунтування застосування низькомолекулярних гепаринів у профілактиці акушерських ускладнень.

Уперше у вітчизняному науковому просторі уточнено та доповнено етіопатогенетичні механізми запалення і репаративні процеси ендометрію на різних етапах післяабортного періоду в жінок із завмерлою на ранніх стадіях вагітністю. На підставі вивчення результатів клінічних, біохімічних, морфофункціональних обстежень розроблено та впроваджено прогностичні та профілактичні заходи до пацієнток із досліджуваною проблемою. Показано, що для пацієнток з завмерлою на ранніх термінах вагітністю характерні наступні симптоми: несприятливий преморбідний фон, часті гінекологічні захворювання в анамнезі, високий інфекційний індекс (2,0-2,17). Зазначено, що внутрішньоматкове інфікування умовно-патогенною мікрофлорою елементів плідного яйця є одним з провідних чинників, що сприяють виникненню завмерлої на ранніх термінах вагітності, і зустрічається більш ніж у 90% пацієнток. Встановлено взаємозв'язок між завмерлою на ранніх термінах вагітністю і розвитком синдрому ендогенної інтоксикації, маркерами якої є інтегральні гематологічні показники. На основі результатів досліджень запропоновано комплексну методику профілактики та лікування післяабортних ускладнень у жінок із завмерлою вагітністю на ранніх термінах. Доведено, ефективність розробленого лікувального підходу до профілактики досліджуваних ускладнень у жінок із завмерлою на ранніх стадіях вагітністю.