На основании литературных данных и результатов исследования освещены вопросы патогенеза, клиники, диагностики и дифференциальной диагностики, лечения антифосфолипидного синдрома (АФС) в акушерстве, гинекологии, неопатологии и экстрагенитальной патологии. Раскрыты клинические, иммунопатологические, патофизиологические и этиологические аспекты АФС. Определена связь между наличием инфекционного агента и развитием синдрома. Даны алгоритмы обследования и тактика ведения беременности и родов, предложен комплекс лечебных мероприятий в зависимости от вида и степени тяжести заболевания. Приведены методы профилактики тромбоэмболических осложнений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.415.202.9-52

Рубрики:

Інші розлади обміну речовин у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду. Оцінено стан фетоплацентарного комплексу, організму плода, новонародженого від матері із багатоводдям. Проведено ретроспективний аналіз медичної документації, виявлено найбільш вагомі фактори, що супроводжують багатоводдя. Визначено клініко-лабораторні особливості клінічного перебігу вагітності на його фоні. Вивчено взаємозв'язок між дисбалансом вмісту мікро-, макроелементів і рівнем специфічних імуноглобулінів до вірусу цитомегалії та хламідій у жінок із даною патологією. Вперше багатоводдя розглянуто з точки зору дисмікроелементозу та доведено, що за його наявності у крові матері, дитини, тканинах посліду відбувається залежність між рівнем есенціальних елементів і специфічних імуноглобулінів до цитомегаловірусу, хламідій. Обгрунтовано доцільність визначення груп ризику розвитку багатоводдя та призначення курсів терапії вагітним.

Мета дослідження - вивчення особливостей забезпечення сироваткового та еритроцитарного пулу есенціальними мікроелементами (МЕ) у ході вагітності жінок різного репродуктивного віку у разі перших пологів. Визначення МЕ проведено у сироватці крові та еритроцитах у 108 вагітних раннього, середнього та старшого репродуктивного віку, що народжували вперше. Репродуктивний вік вагітних складав відповідно 16,33 +- 0,21, 24,67 +- 0,37 і 36,14 +- 0,77 року. Дослідження проведено у III триместрі вагітності на 36,08 +- 0,59 тиж гестації. Вміст МЕ (залізо, мідь, цинк, кобальт, магній, марганець) у біосубстратах визначено за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра C-115MI, оснащеного комп'ютерною приставкою для автоматичного обчислення вмісту МЕ, виробництва НВО Selmi (Україна). Для вагітних раннього репродуктивного віку є властивими найнижчі показники забезпеченості сироваткового пулу залізом, кобальтом і цинком та еритроцитарного пулу - залізом і кобальтом. Спостерігається також сироватково-еритроцитарний дисбаланс вмісту цинку. Найнижчий рівень сироваткового та еритроцитарного вмісту міді і марганцю та еритроцитарного вмісту магнію є властивим для вагітних старшого репродуктивного віку. Незалежно від репродуктивного віку для вагітних є властивим сироватковий дефіцит магнію та цинку. Навпаки, еритроцитарне насичення цинком було значно збільшеним, що свідчить про сироватково-еритроцитарний дисбаланс його вмісту. Всіх вагітних, особливо раннього та старшого репродуктивного віку, слід зараховувати до групи високого ризику виникнення та прогресування мікроелементозів. Тому надзвичайно актуальною є проблема розроблення методів корекції мікроелементозів у вагітних.