Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.2-52

Рубрики:

Пухлини передміхурової залози

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На сьогодні основним принципом гормональної терапії раку передміхурової залози є забезпечення максимальної блокади продукції та біологічної ефективності андрогенів. "Золотим стандартом" вважається комбінація кастрації (хірургічної або медикаментозної) та застосування нестероїдних антиандрогенів.

Впервые на клеточной линии карциномы простаты человека - LNCaP - обнаружено наличие трансмембранного анионного тока, активируемого в ответ на понижение тоничности внеклеточной среды и, соответственно, набухание клетки. Полное развитие тока, вызванного гипотоничностью, происходило в течение 5 - 10 мин и было в значительной степени обратимым в ответ на возврат клетки в раствор с нормальной тоничностью. Показана не абсолютная селективность соответствующих объемчувствительных каналов по отношению к ионам Cl.

Рассмотрены теоретические и клинические аспекты андрогенной депривации как метода лечения больных раком предстательной железы. На основе современных данных о клеточных и молекулярных механизмах прогрессии опухоли и ее перехода в стадию резистентности к гормональному лечению, с учетом клинических данных об эффективности и безвредности максимальной андрогенной блокады предложена концепция оптимальной андрогенной блокады (ОАБ). ОАБ направлена на сдерживание вытеснения андрогенчувствительных клеток опухоли андрогеннезависимыми клеточными клонами и уменьшение осложнений гормональной терапии. В качестве примеров ОАБ обсуждаются прерывистая гормональная и антигормональная терапия, низкодозовая эстроген-антиандрогенная терапия и другие методы.

Изучено противоопухолевое действие эстразина на модели перевиваемой аденокарциномы предстательной железы R3327-H у крыс. Установлено, что эстразин обладает отсроченным и пролонгированным противоопухолевым действием, максимальное торможение роста опухоли наблюдается через 2 месяца после окончания введения эстразина в дозе 100 мг/кг и составляет 88 %. По противоопухолевому эффекту эстразин превосходит действие эстрацита и флутамида на указанной модели.

Досліджено дію блокатора андрогенних рецепторів - ніфтоліду та естрогенного препарату хонвану (діетилстильбестролу дифосфату) або їх комбінації на андрогензалежні органи самців щурів. Ніфтолід (всередину, 10 мг/кг на добу) та хонван (підшкірно, 2 мг/кг на добу) за 10-добового роздільного введення виявляють помірний інгібуючий вплив на морфофункціональний стан додаткових статевих залоз. Комбіноване застосування препаратів посилює антиандрогенну дію на додаткові статеві залози, що проявлялося значною атрофією андрогензалежних органів, зниженням вмісту ДНК та кількості клітин у передміхуровій залозі, фруктози в коагулюючій залозі на фоні різкого зниження рівня біо-ЛГ і тестостерону в плазмі крові. Висловлено припущення, що потенціюючу дію малих доз хонвану на антиандрогенні ефекти ніфтоліду, зумовлену антигонадотропними властивостями діетилстильбестролу і комбінацію цих препаратів можна використати для лікування раку передміхурової залози.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Застосування гормонотерапії (неоад'ювантна гормонотерапія, НГТ) з метою зменшення розмірів передміхурової залози і пухлини в ній перед хірургічним видаленням чи опроміненням збільшує можливість вилікування хворого. У попередніх нерандомізованих дослідженнях з'ясовано, що НГТ сприяв зменшенню розмірів передміхурової залози, зниженню рівня PSA у крові на момент операції, зниженню ймовірності злоякісного ураження меж видаленого препарату у хворих з клінічною стадією T2. Згодом проведені контрольовані рандомізовані дослідження підтвердили ці результати. Крім того, НГТ почали успішно застосовувати перед променевою терапією при місцево поширеному раку передміхурової залози. Це дало можливість суттєво поліпшити результати лікування, внаслідок чого визнано терапевтичні переваги комбінації флутаміду з агоністами ЛГРФ або орхіектомією. Однак поки що не доведено вплив такого лікування на показники тривалості життя хворих.

Апробирована полная программа скрининга ранних проявлений или латентных форм рака предстательной железы. Проведена трансректальная сонография с одновременной пункцией предстательной железы, морфологическая оценка пунктатов и операционного материала по шкале Глисона, а также определен простатспецифический антиген в сыворотке крови. Применение трансректальных датчиков во время УЗИ, по сравнению с трансабдоминальными, не только улучшило процесс визуализации предстательной железы, но и дало возможность провести дифференциальную диагностику доброкачественных и злокачественных процессов, а также определить клиническую стадию рака предстательной железы.

В обзоре обобщены результаты многоцентровых клинических исследований эффективности гормональной терапии больных раком предстательной железы с применением синтетических аналогов лютеинизирующего гормона - рилизинг-гормона (ЗОЛАДЕКС), антиандрогенного нестероидного средства (КАСОДЕКС), проведено их сравнение с результатами использования других методов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.1-56

Рубрики:

Пухлини мошонки, її органів (яєчок і придатків) і сім'яних пухирців

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: рак предстательной железы, флутамид (нифтолид), хлортрианизен, добавочные половые железы, половые гормоны
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.2-29

Рубрики:

Пухлини передміхурової залози

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено головні сучасні методи діагностики та лікування раку передміхурової залози. Значну увагу приділено методам променевої та гормональної терапії, питанням оперативної техніки, а також особливостям надання паліативної та симптоматичної допомоги хворим на рак передміхурової залози.

Изложены основные современные методы диагностики и лечения рака предстательной железы. Значительное внимание уделено методам лучевой и гормональной терапии, вопросам оперативной техники, а также особенностям оказания палиативной и симптоматической помощи больным раком предстательной железы.

Рассмотрены вопросы эпидемиологии, патогенеза, клиники, диагностики и лечения рака предстательной железы. Обсуждены показания, особенности и преимущества современных методов диагностики: ультразвукового сканирования и компьютерной томографии, полифокальной биопсии, простат-специфического антигена. Освещены современные оперативные и гормональные способы лечения. Приведены результаты оперативного лечения рака простаты. Проанализированы современные достижения в диагностике и лечении ряда заболеваний верхних и нижних мочевыделительных путей и половой системы мужчин.

Рассмотрены важнейшие факторы риска: пожилой возраст, гормональные нарушения, особенности питания и наследственность. Значительное внимание уделено вопросам раннего выявления заболевания благодаря внедрению в обиход клинической практики определения простатспецифического антигена в сочетании с пальцевым ректальным исследованием и трансректальным ультразвуковым исследованием, позволяющих выявить до 80% ранних стадий. Описана техника позадилонной радикальной простатэктомии, приведены схемы диетической профилактики.

З використанням математичного моделювання висвітлено математичні прийоми диференційної діагностики гіперплазії та раку передміхурової залози, які базуються на Байєсовському методі розпізнавання патологічних процесів.

С использованием математического моделирования освещены математические приемы дифференциальной диагностики гиперплазии и рака предстательной железы, основанные на Байесовском методе распознавания патологических процессов.

З урахуванням неінвазивності, легкої переносимості, відсутності побічних ефектів трансуретральна мікрохвильова терапія (ТУМТ) є методом вибору у хворих з доброякісною гіперплазією простати, у яких є протипоказання до хірургічного лікування та загального знеболювання або у разі неефективності медикаментозної терапії. Віддалені результати ТУМТ можна вважати задовільними, зі стійким ефектом у 71,1 % пацієнтів.

Учитывая неинвазивность, хорошую переносимость, отсутствие побочных эффектов ТУМТ является методом выбора у больных с ДГП, у которых имеются противопоказания к хирургическому лечению и общему обезболиванию или при неэффективности медикаментозной терапии. Отдаленные результаты ТУМТ можно считать удовлетворительными, со стойким эффектом у 71,1 % пациентов.

Розкрито можливості сучасної прижиттєвої діагностики гіперплазій і раку передміхурової залози. Описано біохімічні індикатори, гістологічні, цитологічні, ензимоцитохімічні й імуногістохімічні характеристики пухлиноподібних уражень, епітеліальних порушень і раку передміхурової залози. Значну увагу приділено передраковим процесам, цитологічній діагностиці, гістологічній градації за Глісоном. Наведено рекоменданції щодо застосування Міжнародної гістологічної класифікації пухлин передміхурової залози. Висвітлено засади імуногістохімії та принципи імуногістохімічних досліджень.

Раскрыты возможности современной диагностики гиперплазий и рака предстательной железы. Описаны биохмические индикаторы, гистологические, цитологические, энзимоцитохимические и иммуногистохимические характеристики опухолеобразных поражений, эпителиальных нарушений и рака предстательной железы. Значительное внимание уделено предраковым процессам, цитологической диагностике, гистологической градации по Глисону. Приведены рекоменданции по применению Международной гистологической классификации опухолей предстательной железы. Освещены основы иммуногистохимии и принципи иммуногистохимических исследований.

Рассмотрены морфологические особенности опухолей мочевого пузыря и предстательной железы. Раскрыто значение природы опухоли и ее морфологических характеристик как критериев определения тактики и методов лечения. Проанализированы цитологические и гистологические особенности опухолей, изложены методики подготовки материала для исследования. Особое внимание уделено цитологическому методу, который является наиболее простым, безопасным и информативным способом диагностики, не требующим сложного дорогостоящего оборудования. Показаны возможности применения цитологических методов оценки для первичной диагностики и профилактического наблюдения пациентов, страдающих раком мочевого пузыря и предстательной железы. Показано, что комбинация цитологической и гистологической оценки дает возможность установления наиболее точного диагноза. Даны современные классификации опухолей и определены основные тенденции развития их цитологической диагностики.