Досліджено розсіяний склероз, що є важким захворюванням ЦНС, яке потребує використання високовартісних схем патогенетичної терапії, повноцінного симптоматичного лікування та соціальної реабілітації хворих, адекватної глибини інвалідизації. Вирішення комплексу цих питань, як свідчить закордонний досвід, можливе лише за умови залучення державних коштів в рамках виконання Національної програми боротьби з розсіяним склерозом. Ефективність функціонування цієї програми є актуальним медичним і соціально-економічним питанням. Під час розробки Національної програми повинні розглядатись не лише складові процесу забезпечення фармацевтичною допомогою та соціальна реабілітація хворих на розсіяний склероз, а й досліджуватись механізми контролю за раціональним використанням державних коштів. В основі реалізації такого комплексного підходу повинно бути фармаекономічне моделювання. Методологія досліджень з використанням фармаекономічного моделювання передбачає вивчення складових моделі, їх взаємозв'язків, різних факторів, що впливають на складові в динаміці процесу забезпечення хворих на розсіяний склероз фармацевтичною допомогою, та заходами соціальної реабілітації. Наведено схему таких досліджень, представлена сама фармаекономічна модель та результати вже проведених досліджень з розповсюдженості розсіяного склерозу в Україні, стану оптового фармацевтичного ринку препаратів першої лінії патогенетичної терапії тощо.

Исследовано рассеянный склероз (РС), что является тяжело протекающим заболеванием ЦНС, которое требует использования высокозатратных схем патогенетической терапии, полноценного симптоматического лечения и адекватной степени инвалидизации, социальной реабилитации больных. Решение комплекса этих вопросов, как свидетельствует зарубежный опыт, возможно только с помощью привлечения государственных средств в рамках реализации Национальной программы борьбы с рассеянным склерозом. Эффективность функционирования такой программы является актуальным медицинским и социально-экономическим вопросом. При разработке Национальной программы необходимо рассматривать не только элементы процесса обеспечения фармацевтической помощью и социальной реабилитацией больных РС, но и проводить исследования механизмов контроля за рациональным использованием государственных средств. В основе реализации такого комплексного подхода должно быть фармаэкономическое моделирование. Методология исследований с использованием фармаэкономического моделирования предусматривает изучение составляющих модели и их взаимосвязей, различных факторов, влияющих на эти составляющие в динамике процесса обеспечения больных РС фармацевтической помощью, и мероприятиями по социальной реабилитации. Приведена схема таких исследований, представлена сама фармаэкономическая модель и результаты уже проведенных исследований по распространенности РС в Украине по регионам, состоянию оптового фармацевтического рынка препаратов первой линии патогенетической терапии и так далее.

Multiple sclerosis (M.s.) is a hard chronic disease of central nervous system, treatment of which requires expensive medicines of pathogenic therapy and symptomatic therapy as well as development of respective criteria for invalidization and conditions for social rehabilitation of patients. According to the experience of foreign medicine, positive result with respect to the above mentioned can be achieved due to investment of national financial funds within realization of the National programme of combating M.s. Efficiency of the programme functioning is a pressing medical and social economic issue. While performing the procedure of the programme development, both issues of the pharmaceutical aid provision and social rehabilitation of patients should be considered, and procedures for monitoring expediency of national funds use should be studied. As the basis for application of such approach should serve pharmaeconomic modeling. Research methods of pharmaeconomic modeling comprises study of the model components and their interrelation, as well as various factors influencing the components in pharmaceutical aid and social rehabilitation provision. The article provides both a scheme of such researches and the pharmaeconomic model itself along with the results of already performed study of M.s. regional spreading degree within Ukraine, status of wholesale pharmaceutical market relating to the first line medicines of pathogenic therapy etc.

Раскрыта роль иммунопатологических процессов в развитии рассеянного склероза и оценке эффективности различных иммуносупрессивных, иммуностимулирующих и других иммунотерапевтических методов лечения данной патологии. Проанализированы иммуноморфологические изменения в головном мозге, уточнена роль гематоэнцефалического барьера в регуляции нейроимунных реакций. Описаны основные механизмы индукции аутоимунных реакций, показаны роль и место местных и системных иммунных реакций в процессе демиелинизации. Определены причины недостаточной эффективности иммунотерапии рассеянного склероза.

Наведено дані щодо принципів лікування розсіяного склерозу. Обгрунтовано застосування окремих груп препаратів та їх ефективність.

Розглянуто сучасні погляди на патогенез розсіяного склерозу, проаналізовано спірні та невирішені механізми його розвитку, наведено деякі додаткові чинники, що мають значення у розвитку захворювання. Вперше обговорено аксональну гіпотезу розсіяного склерозу.

Підкреслено патогенетичне значення адекватного стану бар'єрних функцій слизової оболонки, збереження нормального біоценозу, активності місцевих імунних механізмів у пацієнтів з гострими гнійними та негнійними середніми отитами, ускладненими церебральним арахноїдитом. Визначено роль і місце антигомотоксичної терапії в лікуванні та профілактиці рецидивів гострих середніх отитів та отогенних арахноїдитів.

Подчеркнуто патогенетическое значение адекватного состояния барьерных функций слизистой оболочки, сохранения нормального биоценоза, активности местных имунных механизмов у пациентов с острыми гнойными и негнойными средними отитами, осложненными церебральным арахноидитом. Определены роль и место антигомотоксической терапии в лечении и профилактике рецидивов острых средних отитов и отогенных арахноидитов.

Наведено дані літератури та висвітлено досвід з блокади адитуса як причини розвитку латентного мастоїдиту та переходу гнійно-деструктивних процесів в середньому вусі та соскоподібному відростку до хронічних. На підставі зібраного матеріалу проаналізовано причини виникнення отогенних внутрішньочерепних ускладнень у хворих з середнім негнійним отитом, а також визначено ознаки поєднаної патології вуха та порожнини черепа на фоні ОРВІ. Виявлено клініко-інструментальні диференційно-діагностичні критерії й обгрунтовано деякі зміни в тактиці ведення даної категорії хворих за умов реанімаційного відділення ЛОР-клініки.

Представлены данные литературы и собственный опыт, касающийся блокады адитуса как причины развития латентного мастоидита и перехода гнойно-деструктивных процессов в среднем ухе и сосцевидном отростке в хронические. На основании накопленного фактического материала проанализированы причины возникновения отогенных внутричерепных осложнений у больных острым средним негнойным отитом, а также обозначены признаки сочетанной патологии уха и полости черепа на фоне ОРВИ. Выявлены клинико-инструментальные дифференциально-диагностические критерии и обоснованы некоторые изменения в тактике ведения таких больных в условиях реанимационного отделения ЛОР-клиники.

Висвітлено ендокринні особливості розсіяного склерозу (РС). Викладено питання патохімії глюкокортикоїдів і андрогеній у хворих на РС. Наведено методи визначення показань для гормонотерапії кортикостероїдами у випадку РС.

Освещены эндокринные особенности рассеянного склероза (РС). Изложены вопросы патохимии глюкокортикоидов и андрогений у больных с РС. Приведены методы определения показаний для гормонотерапии кортикостероидами при РС.

Наведено диференційно-щадний підхід до структур середнього вуха під час хірургічних втручань з приводу хронічного гнійного середнього отиту, ускладненого отогенним менінгітом. Застосування принципів щадного підходу дозволяє досягти адекватного сануючого ефекту й у більшості пацієнтів зберегти морфологічні та функціональні умови для хірургічної реабілітації слуху.

Приведен дифференциально-щадящий подход к структурам среднего уха во время хирургических операций по поводу хронического гнойного среднего отита, осложненного отогенным менингитом. Применение принципов щадящего подхода позволяет достичь адекватного санирующего эффекта и у большинства пациентов сохранить морфологические и функциональные условия для хирургической реабилитации слуха.

Узагальнено та проаналізовано результати обстеження та лікування 196-ти хворих на гострий і хронічний гнійний середній отит, ускладнений отогенним лептоменінгітом. Поряд з патогенетично обгрунтованою типовою клінічною картиною виділено стани, що потребують більш глибокого визначення, застосування сучасних неінвазивних методів дослідження (отомікроскопії, СКТ і МРТ, поглибленого отоневрологічного обстеження, комп'ютерної постурографії) з метою уточнення діагнозу та профілактики цих ускладнень.

Обобщены и проанализированы результаты обследования и лечения больных острым и хроническим гнойным средним отитом, осложненным отогенным лептоменингитом. Рядом с патогенетически обоснованной типовой клинической картиной выделены состояния, которые нуждаются в более глубоком определении, применении современных неинвазивных методов исследования с целью уточнения диагноза и профилактики этих осложнений.

Наведено результати застосування спеціальних фізичних вправ для хворих на розсіяний склероз.

Представлены результаты применения специальных физических упражнений для больных рассеянным склерозом.

The article presents the results of application of special physical exercises for the patients with cerebrospinal sclerosis.

Наведено результати застосування спеціальних фізичних вправ для хворих з розсіяним склерозом.

Приведены результаты применения специальных физических упражнений для больных рассеянным склерозом.

The article presents the results of application of special physical exercises for the patients with cerebrospinal sclerosis.

Висвітлено етіологію, патогенез, класифікацію, варіанти клінічного перебігу менінгітів і їх ускладнень. Розкрито критерії діагностики окремих форм менінгітів, зокрема, туберкульозного, сифілітичного, пневмококового, гнійного менінгококового, герпетичного. Розглянуто анатомо-топографічні особливості будови мозкових оболонок лікворної системи, процеси ліквороутворення, гематоенцефалічний бар'єр, патогенез розвитку менінгеального синдромокомплексу. Увагу приділено тактиці, етапам, медикаментозним засобам лікування менінгітів і їх ускладнень. Запропоновано алгоритми клініки, діагностики, лікарської тактики та лікування для окремих видів менінгітів.

Освещены этиология, патогенез, классификация, варианты клинического течения менингитов и их осложнений. Раскрыты критерии диагностики отдельных форм менингитов, в частности, туберкулезного, сифилитического, пневмококкового, гнойного менингококкового, герпетического. Рассмотрены анатомо-топографические особенности строения мозговых оболочек ликворной системы, процессы ликвообразования, гематоэнцефалический барьер, патогенез развития менингеального синдромокомплекса. Уделено внимание тактике, этапам, медикаментозным средствам лечения менингитов и их осложнений. Предложены алгоритмы клиники, диагностики, врачебной тактики и лечения для отдельных видов менингитов.

Досліджено активність кальпаїну в тканині головного мозку морської свинки на різних стадіях розвитку експериментального алергічного енцефаломієліту (ЕАЕ). На 11-ту добу після інокуляції тваринам суміші, яка вміщувала мієліновий основний білок, спостерігалося зниження активності кальпаїну (у середньому на 27 % щодо контролю), а на 20-ту й 27-ту доби рівень активності даного ферменту перевищував норму (на 12 %). Співвідношення кальпаїну та кальпастатину на різних етапах розвитку ЕАЕ також змінювалося: вміст кальпастатину значно підвищувався на 11-ту та 27-ту доби, тоді як на 20-ту добу рівень кальпастатину був близьким до характерного для контрольних тварин. Це свідчить про наявність певного зв'язку між станом кальпаїн-кальпастатинової системи в головному мозку морської свинки та динамікою розвитку ЕАЕ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.016.14-52

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Оцінено структурно-функціональну організацію клітин кісткового мозку інтактних щурів і з експериментальним алергічним енцефаломієлітом після дії фізико-хімічних факторів, що реалізуються в процесі кріоконсервування (рН та осмолярність). Одержані дані орієнтують на можливість модифікації (оптимізації) умов еквілібрації KM донорів із зазначеною патологією на етапі його попередньої підготовки до заморожування.

Приведены данные об основных механизмах апоптоза клеток человека, о роли оксида азота в модуляции этих механизмов в клетках нормальных тканей и органов, а также при рассеянном склерозе. Проанализированы главные причины разной направленности действия оксида азота при апоптозе у больных рассеянным склерозом. Пульс-терапия кортикостероидами является мощным индуктором апоптоза T-лимфоцитов при данном заболевании.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.016.1-436.1

Рубрики:

Менінгіти

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В эксперименте на крысах с экспериментальным алергическим энцефаломиелитом (ЭАЭ) исследовано иммунокорригирующее влияние клеточных суспензий головного мозга новорожденных крыс, обогащенных нейронами и глиальными клетками с помощью метода преплейтинга. Контролем служили интактные животные и животные с индуцированным ЭАЭ, которым вводили питательную среду. Показано, что тяжелое клиническое течение ЭАЭ, по сравнению с легким клиническим течением, сопровождалось достоверно более высокими титрами аутоантител к основному белку миелина, сохраняющимися на повышенном уровне в течение 3 мес. Внутрибрюшинное введение нейрональной фракции клеток мозга оказывало корригирующее действие на клинические проявления ЭАЭ у крыс и гуморальный аутоиммунный ответ к нейроантигенам.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.016.25-52

Рубрики:

Розсіяний склероз (множинний склероз)

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты обследования 51-ти больного рассеянным склерозом (РС) и 20-ти лиц контрольной группы. Показано, что терапия иммуносупрессивными препаратами (метилпреднизолоном, дексаметазоном и синактеном-депо) является эффективной у больных РС в стадии обострения, оказывает положительное действие на динамику неврологической симптоматики и иммунных показателей. Наилучшие результаты наблюдались у больных со II и III степенью тяжести с преимущественно ремиттирующим типом течения РС. В сравнительном аспекте среди препаратов иммуносупрессивной терапии наиболее эффективной была пульс-терапия метилпреднизоном.