Приведены результаты лечения 9-ти пациентов 25 % раствором глюкозы с целью склеротерапии водянки оболочек яичка. Опыт небольшой, но простота метода, отсутствие осложнений и хорошие отдаленные результаты дают основания рекомендовать местную терапию 25 % раствором глюкозы для лечения водянки оболочек яичка в амбулаторных условиях.

  Скачати повний текст

Склеротерапія є ефективною, економічною формою амбулаторної терапії гідроцеле, що супроводжується малою кількістю ускладнень, і в більшості випадків, відновленням працездатності вже з другого дня після втручання. Однак ще немає чіткої думки відносно показань для застосування консервативного або оперативного методів лікування гідроцеле та впливу різних склерозантів на сперматогенний епітелій яєчка.

Склеротерапия является, экономической формой амбулаторной терапии гидроцеле, которая сопровождается малым количеством осложнений, и в большинстве случаев восстановлением работоспособности уже на второй день после вмешательства. Однако, еще не существует четкого мнения относительно показаний для применения консервативного или оперативного метода лечения гидроцеле и влияния различных склерозантов на сперматогенный епителий яичка.

Досліджено 14 гідатид яєчок хворих з водянкою оболонок яєчка і 14 гідатид яєчок дорослих чоловіків контрольної групи. З'ясовано, що у разі гідроцеле розміри гідатид в середньому в 1,7 раза перевищують їх розміри у контрольній групи. Гідатиди мають багате кровопостачання, залозоподібні структури та глибокі інвагінації, заповнені еозинофільними масами, прилеглими до епітелію, що їх вистилає. Активний продуктивний стан епітелію може мати відношення до накопичення водянкової рідини між листками серозної оболонки яєчка.

Исследовано 14 гидатид яичек больных с водянкой оболочек яичка и 14 гидатид яичек взрослых мужчин контрольной группы. Выяснено, что при гидроцеле размеры гидатид в среднем в 1,7 раза превышают их размеры в контрольной группе. Гидатиды имеют обильное кровоснабжение, железистоподобные структуры и глубокие инвагинации, заполненные эозинофильными массами, прилегающими к эпителиальной поверхности. Активное продуктивное состояние эпителия может иметь отношение к накоплению водяночной жидкости между листками серозной оболочки яичка.

З метою вивчення ультраструктурних змін у субмезотеліальному шарі парієтального листка піхвової оболонки яєчка проведено дослідження 8 хворих з гідроцеле тривалістю 1 - 4 роки. Контролем служили оболонки яєчок 2 хворих з кістами придатків яєчка. На ранніх етапах гідроцеле спостерігається висока активність фібробластів, помірний набряк сполучної тканини, розширення або звуження просвіту гемокапілирів, адаптивні зміни ендотеліоцитів гемомікроциркуляторного і лімфатичного русла, що виражаються в підвищенні активності трансендотеліального транспорту речовин. Під час збільшення тривалості гідроцеле відбувається фіброз субмезотеліального шару парієтального листка піхвової оболонки яєчка з наростанням набряку, лімфо- і гемостазу, деструктивних змін ендотеліоцитів, що призводить до перешкоджання насмоктування набрякової рідини через стомати з гідроцільного мішка у субмезотеліальний шар.

Обобщены сведения, а также результаты собственных экспериментальных и клинических исследований по различным вопросам этиопатогенеза и лечения водянки оболочек яичка (гидроцеле). Приведены различные точки зрения относительно хирургической тактики при гидроцеле в зависимости от характера заболевания. Проанализированы малоинвазивные способы лечения гидроцеле, включая использование склерозантов, являющихся более комфортными для больного. Исследованы морфофункциональные изменения мужской половой железы, микрорельефу, ультраструктуре оболочек яичка, состоянию гидатиды яичка при гидроцеле, биомеханическим свойствам оболочек яичка. Приведены экспериментальные данные моделирования различных способов лечения гидроцеле, их влияния на морфологическое состояние мужской половой железы и ее оболочек.

Проведено обстеження восьми хворих з гідроцеле тривалістю 1- 4 роки з метою вивчення ультраструктурних змін гемомікроциркуляторного русла у субмезотеліальному шарі парієтального листка піхвової оболонки яєчка. У разі гідроцеле строком 1- 2 роки спостерігаються розширення або звуження просвіту гемокапілярів, адаптивні зміни ендотеліоцитів гемомікроциркуляторного русла, що виражаються в підвищенні активності трансцелюлярного та міжцелюлярного транспорту речовин. У разі гідроцеле строком 3 - 4 роки відбувається фіброз субмезотеліального шару парієтального листка піхвової оболонки яєчка з наростанням набряку, веностазу, деструктивних змін ендотеліоцитів, що призводить до порушення надходження рідини з гідроцельного мішка в судини субмезотеліального шару.

Проведено обследование восьми больных с гидроцеле продолжительностью 1- 4 года с целью изучения ультраструктурных изменений гемомикроциркуляторного русла в субмезотелиальном слое париетальной пластинки влагалищной оболочки яичка. При гидроцеле сроком 1- 2 года наблюдаются расширение или сужение просвета гемокапилляров, адаптивные изменения эндотелиоцитов гемомикроциркуляторного русла, выражающиеся в повышении активности трансцеллюлярного и межцеллюлярного транспорта веществ. При гидроцеле сроком 3 - 4 года происходит фиброз субмезотелиального слоя париетальной пластинки влагалищной оболочки яичка с нарастанием отека, веностаз, деструктивных изменений эндотелиоцитов, что приводит к нарушению фильтрации жидкости из гидроцельного мешка в сосуды субмезотелиального слоя.