Рассмотрены особенности течения беременности, родов, послеродового периода и состояния новорожденных при заболевании вирусным гепатитом. Приведена общая характеристика острых и хронических вирусных гепатитов, а также вызываемых малоизученными гепатотропными вирусами. Рассмотрены патогенез, клинические проявления, механизмы заражения и пути передачи вирусных гепатитов, показаны возможные осложнения и исходы заболевания. Приведены методы дифференциальной диагностики патологии беременности и вирусного гепатита. Разработаны рекомендации по практическому использованию результатов определения маркеров вирусных гепатитов, приведены методы их профилактики и лечения.

З урахуванням розповсюдженості захворювань органів травлення у вагітних, у порівнянні з іншими захворюваннями, вивчено ефективність використання препарату комплексної дії "Хофітол" у лікуванні патології жовчного міхура та жовчовивідної системи. Препарат не виявив побічної дії у жодної з вагітних. У всіх вагітних після лікування значно зменшуються ознаки фетоплацентарної недостатності.

В связи с распространенностью заболеваний органов пищеварения у беременных, в сравнении с другими заболеваниями, изучено эффективность использования препарата комплексного действия "Хофитол" в лечении патологии желчного пузыря и желчевыводящей системы. Ни у одной из беременных не было отмечено побочных действий при использовании препарата и у всех значительно уменьшились признаки фетоплацентарной недостаточности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.213.026-5 + Р716.216.413.51-2

Рубрики:

Еклампсія і прееклампсія

Хвороби печінки у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Результати досліджень показали, що ранній гестоз у жінок із хронічною патологією печінки і жовчовідвідних шляхів має специфічні клінічні, лабораторні і ехографічні ознаки, які необхідно враховувати під час розроблення тактики ведення ранніх термінів вагітності. Використання вдосконаленої методики дозволяє істотно знизити частоту не тільки раннього гестозу, особливо тяжких форм, але і всіх гестаційних ускладнень, які взаємозалежні. Методика є простою, загальнодоступною і може бути широко використана в практичній охороні здоров'я.

Вивчено патогенез та особливості перебігу вагітності та пологів у жінок, що страждають на хронічний гепатит та у разі обтяження перебігу вагітності HELLP-синдромом. За допомогою клініко-біохімічних, гормональних, біофізичних, імунологічних, імуноморфологічних, морфологічних, реовазографічних досліджень визначено критерії оцінювання стану фетоплацентарного комплексу. Встановлено погіршання стану внутрішньоутробного плода, наявність гормонального дисбалансу, виснаження антиоксидантної системи захисту, порушення мікрогемоциркуляції в матково-плацентарному басейні, наявність імунологічних порушень за вторинним гіпосупресорним варіантом у жінок з хронічними гепатитами. Встановлено, що за даної патології у 2,6 рази підвищується ризик розвитку HELLP-синдрому; доведено провідну роль аутоімунного компонента в патогенезі розвитку цієї хвороби. На підставі ретельного аналізу отриманих результатів виділено маркери розвитку HELLP-синдрому. Доведено, що використання рекомендованого лікувального комплексу, який включає дискретний низькооб'ємний плазмаферез, гепабене, гетеротопічну трансплантацію фетального тимуса, сприятливо впливає на перебіг вагітності та пологів у жінок з хронічними гепатитами і дозволяє у 2,8 рази, у порівнянні з традиційною терапією, знизити ризик розвитку HELLP-синдрому.

Досліджено зниження частоти перинатальної патології у жінок з хронічною патологією печінки та жовчовивідних шляхів на підставі вивчення клініко-функціональних, ендокринологічних і мікробіологічних особливостей, а також удосконалення методики корекції плацентарної недостатності. Визначено роль хронічних захворювань печінки та жовчовивідних шляхів в генезі розвитку плацентарної недостатності залежно від змін біохімічних показників, вмісту основних гормонів і мікробіологічного статусу. Вивчено особливості частоти, структури та терміни розвитку порушень в системі мати - плацента - плід у жінок з даною хронічною патологією. Удосконалено методику корекції плацентарної недостатності у жінок з зазначеною патологією на підставі використання патогенетично спрямованої медикаментозної корекції.

На основі ретроспективного патологоанатомічного аналізу та результатів дослідження морфології печінкової тканини жінок, причиною смерті яких є тяжка прееклампсія та еклампсія, встановлено типові для даної патології ушкодження печінкової паренхіми та розкрито деякі механізми ураження печінки у разі гестозу. Вперше для вагітних запропоновано метод доплерометрії кровообігу у судинах печінки для оцінки ступеня її ураження за прееклампсії. Здійснено наукове обгрунтування можливості застосування рослинного поліфлавоноїдного препарату "Піфламін" як гепатопротектора у вагітних з прееклампсією. Доведено переваги розробленого методу лікування прееклампсії у порівнянні з традиційними терапевтичними підходами.

Установлено частоту трансмісії вірусу гепатиту C від матері до новонародженого. Визначено високу частоту ускладнень вагітності та пологів у HCV-інфікованих - анемії, загрози переривання вагітності, передчасних пологів, запальних захворювань статевих органів, несвоєчасного відходження навколоплідних вод, аномалії пологової діяльності. Вивчено фактори ризику вертикальної передачі вірусу C. Апробовано спосіб діагностування вірусного гепатиту C з використанням експрес-тесту "CITO TEST HCV" (США), доведено його високу чутливість, специфічність і точність. Одержано нові дані про функціональний стан фетоплацентарного комплексу й особливості імунологічного гомеостазу у вагітних з хронічною HCV-інфекцією. Вивчено вміст ліпополісахарид-зв'язувального білка у вагітних з хронічним гепатитом C та виявлено взаємозв'язок між вмістом ліпополісахаридо-зв'язувального білка й імунними показниками у патогенезі хронічного гепатиту C в обстежених жінок. Науково обгрунтовано та розроблено патогенетичну схему раціонального ведення вагітності та пологів, а також комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію виявлених порушень і профілактику вертикальної трансмісії вірусу гепатиту C. Частота передачі HCV у групі вагітних з хронічною HCV-інфекцією становила 7,0 %, а у групі вагітних з коінфекцією HCV + HIV - 20,4 %, яка завдяки впровадженню комплексних профілактичних заходів зменшилась у 1,8 раза (4 %) у групі вагітних з хронічною HCV-інфекцією та у 2,4 раза (8,7 %) - у групі вагітних з коінфекцією HCV + HIV.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичне дослідження та запропоновано нове вирішення актуальної проблеми створення сучасної концепції діагностики, профілактики та лікування порушень функціонального стану гепатобіліарної системи у новонароджених за патології раннього неонатального періоду. Визначено фактори ризику, клініко-параклінічні ознаки, критерії загальної та диференційної діагностики та запропоновано методи профілактики та медикаментозної корекції цієї патології. Доведено участь імунобіологічних механізмів, зокрема, імунної, прооксидантної та антиоксидантної систем організму у патогенетичних процесах формування змін функціонального стану печінки та жовчовивідних шляхів у дітей, народжених за умов гіпоксії за наявності впливу факторів перинатального ризику. Відзначено позитивну роль мікрофлори кишечнику у процесах ранньої неонатальної адаптації. Встановлено деякі механізми апоптозу гепатоцитів за даними імуногістохімічних методів дослідження печінки новонароджених, які померли внаслідок перинатальних причин. На підставі проведеного клініко-лабораторного обстеження розроблено та обгрунтовано диференційований комплекс режимів догляду та лікування, удосконалено напрями корекції метаболічних порушень у новонароджених за нозологічної патології у ранньому неонатальному періоді з урахуванням особливостей функціонального стану гепатобіліарної системи, що сприяє покращанню резервів адаптації дітей груп перинатального ризику.

Досліджено вплив довготривалої дії малих доз іонізуючого опромінення на організм вагітної, перебіг вагітності та пологів, процеси обміну речовин та детоксикаційні процеси в організмі вагітої, стан фетоплацентарного комплексу, плода та новонародженого. Виявлено, що довготривале проживання жінок на забруднених радіонуклідами територіях призводить до порушення функціонального стану печінки, що проявляється в порушенні білоксинтезувальної, ферментативної та детоксикаційної її функції, а також змінами в обміні заліза та окремих лігандних сполук гемоглобіну; клінічно це проявлялось загрозою переривання вагітності та розвитком фетоплацентарної недостатності. На основі проведеного комплексного обстеження вагітних, що зазнали впливу малих доз іонізуючого опромінення, втановлено взаємозв'язок між показниками функції печінки, детоксикаційної функції плаценти та характером ускладнень вагітності і перинатальних пошкоджень плода.

Патогенетично обгрунтовано доцільність використання комбінації ербісолу та кремнеземних ентеросорбентів (типу сілард П та ентеросгель) під час лікування вагітних з хронічною патологією гепатобіліарної системи з урахуванням динаміки імунологічних і біохімічних показників. Вперше досягнуто ефективне зниження вираженості синдрому "метаболічної інтоксикації" та перекисного окиснення ліпідів, рівня аутоімунних та імунокомплексних реакцій, виявлено можливості корекції зсувів інтерлейкінового профілю під впливом комбінації ербісолу та кремнеземних ентеросорбентів. Визначено взаємозв'язок між характером перебігу хронічного некалькульозного холециститу (ХНХ) з порушеннями метаболічного гомеостазу та імунного статусу в обстежених вагітних. Вивчено стан фетоплацентарного комплексу, перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду у вагітних з ХНХ, а також раннього неонатального періоду у новонароджених. Удосконалено акушерську тактику ведення вагітності у жінок з хронічною патологією гепатобіліарної системи шляхом проведення повторних курсів ентеросорбції у комбінації з ербісолом.

Розглянуто структуру хронічних захворювань печінки та жовчовивідних шляхів у вагітних з ранніми гестозами. Вивчено та показано вплив різних варіантів хронічної патології печінки та жовчовивідних шляхів на розвиток і перебіг ранніх гестозів і ускладнень вагітності. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, біохімічними й ехографічними особливостями у вагітних з хронічною патологією печінки та жовчовивідних шляхів, що дозволило розширити дані про патогенез ранніх гестозів, а також науково обгрунтувати необхідність удосконалення лікувально-профілактичних заходів. Показано роль біохімічних і ехографічних змін за оцінювання ефективності лікувально-профілактичних заходів. Удосконалено методику профілактики та лікування ранніх гестозів у вагітних з хронічною патологією печінки та жовчовивідних шляхів з використанням спрямованої медикаментозної терапії.

Проаналізовано перебіг вагітності в 93 жінок із верифікованим гепатитом С (ГС) та 106 вагітних контрольної групи. Досліджено фактори ризику інфікування ГС. Установлено, що вагітність у жінок із ГС перебігає на тлі підвищеного ризику її самовільного переривання, розвитку гестозу та фетоплацентарної недостатності. Дана група жінок частіше страждала під час вагітності на гострі респіраторно-вірусні захворювання, анемію, пієлонефрит. Виявлено високу частоту соматичних захворювань у вагітних із ГС.

На підставі одержаних результатів розроблено алгоритм ведення пацієнток з холестатичним гепатозом вагітних у поєднанні з хелікобактеріозом за амбулаторно-поліклінічних умов з урахуванням ступеня тяжкості захворювання за бальною шкалою. Доведено доцільність патогенетично обгрунтованої комплексної регуляційної терапії легких форм холестатичного гепатозу вагітних у поєднанні з хелікобактеріозом на етапі первинної медико-санітарної допомоги лікарями терапевтичної та акушерської служби антигомотоксичними препаратами.

Представлен ретроспективный анализ факторов риска, причины возникновения, особенности течения беременности и родов у 110 беременных с внутрипеченочным холестазом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.413.51

Рубрики:

Хвороби печінки у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано дані епідеміологічного анамнезу 57 вагітних із хронічним вірусним гепатитом С (ХВГС). Визначено, що на частку статевого та внутрішньолікарняного шляхів передачі припадає значний відсоток (49,1 %) випадків. Виявлено клініко-лабораторні особливості перебігу ХВГС у вагітних та негативний вплив інфекції на перебіг вагітності з розвитком ускладнень. Обгрунтовано необхідність планового, регламентованого обстеження вагітних на маркери до вірусного гепатиту C для розробки ефективних заходів щодо зниження частоти ускладнень вагітності та попередження перинатального інфікування.

Наведено дані про жовтяниці у вагітних. Розглянуто основні клінічні і лабораторні ознаки, які дозволяють провести діагностику, диференціальну діагностику. Описано клінічний випадок гострої жирової дистрофії печінки у вагітної.

На підставі одержаних результатів обстеження 80 вагітних проведено оцінювання значущих факторів ризику розвитку холестатичного гепатозу вагітних (ХГВ). До групи ризику розвитку ХГВ слід перш за все включати жінок з хронічними захворюваннями гепатобіліарної та гастродуоденальної зон, старших за 30 років, з надлишковою масою тіла, з вірусним гепатитом А в анамнезі, а також пацієнток, які вживали прогестини у першій половині вагітності, антибіотики тетрациклінового ряду, макроліди, фторхінолони, сульфаніламіди менш ніж за 1 рік до теперішньої вагітності, естрогенвмісні комбіновані оральні контрацептиви протягом 6 і більше місяців.