Рассмотрены симптомы и возможные причины возникновения осложнения опоясывающего герпеса - постгерпетической невралгии. Предложены принципы лечения заболевания, позволяющие предотвратить развитие продолжительного болевого синдрома. В частности, лечение должно начинаться не позже 48 - 72 часов после появления первых элементов высыпки и включать в себя препараты системной противовирусной терапии. Одним из таких отечественных препаратов является "Герпевир-КМП".

Наведено результати досліджень, присвячених проблемі герпесвірусної інфекції, ускладненої епілепсією. Розкрито питання імунології епілепсії та вірус-індукованих форм епілептичних синдромів. Висвітлено проблеми діагностики первинних і вторинних імунодефіцитів у разі герпесвірусних нейроінфекцій. Обгрунтовано концепцію вірус-індукованої трансформації синаптичної передачі збудження як моделі розвитку скроневої епілепсії у людей. Запропоновано модифіковану методику порівняльних серологічних досліджень для діагностики персистувальної герпесвірусної нейроінфекції. Розглянуто фактор некрозу пухлин альфа як біомаркер тяжкості стану та прогнозування у разі герпесвірусної нейроінфекції з епілептичним синдромом.

Вивчено стан клінічних, гемостазіологічних, нейропсихологічних, нейровізуалізаційних показників у 80-ти хворих на енцефаліти, які пов'язані з активацією герпетичної інфекції, та у 26-ти хворих на енцефаліти неуточненої етіології. Доведено, що за енцефалітів, які пов'язані з активацією герпетичної інфекції, в анамнезі спостерігалась висока частота алергічних проявів, герпетичних висипів і соматичних захворювань. Встановлено, що за умов цього органічна неврологічна симптоматика супроводжувалась змінами магнітно-резонансної томографії (МРТ)-параметрів головного мозку з наявністю крововиливів у мозок і великим відсотком геморагічного синдрому за даними дослідження спинно-мозкової рідини. Одержано дані щодо більш тяжкого клінічного перебігу енцефалітів, які пов'язані з активацією вірусу простого герпесу (ВПГ1/2) та мікст-герпесвірусної інфекції. У пацієнтів із енцефалітами, які пов'язані з активацією герпетичної інфекції, розвинулись гіпокоагуляційні зміни в системі коагуляційного гемостазу, які супроводжувалися зниженням агрегаційних властивостей тромбоцитів. Встановлено, що застосування ациклічних аналогів нуклеозидів має позитивний вплив на клінічний перебіг енцефалітів, які пов'язані з активацією герпетичної інфекції, та оптимізує терапію геморагічного синдрому за енцефалітах, які пов'язані з активацією ВПГ1/2 та мікст-герпесвірусної інфекції.

Розглянуто нове вирішення наукової задачі - вдосконалення методів лікування хворих на герпесвірусні ураження нервової системи (УНС) залежно від схеми терапії. Встановлено імунологічні зсуви характерні для різних форм УНС герпесвірусної етіології. Вивчено особливості клінічного перебігу, інтерферонового й імунного статусу у хворих на УНС герпесвірусами. Розроблено оптимальні схеми фармакокорекції. Доведено терапевтичну ефективність нового противірусного препарату лективір у клініці нейроінфекцій. Вперше встановлено імунологічні зсуви, характерні для різних клінічних форм УНС герпесвірусної етіології.

Показано актуальність проблеми герпесвірусного ураження нервової системи в медичній практиці на сучасному етапі. Визначено провідну роль детального обстеження та консультування невропатологом пацієнтів з поширеними формами герпетичної інфекції та з ознаками герпесвірусного ураження нервової системи.

Мета роботи - комплексна оцінка імунного статусу в пацієнтів з верифікованою герпесвірусною нейроінфекцією, що виявляється судомним синдромом, на підставі аналізу результатів клініко-анамнестичних, генеалогічних і лабораторних досліджень. Досліджувану групу становили 60 пацієнтів віком від 11 до 60 років, у яких методом полімеразної ланцюгової реакції або шляхом порівняльних серологічних досліджень було верифіковано герпесвірусну нейроінфекцію, яка виявлялася епілептичним синдромом. Зафіксовано велику частку первинних імунодефіцитів у пацієнтів з герпесвірусною нейроінфекцією, що маніфестувала генералізованими тоніко-клонічними припадками (27 % випадків), переважно реєстрували імунодефіцитні хвороби, пов'язані з гіпоімуноглобулінемією та порушеннями у діяльності фагоцитуючих клітин (81 % випадків). Проведено детальний аналіз результатів клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень у цієї категорії хворих, описано кілька клінічних випадків та запропоновано шляхи оптимізації діагностики і лікування за рахунок проведення імунологічних обстежень та імунотерапії. Висновки: результати дослідження можуть бути корисними для підвищення якості діагностики і лікування вторинної епілепсії людини, асоційованою з герпесвірусною інфекцією.

Магнітно-резонансна томографія є методом вибору під час проведення нейровізуалізації у хворих з герпесвірусними інфекціями ЦНС. Дослідження, виконані в режимі Т2-зважених зображень, дифузійно-зваженому і FLAIR-режимах, що демонструють гіперінтенсивні вогнища ураження мозкової тканини, є найбільш інформативними для верифікації різних церебральних пошкоджень, опосередкованих герпесвірусними агентами. Ці вогнища можуть бути результатом прямої цитопатичної дії вірусів, як це має місце в разі гострого HSV-1-енцефаліті, однак найчастіше вони є наслідком цитотоксичної імунної відповіді щодо інфікованих нейронів і клітин глії, локальної запальної реакції в місці репродукції інфекційного агента, ішемії внаслідок церебрального васкуліту або вірус-індукованого демієлінізуючого процесу, як це зазвичай має місце в разі нейроінфекцій, спричинених VZV, EBV, CMV, HHV-6 і HHV-7, інструментальні симптоми атрофії мозку, фокальної атрофії гіпокампа і скроневих часток, лептоменінгеального фіброзу, деформації порожнин лікворної системи, гіпертрофії шлуночкових судинних сплетень, кальцинатів, кістоутворення та лейкоареозу також слід враховувати при комплексному аналізі нейровізуалізаційних знімків. Судоми можуть бути єдиним клінічним проявом інфекційного ураження ЦНС, тому методи нейровізуалізації мають важливе значення для проведення адекватної диференційної діагностики між ідіопатичними і вторинними формами епілепсії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р620.162

Рубрики:

Вірусні нейроінфекції

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы данные, касающиеся новейших представлений о роли цитомегаловирусной инфекции в патологии слухового анализатора. Дана краткая характеристика поражения отдельных звеньев слухового анализатора и изменений данных аудиометрических методов исследований при цитомегаловирусной нейроинфекции. Представлена схема диагностических аудиометрических исследований.

Зроблено спробу дослідити особливості клінічного прояву ВІЛ-асоційованих нейроінфекцій в клініці інфекційних хвороб. Відзначено певну взаємодію між вираженістю неврологічних симптомів, загальним станом і ефектом лікувальних заходів. Також обговорено характер змін у спинномозковій рідині у таких хворих та їх кореляція з клінічною симптоматикою.

Обстежено 50 хворих на герпесвірусні ураження нервової системи. Встановлено складні вірусоіндуковані імунологічні зрушення, які проявляються в кількісній та функціональній недостатності клітинної ланки імунітету й розвитку нейроавтоімунних реакцій. Проведено порівняльний аналіз динаміки імунологічних показників між групами хворих з призначенням лективіру як монотерапії, разом зі специфічними противірусними препаратами та без нього. Значніші позитивні зміни в імунному статусі спостерігали у пацієнтів, які одержували лективір у вигляді монотерапії.

Обследованы 50 больных с герпесвирусным поражением нервной системы. Установлены сложные вирусиндуцирующие иммунологические сдвиги, которые проявляются в количественной и функциональной недостаточности клеточного звена иммунитета и развития нейроаутоиммунных реакций. Проведен сравнительный анализ динамики иммунологических показателей между группами больных с назначением лективира как монотерапии, наряду с специфическими противовирусными препаратами и без него. Более значительные положительные изменения в иммунном статусе наблюдали у пациентов, которые получали лекарство в виде монотерапии.

Вивчено показники автоімунної активності цільної плазми крові та її компонентів за допомогою методу комплексної токсикометрії, визначені кореляційні зв'язки між автоімунними реакціями та ендотоксемією в осіб з інфекційно-запальними ураженнями нервової системи на тлі герпесвірусної інфекції з метою розробки підходів щодо детоксикаційної та імунооптимізуючої терапії. Доведено, що автоімунні реакції в цієї категорії осіб тісно пов'язані з проявами ендотоксемії.

Анализ клинической симптоматики хронической HCV-инфекции у 154 больных показал, что проявления поражения нервной системы в большинстве случаев имеют функциональный характер. Признаки органических поражений выявлены у 7,1 % пациентов в сочетании с криоглобулинемией. Расширение знаний о внепеченочных проявлениях, в том числе об особенностях неврологической симптоматики, позволит улучшить диагностику HCV-инфекции.

Мета роботи - вивчення діагностики, клінічної картини та лікування уражень нервової системи за вірусних і бактеріальних інфекцій. У нейрохірургічному відділенні N 2 Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги обстежено та проліковано 50 пацієнтів із первинним діагнозом "гостре порушення мозкового кровообігу". Основну групу становили пацієнти з герпетичним енцефалітом, викликаним вірусом герпесу-1, цитомегаловірусною інфекцією, інфекцією, викликаною респіраторними вірусами, бактеріальною інфекцією. Проведено детальний неврологічний огляд, лабораторні дослідження крові, спинномозкової рідини, нейровізуалізацію, ультразвукову допплерографію судин головного мозку. Встановлено етіологічну структуру та поширеність гострих і хронічних запальних інфекційних процесів. Зазначено, що герпетична етіологія за менінгоенцефаліту виходить на одне з перших місць. Наведено особливості перебігу енцефаліту у разі цитомегаловірусної інфекції, інфікування вірусом Епштейна - Барр, грипозного менінгіту, менінгококової інфекції, мікст-інфекції. Наведено діагностичні підходи та сучасні принципи медикаментозного лікування.

Мета роботи - вивчення діагностики, клінічної картини та лікування уражень нервової системи за вірусних і бактеріальних інфекцій. У нейрохірургічному відділенні N 2 Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги обстежено та проліковано 50 пацієнтів із первинним діагнозом "гостре порушення мозкового кровообігу". Основну групу становили пацієнти з герпетичним енцефалітом, викликаним вірусом герпесу-1, цитомегаловірусною інфекцією, інфекцією, викликаною респіраторними вірусами, бактеріальною інфекцією. Проведено детальний неврологічний огляд, лабораторні дослідження крові, спинномозкової рідини, нейровізуалізацію, ультразвукову допплерографію судин головного мозку. Встановлено етіологічну структуру та поширеність гострих і хронічних запальних інфекційних процесів. Зазначено, що герпетична етіологія за менінгоенцефаліту виходить на одне з перших місць. Наведено особливості перебігу енцефаліту у разі цитомегаловірусної інфекції, інфікування вірусом Епштейна - Барр, грипозного менінгіту, менінгококової інфекції, мікст-інфекції. Наведено діагностичні підходи та сучасні принципи медикаментозного лікування.