Дисертаційна робота містить результати лікування заочеревинних пухлин із застосуванням розробленого автором методу локальної хіміотерапії. Порівняння результатів проведене з тільки хірургічним лікуванням і хірургічним в поєднанні з променевою терапією. Розроблений метод при одноразовому застосуванні зменшує у 2 рази частоту виникнення рецидивів заочеревинних новоутворень після їх радикального вилучення і водночас збільшує в 1.8 рази середню тривалість безрецидивного періоду. Використання локальної хіміотерапії збільшило 2-річне виживання до 71%. Даний метод лікування не призводить до розвитку ускладнень. Розроблені показання і протипоказання для даного методу.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.437-59

Рубрики:

Пухлини очеревини, брижі

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описан случай комбинированного удаления забрюшинной фибросаркомы и протезирования нижней полой вены с хорошим клиническим (работоспособность полностью восстановлена, ECOG - 0) и онкологическим (безрецидивная выживаемость на момент контрольного осмотра через 20 мес) результатом.

Мета роботи - вивчити діагностичну цінність спіральної комп'ютерної томографії (КТ) з контрастним підсиленням для виявлення карциноматозу очеревини (КО) у хворих на колоректальний рак (КР). Проведено ретроспективний аналіз результатів доопераційної КТ у 21-го хворого на КР з КО. КТ органів черевної порожнини і малого таза виконували на однозрізовому спіральному комп'ютерному томографі з контрастним підсиленням. Оцінювали локалізацію і розміри перитонеальних імплантатів, порівнюючи одержані дані з результатами інтраопераційної ревізії. Для оцінки діагностичної цінності КТ розрахували чутливість, специфічність і точність методу. Чутливість КТ щодо виявлення перитонеальних імплантатів становила 26,5 % (95 % довірчий інтервал (ДІ) - 21,3 - 31,7 %), специфічність - 96,4 % (95 % ДІ - 94,2 - 98,6 %), точність - 61,5 % (95 % ДІ - 55,7 - 67,3 %). Чутливість КТ була найменшою (8,7 %) за розмірівх пухлин менше за 0,5 см. Розміри перитонеальних імплантатів, які вдалося візуалізувати на КТ, були правильно визначені у 77,8 % випадків, занижені - у 16,7 % та завищені - у 5,5 %. Висновки: застосування однозрізової КТ з контрастним підсиленням у хворих на КР продемонструвало невисоку діагностичну цінність методу для виявлення КО. Поряд з високою специфічністю КТ має низьку чутливість щодо виявлення перитонеальних метастазів, особливо на ранніх етапах розвитку КО.

Псевдоміксома очеревини - це рідкісна комплексна патологія з унікальною біологічною поведінкою, яка, як правило, пов'язана із прогресуванням муцинозних неоплазій апендикса та імплантаційним поширенням в черевній порожнині. На зміну старим підходам до паліативного лікування таких пацієнтів сьогодні приходить проактивний спосіб комбінованої терапії з використанням циторедуктивної хірургії та періопераційної внутрішньочеревної хіміотерапії, що забезпечує прогноз для хворих на якісно новому рівні.

Проанализированы данные доступной литературы, касающиеся частоты, цитоморфологических характеристик, особенностей клинического течения, классификации псевдомиксомы брюшины. Представлены три собственных наблюдения, изученных в научно-исследовательском отделении цитопатологии и патологической анатомии Национального института рака. Подчеркнуты сложности цитологической диагностики псевдомиксомы.

The article represents current literature data on epidemiological, clinical-morphological features and diagnostic criteria of neuroblastoma. The case of large congenital neuroblastoma with multiple metastases in the newborn child is presented. The histological picture and immunohistochemical profile of the tumor allowed us to consider this type of neuroblastoma as the least differentiated variant (subtype, "neuroblastoma rich in Schwann stroma"), with rapid progression and metastasizing started before the birth of the child.

Вивчено патофізіологічні механізми токсичності платини (Pt) при проведенні гіпертермічної (41 - 44 °С) інтраопераційної інтраперитонеальної хіміоперфузії (НІРЕС) очеревини з цисплатином (ЦП). При обстежені 15-ти пацієнтів виявлено збільшення концентрації Pt у крові та сечі, порушення мікроелементного гомеостазу, зміни в біохімічних аналізах після НІРЕС з ЦП. Показано, що на прояви системної токсичності ЦП впливає загальний стан, вік, обсяг циторедуктивної операції, наявність інтеркурентних неонкологічних захворювань. Проведено експериментальне моделювання НІРЕС на щурах. Показано, що Pt потрапляє у кровоток, накопичується в нирках, селезінці та печінці, при цьому відбуваються зміни біохімічних показників, які, можливо, носять адаптаційний характер, та слабо виражені морфологічні зміни, які залежать від температури розчину. Наявність Pt в очеревині, нирках і печінці свідчить про те, що можливо прогнозувати віддалені ефекти загальнотоксичної дії ЦП, які будуть розвиватися з часом при вторинному перерозподілі накопиченої Pt. При введенні ЦП відбувається швидке зростання загального вмісту металотіонеїнів у печінці та нирках, що має захисну й адаптаційну дію організму до хіміотерапії ЦП. Підвищення температури при НІРЕС підсилює не тільки терапевтичну дію ЦП (що було показано раніше), а й токсичну дію ЦП на нирки та печінку. З позицій сучасної патофізіології доведено, що при проведенні хіміотерапії сполуками Pt необхідно проводити дії, спрямовані на зниження побічної дії Pt та підвищеної температури на паренхіматозні органи (перш за все нирки), при проведенні НІРЕС.

Досліджено ефективності циторедуктивних операцій у хворих на колоректальний рак з карциноматозом очеревини (КО). Вивчено інформативність комп'ютерно-томографічної діагностики для встановлення розповсюдженості процесу і вибору методу лікування та визначено фактори ризику розвитку КО із врахуванням морфологічних особливостей пухлини. Встановлено, що факторами ризику розвитку метахронного КО у хворих на колоректальний рак є вік до 60 років, інвазія пухлиною серозного шару стінки кишки, гістологічний тип пухлини - муцинозна аденокарцинома. Мультизрізова спіральна КТ є найбільш доцільним методом для діагностики карциноматозу очеревини, що дозволяє визначити показання до проведення циторедуктивних операцій. На основі аналізу віддалених результатів хірургічного лікування показано, що циторедуктивні операції доцільно виконувати хворим на колоректальний рак з КО без екстраперитонеальних метастазів, із індексом РСІ 1-10 та за умов досягнення повної циторедукції з наступним проведенням системної поліхіміотерапії (ПХТ). У таких хворих циторедуктивні операції дозволяють достовірно покращити показники віддаленої виживаності хворих у порівнянні з паліативною ПХТ.