На основании литературных данных и собственного опыта автора систематизированы сведения по патогенезу острой церебральной недостаточности при критических состояниях. Автором проанализированы результаты обследования и лечения 454 больных с энцефалопатиями, обусловленными реанимацией после асистолии и такими критическими состояниями, как странгуляционная асфиксия, интоксикация окисью углерода и метаном, эклампсия, акушерский геморрагический и токсико-инфекционный шок. Исследована роль в патогенезе острой церебральной недостаточности общих патогенетических факторов, вызывающих развитие энцефалопатии: гипоксии, дисциркуляции, токсемии. Выявлены электроэнцефалографические паттерны, характерные для различных степеней тяжести энцефалопатии. Разработан комплексный подход к прогнозированию исхода течения энцефалопатий, включающий исследование неврологической феноменологии, изучение изменений гуморального статуса. Изучены неспецифические морфологические признаки энцефалопатий. Патогенетически обоснован лечебно-реанимационный комплекс.

Подано клінічну характеристику патологічної звивистості основних судин, що постачають кров у головний мозок, описано патологічну звивистість донорських по відношенню до основних судин, яка також може викликати пригнічення кровопостачання головного мозку. Розроблено тактику лікування та види оперативних втручань залежно від локалізації процесу, його протяжності, ступеня порушення мозкового кровообігу. Проведено оцінку ефективності різноманітних методів хірургічного лікування хворих залежно від локалізації ураження та клінічних ознак пригнічення кровопостачання головного мозку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р636.770.3с05

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р636.770

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано надзвичайно рідкісне спостереження інкапсульованого отогенного абсцесу мозочка. Висвітлено досвід ефективного лікування даного отогенного внутрішньочерепного ускладнення, вирішальним фактором для якого є рання діагностика. Комп'ютерна томографія дозволяє абсолютно точно визначити локалізацію абсцесу, його розміри, глибину залягання у тривимірному просторі. Наведено серію томограм, на яких розглянуто абсцес гемісфери мозочка, що прилягає до задньої поверхні піраміди скроневої кістки. Особливістю спостереження є те, що абсцес правої гемісфери мозочка утворився через 1,5 міс. після самолікування й одужання хворого на гострий середній отит, перебіг якого характеризується незначною клінічною симптоматикою.

Описано очень редкое наблюдение инкапсулированного отогенного абсцесса мозжечка. Освещён опыт эффективного лечения данного отогенного внутричерепного осложнения, решающим фактором для которого является ранняя диагностика. Компьютерная томография дает возможность абсолютно точно определить локализацию абсцесса, его размеры, глубину залегания в трехмерном пространстве. Приведена серия томограмм, на которых рассмотрен абсцесс гемисферы мозжечка, прилегающего к задней поверхности пирамиды височной кости. Особенностью наблюдения является то, что абсцесс правой гемисферы мозжечка образовался через 1,5 мес после самолечения и выздоровления больного острым средним отитом, течение которого характеризовалось бедной клинической симптоматикой.

Наведено клінічні спостереження двох хворих з риногенними субдуральними емпіємами головного мозку, подано алгоритм їх діагностики та лікування з хірургічним втручанням. Наведені випадки рідкої локалізації риногенних внутрішньочерепних ускладнень свідчать не тільки про труднощі в їх діагностиці, але і про виключну важливість комп'ютерної томографії в їх ранньому розпізнаванні та виборі оптимального методу хірургічного втручання.

Приведены клинические наблюдения двух больных с риногенными субдуральными эмпиемами головного мозга, дан алгоритм их диагностики и лечения с хирургическим вмешательством. Приведенные случаи редкой локализации риногенных внутричерепных осложнений свидетельствуют не только о трудности в их диагностике, но и об исключительной важности компьютерной томографии в их раннем распознавании и выборе оптимального метода хирургического вмешательства.

Узагальнено клінічний досвід з хірургічного лікування атеросклеротичного оклюзійно-стенотичного ураження брахіоцефальних артерій (БА) у хворих із супутньою ішемічною хворобою серця (ІХС), що включає 205 етапних і одномоментних операцій на БА. Описано програму діагностики уражень БА, особливості клініки даних уражень хворих з ІХС, наведено оригінальні методики операцій на екстракраніальних артеріях з урахуванням цероброваскулярного резерву у даних пацієнтів.

Обобщен клинический опыт хирургического лечения атеросклеротического оклюзийно-стенотического поражения брахиоцефальных артерий (БА) у больных с сопутствующей ишемической болезнью сердца (ИБС), включающий 205 этапных и одномоментных операций на БА. Описаны программа диагностики поражений БА, особенности клиники данных поражений больных с ИБС, приведены оригинальные методики операций на экстракраниальных артериях с учетом цероброваскулярного резерва у данных пациентов.

Розроблено алгоритм виявлення та діагностики стенозувальних уражень брахіоцефальних артерій, визначено ступінь стенозу цих артерій, у разі якого показники фонових доплерівських характеристик кровоплину достовірно відрізняються від норми, вивчено резерви мозкової гемодинаміки у хворих з різними стадіями хронічної недостатності мозкового кровообігу, визначено покази до хірургічного лікування згідно з одержаними даними.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р636.770.3

Рубрики:

Хірургічне лікування порушень мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р636.770.3

Рубрики:

Хірургічне лікування порушень мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.0 + Р636.770.3

Рубрики:

Судинні кризи. Динамічні порушення мозкового кровообігу

Хірургічне лікування порушень мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі аналізу церебральної гемодинаміки, структурних змін мозку та досвіду каротидних ендартеректомій у пацієнтів зі значним неврологічним дефіцитом після ішемічного інсульту (II) визначено показання і протипоказання до хірургічного відновлення кровоплину по каротидних артеріях.

Установлено частоту захворювань на ішемічну хворобу серця () ІХС пацієнтів, що підлягають операції з приводу атеросклеротичного ураження екстракраніальних судин головного мозку, оптимізовано хірургічну тактику відповідно до одержаних даних, проаналізовано ранні та віддалені результати хірургічного лікування. За період з 1999 по 2003 рр. з приводу атеросклеротичного ураження брахіоцефальних артерій у Київській центральній міській клінічній лікарні прооперовано 205 хворих. У 135-ти (65,9 %) з них діагностовано ІХС. Усім хворим з ураженням брахіоцефальних судин проведено доопераційне виявлення супровідної ІХС та її лікування. Розроблено нові методики операцій і застосування місцевого операційного знеболення відповідно до показань. Гарні та задовільні результати одержано у 92,7 % хворих у ранньому післяопераційному періоді та у 62 % випадків у віддаленому періоді. У 65,9 % хворих, що підлягають операції на брахіоцефальних артеріях, спостережено поєднане ураження коронарних судин, що слід розцінювати як окреме захворювання, котре вимагає певної хірургічної тактики. Зазначено, що всім пацієнтам до операції на брахіоцефальних артеріях з метою виявлення супровідної ІХС доцільно виконувати ЕКГ, Ехо-КГ, навантажувальні тести, а за показаннями і КВГ. За наявності поєднаного ураження коронарних і екстракраніальних артерій вважаємо доцільним першим етапом виконувати операції на артеріях головного мозку. Також потрібно медикаментозне лікування до та після операції з метою корекції клінічних проявів ІХС. У разі поєднаної патології частіше, ніж у хворих без супровідної ІХС, виникає потреба в додаткових інтраопераційних методах церебропротекції у

зв'язку з недостатністю колатерального мозкового кровоплину. Розроблені нові методи операцій (шунтування внутрішньою сонною верхньою щитоподібною артерією чи транспозиція щитошийного стовбура в хребтову артерію) дали змогу зменшити застосування внутрішнього тимчасового шунтування, а відповідно, і пов'язаних з ним ускладнень.

У 39-ти больных с различными формами миастении произведена операция тимэктомия, в том числе у 9-ти (20,5 %) с применением метода видеоторакоскопии. Осложнений после операции не было. Отмечен хороший косметический эффект, почти в 2 раза сократилась продолжительность лечения больных в стационаре, что обусловило экономический эффект.

Обстежено 745 хворих з патологією брахіоцефальних артерій, з них 320-х (43 %) чоловіків і 425-х (57 %) жінок віком від 27-ми до 73-х років. Атеросклеротичний стеноз та оклюзію брахіоцефальних артерій діагностовано у 284-х (38,2 %), патологічну звивистість на тлі атеросклерозу та гіпертонічної хвороби - у 162-х (21,7 %), патологічну звивистість, спричинену аортоартеріїтом і фіброзно-м'язовою дисплазією, - у 197-ми (26,4 %), гіпоплазію артерій - у 49-ти (6,6 %) та аортоартеріїт - у 53-х (7,1 %) пацієнтів. Хірургічне лікування з приводу хронічної судинно-мозкової недостатності призначено хворим з порушенням мозкового кровообігу I - IV ступеня, якщо доведено ураження брахіоцефальних артерій. Виконано 11 видів оперативних втручань залежно від характеру патології. Застосовано комплексну інтраопераційну програму захисту головного мозку. Виконано 867 реконструктивних операцій. Безпосередньо хороші та задовільні результати одержано у 629-х (91,2 %) хворих. У віддалені строки обстежено 450 пацієнтів: добрі показники мали 64,8 % оперованих, задовільні - 22,3 %, стан не поліпшився - у 30 (6,2 %), померли 28 (6,2 %) хворих. Програма комплексного обстеження та хірургічного лікування дала змогу значно поліпшити наслідки лікування хворих з хронічною ішемією головного мозку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.0 + Р636.770.3

Рубрики:

Судинні кризи. Динамічні порушення мозкового кровообігу

Хірургічне лікування порушень мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р636.77

Рубрики:

Хірургічна патологія головного мозку і його оболонок

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены ключевые позиции относительно этиологии периферического нейрофиброматоза и возможной его связи с ортопедическими проявлениями заболевания у 156-ти пациентов. Методы исследований: клинический, рентгенологический, денситометрический, биохимический, магниторезонансной томографии. Установлено, что наиболее информативными признаками НФ1 у больных с ортопедическими проявлениями заболевания являются: пигментные пятна (94,2 %), веснушки (47,4 %), нейрофибромы на коже (5,8 %), опухоли ЦНС и черепно-мозговых нервов (3,8 %), наследственность кожных проявлений (75 %). Характерные рентгенологические признаки поражения опорно-двигательной системы: ложные суставы, лизис и дисплазия костей (85 %), тяжелый ангулярный сколиоз (16,6 %), остеопороз. Установлены нарушения метаболизма как органической, так и минеральной основы ремоделирования костной ткани у больных с ортопедическими проявлениями НФ1, что с достаточной вероятностью указывает на врожденный генез остеопороза.

Проаналізовано результати хірургічного лікування пухлин головного мозку, а також метастатичні ураження головного мозку залежно від терміну захворювання та продемонстровано на конкретних прикладах можливості відновлення функцій головного мозку.

При тяжелом состоянии больных, обусловленном патологией центральной нервной системы, значительно повышается опасность тромбообразования. На основе последних публикаций представлены современные сведения об эпидемиологии, оценке риска, безопасности и эффективности различных методов профилактики и лечения тромбоза глубоких вен и его осложнений, наиболее тяжелым из которых является тромбоэмболия легочной артерии, у больных неврологического и нейрохирургического профиля.