Проведено клинико-инструментальное обследование 146-ти женщин с патологией шейки матки во время беременности и после родов. Контрольную группу составили 49 беременных. Установлена структура клинических форм доброкачественных и предраковых изменений эпителия шейки матки у беременных. Изучены особенности соматического и гинекологического анамнеза течения родов у женщин с различными формами патологии шейки матки. Определена зависимость между паритетом беременности, родов, методом родоразрешения и регрессом доброкачественных и предраковых изменений эпителия шейки матки через 3 - 5 месяцев после родов.

Ключ. слова: гормональный профиль, СПКЯ, эндохирургическая стимуляция овуляции
Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.765.024 + Р716.216.569.715.2-5

Рубрики:

Хірургічне лікування жіночого безпліддя

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено комплексне обстеження 190 вагітних із лейоміомою матки в період гестації, у пологах, у післяпологовий період і після пологів упродовж першого року. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів, тактика ведення вагітності, пологів та післяпологового періоду, реабілітація репродуктивного здоров'я жінок із лейоміомою.

Обоснована целесообразность оперативного лечения беременных с опухолями яичников при прогрессирующей беременности. Оптимальным сроком проведения операции является 13 - 18-я неделя беременности. Применение эндоскопической методики у беременных позволяет снизить травматичность операции, не оказывая отрицательного воздействия на дальнейшее течение беременности, состояние плода и новорожденного.

Наведено результати етіопатогенетичного лікування дисплазії епітелію шийки матки (ДЕШМ) у 130 вагітних і 150 невагітних жінок фертильного віку. Визначено, що консервативне лікування ДЕШМ середнього і тяжкого ступеня (CIN 2 - 3) супроводжується рецидивами в 29,5 % випадків. Позитивний результат лікування в невагітних настає в 98 % випадків після комплексного лікування з використанням фізіохірургічних методів (кріодеструкції, радіохвильової деепітелізації і електроконізації шийки матки). У вагітних використовували метод радіохвильової деепітелізації, який не призводить до ускладнень вагітності і завершується позитивним ефектом у 100 % випадків.

Розглянуто питання клініко-діагностичних і лікувально-реабілітаційних заходів у разі лейкоплакії шийки матки (ЛШМ) на підставі визначення клініко-метаболічних порушень за даної патології. Визначено фактори ризику розвитку ЛШМ. Вивчено мікробіоценоз піхви, ехосеміотику матки, яєчників, стан клітинної, гуморальної ланок імунітету, а також процесів перекисного окиснення ліпідів і гормонального статусу. Зазначено, що результати досліджень свідчать про розвиток хронічного запального процесу у піхві у випадку ЛШМ, обумовленого дисбактеріозом з провідною роллю у ньому хламідійної інфекції. Доведено, що хронічний запальний процес у піхві призводить до розвитку хронічного ендо- та екзоцервіциту, цитологічних змін епітелію шийки матки та супроводжується ехоструктурними змінами матки та яєчників, порушеннями в імунній, гормональній та ліпопероксидазній системах. Досліджено, що дані порушення залежать від наявності в анамнезі хірургічних методів лікування фонової патології шийки матки, а також від тривалості перебігу патологічного процесу у шийці матки. Розроблено шляхи оптимізації диспансерного ведення жінок з ЛШМ щодо проведення курсів терапії, спрямованої на корекцію клініко-метаболічних порушень, рецидивів і злоякісної трансформації даної патології.

Проведено дослідження динаміки кольпоскопічних змін епітелію шийки матки, його морфофункціональних характеристик, гормональних порушень, показників місцевого імунітету та мікроекології піхви у вагітних і породіль. Охарактеризовано структуру доброякісної та передракової патології шийки матки під час вагітності та її зміни під час пологів. Досліджено перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду та стан новонароджених у жінок з дисгормональними змінами, факультативними та облігатними передраками шийки матки. Проведено вивчення мікроекології піхви, з'ясовано особливості імунітету у вагітних з доброякісними та передраковими змінами на шийці матки. Визначено фактори ризику прогресування передраків шийки матки після пологів. Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів, щодо запобігання персистенції передракової патології шийки матки та зниження застосування інвазивних методів лікування після пологів.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості преморбідного фону, клінічного перебігу вагітності, пологів, функціонального стану фетоплацентарної системи, перинатальних наслідків розродження та стану новонароджених у жінок за наявності міоми матки. На підставі одержаних результатів розроблено, запропоновано та впроваджено практичні рекомендації щодо зменшення частоти та ступеня важкості перинатальної захворюваності, згідно з якими є необхідним диференційоване призначення відповідної медикаментозної терапії вагітним з міомою матки залежно від особливостей локалізації міоматозних вузлів.

Наведено дані про стан фетоплацентарного комплексу та нейроендокринної адаптації у вагітних з лейоміомою матки. Встановлено, що за даної патології мають місце порушення гемодинаміки в системі мати - плацента - плід, які призводять до формування плацентарної недостатності, внутрішньоутробної гіпоксії та затримки розвитку плода. Виявлено, що дані порушення значною мірою обумовлені наявністю лейоматозних вузлів на матці, їх кількістю та розташуванням, зміною рівня основних стрес-асоційованих гормонів і психічним напруженням. Розроблено лікувально-профілактичний комплекс для вагітних з лейоміомою матки, спрямований на корекцію порушень психоемоційного стану, нормалізацію гемодинаміки та підтримку компенсаторних процесів у системі мати - плацента - плід. Науково обгрунтовано доцільність застосування та експериментально підтверджено лікувальну ефективність запропонованих заходів.

Наведено нове розв'язання наукової задачі сучасного акушерства та гінекології - розроблено ефективний комплекс реабілітаційних заходів у жінок з міомою матки у післяпологовому періоді з метою профілактики можливих ускладнень і збереження репродуктивної функції жінки. За результатами комплексного обстеження 152-х жінок досліджено лікувальний ефект місцевого застосування гестагену левоноргестрелу як внутрішньоматкової левоноргестрел-рилізинг (ЛНГ-рилізинг) системи стосовно структури та гемодинаміки фіброматозних вузлів на підставі даних трансвагінальної ехографії з доплерометричною оцінкою нодулярного кровообігу, клінічних даних у пізньому післяпологовому періоді з метою стабілізації розмірів міоматозних вузлів. У жінок з міомою матки у віддаленому післяпологовому періоді має місце більш виражена експресія факторів росту та зміна співвідношення їх рівнів. З'ясовано, що лікувальний вплив ЛНГ-рилізинг системи за рахунок місцевої дії одного з набільш сильнодіючих прогестинів - левоноргестрелу, який входить до складу системи, є надзвичайно ефективним щодо зниження судинної архітектоніки міоматозних вузлів у післяпологовому періоді, позитивно впливає на ехографічні характеристики фіброматозних вузлів та їх гемодинаміку, яка має прояв у підвищенні резистентності кровообігу живильних і внутрішньопухлинних судин. Відзначено, що застосування ЛНГ-системи є ефективним, зокрема для лікування пацієнток з міомами матки невеликих розмірів за інтрамуральних, субсерозних та інтрамурально-субсерозних локалізацій вузлів.

  Скачати повний текст

Досліджено питання зменшення частоти порушень репродуктивної функції жінок з міомою матки (ММ) шляхом оптимізації тактики ведення, вдосконалення міомектомії під час і поза вагітності, визначення репродуктивного прогнозу у разі ММ з наявними супутніми факторами ризику порушень репродуктивної функції. На підставі результатів вивчення ранніх і віддалених наслідків абдомінальної міомектомії у разі великих і гігантських розмірів ММ під час і поза вагітності проведено комплексне оцінювання можливості відновлення репродуктивної функції та виношування вагітності. Визначено показання для міомектомії під час вагітності, вдосконалення хірургічної тактики й умови виконання операції, що дозволяє знизити ризик післяопераційних ускладнень і передчасного переривання вагітності.

Вперше описано кольпоскопічну семіотику фонових і передракових процесів шийки матки з різними етіопатогенетичними варіантами у вагітних. Визначено наявність ознак хибнопозитивного поліморфізму. З'ясовано діагностичну значущість методу флуоресцентної кольпоскопії. Описано ознаки фонових, передракових і злоякісних процесів шийки матки у вагітних. Здійснено вплив цитокінової системи на стан місцевого імунітету у вагітних. Розглянуто ознаки високого ступеня ризику малігнізації у вогнищах дисплазії епітелію шийки матки у вагітних на підставі зіставлення результатів ендоскопічно-цитоморфологічного обстеження, показників індексу апоптозу, імуногістохімічного дослідження ексцинції та поширеності рецепторів IL-2 та онкомаркерів: канцерембріонального антигену, панцитокератину й епісомального маркера CIN tec Р-16. Розроблено моніторинг, спрямований на діагностику, профілактику та лікування акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних з патологією шийки матки з різними етіопатогенетичними варіантами.

Вивчено основні популяції клітин із противірусною активністю в жінок із повторним невиношуванням вагітності на тлі реактивації цитомегаловірусу. Доведено терапевтичний вплив препарату Лавомакс в комплексному лікуванні таких пацієнток.

Вивчено особливості кольпоскопічних змін у 100 жінок, інфікованих папіломавірусом людини (ВПЛ): 12 були інфіковані низькоонкогенними типами та 88 - високоонкогенним типом ВПЛ. Зміни на шийці матки під час кольпоскопічного дослідження жінок, які одержували лікування до вагітності, були менш вираженими і в більшості випадків регресували після народження дитини. Це свідчить про необхідність обов'язкового обстеження жінок, які планують вагітність, і проведення їм відповідної передгравідарної підготовки.

Інфекційно-запальні процеси статевих органів у вагітних не тільки значно ускладнюють перебіг вагітності, призводячи до переривання вагітності і завмерлої вагітності, але і значно погіршують стан репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку. Уміння клінічно оцінити специфічні для папіломавірусної інфекції кольпоскопічні ознаки (оцтово-білий епітелій, мозаїка, пунктація тощо) та результати цитологічних досліджень у разі фонових захворювань шийки матки у жінок, які народили та інфіковані різними типами папіломавірусу людини, важливе для ранньої діагностики і раціонального лікування при передпухлинних процесах шийки матки.

Результаты исследований свидетельствуют, что лейомиома матки и наличие рубца на матке после консервативной миомэктомии практически не оказывают специфического влияния на физическое развитие новорожденных и их постнатальную адаптацию в течение первого года жизни. Однако женщины с данной патологией составляют группу высокого риска по развитию хронической плацентарной недостаточности, дистресса плода и перинатальной заболеваемости. Полученные результаты являются обоснованием для усовершенствования комплекса диагностических и лечебно-поофилактнческих мероприятий, направленных на улучшение непосредственных результатов родоразрешения, особенно женщин после консервативной миомэктомии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.569.71-59

Рубрики:

Пухлини жіночої статевої системи у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Протягом року після пологів вивчали психоемоційний стан у жінок фертильного віку, інфікованих папіломавірусом людини (ПВЛ), з порушеннями репродуктивного здоров'я. Проаналізовано причини стресу та показано зв'язок між інфікуванням ПВЛ і порушенням репродуктивного здоров'я.