Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.37-52

Рубрики:

Уртикарія (кропив'янка)

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати лікування кропив'янки селективним неседативним антигістамінним препаратом "Алтіва" (фексофенадін). Засіб виявляє знеболювальну протиалергійну дію на різних етапах патологічного процесу, має виражений протисвербіжний ефект.

Доведено, що за умов чiткого дотримання пацієнтами гiпоалергенної дiєти й обставин, що елiмiнують можливi алергени, базисна терапiя Ерiусом є доволi ефективною та сприяє досягненню активної клiнiчної ремiсiї у бiльшостi хворих на хронiчну кропивницю.

Аналіз клінічного дослідження препарату "L-Цет" у хворих на хронічну кропив'янку підтверджує високу ефективність цього препарату. "L-Цет" має високий профіль безпеки й мінімум побічних впливів. Клінічне дослідження дає змогу охарактеризувати препарат "L-Цет" як високоефективний і безпечний засіб при хронічній кропив'янці й рекомендувати його для використання в практичній охороні здоров'я.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.37-5

Рубрики:

Уртикарія (кропив'янка)

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вирішення актуальної наукової задачі - підвищення ефективності комплексної терапії хворих на кропив'янку, алергічні контактні дерматити на тлі лямбліозу на підставі вивчення клініко-патогенетичних особливостей їх перебігу, вдосконалення діагностики супутнього паразитозу. Встановлено обтяжливий вплив лямбліозу на клінічний перебіг кропив'янки й алергічних контактних дерматитів. Розроблено експрес-метод виявлення лямблій у зіскрібку зі слизової оболонки язика хворих. Доведено негативний вплив лямбліозу на клітинну ланку імунітету даних пацієнтів.

Висвітлено питання етіології, патогенезу, клініки кропив'янки та особливості її лікування. Описано механізми розвитку кропив'янки, різні класифікації захворювання. Проаналізовано особливості діагностики та лікування різних видів кропив'янки, показання та протипоказання до призначення різних груп препаратів, які використовуються в лікуванні даного захворювання.

Освещены вопросы этиологии, патогенеза, клиники крапивницы и особенности её лечения. Описаны механизмы развития крапивницы, разные классификации заболевания. Проанализированы особенности диагностики и лечения разных видов крапивницы, показания и противопоказания к назначению разных групп препаратов, используемых в лечении данного заболевания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.37-5

Рубрики:

Уртикарія (кропив'янка)

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено частоту психоемоційних розладів, зокрема тривожності та депресії у хворих на кропив'янку. Встановлено їх взаємозв'язок зі зниженням якості життя. Виявлено меншу схильність до тривожності та депресії хворих із легким перебігом кропив'янки та достовірну різницю показників тривожності та депресії залежно від статі.

Приведены причины возникновения, классификация, патогенез крапивницы и ангионевротического отека, дифференциальная диагностика крапивницы с другими болезнями. Описаны собственные исследования причин крапивницы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.37-1 + Р413.2

Рубрики:

Уртикарія (кропив'янка)

Хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - визначення функціонального стану щитоподібної залози у хворих на кропив'янку і його впливу на перебіг патологічного процесу. Під спостереженням перебували 127 пацієнтів із хронічною ідіопатичною кропив'янкою (49 чоловіків і 78 жінок) віком від 15 до 67 років. Групу контролю становили 20 здорових осіб. Тривалість захворювання коливалася від 5 місяців до 29 років. Легкий ступінь тяжкості перебігу дерматозу діагностовано у 43 (33,9 %) пацієнтів, середній - у 41 (32,2 %) і тяжкий - у 43 (33,9 %). Встановлено, що у хворих на кропив'янку відзначається залучення щитоподібної залози в автоімунні процеси, що підтверджується зростанням рівнів автоантитіл до титру пероксидази і тиреоглобуліну. Крім того, у цих пацієнтів реєструється збільшення в сироватці крові вмісту тироксину і тиреоглобуліну, яке поєднується з пригніченням рівня трийодтироніну. Одержані дані послужили передумовою для розробки комбінованої терапії. Висновки: визначено, що у хворих на кропив'янку спостережено дисфункціональний стан щитоподібної залози, який полягає у зростанні в сироватці крові вмісту тироксину і тиреоглобуліну та пригніченні рівня трийодтироніну. Як методи його корекції доцільно використовувати бальнео-, гало- і вузкоспектральну фототерапію.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.37-52

Рубрики:

Уртикарія (кропив'янка)

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Апробовано різні схеми комплексного лікування кропив'янок на тлі лямбліозної інвазії з використанням протигістоцидних препаратів. Найкращих результатів лікування досягнуто з застосуванням мератину з урахуванням хронобіоритму збудника (1\4 добової дози зранку і 3\4 - на ніч) у поєднанні з ентеросорбентами, жовчогінними засобами, пробіотиками.

Апробированы различные схемы комплексного лечения крапивниц на фоне лямблиозной инвазии с использованием противоглистоцидных препаратов. Наилучшие результаты лечения получены при использовании мератина с учетом хронобиоритма возбудителя (1\4 суточной дозы утром и 3\4 - на ночь) в сочетании с сорбентами, желчегонными средствами, пробиотиками.

Вперше встановлено порушення системи антиоксидантного захисту, вільнорадикального окиснення ліпідів, гідролітичної активності крові та сенсибілізаційної ланки у хворих на хронічну кропив'янку, показано їх роль у патогенезі даного дерматозу. Обгрунтовано застосування таким пацієнтам комплексної схеми лікування з призначенням лікарського засобу з антиоксидантною дією відповідно до встановлених у хворих порушень. Визначено особливості вмісту малонового альдегіду, дієнових кон'югатів, каталази, супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази, еластази, уреази, лізоциму, загального IgE у хворих на хронічну кропив'янку залежно від особливостей клінічного перебігу та тривалості захворювання. Розроблено патогенетично обгрунтований удосконалений метод комплексної терапії та профілактики рецидивів хронічної кропив'янки з застосуванням антиоксидантного засобу - гранул кверцетину та доведено його клінічну ефективність.

Викладено методологічні підходи до визначення кропив'янки та формулювання діагнозу. Запропоновано клінічну класифікацію кропив'янки. Розглянуто головні причини та механізми розвитку захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.37-3

Рубрики:

Уртикарія (кропив'янка)

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.37-37 + Р413-3

Рубрики:

Уртикарія (кропив'янка)

Хвороби системи травлення, печінки

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.37

Рубрики:

Уртикарія (кропив'янка)

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.12-37 + Р601.37

Рубрики:

Хвороби щитовидної залози

Уртикарія (кропив'янка)

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ