Викладено результати досліджень матково-плацентарного комплексу під час фізіологічної вагітності та у вагітних жінок у разі затримки росту матки. Наведено дані щодо вивчення кардинальної функції гломусної системи регуляції гемомікроциркуляції, розкрито роль клубочкових мікрогломусних артеріо-венозних структур в регуляції гомеостазу матки, плаценти та міжворсинкових лагун.

Изложены результаты исследований маточно-плацентарного комплекса во время физиологической беременности и у беременных женщин в случае задержки роста матки. Приведены данные относительно изучения кардинальной функции гломусной системы регуляции гемомикроциркуляции, раскрыта роль клубочковых микрогломусных артерио-венозных структур в регуляции гомеостаза матки, плаценты и межворсиночных лагун.

Встановлено причини виникнення синдрому затримки росту вагітної матки, розглянуто його етіологію та патогенез, клініку, діагностику, прогнозування, профілактику та лікування. Досліджено вплив гіпоксичних змін фетоплацентарного комплексу на ріст і розвиток плода. Наведено результати вивчення кардинальної функції гломусної системи авторегуляції гемомікроциркуляції матково-плацентарного комплексу. Значну увагу приділено визначенню ролі клубочкових нейрогломусних артеріо-венозних шунтових структур регуляції гомеостазу матки, плаценти та міжворсинкових лагун у вагітних жінок.

Установлены причини возникновения синдрома задержки роста беременной матки, рассмотрена его этиология и патогенез, клиника, диагностика, прогнозирование, профилактика и лечение. Исследовано влияние гипоксических изменений фетоплацентарного комплекса на рост и развитие плода. Приведены результаты изучения кардинальной функции гломусной системы авторегуляции гемомикроциркуляции матково-плацентарного комплекса. Значительное внимание уделено определению роли клубочковых нейрогломусных артерио-венозных шунтовых структур регуляции гомеостаза матки, плаценты и межворсинковых лагун у беременных женщин.

Наведено результати дослідження використання специфічного антигіпоксанту мілдронату для профілактики фетоплацентарної недостатності у вагітних із гіпертензивним синдромом. Установлено, що застосування мілдронату протягом 12 днів спочатку по 5 мл 10 % розчину на 200 мл фізіологічного розчину, потім по 1 капсулі (0,25 г) двічі на день дає змогу істотно покращити перинатальні наслідки розродження згаданої категорії вагітних.

Ключ. слова: плацентарні білки, фетоплацентарна недостатність, гіпоксія плода, вагітність
Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.1-3

Рубрики:

Патологія прикріплення і розвитку плідного яйця

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены особенности гормональной функции фетоплацентарного комплекса и щитовидной железы у 85-ти женщин, которые в пре- и пубертатном периодах находились в зоне аварии и получили на щитовидную железу определенные дозы радиоактивного йода. Установлено, что степень гормональных изменений зависит от возраста на момент аварии и что нарушение процессов пубертата способствует более значительным проявлениям плацентарной недостаточности у данного контингента женщин. Полученные данные свидетельствуют о сохранении механизмов саморегуляции в системе гипофиз-щитовидная железа и образовании тесных связей между фетоплацентарным комплексом и щитовидной железой у женщин основной и контрольной групп.

Исследовано влияние применения препаратов "Пирацетам" и "Тиотриазолин" на состояние беременных с хронической плацентарной недостаточностью и их новорожденных. Полученные результаты свидетельствуют, что применение указанных препаратов в комплексной терапии беременных с данной патологией позволяет улучшить катехоламиндепонирующую функцию эритроцитов и уменьшить напряжение в симпато-адреналовой системе, положительно влиять на изменения клеточных мембран и системы иммунитета, улучшать обмен веществ, что приводит к уменьшению проявлений эндотоксикоза. Включение в стандартное лечение беременных с хронической плацентарной недостаточностью пирацетама и тиотриазолина позволило несколько снизить удельный вес осложнений в родах и достоверно снизить частоту применения кесарева сечения в группах женщин, которые получали пирацетам, в сравнении с группой женщин, которые получали базовую терапию. В группе детей, матери которых получали одновременно пирацетам и тиотриазолин, были наилучшими показатели состояния здоровья и достоверно более низкой заболеваемость.

Вивчено об'єм навколоплідних вод у 73-х жінок у різні терміни вагітності шляхом збору та визначення об'єму амніотичної рідини під час штучного аборту (I триместр), передніх і задніх вод під час передчасних і термінових пологів (III триместр), а також шляхом введення розчину синього Еванса в амніотичну порожнину за умов мимовільних абортів або переривання вагітності за медичними показаннями у вагітних II триместру. Паралельно визначали горизонтальний та вертикальний проміжок між тілом плода та стінкою матки в ході ультрасонографії вагітних. На основі порівняння сумарної величини проміжком з істинним об'ємом амніотичної рідини складено таблицю відповідності цих величин, яка дозволяє визначити об'єм вод, уникаючи інвазивних методик.

Наведено результати медикаментозного лікування позаматкової вагітності шляхом трансвагінального сальпінгоценезу із застосуванням диференційованої дози метотрексату. Показана ефективність запропонованої терапії за незначних побічних ефектів.

Вивчено морфологічний стан тканини плаценти після її гіпотермічного зберігання. Показано, що після 2-х діб гіпотермічного зберігання плаценти зміни виявляються в усіх структурних шарах тканини, деструктивні особливості яких більш виявлені, ніж у тканинах, які зберігались протягом 1-ї доби.

Проведено макро- и микроскопическое исследование плаценты у женщин - вирусоносителей цитомегаловирусной и герпетической инфекций. Отмечено развитие хронической фетоплацентарной недостаточности (ФПН), которая проявляется увеличением массы плаценты, объема макропатологии. Гистологическое исследование свидетельствует о том, что развитие ФПН обусловлено незрелостью ворсинчатого хориона, диффузным виллузитом, интервиллузитом, базальным децидуитом. Цитомегалы выявлены в эндотелии сосудов в небольшой части наблюдений.

Отмечено, что по данным литературы, одной из главных причин возникновения плацентарной недостаточности являются экстрагенитальные заболевания, в частности сердечно-сосудистая патология с нарушениями сердечного ритма. В плацентах от женщин с миокардитическим кардиосклерозом с нарушениями сердечного ритма отмечена фетоплацентарная форма хронической плацентарной недостаточности II степени. Очень важно исследовать структурные особенности апоптоза в клеточных популяциях фетоплацентарного комплекса и апоптозного индекса для определения степени плацентарной недостаточности.

Приведены результаты акушерско-гинекологического анамнеза 161-й женщины с внематочной беременностью. Установлено, что развитие беременности в интерстициальном отделе маточной трубы наблюдалось у женщин с перенесенными воспалительными процессами, возникшими после абортов и на фоне вторичного бесплодия. Ампулярная внематочная беременность встречалась чаще у женщин с нарушениями менструальной функции и сальпингитами, возникшими в первые месяцы от начала половой жизни. Перешеечная локализация внематочной беременности возникала у женщин, использующих гормональные и внутриматочные контрацептивы, и на фоне послеродовой лактации.

На основе клинико-статистического анализа 100 историй болезни женщин с внематочной беременностью выявлены особенности ее течения и восстановление репродуктивной функции. Установлено, что у 35 % женщин при поступлении не было диагностировано внематочной беременности из-за отсутствия явных проявлений данного заболевания. Проявления геморрагического шока констатированы у 16 % женщин. При изучении отдаленных результатов у 64 % обследованных наблюдались нарушения менструальной функции. Проходимость оставленной маточной трубы установлена только в 24 % случаев. Маточная беременность наступила у 53 % пациенток на протяжении 3-х лет после оперативного лечения. Вместе с этим течение беременности и ее результаты были недостаточно благоприятными: в 20,7 % случаев она закончилась спонтанным абортом, в 9,4 % - преждевременными родами.

Представлено результати щодо впливу внутрішньоутробної інфекції на стан фетоплацентарного комплексу.

Рассмотрены данные о заболеваемости пузырным заносом (ПЗ), обсуждены методологические трудности объективного учета уровня заболеваемости. В большинстве стран мира заболеваемость ПЗ составляет от 0,5 до 1,0 случая на 1000 беременностей. Доказанными факторами риска развития ПЗ являются возраст матери и наличие ПЗ в анамнезе. Обсуждена роль других предполагаемых факторов риска: возраста отца, группы крови, наследственности, контрацепции, акушерского анамнеза, особенностей питания, курения, влияния факторов окружающей среды.

Обосновано назначение препарата "Легалон", который является эффективным методом коррекции нарушений маточно-плацентарного кровообращения и гормональной функции фетоплацентарного комплекса у женщин в химической промышленности.

У 50-ти беременных группы риска возникновения слабости родовой деятельности изучено состояние гемоциркуляторного гомеостаза маточно-плацентарного комплекса. Установлено наличие расстройств микроциркуляции в матке, повышение показателей сосудистой резистентности в маточных и спиральных артериях.

Електронно-мікроскопічно досліджено міокард правих передсердь інтактних вагітних щурів і їх 20-ти добових плодів та експериментальних тварин, які зазнали впливу перевантажень у каудо-краніальному та краніо-каудальному напрямках. Установлено, що у вагітних тварин, які зазнали краніо-каудального перевантаження, переважають зміни гіпоксичного характеру, локалізовані переважно в енерготвірних структурах та ядерному апараті, на фоні чого визначається посилення трофіки передсердних кардіоміоцитів плода та менша їх вразливість до гіпоксії у порівнянні з материнськими клітинами. В разі зворотного напрямку вектора гіпергравітації спостерігається зниження трофіки міоендокринних клітин плода. Зменшення синтезу передсердних гранул з передсердним натрійуретичним пептидом передсердними кардіоміоцитами матері компенсується підвищенням їх синтезу в клітинах плода. Можливе і зворотне взаємозаміщення.

Отмечено, что одним из механизмов развития фето-плацентарной недостаточности можно считать повышенную функциональную активность лимфоидной системы плода после иммунизации беременных стафилококковым анатоксином. На фоне большого количества лимфоцитов и плазмоцитов в лабиринтном отделе плаценты формируются структурные изменения компенсаторно-приспособительного характера (увеличивается количество отложений фибриноида) и дистрофические изменения в виде фибриноидного склероза сосудов.

Зазначено, що всі дівчатка повинні оглядатися дитячим і підлітковим гінекологом із проведенням УЗД з метою вчасного виявлення вад розвитку зовнішніх і внутрішніх статевих органів і встановлення ознак захворювань. Вчасне лікування виявлених вад і захворювань у дитячому та підлітковому віці запобігає неочікуваним ускладненням у майбутньому. Видалення до початку статевого життя рудиментарних рогів (РР) матки або рудиментарних маток (РМ) запобігає можливим вагітностям в цих утвореннях, відповідно, сприяє зниженню вірогідності загрозливих ускладнень ектопічної вагітності (ЕВ). Перебіг ЕВ, розташованої в РР матки або в РМ, так само є небезпечним, як і перебіг істмічної або інтерстиціальної ЕВ, та вимагає своєчасного оперативного втручання. Дівчатам, які ніколи не обстежувались раніше, у разі найменшої підозри на наявність вагітності обов'язково треба проводити УЗД для вивчення анатомії внутрішніх статевих органів; усім дівчатам і жінкам у разі підозри на наявність вагітності та аномалію розвитку геніталій завжди необхідно робити пробу на вміст хоріонічного гонадотропіну та УЗД для підтвердження як наявності вагітності, так і визначення місця знаходження плодового яйця.