Экспериментально доказано, что острые нарушения кровоснабжения кости, сопровождающиеся стойкой блокадой микроциркуляторного русла, являются основной причиной возникновения в костях острого гнойного воспаления. Это позволило разработать циркуляторную концепцию патогенеза посттравматического остеомиелита, основанную на признании декомпенсированных травматических нарушений кровоснабжения, необходимым условием возникновения остеомиелитического процесса.

Робота присвячена розробці методики розрахунку ступеня ваги показників стану периферичної крові у хворих із запальними процесами щелепно-лицьової області, що дозволяє проводити ранню діагностику ступеня ваги гнійно-запального процесу щелепно-лицьової області різного генезу і вирішувати питання про раціональне індивідуальне лікування хворого.

Досліджено клінічні особливості остеомієліту у хворих на наркоманію та визначено окремі механізми впливу наркотичних речовин на його перебіг. Обстежено 60 пацієнтів, хворих на дифузний остеомієліт щелеп. Усім хворим проведено клінічне, рентгенологічне, мікробіологічне, лабораторне та патоморфологічне дослідження. Результати дослідження свідчать, що для одонтогенного остеомієліту у хворих на наркоманію притаманні дифузний характер зі швидким поширенням на раніше неушкоджені ділянки щелепи, складність визначення істинної розповсюдженості процесу за клінічними та рентгенологічними даними, довготривала хронічна інтоксикація, затяжний, рецедивний перебіг захворювання, висока частота септичних ускладнень і низька ефективність медикаментозного та хірургічного лікування у разі подальшого систематичного вживання наркотичних препаратів. У цьому разі важливу роль в патогенезі одонтогенного остеомієліту у хворих на наркоманію відіграє вживання препарату амфетамінової групи - первітину.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.633.014

Рубрики:

Остеомієліт щелеп

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.633.014-5

Рубрики:

Остеомієліт щелеп

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.633.014-3

Рубрики:

Остеомієліт щелеп

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчення рентгенологічних особливостей остеомієліту щелеп у хворих на фоні наркотичної залежності шляхом застосування комп'ютерної томографії з тривимірною (3D) візуалізацією (KT-3D). Досліджено 40 пацієнтів з дифузним остеомієлітом щелеп. Усім хворим проведено рентгенологічне дослідження - KT-3D. Результати досліджень свідчать, що хронічний остеомієліт щелеп у хворих на фоні наркотичної залежності у більшості випадків вражав не лише верхню та нижню щелепи, а й виличні та скроневі кістки, леміш, крилоподібні відростки основної кістки, тім'яну кістку. При цьому застосування KT-3D дозволило виділити основні рентгенологічні ознаки остеомієліту щелеп у хворих на фоні наркотичної залежності, а саме: деструкція кістки, остеосклероз, торочкоподібний та лінійний періостит, гіперостоз.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.633.014-5

Рубрики:

Остеомієліт щелеп

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання покращання діагностики та лікування гострого остеомієліту нижньої щелепи. Розроблено доступну систему методів діагностики гострого одонтогенного остеомієліту. Вперше виявлено, що ступінь порушення регіонарної гемодинаміки щелеп визначається інтенсивністю запальної реакції та глибиною патологічних змін кісткової тканини, зумовлених гострим одонтогенним остеомієлітом (ГОО). Доведено взаємозв'язок між інтенсивністю запальної реакції на місці внутрішньошкірного введення бактеріального антигена, показників імунограми, ступенем асиметрії гемодинамічних показників і особливостями клінічного перебігу ГОО. Удосконалено методику динамічного спостереження за нормалізацією регіонарної гемодинаміки в процесі лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.633.014

Рубрики:

Остеомієліт щелеп

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Объектом исследования были 30 больных с остеомиелитом челюстных костей на фоне иммунодефицита. Все пациенты были разделены на 2 группы. В первой группе наблюдения проводились операции щадящей секвестрэктомии, а во второй группе - этапная техника, включающая консервативное и хирургическое лечение. Результаты исследования свидетельствуют о том, что использование этапной техники лечения больных остеомиелитом лицевых костей с иммунодефицитными состояниями дало возможность снизить частоту рецидивов и уменьшить количество больных с гнойно-воспалительными процессами у повторно госпитализированных в стационар больных. Это дает возможность применять поэтапную технику лечения и улучшить отдаленные результаты.

Наличие существенных сдвигов (как в сторону увеличения, так и депрессии) со стороны клеток лейкоцитарного ряда и показателей клеточного иммунитета к 14-м суткам лечения острого одонтогенного остеомиелита нижней челюсти может свидетельствовать о продолжении течения заболевания, склонности к его переходу в хроническую форму или развитию вторичных осложнений у данной категории больных. Еще одним фактором, оказывающим выраженное воздействие на регистрируемые параметры иммунного ответа, является использование в постоперационный период в течение 10 - 12 дней антибиотика аугментина (амоксиклава), способного проявлять иммунодепрессивную активность.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.633.014

Рубрики:

Остеомієліт щелеп

Шифр НБУВ: Ж16391 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дана характеристика локальных признаков у больных с острой стадией одонтогенного остеомиелита нижней челюсти, основанная на использовании шкалы бальных оценок индекса тяжести состояния патологического процесса, что позволяет расширить объективность определения эффективности диагностики и лечения у больных с острыми одонтогенными остеомиелитами нижней челюсти в каждом конкретном случае.

У комплексному лікуванні хронічних одонтогенних деструктивних остеомієлітів щелеп у хворих із наркотичною залежністю застосовано системну ензимотерапію (вобензим), поліоксидоній. В результаті проведеного лікування у хворих нормалізувався загальний стан організму, покращились показники місцевої резистентності порожнини рота, обмежилась зона деструкції кісткової тканини, ураженої остеомієлітичним процесом. Встановлено, що під впливом вобензиму зростає концентрація антибіотика у вогнищі гнійно-некротичного запалення.

Проведена оценка эффективности лечения больных с переломом нижней челюсти путем включения в терапевтический комплекс для местного и общего применения антиоксиданта эрбисол.

Представлено обоснование нового направления в лечении тяжелых форм хронической стадии одонтогенного остеомиелита - лимфотропная терапия. Подчеркнуто, что данный метод лечения предусматривает введение в наружную сонную артерию через ее ветви сложных инфузионных растворов на стороне поражения по оригинальной технологии. Показаны механизмы улучшения лечебного эффекта при использовании данной методики за счет интенсификации кровообращения, ускорения нормализации состояния мягких тканей и активации репаративных процессов в нижнечелюстной кости.

Імунний статус багато в чому визначає плин запального процесу, що обов'язково варто враховувати в підборі алгоритмів лікування через можливість розвитку гнійного запалення або його прояву.

Подано результати лікування з використанням розроблених та впроваджених в клінічну практику методів комплексного лікування нагноєних одонтогенних кіст, що поєднали у собі індивідуалізований оперативний доступ, з урахуванням локалізації і клінічних проявів запального процесу, та місцеву сорбційну терапію.

Проаналізовано проблему підвищення ефективності лікування травматичних переломів нижньої щелепи та зниження частоти посттравматичних ускладнень. Встановлено, що найбільшою інформативністю для прогнозування вірогідності розвитку травматичного остеомієліту є показник неблагополуччя перелому, швидкість осідання еритроцитів, лейкоцитарний індекс інтоксикації, проба з правцевим анатоксином, показник тонусу судин і реографічного індексу. Розроблено математичну модель для прогнозування травматичного остеомієліту за умови перелому нижньої щелепи, прогностична цінність якої підтверджена у 83,3 % спостережень. Використання даної моделі дозволило виявити хворих зі схильністю до розвитку запальних ускладнень і розділивши їх на групи ризику, проводити комплекс профілактично-лікувальних заходів індивідуально в кожній групі в залежності від результату прогнозу. Встановлено, що порушення кровообігу в зоні травми обумовлюється не тільки анатомічним ушкодженням судин, але і змінами функціонального характеру, зокрема вазоконстрикцією. Доведено, що для нормалізації кровообігу пошкоджених тканин можливе використання блокади периферичних чутливих і симпатичних волокон.