На підставі ретроспективного та проспективного аналізу вивчено особливості перебігу гестації, пологів, післяпологового періоду на стан новонароджених у жінок з дифузним еутиреоїдним зобом. Уперше розроблено прогностичні критерії ускладненого перебігу вагітності (I, II та III триместри), пологів і післяпологового періоду для матері та плода за умов зазначеної патології. Запропоновано критерії прогнозування розвитку гострої (передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, гостра гіпоксія плода) та хронічної плацентарної недостатності (ПН) у вагітних з дифузним еутиреоїдним зобом. Проведено комплексне вивчення функціонального стану щитовидної залози, а також фето-плацентарного комплексу у разі зазначеної патології, а також морфологічне, електронномікроскопічне дослідження стану плаценти. Розроблено патогенетично обгрунтований, високоефективний метод профілактики ПН, який передбачає застосування препаратів "Хофітол" і "Тіотриозолін", оцінено його клінічну ефективність.

На підставі проведення клініко-лабораторних і функціональних досліджень визначено функціональний стан фетоплацентарного комплексу та щитовидної залози, розглянуто рецепторний апарат Т-лімфоцитів та особливості центральної гемодинаміки у вагітних з тиреотоксикозом та нейроциркуляторної астенії. Науково обгрунтовано впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології в цій групі жінок на підставі використання комплексу лікувально-профілактичних заходів. Запропоновано методи контролю за станом фетоплацентарного комплексу у вагітних з тиреотоксикозом та нейроциркуляторною астенією.

Знижено частоту акушерської та перинатальної патології у юних першороділь, хворих на тиреотоксикоз. На підставі проведення клініко-статистичних досліджень встановлено, що провідним екстрагенітальним захворюванням у першороділь до 18 років є тиреотоксикоз. Проведено комплексне вивчення функціонального стану фетоплацентарного комплексу в даній групі хворих з використанням ехографічних, фетометричних і радіоімунологічних методів дослідження. Встановлено взаємозв'язок між клінічними та ендокринологічними змінами, що дозволило розширити дані про патогенез фетоплацентарної недостатності. Удосконалено нову профілактичну методику зниження частоти порушень у системі мати - плацента - плід у юних першороділь з тиреотоксикозом на підставі додаткового використання препаратів "Йодтирокс" і "Спіруліна". Впровадження розробленої методики дозволило поліпшити результати розродження першороділь віком до 18 років, хворих на тиреотоксикоз.

Приведены результаты углубленного обследования беременных, получающих тиреостатическую терапию в связи с тиреотоксикозом. Обоснованы методы контроля эффективности лечения и коррекции дисфункции печени у таких женщин препаратами с гепатопротекторным, дезинтоксикационным и холеретическим действием. Даны рекомендации по оптимизации перинатального менеджмента у беременных с тиреотоксикозом.

Результати проведених клінічних і додаткових методів дослідження підтверджують ефективність удосконаленого алгоритму лікувально-профілактичних заходів, що виявляється зниженням частоти акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних із тиреотоксикозом. Це надає право рекомендувати його для широкого використання у практичній охороні здоров'я.

Вивчено поширеність та особливості проявів йододефіцитних станів серед вагітних і народжених ними дітей віком до 6 років, які проживають за умов йодної недостатності. Встановлено, що поширеність дифузного нетоксичного зоба серед вагітних Коломийського району в 1997 - 2002 рр. перебувала у межах 9,1 % - 24,5 % і зросла за вказаний період у 2,7 рази. У жінок, хворих на дифузний нетоксичний зоб, у порівнянні з контрольною групою, частіше відзначався обтяжений акушерський анамнез, а також ускладнений перебіг вагітності та пологів захворюваннями системи кровообігу, анемією, гестозом, хронічною внутрішньоутробною гіпоксією плода та дискоординацією пологової діяльності. У новонароджених дітей, матері яких страждали на ендемічний зоб, удвічі частіше виявлялася різна патологія у порівнянні з дітьми контрольної групи (зниження маси тіла й асфіксія під час народження, патологія центральної нервової системи, пролонгована білірубінемія, набряковий синдром, анемія).

Зіставлено клініко-імунологічні результати дослідження 60-ти вагітних із субклінічним гіпотиреозом і 30 вагітних контрольної групи. У вагітних із гіпотиреозом виявлено дисфункцію клітинної та гуморальної ланок імуногенезу і наростання частоти ускладнень, які нормалізувались після курсу лікування циклофероном.

Визначено вплив тиреотоксикозу на клінічний перебіг вагітності та пологів на основі встановленого взаємозв'язку між тиреоїдною дисфункцією та різними формами акушерських і перинатальних ускладнень. Доведено, що основними ускладненнями вагітності у жінок з тиреотоксикозом є невиношування й анемія вагітних. З'ясовано нові аспекти патогенезу плацентарної дисфункції та залізодефіцитної анемії на основі оцінки впливу тиреоїдної дисфункції на функціональний стан фетоплацентарного комплексу і метаболізму заліза. Встановлено інформативність результатів лабораторних, ехографічних, доплерометричних і кардіотокографічних досліджень у вагітних жінок з тиреотоксикозом. Вдосконалено алгоритм діагностичних, лікувально-профілактичних і прогностичних заходів, спрямованих на зниження частоти невиношування та залізодефіцитної анімії вагітних у жінок з тиреотоксикозом.

Цель работы - изучить эффективность применения натурального антикоагулянта сулодексид у беременных с аутоиммунным гипертиреозом на фоне гипергомоцистеинемии. Обследовано 34 беременных женщины с аутоиммунным гипертиреозом, осложнённым гипергомоцистеинемией. Контрольную группу составили 29 соматически здоровых беременных. Проводили общеклиническое обследование, определяли основные показатели всех звеньев системы гемостаза и уровень гомоцистеина. Определили, что для беременных основной группы характерна хронометрическая и структурная гиперкоагуляция, которая проявляется в виде субклинической формы синдрома диссеминированного внутрисосудистого свёртывания крови, приводящего к осложнённому течению беременности, родов и патологическому состоянию плода. Включение в комплексную терапию антикоагулянта сулодексид привело к существенному изменению показателей всех звеньев гемостаза у беременных основной группы, в частности к нормализации показателей общего коагуляционного потенциала и фибринолитической системы. Отмечали снижение активности внутрисосудистого свёртывания крови и агрегации тромбоцитов, уровня гомоцистеина. Клиническими показателями эффективности терапии явилось устранение симптомов угрозы прерывания беременности, отсутствие репродуктивных потерь, преэклампсии, преждевременной отслойки плаценты, задержки внутриутробного развития плода, преждевременных родов, тромботических осложнений. Результаты мониторирования эффективности применения натурального антикоагулянта сулодексид свидетельствуют о достоверном приближении показателей системы гемостаза и уровня гомоцистеина в основной группе к соответствующим показателям контрольной группы. Проведённое исследование обусловливает целесообразность включения в комплексную терапию беременных с гипертиреозом, осложнённым гипергомоцистеинемией, натурального антикоагулянта сулодексид, который показал хорошие результаты в нормализации реологических свойств крови и снижении риска тромботических осложнений.