Розглядаються механізми ефективності адаптації до гіпоксії при застосуванні інтервального гіпоксичного тренування у разі ювенільних дисфункційних маткових кровотечах (ЮДМК).На підставі результатів дослідження зроблено висновок, що залучення адаптації до гіпоксії за проведення комплексу терапевтичних заходів у випадку ЮДМК ефективне.

Рассматрено механизмы эффективности адаптации к гипоксии при использовании интервальной гипоксической тренировки при ювенильных дисфункциональных маточных кровотечениях. Результаты проведенных исследований позволяют сделать вывод, что включение адаптации к гипоксии в комплекс терапевтических мероприятий при ЮДМК эффективно.

In paper the mechanisms of efficiency of adapting to a hypoxia are considered at juvenile uterine dysfunctional bleedings (JUDB). The outcomes of conducted researches allow to make output that the inclusion adaptation to a hypoxia in the complex of therapeutic measures at JUDB is effective.

Вивчено особливості стану молочних залоз і щитовидної залози у 30-ти хворих 14 - 18 років з порушеннями менструального циклу за типом ювенільних маткових кровотеч та у 15-ти дівчат-підлітків з нормальним менструальним циклом. Установлено, що патологія щитовидної та молочних залоз спостерігається в 50 % хворих, причому структурні зміни в молочних залозах виявлено у 23,3 % хворих, дифузне збільшення щитовидної залози - у 10 % хворих, структурні зміни в молочних залозах у поєднанні з дифузним збільшенням щитовидної залози - у 16,7 % хворих. Отдержані дані дозволяють рекомендувати у хворих з порушеннями менструального циклу за типом ювенільних маткових кровотеч проведення клініко-ендокринологічного й ехографічного дослідження молочних залоз і щитовидної залози.

Обследована 271 девочка-подросток 11 - 18-ти лет с пубертатными маточными кровотечениями, из которых 142 поступили с первым эпизодом кровотечения, а 129 - с рецидивами менометрорагий. Выяснено, что у 50 % больных маточные кровотечения протекают на фоне нарушений суточного ритма секреции гонадотропинов, причем для впервые возникших кровотечений характерны изменения со стороны фоллитропина, а для рецидивирующих - как фолли-, так и лютропина. Установлено, что одним из патогенетических звеньев формирования пубертатных маточных кровотечений может быть нефизиологическое соотношение активных и неактивных фракций эстрогенов. Выявлены особенности гормонального статуса больных с впервые выявленными кровотечениями и рецидивирующим течением заболевания. Доказано, что для впервые выявленных кровотечений гормональные взаимоотношения носят "незрелый" характер и соответствуют ранней фазе пубертата. При рецидивах кровотечений на фоне более "зрелых" гонадотропных отношений увеличивается удельный вес больных с нефизиологическим соотношением как тропных, так и стероидных гормонов.

Отмечено, что ювенильные маточные кровотечения (ЮМК) - актуальная проблема репродуктивного здоровья женщины. Факторами риска ЮМК являются отягощенное течение антенатального, натального периодов, хронические воспалительные заболевания, экстрагенитальная патология. Ювенильные кровотечения развиваются на фоне нарушений полового и физического развития. В становлении репродуктивной функции можно выделить первую фазу с увеличением темпов физического и полового развития, вторую - с замедлением темпов физического и полового развития.

Ключ. слова: система гемостаза, профилактика, гипокоагуляционные маточные кровотечения
Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.032-2

Рубрики:

Маткові кровотечі

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.032-5

Рубрики:

Маткові кровотечі

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено комплексное клинико-лабораторное обследование 131 девочки-подростка 11 - 17 лет с пубертатными маточными кровотечениями (ПМК), которые распределены на 2 группы в зависимости от клинического варианта течения. I группу составили 89 больных с впервые возникшими кровотечениями, II - 42 девочки с рецидивирующим течением заболевания. Установлено, что гормональные нарушения имеют свою специфику в зависимости от клинического варианта заболевания. Впервые возникшие кровотечения характеризуются инфантильным типом гипоталамо-гипофизарных отношений, гипоэстрогенией, повышением индекса гиперандрогенизации, в основном за счет снижения уровня эстрогенов. Рецидивы ПМК протекают на фоне более "зрелых" гипоталамо-гипофизарных взаимоотношений, индекс ЛГ/ФСГ у большинства больных соответствует нормальным значениям, достоверно увеличивается количество подростков с гиперэстрогенными формами кровотечений.

Проведена сравнительная оценка различных методов диагностики заболеваний матки. Показано, что гистероскопия обладает более высокой специфичностью, чем трансвагинальная ультрасонография, тогда как последний метод обладает большей чувствительностью при диагностике патологии полости матки, вызывающей маточные кровотечения.

Предложено моделирование маточных кровотечений на крысах с удалением у животных яичников с последующим введением эстрогенов. Доказана целесообразность применения сукцифената в различных лекарственных формах для профилактики и лечения дисфункциональных маточных кровотечений.

Показано, що за переважної кількості випадків причиною виникнення маткових кровотеч у досліджений віковий проміжок є доброякісні гіпо- та гіперпластичні процеси ендометрія. Внаслідок проведеного клінічного обстеження хворих з кровотечами у постменопаузі одержано дані про особливості доплерометричної ехоструктури матки на основі біохімічних показників активності ферментів у крові про- й антиоксидантної системи та лактатдегідрогенази, а також за результатами гістохімічних досліджень стану окиснювальної модифікації білків і питомого об'єму сполучно-тканинних волокон у тканині ендометрія. Науково обгрунтований алгоритм, якого впроваджено в практичну роботу жіночих консультацій, поліклінік онкодиспансерів. Цей алгоритм передбачає використання традиційних методів, а також проведення доплерометрії матки, гістерофіроскопії, визначення у крові хворих та тканині ендометрія про- й антиоксидантних показників, лактатдегідрогенази, що дозволяє вдосконалити обстеження хворих з матковими кровотечами у постменопаузі.

Проведено комплексне, різнобічне вивчення клініко-морфологічних, гормональних та імунологічних, в тому числі імуноморфологічних, аспектів дисфункціональних маткових кровотеч (ДМК) у жінок репродуктивного віку. Це дозволило виявити особливості порушень гормонального та імунного гомеостазу при ДМК, а також розглянути деякі питання патогенезу захворювання. Запропоновано гіпотезу стрес-реакції розвитку даної патології та обгрунтовано принципи індивідуального, диференційного гормонального лікування. Визначено клінічну ефективність комплексного лікування ДМК у репродуктивному віці та деякі питання їх прогнозування.

На підставі проведеного комплексного морфологічного, імуноморфологічного дослідження патологічних процесів в ендометрії у жінок-робітниць промислових підприємств, які страждають від дисфункціональних маткових кровотеч (ДМК), виявлено основні ділянки гіперпластичних процесів в ендометрії, зумовлених несприятливими чинниками промислового походження. Установлено відмінності гіперпластичних процесів в ендометрії у робітниць машинобудівної та хімічної промисловості. Визначено вирішальну роль хімічних чинників промислового виробництва у розвитку гіперпластичних процесів в ендометрії зазначених жінок. Виявлено зміни в кількісному відношенні субпопуляцій лімфоцитів у лімфоїдній тканині ендометрія з різними видами гіперпластичних процесів робітниць машинобудівного та хімічного підприємств, хворих на ДМК. За результатами імуноморфологічного дослідження колагенів I, III, IV типів виявлено посилення процесів склерозу строми та стінок судин ендометрія у робітниць промислових підприємств.

Досліджено питання діагностики та лікування дисфункціональних маткових кровотеч (ДМК) у жінок пізнього репродуктивного віку. Встановлено, що в структурі ДМК у таких пацієнток переважають ановуляторні гіпогонадні кровотечі. На підставі аналізу гормонального гомеостазу залежно від вмісту жирової тканини (ВЖТ) і рівня лептину встановлено, що жінкам з підвищеним ВЖТ притаманний достовірно вищий рівень лептину, а ДМК у даної категорії хворих частіше розвиваються за наявності гіперпроліферативних процесів ендометрія. З'ясовано, що у пацієнток пізнього репродуктивного віку з ДМК відбувається десинхронізація регуляції вегетативної нервової системи з переважанням активності симпато-адреналового відділу. Виявлено фактори ризику розвитку синдрому нестерпності гестагенів, що у більшості випадків є ознаками гіпогонадного стану. Розроблено й апробовано принципи та методи лікування різних клінічних форм ДМК, в яких враховано патогенетичний варіант, репродуктивні плани та фактори ризику розвитку синдрому нестерпності гестагенів.

Висвітлено сучасні етіопатогенетичні, діагностичні та лікувальні аспекти за умов надмірних маткових кровотеч у жінок під час пременопаузального періоду. Встановлено, що на фоні високої активності первинного тромбоцитарно-судинного гемостазу розвивається хронометрична гіпокоагуляція, яка зумовлена різким зниженням вмісту у плазмі крові фібриногену. Гіпофібриногенемія корелює з підвищенням загального протеолітичного потенціалу плазми крові, активацією фібринолітичної системи на фоні підвищення потенційної активності плазміногену та Х-агеман-залежного фібринолізу та недостатньої білоксинтезувальної функції печінки. Уточнено клініко-патогенетичні варіанти перебігу надмірних маткових кровотеч, в основі яких лежить метаболічний синдром і зміни гормонального спектру крові типу гіперестрогенемії. Обгрунтовано корекцію та апробовано комплекс лікувальних заходів для даної патології у вигляді місцевого застосування лівоноргестрел-рилізинг системи та внутрішнього прийому настоянки арніки гірської та хофітолу.

Розглянуто особливості реагування симпатоадреналової системи і зв'язок між гормонами адаптаційно-метаболічної дії та статевими гормонами у дівчат з пубертатними кровотечами. Розроблено та запропоновано схему лікування пубертатних кровотеч, яка дозволяє нормалізувати функцію симпатоадреналової та діяльність гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної систем. Застосування даної схеми відновило регулярний менструальний цикл та сприяло проведенню профілактики репродуктивних порушень без використання гормональних препаратів.

Теоретично обгрунтовано новий метод профілактики та лікування гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС) у випадку масивних акушерських кровотеч. Вперше проведено комплексне дослідження метаболічної функції легень у процесі регуляції активності ферментів протеолізу та їх інгібіторів у крові, проаналізовано стан сурфактантної системи й антипротеазного потенціалу бронхоальвеолярного вмісту під час геморагічного шоку. Обгрунтовано метод попередньої імунізації тварин протеолітичними ферментами для профілактики пошкодження легень у випадку гострої крововтрати. Експериментально встановлено показання щодо застосування інгібіторів протеаз для профілактики та лікування ГРДС у клінічній практиці. Підтверджено вплив деяких факторів на частоту та об'єм патологічної акушерської крововтрати. Вивчено частоту та характер розвитку гострого пошкодження легень у разі акушерського геморагічного шоку. Визначено перспективні напрямки патогенетичної профілактики і терапії ГРДС.

На підставі клінічних, радіоімунологічних та функціональних методів дослідження науково обгрунтовано необхідність комплексної реабілітації жінок, які перенесли гіпо- й атонічні маткові кровотечі у ранньому післяпологовому періоді з використанням спрямованої гормональної корекції та танакану. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом віддаленого післяпологового періоду та ефективністю проведеного відновного лікування. Визначено особливості преморбідного фону, клінічного перебігу вагітності та пологів у випадку розвитку маткових кровотеч після розродження. Це в сукупності дозволило знизити захворюваність у жінок даної групи.

Розроблено методи діагностики та критерії вибору лікування ювенільних маткових кровотеч (ЮМК). Обстежено 227 дівчат-підлітків віком від 10 до 18 років, хворих на ЮМК. Контрольну групу складали 88 здорових дівчат того ж віку. У хворих на ЮМК функціональний стан системи гіпофіз - яєчники характеризувався високим рівнем секреції естрогенів або тривалою дією незначних рівнів естрогенів (відносна гіперестрогенія), що супроводжується підвищеним вмістом ФСГ і монотонно низькими показниками секреції ЛГ. Наведено дані про розміри тіла матки й яєчників у здорових дівчат, пов'язані з віковим аспектом та у хворих на ЮМК за результатами УЗД. Фолікулярний апарат у хворих визначався наявністю у 39,7 % випадків великих персистуючих, 34,7 % - дрібних атретичних, 25,6 % - середніх атретичних фолікулів. Проведено кореляційних аналіз розміру фолікулів в яєчниках та рівня гормонів у крові. Відповідно до клінічного перебігу захворювання гормонального статусу та стану ендометрію і фолікулярного апарату за даними УЗД хворі одержували симптоматичну або гормональну терапію. Диференційований підхід до реабілітації репродуктивного здоров'я дівчат-підлітків, хворих на ЮМК, дозволив підвищити ефективність лікування та зменшити кількість рецидивів.

На підставі вивчення показників імунної системи, перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ), медіаторів запалення у до- та у ранньому післяопераційному періоді надано комплексну оцінку стану головних ланок гомеостазу у разі апоплексії яєчника та позаматкової вагітності. Визначено порушення клітинної та гуморальної ланок імунітету, зміни у показниках системи АОЗ та активацію процесів ПОЛ, ріст медіаторів запалення, дисбаланс в усіх ланках гомеостазу, які вивчалися, у випадку позаматкової вагітності та апоплексії яєчника, що залежить від ступеня геморагічного шоку. Встановлено негативний вплив антибіотиків на імунний та загальний стан хворих у ранньому післяопераційному періоді. Доведено клініко-лабораторну ефективність запропонованих схем лікування у разі патологічних станів, що вивчалися: реінфузію крові зі збагаченням її циклофероном або лафероном у випадку масивних внутрішньочеревних кровотеч, або внутрішньом'язово без реінфузії (протягом 5 діб). Показано, що запропонована імунокоригувальна терапія значно знижує ризик розвитку інфекційних ускладнень, післяопераційний ліжко-день та не є дорогою у порівнянні з антибіотикотерапією.

Вивчено роль гормонально-катехоламінового статусу в патогенезі розвитку дисфункційних маткових кровотеч у жінок репродуктивного віку. Обгрунтовано нові терапевтичні підходи щодо корекції даної патології з застосуванням екстремальної кріотерапії (ЕК) як самостійного, так і комплексного методу лікування, що забезпечує нормалізацію менструальної функції у даного контингенту хворих. Виявлено патогенетичні механізми впливу ЕК на процеси моделювання нейрогуморальної регуляції менструальної функції. Вивчено ефективність кріотерапевтичних впливів на показники гормональної, нейромедіаторної, біохімічної та гемостазіологічної ланки гемостазу. Доведено, що застосування ЕК сприяє нормалізації адаптивних і регуляторних механізмів менструальної функції за рахунок відновлення гормонально-медіаторного балансу, а також ПОЛ та АО систем у жінок репродуктивного віку.