Розглянуто проблеми діагностування, лікування та профілактики пролапсу тазових, зокрема статевих жіночих, органів. Описано етіологію та патогенез даних захворювань, а також способи корекції пролапсу жіночих статевих органів з використанням нових технологій.

Рассмотрены проблемы диагностирования, лечения и профилактики пролапса тазовых, в частности женских половых, органов. Описаны этиология и патогенез данных заболеваний, а также способы коррекции пролапса женских половых органов с использованием новых технологий.

На підставі результатів вивчення та систематизації порушень фасціально-лігаментарного апарату малого таза в жінок з генітальним пролапсом різного типу та ступеня обгрунтовано необхідність інтраопераційної діагностики типу та місця порушень інтегральності фасціального апарату передньої та задньої стінок піхви, лігментарного апарату апікального відділу й уретри. Установлено, що у разі відриву, розриву чи перерозтягнення фасціального передньої та задньої стінок піхви чи лігаментарного апарату верхівкового відділу піхви окремо чи у комбінації відбуваються порушення положення стінок піхви та положення тіла матки чи шийки. Для кожного сегменту фасціально-лігаментарного апарату таза запропоновано конструктивні процедури з метою відновлення фіксації чи створення нової. У першому випадку запропоновано ендопротезування фасціально-лігаментарного апарата поліпропіленовими ендопротезами, а в другому - фіксацію апікального відділу піхви до крижово-остистої зв'язки. Розроблено й оцінено роль та місце кожної сегментарної реконструкції та традиційних методів лікування цистоцеле, ректоцеле та випадіння матки чи шийки. Вибір комбінації реконструктивних процедур залежить від діагностики комбінації дефектів кожного з трьох сегментів фасціально-лігаментарного апарату малого таза. У цьому полягає суть запропонованої концепції вибору методу оперативного лікування генітального пролапсу. Уникнення зайвих реконструктивних процедур та можливість відновлення фіксації чи створення нової без видалення матки є основними перевагами запропонованої концепції і оперативних сегментарних реконструктивних втручань

Приведены сведения о диагностике нарушений опорного аппарата женских гениталий, в частности, о физиологическом механизме их континенции, этиологии и факторах, приводящих к разным вариантам нарушения топографо-анатомических взаимоотношений женских половых органов. Освещены способы оперативного лечения и интраоперационной профилактики опущения и выпадения органов малого таза влагалищным доступом на основе анализа современных тенденций ведения больных с урогенитальным пролапсом.

Изучены результаты хирургического лечения пролапса гениталий I - III степени и стрессового недержания мочи (СНМ) у 40 пациенток. Всем пациенткам выполнялось комплексное уродинамическое исследование, на основании которого определялся тип СНМ и вид оперативного лечения. Применение новых технологий коррекции недержания мочи и пролапса органов малого таза, совершенствование диагностики мочевой инконтиненции позволило существенно улучшить результаты лечения этой патологии, значительно повысить качество жизни пациенток.

Рассмотрены современные тенденции хирургического лечения генитального пролапса, которые заключаются в четкой, раздельной диагностике всех имеющихся нарушений утеровагинальной поддержки и индивидуальном выборе для каждой конкретной пациентки комбинации методов хирургической коррекции дефектов вагинальной анатомии. С учетом несостоятельности собственных соединительнотканных структур перспективным направлением является широкое применение методов фиксации к жестким тазовым образованиям и использование синтетических материалов с целью создания "неофасции".

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.764.053

Рубрики:

Неправильне положення матки і шийки матки

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что лапароскопическая ассистенция при трансвагинальной гистерэктомии является операцией выбора у группы пациенток, требующих удаления придатков матки, имеющих спаечный процесс органов малого таза, интралигаментарно расположенных миоматозных узлов матки, а отсутствие гнойно-септических осложнений, хороший косметический эффект, минимальная интраоперационная кровопотеря, сокращение сроков пребывания в стационаре, уменьшение потребления антибиотиков, подтверждают это.

Розглянуто проблему зниження частоти рецидиву генітального пролапсу в жінок після хірургічного лікування поєднаної патології матки на основі розробки й упровадження диференційованого підходу до вибору методики операції. Представлено нові аспекти патогенезу генітального пролапсу, що полягають у негативному впливі високої частоти хронічної патології легень і захворювань шлунково-кишкового тракту (тривале підвищення внутрішньочеревного тиску) та значного рівня ендокринної патології і варикозної хвороби (неспроможність сполучної тканини). Показано негативну роль генітального пролапсу у пацієнток із поєднаною патологією матки в погіршенні якості життя жінок до оперативного лікування та при розвитку різних варіантів рецидиву. Науково обґрунтовано необхідність оптимізації хірургічного лікування поєднаної патології матки без і з генітальним пролапсом. Установлено порівняльні аспекти частоти та структури супутньої генітальної і соматичної захворюваності у пацієнток із поєднаною патологією матки без і з генітальним пролапсом. Представлено екстрагенітальні чинники ризику (тривале підвищення внутрішньочеревного тиску та неспроможність сполучної тканини) розвитку опущення та випадання внутрішніх статевих органів. Проаналізовано можливості протипоказань до вагінальної гістеректомії в жінок із поєднаною патологією матки. Представлено основні переваги провідникової анестезії при хірургічному лікуванні поєднаної патології матки без і з генітальним пролапсом. Оптимізовано тактику хірургічного лікування поєднаної патології матки та генітального пролапсу на підставі диференційованого підходу до різних методик операцій.