Вивчено мікробіологічний пейзаж осередків мікроспорії, а також клінічні форми захворювання. Результати дослідження свідчили, що в разі асоціації M.canis з плісеневими грибами продукти обміну речовин патогена справляють стимулювальний вплив на ріст і розмноження Penicillum і Aspergillus. Проте, плісеневі гриби мають слабку та виборчу антагоністичну активність щодо M. canis. Тому однією з основних причин виникнення ускладнень в разі змішаної інфекції мікроспорії, мабуть, є алергічна реакція організму на метаболіти плісеневих грибів.

Приведены результаты лечения 34-х детей с микроспорией и 8-ми с трихофитией волосистой части головы и гладкой кожи с применением "Тербизил" (детские таблетки по 125 мг), а также 1 % крема "Тербизил". Доказан высокий клинический эффект "Тербизил", который можно рекомендовать как препарат выбора в лечении микроспории и трихофитии у детей.

При лікуванні "Ламіконом" (тербінафіном) 35 дітей, хворих на мікроспорію, досягнуто клінічне й етіологічне одужання в усіх пацієнтів. Відзначено добру переносність препарату без змін загальних і біохімічних аналізів крові та сечі.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р608.52 + Р601.121.2

Рубрики:

Мікози волосистої частини голови

Мікроспорія і мікроспоріди

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено огляд літератури щодо етіологічних чинників, клінічних виявів і лікування tinea capitis. Представлено клінічні спостереження випадків мікозу волосистої частини голови в осіб постпубертатного віку. Показано ефективність перорального застосування тербінафіну (препарат фунготек) за тяжких атипових форм мікозів.

Дерматологічні захворювання налічують більше 3000 нозологій. Тому для встановлення правильного діагнозу важливу роль відіграють не тільки одержані знання під час навчання, а й щоденна практика: чим більше бачиш, тим більше знаєш. Мета дослідження - привернути увагу лікарів загальної практики-сімейної медицини, що іноді клінічний перебіг дерматологічного захворювання нетиповий, не відповідає характерній клінічній картині. Особливо це стосується захворювань, які зазвичай характерні у дитячому віці, зокрема, мікози волосистої частини голови (ВЧГ) у дорослих пацієнтів, які тривалий час бувають не діагностовані завдяки своїй нетиповій клінічній картині та негативним лабораторним дослідженням. Мікози ВЧГ викликають декілька грибів роду Мікроспорум та Трихофітум. Клінічна картина цих захворювань досить типова. За наявності мікроспорії мають місце округлі, відмежовані осередки ураження, поверхня вкрита висівкоподібними лусочками сірувато-білого кольору на тлі незначної еритеми. Найхарактернішою ознакою є суцільне обламування волосся у вогнищах ураження на висоті 3 - 5 мм або 6 - 8 мм над шкірою (залежно від збудника захворювання): уражене волосся оточене муфтою - сірувато-білим нальотом. Крім цього, наявність зеленого світіння у променях лампи Вуда остаточно переконає лікаря, що це мікроспорія. Клінічна картина у разі трихофітії теж більш-менш характерна: на ВЧГ спочатку з'являються поодинокі, а потім множинні ізольовані вогнища ураження діаметром 1 - 2 см з неправильними обрисами, нечіткими межами, без тенденції до злиття. Шкіра у вогнищах ураження трохи набрякла й гіперемована, вкрита висівкоподібними лусочками сірувато-білого кольору, волосся обламується на висоті 2 - 3 мм над поверхнею шкіри або біля кореня. Лікар загальної практики - сімейної медицини достатньо швидко встановить діагноз. У разі появи вогнищ відсутності волосся на шкірі ВЧГ у дорослих пацієнтів лікарю складно ототожнити "дитяче" захворювання у дорослої людини. Наведено випадок трихофітії ВЧГ у жінки похилого віку, якій протягом 5 міс не був встановлений правильний діагноз, що призвело до збільшення розмірів ураження до величезних розмірів і значно погіршило якість її життя. Заключення: проведення ретельного диференційного діагнозу, виключення усіх можливих дерматологічних патологій надає змогу зупинитися на такому нехарактерному захворюванні для осіб похилого віку, як мікоз ВЧГ та призначити адекватне лікування.

За даними ВООЗ, дерматомікози уражають до 20 % населення світу. Мікроспорія належить до найпоширеніших дерматофітів, посідаючи друге місце після мікозів стоп і кистей. Поразка волосистої частини голови є безумовним показанням для системної терапії мікозів. Лікарю непросто вибрати високоефективний і безпечний антимікотик. На зміну гризеофульвіну приходять нові фунгіцидні препарати. З цих позицій перевагу слід надавати препаратам тербінафіну, що має високу фунгіцидну активність щодо дерматофітів і високу безпеку. Мета роботи - підвищити ефективність лікування мікозів волосистої частини голови. Увагу приділено використанню в схемі лікування таблетованої форми препарату мікофін. Препарат мікофін під час лікування мікозів волосистої частини голови показав високу ефективність за рахунок фунгіцидної дії щодо збудника і дерматотропності, а також продемонстрував високий комплаєнс завдяки зручній схемі прийому (1 раз на добу) і ефективності незалежно від складу їжі. Показано високу клінічну ефективність мікофіну, що надає змогу рекомендувати препарат для лікування мікозів волосистої частини голови.

Андрогенна алопеція (АА) - прогресуюче облисіння, викликане впливом андрогенів на волосяний фолікул (ВФ), що розвивається у осіб з генетичною схильністю. Одним з важливих підходів до терапії АА є місцеве застосування фітопрепаратів, що містять фітостероли (антиандрогенна дія) та флавоноїди (капіляропротекторна, венотонізуюча, антиоксидантна дія). Мета дослідження - вивчення фолікулостимулюючої активності крем-маски та гель-маски з пальми сабаль екстрактом сухим (ПСЕС) та софори японської настойкою на моделі андрогенної алопеції у щурів. Матеріали та методи - дослідження фолікулостимулюючої активності м'яких лікарських косметичних засобів (ЛКЗ) здійснювали на моделі андрогенної алопеції. Для цього дорослим щурам самцям щоденно впродовж 10 днів вводили тестостерон внутрішньом'язово (0,1 мл/0,01 - 1,0 мг). Тоді тваринам на вистрижену ділянку спини щоденно впродовж 21 дня наносили розроблені ЛКЗ та препарат порівняння (2 % розчин міноксидилу); контрольна група - неліковані тварини. Ефективність дії ЛКЗ оцінювали за масою вистриженої нової шерсті, а також за результатами морфометричного аналізу густини ВФ на одиниці площі зразків шкіри. Проведені дослідження показали, що при нашкірному застосуванні м'яких ЛКЗ маса шерсті щурів з вистриженої ділянки шкіри значно перевищувала масу шерсті нелікованих тварин та перебувала в однакових межах у порівнянні з тваринами, яких лікували референт-препаратом. Гістологічними дослідженнями доведено, що інтенсивність відновлення росту ВФ у піддослідних групах була значно вищою в порівнянні з групою контролю. Висновки: таким чином, розроблені крем-маска та гель-маска з ПСЕС та софори японської настойкою при місцевому застосуванні виявляли виражену фолікулостимулюючу дію.