Описано надзвичайно рідкісне спостереження інкапсульованого отогенного абсцесу мозочка. Висвітлено досвід ефективного лікування даного отогенного внутрішньочерепного ускладнення, вирішальним фактором для якого є рання діагностика. Комп'ютерна томографія дозволяє абсолютно точно визначити локалізацію абсцесу, його розміри, глибину залягання у тривимірному просторі. Наведено серію томограм, на яких розглянуто абсцес гемісфери мозочка, що прилягає до задньої поверхні піраміди скроневої кістки. Особливістю спостереження є те, що абсцес правої гемісфери мозочка утворився через 1,5 міс. після самолікування й одужання хворого на гострий середній отит, перебіг якого характеризується незначною клінічною симптоматикою.

Описано очень редкое наблюдение инкапсулированного отогенного абсцесса мозжечка. Освещён опыт эффективного лечения данного отогенного внутричерепного осложнения, решающим фактором для которого является ранняя диагностика. Компьютерная томография дает возможность абсолютно точно определить локализацию абсцесса, его размеры, глубину залегания в трехмерном пространстве. Приведена серия томограмм, на которых рассмотрен абсцесс гемисферы мозжечка, прилегающего к задней поверхности пирамиды височной кости. Особенностью наблюдения является то, что абсцесс правой гемисферы мозжечка образовался через 1,5 мес после самолечения и выздоровления больного острым средним отитом, течение которого характеризовалось бедной клинической симптоматикой.

Роботу присвячено вивченню клінічного перебігу множинних абсцесів головного мозку, інформативності інструментальних методів обстеження, різним методам хірургічного лікування, аналізу смертності хворих з патологією, що вивчається. Найбільш частою причиною виникнення абсцесів можуть бути гнійні ураження ЛОР-органів, захворювання легень та черепно-мозкові травми. В клінічній картині на перший план виступають симптоми гіпертензії, порушення психічної діяльності і запальний симптомокомплекс різного ступеня вираженості. Найбільш ефективним в лікуванні множинних абсцесів головного мозку є хірургічний метод, який включає в себе комбінацію хірургічних втручань - пункції, дренування та тотального видалення абсцесів.

Цель работы - изучить особенности клинических данных у пациентов с абсцессами головного мозга (АГМ). Проведен анализ клинико-неврологических особенностей АГМ у 242-х пациентов из 6-ти областей Украины. Установлено, что основным симптомом при АГМ является головная боль - у 167-ми (69 %) больных. Повышение температуры тела наблюдали у 128-ми (53 %) пациентов, менингеальные симптомы - у 77-ми (32 %), парезы мимических мышц или мышц конечностей - у 135-ти (56 %), изменение психического состояния - у 21-го (8,7 %). Выводы: АГМ представляет собой, с одной стороны, гнойно-воспалительный процесс, которому присущи все признаки гнойного поражения любой локализации, а с другой стороны, имея капсулу и достигая определенных размеров, - объемный процесс, ограничивающий внутричерепное пространство.

Вивчено ефективність застосування стереотаксичної аспірації вмісту абсцесу головного мозку (АГМ), розташованого в глибинних та функціонально значущих ділянках головного мозку (ГМ), у 12 хворих з супратенторіальними АГМ. Стереотаксичні втручання виконували з застосуванням стереотаксичної системи CRW Radionics (США), програмного забезпечення для обчислення координат StereoFusion, StereoPlan (Radionics), Fraim Link (Medtronic, США). Період спостереження після операції від 1 до 36 міс, у середньому 14 міс. Під час операції в 11 (91,7 %) хворих гнійний вміст АГМ евакуйований, в 1 (8,3 %) - діагностований АГМ у стадії енцефаліту. тереотаксична аспірація є ефективним і безпечним методом хірургічного лікування АГМ. Вона може бути альтернативою відкритому хірургічному видаленню АГМ завдяки меншій інвазивності, ймовірності виникнення неврологічних ускладнень.

Цель исследования - оценка эффективности различных методов хирургического лечения пациентов с абсцессами головного мозга. Проанализировано 242 случая абсцессов головного мозга у больных из 6-ти областей Украины за период с 2000 по 2014 г. Все пациенты проходили клинико-инструментальное исследование: анализ анамнестических данных, неврологическое обследование, общеклинические анализы крови, осмотр отоневролога, нейроофтальмолога, КТ- или МРТ-исследование. Всем больным производили культуральное исследование содержимого абсцессов. Все хирургические вмешательства, произведенные в исследовании, можно разделить на следующие виды: тотальное удаление, пункция и дренирование абсцессов, пункционный метод без применения нейронавигации, с использованием рамочной или безрамочной навигации, комбинированный метод. Выводы: следует подчеркнуть важность в выборе метода лечения предпочтений конкретного нейрохирурга и оснащенность операционной. Стереотаксические методы лечения в настоящее время являются методом выбора, особенно при глубинно расположенных абсцессах и абсцессах, расположенных в функциональных зонах. При многокамерных абсцессах, абсцессах, вызванных анаэробной флорой, при посттравматических абсцессах с наличием инородных тел, а также в клиниках с ограниченными ресурсами полное удаление абсцесса может быть подходящим методом для лечения абсцессов головного мозга.

Цель исследования - изучение этиологических и патогенетических особенностей абсцессов головного мозга на основании клинических данных и результатов бактериологического исследования на собственном клиническом опыте. Проанализировано 242 случая абсцессов головного мозга у больных из 6-ти областей Украины. Взрослых (18 - 59 лет) было большинство - 195 пациентов (80,6 %), пожилых (60 - 74 лет) - 15 пациентов (6,2 %), детей (0 - 18 лет) - 32 (13,2 %). В проведенном испытании бактериологическое исследование содержимого абсцессов производилось во всех случаях. Получен рост в 58-ми (24,9 %) случаях. Преобладала грамположительная флора в 44-х случаях, грамотрицательная - в 14-ти. При гематогенных абсцессах грамположительная флора выделена в 9-ти из 12-ти случаев, при абсцессах вследствие лор-болезней - в 9-ти из 17-ти, при посттравматических - в 9-ти из 11-ти. При одонтогенных абсцессах, по литературным данным, возбудителями являются преимущественно анаэробы, которые в наших лабораториях практически не выделяются. При анализе летальных исходов смертность составила 8,6 +- 3,7 % при этиологически подтвержденных наблюдениях и 13,04 +- 2,50 % - при отсутствии выделенного возбудителя. Выводы: основными факторами при выборе антибиотиков при абсцессах головного мозга являются антимикробная активность в отношении доминирующих возбудителей, бактерицидные или бактериостатические свойства препарата, а также способность антибиотиков проникать через гематоэнцефалический барьер.

Визначено найбільш показові сучасні диференціально-діагностичні критерії задля підвищення ефективності лікування хворих на гострий середній отит з абсцесами головного мозку й оптимізації тактики ведення таких хворих для більш повної реабілітації в подальшому. Узагальнення результатів лікування надало можливість обгрунтувати нові підходи до хірургічного лікування, а саме: проведення діагностичної антромастоїдотомії, розширення антромастоїдотомії в напрямку виявленого вогнища деструкції.

Определены наиболее показательные современные дифференциально-диагностические критерии для повышения эффективности лечения больных острым средним отитом с абсцессами головного мозга и оптимизации тактики ведения данных больных для более полной реабилитации в дальнейшем. Обобщение результатов лечения позволило обосновать новые подходы к хирургическому лечению, а именно: проведение диагностической антромастоидотомии, расширение антромастоидотомии в направлении обнаруженного очага деструкции.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р636.770.14

Рубрики:

Абсцеси головного мозку і його оболонок

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р636.770.14

Рубрики:

Абсцеси головного мозку і його оболонок

Шифр НБУВ: РА427936 Пошук видання у каталогах НБУВ