Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.713-56

Рубрики:

Пухлини піхви

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено лечение 67-ми больных с дистрофией, дисплазией и раком вульвы с наличием вирусного инфицирования ВПЛ и ВПГ-2. Предложено комплексное лечение фоновых, предраковых заболеваний и рака вульвы при вирусной инфекции. Применяли противовирусные препараты - "Лаферон", "Зовиракс", "Бонафтон" (системно и локально) и иммуномодулятор "Декарис". Эффективность проведенного лечения составила 98,5 %.

Показано, что положительный ответ опухоли (полная + частичная регрессия) у больных местнораспространенными формами рака влагалища (МР РВ) после полного курса химиолучевой терапии (ХЛТ) увеличился на 9,1 % по сравнению со стандартной сочетанной лучевой терапией (СЛТ), а токсические эффекты лечения по количеству и степени их проявлений в исследуемой группе больных не отличались от контрольной и не превышали II степени. Использование капецитабина, метотрексата в радиомодифицирующих дозах и лаферона при СЛТ больных МР РВ увеличивает регрессию опухолевого очага непосредственно во время облучения и окончательно реализуется через 3 месяца после завершения лечебного процесса. Клинический эффект ХЛТ носит отсроченный характер.

  Скачати повний текст

С целью раннего выявления уретровлагалищных кист у пациенток с дизурическими расстройствами и другими жалобами, характерными для патологии органов малого таза, показан осмотр на кресле у гинеколога и уролога 2 раза в год. При выявлении уретровлагалищных кист пациенткам рекомендуется оперативное лечение.

Проведено аналітичний огляд вітчизняної та зарубіжної літератури щодо особливостей лікування доброякісних уражень і передракової патології вульви. Викладено дані щодо необхідності проведення етапно-курсового індивідуалізованого комплексного лікування - консервативного, малоінвазивного та хірургічного. Встановлено складові комплексного лікування залежно від етіопатогенетичних особливостей виникнення захворювання. Доведено необхідність пожиттєвого моніторингу жінок після адекватного лікування.

Надано дані щодо променевого лікування 46 хворих на первинний і метастатичний рак піхви. Показано переваги багатоканального вагінального аплікатора перед одноканальним у поєднанні променевої терапії пухлин піхви.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.713-5

Рубрики:

Пухлини піхви

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Головне завдання динамічного спостереження пацієнток у віддалені строки після проведення консервативного лікування - своєчасне виявлення рецидиву захворювання. Для цього застосовують променеві методи, насамперед ультразвукове дослідження (УЗД) та магнітно-резонансну томографію (МРТ). Мета роботи - визначити інформативність променевих методів дослідження у моніторингу лікування хворих з метастатичним раком піхви (МРП). Проведено комплексне променеве обстеження із застосуванням УЗД та МРТ у 20 хворих на МРП до, під час та після поєднаного променевого лікування на тлі використання хіміорадіомодифікаторів для оцінки його ефективності. Контрольна група - 10 пацієнток без ознак продовження хвороби. УЗ- та МР-семіотику зіставлено з клінічним перебігом хвороби та даними морфологічного дослідження. Визначено УЗ- та МР-ознаки МРП та його регресу при консервативному лікуванні. Чутливість, специфічність і точність для виявлення МРП при УЗД становили 75,0; 80,0 та 76,7 % відповідно, а при МРТ - 85,0; 90,0 та 86,6 % відповідно. Чутливість, специфічність і точність оцінки ефективності консервативної терапії МРП при УЗД становили 62,5; 75,0 та 65,0 %, при МРТ - 75,0; 87,0 та 77,5 % відповідно. Висновки: УЗД та МРТ є інформативними методами для виявлення та оцінки ефективності консервативної терапії МРП.

Представлен обзор литературы, посвященный проблеме рака влагалища. Рассмотрены вопросы эпидемиологии, скрининга, диагностики, описаны прогностические факторы, а также лечение рака влагалища.

Склерозивний лишай є одним із найбільш поширених патофізіологічних станів, які спостерігаються у пери- та постменопаузальний періоди. Дана проблема є актуальною, тому що клінічні симптоми захворювання, пов'язані з атрофією (сухість, свербіж у піхві та вульві, диспареунія, дизурія), діагностують у більш ніж 40 % пацієнток віком понад 50 років. Проблема збереження здоров'я та профілактики захворювань, зумовлених старінням, набула за останні роки важливого значення. В огляді проведено глибокий аналіз та систематизацію ключових питань щодо цієї пухлинної патології вульви. Висвітлено ключові питання епідеміології, етіології, патогенезу та сучасну класифікацію склерозивного лишаю, основні аспекти клінічної картини, диференціальної діагностики та методів діагностики захворювання та розглянуто найбільш ефективні та актуальні методи лікування. Особливий акцент зроблено на застосуванні деструктивних методик, заснованих на використанні лазерних технологій, та інших підходах, заснованих на застосуванні фізичних факторів (лазерна терапія, лазерна коагуляція, кріодеструкція). Важливу роль серед них відіграє така опція, як фотодинамічна терапія - метод лікування, заснований на комбінованому використанні спеціальних речовин (фотосенсибілізаторів) і лазерного випромінювання з певною довжиною хвилі. Повідомляється, що тільки комплексний підхід у лікуванні даної патології є запорукою успіху у боротьбі з основними симптомами захворювання, а також у вирішенні питання про ефективну профілактику розвитку раку вульви. Наведена інформація є актуальною та може бути надзвичайно важливою для гінекологів та фахівців, які займаються вирішенням проблемних питань, пов'язаних зі склерозивним лишаєм.

Неухильне зростання захворюваності на передрак, епітеліальний та інвазивний рак вульви істотно збільшує питому вагу цієї групи хворих. Між тим, вже зараз є всі підстави поліпшити систему ранньої діагностики та лікування цієї патології. Ні за якій іншої локалізації гінекологічного раку не простежується така тісна асоціація з постменопаузою та інволютивно-атрофічними процесами цього періоду життя жінки. Мета дослідження - вивчення особливостей клінічного перебігу раку і передраку вульви у жінок репродуктивного віку. З 2017 р. по 2020 р. у поліклінічному відділенні Національного інституту раку обстежено 150 хворих із дистрофічними захворюваннями, передраком і раком вульви. Вік хворих у дослідженні коливався від 18 до 49 років (32 +- 3,5 року). Менструальна функція була не змінена у 98 зі 150 жінок. Вік менархе варіював від 11 до 18 років (середній вік - 14,5 +- 0,3 року). Середня тривалість менструального циклу становила 28 +- 0,4 доби. Лікар проводив консервативне лікування "лейкоплакії та краурозу" протягом багатьох місяців, а іноді і років, без гістологічного уточнення діагнозу. Більш ніж у половини (n = 106) хворих проводили тривалу та необгрунтовану протизапальну або гормональну терапію з незадовільними результатами без цитологічного та/або гістологічного досліджень. Під час дослідження біоптатів вульви діагноз "VIN" (28 %) переважав у порівнянні з інвазивним пухлинним процесом (12 %), і захворювання перебігало безсимптомно більш ніж у 50 % випадків. Отже, піковий рівень вірусу папіломи людини (ВПЛ) відзначали у молодих жінок (80 %). При цьому у 90 % випадків ВПЛ був представлений типами високого онкогенного ризику (16, 18, 31-й і 33-й) і у 100 % випадків був асоційований зі злоякісним процесом. У той самий час у молодих пацієнток фоновим захворюванням є плоскоклітинна гіперплазія, де послідовність розвитку пухлини (VIN I - VIN II - VIN III) простежується чіткіше та значною мірою нагадує розвиток раку шийки матки. Відзначено, що у молодих жінок ПВІ зазвичай має тимчасовий характер, швидше відбувається мимовільна елімінація вірусу та регресія наявної ВПЛ-асоційованої патології у порівнянні з жінками менопаузального віку. Заключення. У жінок репродуктивного віку неоплазії вульви частіше виявляють у формі VIN, і в усіх випадках вони асоційовані з ВПЛ високого онкогенного ризику. Для пацієнток молодого віку характерна мультицентричність ураження.