Проаналізовано результати лікування 245 осіб із гострим порушенням мозкового кровообігу за геморагічним типом, яке проявлялося внутрішньошлуночковими крововиливами. Виявлено, що найбільш ефективне застосування ендолюмбального екстракорпорального ліквородренування (ЛД) - 52,2 % позитивних результатів і поєднання ліквородренувальних операцій з іншими варіантами хірургічного лікування - 32,1 % позитивних результатів. Відкриті оперативні втручання без ЛД є менш ефективними у порівнянні з використанням поєднання ліквородренувальних операцій з іншими варіантами хірургічного лікування. У разі поєднання різних варіантів ЛД з іншими варіантами хірургічного лікування одержано 32,1 % позитивних результатів, а у випадку використання відкритого оперативного втручання без ЛД - 12,6 % позитивних результатів. Консервативне лікування внутрішньошлуночкових крововиливів у порівнянні з іншими варіантами виявилося найменш ефективним. Під час консервативного лікування одержано: добрих результатів - 1,5 %, задовільних - 13,4 %, незадовільних - 4,5 %, летальних - 80,6 %.

Зазначено, що із 176 хворих зі спонтанними крововиливами у задню черепну ямку у 113 (64,2 %) були крововиливи у стовбур мозку, у 12 (10,6 %) з них вони були змішаними. Із 113 осіб із крововиливами у стовбур мозку померли 67 (59,3 %). Основною причиною крововиливу була артеріальна гіпертензія, судинні мальформації та телеангіоектазії. Діагноз встановлено проведенням комп'ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії, ангіографії, а у померлих - за допомогою аутопсії.

Изучены особенности клинического течения внутримозговой гематомы (ВМГ) при изолированной черепно-мозговой травме (ЧМТ), факторы, влияющие на результаты хирургического лечения больных. Проанализированы истории болезни 188 пострадавших с изолированной ЧМТ, у 14 из них обнаружена ВМГ. При изолированной ЧМТ очаг ушиба головного мозга, обнаруженный в первые часы после травмы по данным компьютерной томографии (КТ) головного мозга, в течение 10 - 12 ч может трансформироваться в ВМГ с увеличением выраженности отека головного мозга, что является плохим прогностическим признаком. Неблагоприятными факторами являются: тяжелое состояние пострадавшего при госпитализации, декомпенсация клинического течения ЧМТ, старческий возраст, отсутствие лечения на догоспитальном этапе, выполнение операции позже чем через 1 - 2 ч после госпитализации, возникновение после операции мозговых и внемозговых осложнений, в частности, очага энцефаломаляции, менингоэнцефалита, а также легочных осложнений.

Розроблено критерії диференційованого лікування травматичних внутрішньомозкових крововиливів (ТВК), із застосуванням аспіраційного лікування методом локального фібринолізу (ЛФ). Науково обгрунтовано та розроблено методику проведення ЛФ в диференційованому лікуванні хворих з ТВК. Визначено умови та покази до аспіраційного лікування ТВК методом ЛФ. Науково обгрунтовано застосування методу аспіраційного лікування ТВК за допомогою ЛФ, в диференційованому лікуванні ТВК, як самостійного виду хірургічного лікування, та вдосконалено технологію його застосування, що дозволяє значно знизити об'єм та, відповідно, травматизацію хірургічного втручання, скоротити його тривалість порівняно з традиційними хірургічними методами видалення внутрішньомозкових крововиливів у хворих з черепно-мозковою травмою. Встановлено високу ефективність та безпечність використання ЛФ у диференційованому лікуванні внутрішньомозкових крововиливів травматичного генезу у порівнянні з традиційними хірургічними методами та консервативним лікуванням. Досліджено можливість застосування аспіраційного лікування ТВК методом ЛФ у хворих з ТВК на фоні порушення функцій згортальної системи крові.

Мета роботи - розробити судово-медичні критерії диференціації крововиливів травматичного і нетравматичного генезів за допомогою методу цифрової поляризаційної мікроскопії гістологічних зрізів речовини головного мозку людини (РГМЛ). Нативні гістологічні препарати РГМЛ від 30 трупів із ішемічним інсультом (1-ша група), 35 трупів із крововиливами травматичного генезу (2-га група), 35 трупів із крововиливами в РГМЛ нетравматичного генезу (3-тя група) та 30 трупів, причиною смерті яких була гостра коронарна недостатність (4-та група-контроль). Метод дослідження - цифрова поляриметрія (визначалися координатні розподіли значень орієнтаційного параметра (ОП) мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку). Результати досліджень координатної та статистичної структури мап величини ОП у точках цифрових мікроскопічних зображень гістологічних зрізів РГМЛ померлих усіх груп виявили координатно-неоднорідну структуру всіх розподілів величини ОП та достатню статистичну подібність мап ОП - гістограми розподілів величини ОП мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку померлих з всіх груп близькі за структурою, що можна пов'язати з кратним розсіянням світла в об'ємі навіть геометрично тонких гістологічних зрізів РГМЛ. За рахунок цього відбувається деполяризація світла і прояви оптичної активності протеїнових структур усереднюються до близьких величин ОП у межах всіх груп, незалежно від причини настання смерті. Висновок: аналіз одержаних даних виявив, що для кожного із статистичних параметрів (статистичні моменти 1 - 4-го порядків), які характеризують мапи орієнтаційного параметра мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку померлих з усіх груп, величини чутливості, специфічності та збалансованої точності нижчі на 15 - 25 % від задовільного рівня диференціальної діагностики - 80 - 85 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.772.032

Рубрики:

Внутрішньочерепні крововиливи при травматичному пошкодженні

Шифр НБУВ: РА434201 Пошук видання у каталогах НБУВ