Проведено комплексне обстеження 190 вагітних із лейоміомою матки в період гестації, у пологах, у післяпологовий період і після пологів упродовж першого року. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів, тактика ведення вагітності, пологів та післяпологового періоду, реабілітація репродуктивного здоров'я жінок із лейоміомою.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості преморбідного фону, клінічного перебігу вагітності, пологів, функціонального стану фетоплацентарної системи, перинатальних наслідків розродження та стану новонароджених у жінок за наявності міоми матки. На підставі одержаних результатів розроблено, запропоновано та впроваджено практичні рекомендації щодо зменшення частоти та ступеня важкості перинатальної захворюваності, згідно з якими є необхідним диференційоване призначення відповідної медикаментозної терапії вагітним з міомою матки залежно від особливостей локалізації міоматозних вузлів.

Наведено дані про стан фетоплацентарного комплексу та нейроендокринної адаптації у вагітних з лейоміомою матки. Встановлено, що за даної патології мають місце порушення гемодинаміки в системі мати - плацента - плід, які призводять до формування плацентарної недостатності, внутрішньоутробної гіпоксії та затримки розвитку плода. Виявлено, що дані порушення значною мірою обумовлені наявністю лейоматозних вузлів на матці, їх кількістю та розташуванням, зміною рівня основних стрес-асоційованих гормонів і психічним напруженням. Розроблено лікувально-профілактичний комплекс для вагітних з лейоміомою матки, спрямований на корекцію порушень психоемоційного стану, нормалізацію гемодинаміки та підтримку компенсаторних процесів у системі мати - плацента - плід. Науково обгрунтовано доцільність застосування та експериментально підтверджено лікувальну ефективність запропонованих заходів.

Наведено нове розв'язання наукової задачі сучасного акушерства та гінекології - розроблено ефективний комплекс реабілітаційних заходів у жінок з міомою матки у післяпологовому періоді з метою профілактики можливих ускладнень і збереження репродуктивної функції жінки. За результатами комплексного обстеження 152-х жінок досліджено лікувальний ефект місцевого застосування гестагену левоноргестрелу як внутрішньоматкової левоноргестрел-рилізинг (ЛНГ-рилізинг) системи стосовно структури та гемодинаміки фіброматозних вузлів на підставі даних трансвагінальної ехографії з доплерометричною оцінкою нодулярного кровообігу, клінічних даних у пізньому післяпологовому періоді з метою стабілізації розмірів міоматозних вузлів. У жінок з міомою матки у віддаленому післяпологовому періоді має місце більш виражена експресія факторів росту та зміна співвідношення їх рівнів. З'ясовано, що лікувальний вплив ЛНГ-рилізинг системи за рахунок місцевої дії одного з набільш сильнодіючих прогестинів - левоноргестрелу, який входить до складу системи, є надзвичайно ефективним щодо зниження судинної архітектоніки міоматозних вузлів у післяпологовому періоді, позитивно впливає на ехографічні характеристики фіброматозних вузлів та їх гемодинаміку, яка має прояв у підвищенні резистентності кровообігу живильних і внутрішньопухлинних судин. Відзначено, що застосування ЛНГ-системи є ефективним, зокрема для лікування пацієнток з міомами матки невеликих розмірів за інтрамуральних, субсерозних та інтрамурально-субсерозних локалізацій вузлів.

Результаты исследований свидетельствуют, что лейомиома матки и наличие рубца на матке после консервативной миомэктомии практически не оказывают специфического влияния на физическое развитие новорожденных и их постнатальную адаптацию в течение первого года жизни. Однако женщины с данной патологией составляют группу высокого риска по развитию хронической плацентарной недостаточности, дистресса плода и перинатальной заболеваемости. Полученные результаты являются обоснованием для усовершенствования комплекса диагностических и лечебно-поофилактнческих мероприятий, направленных на улучшение непосредственных результатов родоразрешения, особенно женщин после консервативной миомэктомии.

На основании всестороннего клинического анализа разработан алгоритм ведения беременных в тех случаях, когда узлы миомы препятствуют вынашиванию беременности, определены показания к плановой миомэктомии во время беременности и хирургическая тактика при данном оперативном вмешательстве.

На основании анализа 58 случаев родов у беременных с лейомиомой матки установлена частота акушерских осложнений, перинатальной заболеваемости и смертности. В асфиксии рождены 5,2 % детей. Перинатальная смертность составила 0,34 %. Состояние детей в раннем неонатальном периоде, рожденных женщинами с лейомиомой матки, зависит от особенностей течения беременности и ее осложнений, а своевременные диагностика и коррекция выявленных нарушений дадут возможность снизить перинатальную заболеваемость и смертность.

Выживание детей с низкой массой тела при рождении зависит от уровня интенсификации и внедрения новых акушерских технологий в перинатальных центрах, уровня оказания специализированной медицинской помощи и степени зрелости детей. Внедрение и использование новых акушерских технологий будет способствовать своевременной диагностике, лечению и снижению перинатальных потерь.

Викладено розроблений профілактично-лікувальний комплекс, який надає можливість знизити загрозу ранніх і пізніх самовільних абортів, передчасних пологів, зменшити плацентарну дисфункцію, аномалії пологових сил, дистрес плода, відсоток кесаревих розтинів, патологію післяпологового періоду в жінок із лейоміомою та патологією шийки матки в анамнезі.

Проаналізовано результати лікування загрози переривання вагітності у 30 пацієнток з лейоміомою матки натуральним мікронізованим прогестероном Лютеіна. Про ефективність даного методу лікування свідчить швидке усунення клінічних симптомів загрози переривання вагітності, прискорення регресу УЗД-маркерів загрози викидня, зменшення кількості ускладнень вагітності у таких жінок і прискорення термінів виписки зі стаціонару.

На підставі огляду вітчизняної та зарубіжної літератури відзначено, що найбільш невивченим питанням є тактика розродження жінок з міомою матки, особливо абдомінальним шляхом. Більш ретельне вивчення питання кесарського розтину та міоми матки дозволить вирішити ряд дискусійних моментів проблеми зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у цій групі високого ризику репродуктивних втрат.

Акцентовано увагу на підвищенні ефективності відновлення репродукційної функції та зниженні гестаційних і перинатальних ускладнень у жінок з лейоміомою матки (ЛММ). Запропоновано новий диференційований підхід до діагностики та лікування ЛММ у жінок репродуктивного віку з урахуванням визначення діаметра домінантного вузла та параметрів внутрішньопухлинного кровотоку (дифузний або периферичний) методом тривимірної енергетичної допплерографії. Науково обгрунтовано та доведено, що препаратами вибору під час проведення передопераційної підготовки та післяопераційної терапії ЛММ є блокатори прогестеронових рецепторів. Розроблено оперативну техніку консервативної міомектомії із застосуванням синтетичних полімерних матеріалів, що дозволяє під час оперативного втручання знизити обсяг крововтрати, зміцнити післяопераційний рубець, контролювати процес відновлення міометрія та його повноцінність в плані подальшої вагітності, а також зменшити інтенсивність злукового процесу. На підставі комплексної оцінки параметрів внутрішньопухлинного та внутрішньоплацентарного кровотоків, а також їхніх взаємин розроблено критерії прогнозуваня та методи профілактики гестаційних і перинатальних ускладнень у вагітних із ЛММ. Високу ефективність запропонованої терапії оцінено з позицій доказової медицини.

Зазначено, що у клінічній практиці лікаря акушера-гінеколога все частіше зустрічаються випадки вагітності, що розвивається на тлі лейоміоми матки. Подібна ситуація породжує проблему, яка стає все більш актуальною для сучасного акушерства, що зумовлене низкою соціальних, медичних і демографічних чинників, зокрема збільшенням середнього віку вагітних, зростанням питомої ваги вагітностей після оперативних втручань на матці та поширенням гормонально-метаболічних порушень серед жінок репродуктивного віку. Тим не менше, на сьогоднішній день у літературі є суперечливі дані щодо ускладнень вагітності, пов'язаних із пухлинами матки, наводяться не завжди адекватні рекомендації щодо засад ведення даної категорії пацієнток. Відсутня доказова база з аналізом наслідків вагітностей у випадку використання традиційних і новітніх методів лікування лейоміом. Надано аналіз літератури з питань впливу лейоміом матки на перебіг вагітності, її характеристики, діагностики; лікування, способів розродження та післяпологового спостереження. Проаналізовано деякі менш висвітлені питання - щодо впливу міоми на скорочення матки в пологах та особливі клінічні ситуації - вагітність після різних видів міомектомій та емболізації маткових артерій. Огляд базується на джерелах баз даних PubMed з січня 1980 по листопад 2012 року з використанням принципів MeSH і Cochrane Review.

Проаналізовано наслідки розродження вагітних з лейоміомою матки та патологією шийки матки в анамнезі, яким призначено розроблений комплекс преконцепційної підготовки після консервативної міомектомії: перші 3 міс - комбінований оральний контрацептив, що містить 2 мг дієногесту та 0,03 мг етинілестрадіолу, наступні 3 міс - препарат, що містить індол-3-карбінол та епігаллокатехін-3-галлату. Встановлено достовірне покращання результатів розродження у цій групі пацієнток.

Вивчено питання зниження частоти невиношування вагітності у жінок з лейоміомою матки та патологією шийки матки (ШМ) в анамнезі. На підставі клініко-мікробіологічних, ехографічних, ендокринологічних, цитологічних та кольпоскопічних методів дослідження встановлено особливості акушерської та перинатальної патології у жінок з лейоміомою та патологією ШМ в анамнезі. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти невиношування у жінок цієї групи на підставі удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів, що дозволило покращити перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок з лейоміомою та патологією ШМ в анамнезі.

Наведено результати застосування аргоноплазмової коагуляції за міомектомії у двох пацієнток у II триместрі вагітності. Результати дослідження свідчать, що завдяки застосуванню аргоноплазмової коагуляції створюється швидкий гемостаз, зменшується об'єм крововтрати та інтенсивність больового синдрому, а також скорочуються строки перебування пацієнток у стаціонарі.

Приведен конкретный клинический случай выполнения беременной в сроке гестации 22 нед операции по поводу удаления лейомиомы матки с дальнейшей пролонгацией беременности, которая завершилась рождением живого ребенка в удовлетворительном состоянии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.569.714.1-59

Рубрики:

Пухлини матки у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо вивчення основних аспектів патогенезу, диференційованих підходів до діагностики та лікування лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку, на підставі чого розроблено та впроваджено науково обгрунтований комплекс діагностичних і лікувально-профілактичних заходів у передгравідарному періоді та під час вагітності. Це дозволило досягти адекватного підвищення ефективності відновлення репродуктивної функції у жінок з лейоміомою матки.