Описаны результаты обследования рабочих, больных контактным профессиональным дерматитом. Показана целесообразность иммунологических исследований и функциональных тестов для диагностики и как критериев излечиваемости профессионального контактного дерматита.

Незважаючи на багаточисленні дослідження патогенезу атопічного дерматиту, використання різноманітних методів лікування цього дерматозу дає лише тимчасовий ефект. Одним із нових напрямків дослідження причинних факторів захворювання є вивчення ролі медіаторів міжклітинних відносин (перш за все - цитокінової та ейкозаноїдної) систем. Виявлено значні порушення у функціонуванні цих систем (при дослідженні показників в периферійній крові) свідчать про те, що в разі захворювання на атопічний дерматит дисфункції цитокінової та ейкозаноїдної систем носять генералізований характер.

Приведены результаты обследования больных профессиональным дерматозом, показана целесообразность применения данных иммунологических исследований и функциональных тестов для диагностики и как критериев излеченности при установлении диагноза, а также эффективность применения иммуномодулирующего препарата "Флуренизид" в терапии профессиональной экземы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.22-3

Рубрики:

Хімічні дерматози

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.28с51

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.28

Рубрики:

Професійні дерматози

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены данные литературы касательно изменений показателей гуморального иммунитета у больных профдерматозами. Учитывая противоречивость этих данных, проведены исследования и на основании их результатов изучены изменения показателей гуморального иммунитета при использовании в схемах лечения иммуномодулятора - флуренизида.

Наведено лiтературнi данi про захворюванiсть на синдром Лайєлла (СЛ), клiнiчнi вияви та методи лiкування, яке слiд проводити у вiддiленнях iнтенсивної терапiї або опiкових центрах. У цьому випадку слiд уникати системного використання кортикостероїдiв у розпалi надгострого перебiгу СЛ.

Установлено, що для лiкування сонячного дерматиту I стадiї доцiльно використовувати спрей "Пантенол", II стадiї - топiчний стероїд.

Отмечено, что комплексный метод лечения больных с хроническими дерматозами с использованием соевой диетотерапии обеспечивает повышение эффективности лечения.

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування хворих на токсико-алергічні дерматози (ТАД) з використанням препаратів метаболічної дії з урахуванням біохімічних показників гомеостазу, амінокислотного спектра та системи оксиду азоту (NO). На підставі даних, одержаних завдяки вивченню спектра всіх замінних і незамінних амінокислот установлено роль метаболічного компонента у патогенезі ТАД - дисаміноацидемії у разі медикаментозної алергії за типом багатоформної ексудативної еристеми (БЕЕ), гіпоаміноацидемії за умов синдрому Стівенса - Джонсона (ССД), гіпо- та гіпераміноацидемії за токсичного епідермального некролізу (ТЕН). Виявлено інтенсифікацію окиснювального метаболізму L-аргініну у вигляді порушення функціонування системи NO, що призводить до гіперпродукції NO і може перетворюватися з ланки адаптації (у випадку медикаментозної алергії за типом БЕЕ) в ланку пошкодження (за умов ССД і ТЕН). Розроблено метод терапії з використанням антиоксидантних засобів (три-ві плюс), амінокислотних сумішей (октаміну плюс, інфезолу 40), волемічного стабілізатора (рефортану) і коректора метаболічного ацидозу (4 %-го гідрокарбонату натрію). Запропонований метод лікування уможливлює швидке клінічне одужання в 94,4 % хворих.

Підвищено ефективність лікування хворих на токсикодермію (багатаформну ексудативну та токсичні еритеми) шляхом селективно спрямованої дезінтоксикаційної терапії з урахуванням механізмів формуваня ендотоксикозу. Вивчено клінічні прояви, етіологічні фактори, сезонну залежність, стан мікроциркуляторного русла, імунологічні показники. Здійснено системний підхід до вивчення механізмів формування ендотоксикозу та токсин-індукованих автоімунних реакцій в залежності від клінічних проявів токсикодермій. Встановлено, що початковий період перебігу токсикодермій супроводжується розвитком токсемії, рівень якої відповідає важкому ступеню (за лабораторною градацією). Прояви токсичності мають особливості, які залежать від клінічних форм токсикодермій. Проведено кореляційні зв'язки між ендотоксикозом та імунологічними показниками. Розроблено лікувально-діагностичну програму, проведено селективно спрямовану та патогенетично обгрунтовану терапію, що забезпечила швидку повну регресію клінічної картини з 30,7 - 41,1 діб до 21,5 - 28,8 доби, скорочено тривалість лікування та досягнуто стійкої ремісії протягом 1 - 1,5 року обстеження.

Наведено експериментальне обгрунтування доцільності застосування альтану та мазі тіотриазоліну для запобігання та зменшення ушкоджень шкіри, спричинених іонізуючим і ультрафіолетовим опроміненням. Виявлено ефективність альтану та мазі тіотриазоліну у випадках реакцій шкіри, індукованих іонізуючим і ультрафіолетовим опроміненням. Вивчено стан клітинних мембран шкіри за показниками прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу, поверхневого динамічного натягу, часу релаксації, в'язкоеластичності крові з використанням міжфазної тензіореометрії, спектру електронного парамагнітного резонансу. Ефективність альтану та мазі тіотриазоліну підтверджено, крім клінічних критеріїв, відновлюванням біохімічних і фізико-хімічних параметрів ушкодження, імуноморфологічними даними. Установлено, що лікувально-профілактична ефективність альтану та мазі тіотриазоліну у випадку дії на шкіру іонізуючого й ультрафіолетового випромінювання за вивченими показниками (місцеві прояви, стан клітинних мембран, імуноморфологічні дані) перевищує дію мазі метилурацилової та олії обліпихи.

Экспериментально исследовано влияние фотонно-магнитной терапии (ФМТ) на развитие местных лучевых повреждений кожи у крыс. Эксперимент проведен на белых крысах-самцах линии Вистар, которым на рентгеновском аппарате облучали участок кожи на бедре в дозе 50,0 Гр. ФМТ на облученную зону проводилась при помощи матричного прибора "Барва-Флекс/Маг". Лечение животных начинали вскоре после локального облучения, сеансы ФМТ осуществлялись 2 раза в сутки по 20 мин. Курс лечения составил 2 недели. Наблюдение за общим состоянием животных и развитием местного лучевого повреждения (МЛП) кожи проводили на протяжении 3 месяцев в контрольной группе со спонтанным заживлением МЛП и в группе с ФМТ. Выводы: локальное рентгеновское облучение крыс в дозе 50,0 Гр вызывало развитие лучевых дерматитов, что в отдаленный период приводило к неполноценному заживлению кожи с образованием рубцов и неполным восстановлением шерстного покрова. Применение ФМТ положительно влияло на заживление лучевых повреждений кожи у локально облученных крыс, вызывало облегчение или исчезновение проявлений основных цепей метаморфоза раневой зоны, что способствовало ускорению регенераторных процессов и позволяло предотвратить развитие пострадиационных отдаленных последствий облучения.

Досліджено та систематизовано медикаментозні, інфекційні, харчові агенти, засоби побутової та/або промислової хімії, які виступали як етіологічні чинники токсикодермій. Систематизовано клінічно-лабораторні зміни в органах і системах, які виникали в осіб у гострому періоді перебігу токсикодермій. Проаналізовано кореляційну залежність між встановленими системно-органними змінами у хворих і відомою системно-органною тропністю етіологічних чинників токсичного ураження шкіри. Досліджено показники токсичності плазми крові та встановлено характеристики ендотоксинів (розмір часток, цитолітичну активність), що накопичуються в кров'яному руслі в гострому періоді перебігу захворювання. Встановлено параметри токсемії та екзотоксин-залежні системно-органні порушення у хворих на токсикодермії, що вказують на доцільність їх подальшого вивчення для розробки нових підходів щодо використання ранньої органно-протекторної та селективної детоксикаційної терапії у разі токсичних уражень шкіри.

Вивчено залежність між викидом в атмосферу забруднюючих речовин у Східному та Західному регіонах України та рівнем захворюваності на основі алергодерматози за даними 1990 - 2001 рр. Виявлено позитивну кореляційну залежність захворюваності на алергодерматози від концентрації пилу, загальної кількості стаціонарних джерел забруднення, автотранспорту і шкідливих речовин (формальдегіду, сірководню, марганцю, свинцю, діоксиду азоту, фенолу).

Проанализированы результаты обследования 20-ти больных с контактным профессиональным дерматитом. Доказано целесообразность применения данных иммунологических исследований и функциональных тестов для диагностики и критериев излеченности при установлении диагноза "профессиональный контактный дерматит".

Розвиток і прогресування алергічних захворювань шкіри у працівників промислових підприємств можуть бути зумовлені різними причинами, серед яких особливе значення мають техногенні та екологічні фактори. Мета дослідження - порівняльне вивчення вмісту широкого спектра мікроелементів і важких металів у волоссі у працівників промислового виробництва, які хворіють на хронічні дерматози. Обстежено 41-го працівника різних цехів Авдієвського коксохімічного заводу віком від 21-го до 61-го року (чоловіків - 32, жінок - 9) зі стажем роботи на підприємстві від 2-х до 33-х років, хворих на алергодерматози. Виявлений дисбаланс мікроелементів у працівників коксохімічного виробництва, хворих на алергодерматози, свідчить про порушення мікроелементної підсистеми імунного гомеостазу організму, що необхідно враховувати під час лікування та проведення реабілітаційних заходів.

Вивчено механізми формування імунної відповіді у хворих на токсикодермію у гострому періоді хвороби. Встановлено, що у хворих даної категорії порушення імунологічної реактивності значною мірою пов'язано з розвитком ендотоксикозу та ступеня з накопиченням продуктів тканинної деструкції та токсинів мікробного походження, що призводить до пригнічення функціональної активності фагоцитарних клітин, порушення в системі кооперації Т- і В-лімфоцитів і розвитку аутоімунних реакцій.

Изучены механизмы формирования иммунного ответа у больных токсикодермией в остром периоде болезни. Установлено, что у больных данной категории нарушения иммунологической реактивности в большей степени связано з развитием эндотоксикоза тяжелой степени с накоплением продуктов тканевой деструкции и токсинов микробного происхождения, что приводит к угнетению функциональной активности фагоцитирующих клеток, нарушению в системе кооперации Т- и В-лимфоцитов и развитию аутоиммунных реакций.

Практика лікаря сімейної медицини вимагає знань з багатьох медичних спеціальностей та особливостей перебігу захворювань як у дорослих, так і у дітей. Хворому з проявами сонячного переопромінення від лікаря потрібна не тільки допомога у полегшенні проявів хвороби, а і правильна діагностика захворювання. Серед звичайних фотодерматозів, які характеризуються ураженням тільки шкіри, на прийомі у лікаря загальної практики - сімейної медицини можуть виявитися діти з проявами фоточутливості, яка зумовлена спадковим станом і хворобами, що пов'язані з порушенням процесів репарації ДНК. Мета дослідження - привернути увагу лікарів загальної практики - сімейної медицини до ранньої своєчасної діагностики групи захворювань, зумовлених зниженням репаративної можливості ДНК у клітинах для запобігання прогресуванню патологічного процесу. Виражена фоточутливість спостерігається у випадку пігментної ксеродерми, синдрому Блума, синдрому Коккейна. Прояви захворювань спостерігаються у перші місяці життя дитини. Відмічається фоточутливість навіть після мінімального УФ-опромінення. Висновки: рання своєчасна діагностика цієї групи захворювань надасть змогу запобігти прогресуванню патологічного процесу, розвитку інвалідності та покращити якість життя дитини.