Описано будову та особливості функціонування слинних залоз. Розглянуто класифікацію, етіологію, клінічні прояви, рентгено- та патоморфологічні ознаки, мікро- та макроскопічні характеристики доброякісних і злоякісних пухлин, пухлиноподібних утворень слинних залоз і зубощелепної ділянки. Запропоновано методи їх діагностування та лікування, проаналізовано наслідки оперативних втручань, розглянуто прогноз подальшого перебігу патологічного процесу. Наведено відомості про епітеліальні кісти щелепних кісток, визначено частоту їх уражень і механізм виникнення. Розроблено алгоритм диференційної діагностики фолікулярної кісти та одонтогенної кератокісти.

Описаны строение и особенности функционирования слюнных желез. Рассмотрены классификация, этиология, клинические проявления, рентгенологические и патоморфологические признаки, микроскопические и макроскопические характеристики доброкачественных и злокачественных опухолей и опухолеобразных образований слюнных желез и зубочелюстного участка. Приведены методы их диагностирования и лечения, проанализированы последствия оперативных вмешательств, рассмотрен прогноз дальнейшего течения патологического процесса. Представлены сведения об эпителиальных кистах челюстных костей, установлены частота и механизм их возникновения. Разработан алгоритм дифференцированной диагностики фоликулярной кисты и одонтогенной кератокисты.

Рассмотрены рецепторы интегринов и некоторые их лиганды, в частности различные типы молекул адгезии, в доброкачественных и злокачественных новообразованиях околоушной железы. Приведены данные об экспрессии фибронектина, тенасцина, коллагена IV типа и др. Обсуждена роль этих белков в инвазии и метастазировании опухолей околоушной железы.

Рассмотрена частота встречаемости различных видов опухолей в околоушных железах. Самым благоприятным методом оперативного лечения опухолей околоушной железы являются субтотальная паротидэктомия, секторальная резекция или тотальная паротидэктомия.

Поєднана фотонно-нейтронна променева терапія - перспективний і оптимальний метод лікування хворих з новоутворами привушних слинних залоз, що забезпечує тривалу стабілізацію пухлинного процесу, поліпшує якість життя пацієнтів і створює умови для проведення органозберігального лікування.

Обследована больная, у которой цилиндрома околоушной слюнной железы метастазировала в височную мышцу одноименной стороны. Три изолированных друг от друга метастатических опухолевых узла локализовались в толще височной мышцы, что позволяет предположить гематогенный путь метастазирования.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.432.5-59

Рубрики:

Пухлини слинних залоз

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.432.5-5

Рубрики:

Пухлини слинних залоз

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.432.5

Рубрики:

Пухлини слинних залоз

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отражены результаты обследования пациентов с воспалительными и дистрофическими заболеваниями околоушных слюнных желез методами ультрасоно- и доплерографии. Изучены показатели этих методов при сиалозе, хроническом паротите и хроническом лимфадените указанной области. Одновременно проведена ультрасонография поджелудочных желез у обследованных, выявлены некоторые изменения в ней при сиалозе околоушных слюнных желез. Сделан вывод, что ультрасоно- и доплерография околоушных слюнных желез является обязательным, достоверным и неинвазивным методом обследования этих органов.

Наведено морфологічну характеристику та морфометричне визначення об'ємного вмісту складових компонентів плеоморфної аденоми привушної слинної залози у первинних і рецидивних пухлинах. Встановлено достовірне переважання мезенхімального компонента над епітеліальним у рецидивних пухлинах.

Проведен ретроспективный анализ 1500 больных, которых оперировали в клинике челюстно-лицевой хирургии НМАПО им. П. Л. Шупика. Рассмотрена частота встречаемости различных видов опухолей в околоушных железах. Выявлена особенность клинического течения плеоморфных аденом околоушных желез, которая заключалась в мультицентризме. Предложен эффективный способ лечения послеоперационных посттравматических невритов лицевого нерва.

Плоскоклітинний рак слинних залоз складає 0,7 % від всіх пухлин даної локалізації та 4,4 % серед злоякісних. Гістогенетичні дослідження показують, що плоскоклітинний рак виникає як первинні пухлини внаслідок плоскоклітинної метаплазії епітелію, що вистилає слинні протоки. Наведено випадок рідкісного спостереження. Хвора Т., 63 роки, була госпіталізована 4 рази за стислий проміжок часу. Вперше - з діагнозом "Лівобічний гострий дифузний зовнішній отит". Вдруге - "Лівобічний хронічний середній отит. Лівобічний мастоїдит" із проведенням радикальної операції на лівому вусі з розкриттям нагноєної клітковини білявушної ділянки. Інтраопераційний діагноз - холестеатома. Результати патогістологічного дослідження - безструктурні маси кератину та некротично змінені різного розміру з пікнотичними ядрами епітеліоцити, дистрофічно-некротичні зміни кісткової тканини та явища гнійного запалення. Втретє та вчетверте - зі скаргами на болі в білявушній ділянці зліва, виділення з післяопераційної рани, затруднене відкривання рота, асиметрію обличчя. За даними ультразвукового дослідження - ознаки змішаної пухлини привушної залози, привушний і піднижньоіцелепний лімфаденіт. Проведено оперативне втручання - субтотальна резекція привушної слинної залози зі збереженням гілок лицевого нерва, з резекцією деструктивно зміненої скроневої кістки. Результат патогістологічного дослідження - привушна залоза з ділянками плоскоклітинного ороговівального раку; некротично змінена кісткова тканина з інвазивним ростом плоскоклітинного раку. Подальше лікування тривало у відділенні променевої терапії обласного клінічного онкологічного диспансеру. Таким чином, описаний рідкісний випадок первинного плоскоклітинного раку слинної залози з інвазією та деструкцією скроневої кістки, клінікою хронічного середнього отиту, що патоморфологічно симулювало ходестеатому.

Проведено аналіз захворюваності на рак слинних залоз. Показано, що виживаність протягом перших п'яти років після лікування значною мірою залежить від віку пацієнта. Прогноз у хворих на рак слинних залоз корелюється з гістологічним підтипом пухлини. Серед діагностичних процедур перевагу віддають цитологічному дослідженню пунктату пухлини залози. Для топічної діагностики важливо провести КТ або МРТ, особливо в операбельних хворих. Післяопераційні ускладнення мають місце у значної кількості хворих.

Проведен анализ заболеваемости на рак слюнных желез. Показано, что выживаемость в течение первых пяти лет после лечения в значительной степени зависит от возраста пациента. Прогноз у больных раком слюнных желез коррелирует с гистологическим подтипом опухоли. Среди диагностических процедур преимущественным является цитологическое исследование пунктата опухоли железы. Для топической диагностики важно провести КТ или МРТ, особенно у операбельных больных. Послеоперационные осложнения характерны для значительного количества больных.

Цель работы - определить морфологические особенности доброкачественных опухолей. Статистическая обработка, патоморфологические методы обследования более чем 1000 больных с доброкачественными образованиями больших слюнных желез. Для плеоморфной аденомы выделяется четыре варианта ее патоморфологического строения: "классический" (44 %); мезенхимальный вариант (35 %); эпителиальный вариант (18 %); миоэпителиальный вариант (3 %). Чаще рецидивирует плеоморфная аденома с преобладанием в структуре миксоидных зон (мезенхимально-миксоматозный вариант). Малигнизация плеоморфной аденомы зарегистрирована у 2 - 3 % больных. Выводы: на основании проведенных морфологических исследований установлено, что при диагностировании аденомы в околоушной слюнной железе следует проводить частичную паротидэктомию, сегментарную резекцию, субтотальную или тотальную паротидэктомию. При локализации аденома в поднижнечелюстной слюнной железе необходимо удалять опухоль единым блоком с данной железой, т. е. проводить экстирпацию поднижнечелюстной железы.

Цель работы - определить морфологические особенности диагностики злокачественных опухолей. Статистическая обработка, патоморфологические и иммуногистохимические методы обследования 148-и больных со злокачественными образованиями больших слюнных желез. При проведении дифференциальной диагностики злокачественных опухолей и установлении степени их злокачественности использовались как традиционные, так и современные иммуногистохимические методы. При использовании для морфологического исследования послеоперационного материала только традиционных методов количество диагностических ошибок составило 33,8 %. При применении для патоморфологического исследования послеоперационного материала современных иммуногистохимических методик диагностических ошибок не было. Выводы: основу иммуногистохимической диагностики опухолей слюнных желез составляет цитокератиновый профиль. Большое значение имеет определение индекса пролиферации опухолевых клеток. Кроме цитокератинового профиля для верификации плеоморфной аденомы рекомендуется использовать ЭМА, CD10, виментин, GRAF, S100 и другие показатели.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.432.5 + Р569.133.1

Рубрики:

Пухлини слинних залоз

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - определить частоту встречаемости опухолей и опухолеподобных образований поднижнечелюстных железы. В исследовании были проведены статистическая обработка, изучение клинических и диагностических данных, применены патоморфологические методы обследования. Самым распространенным заболеванием поднижнечелюстной слюнной железы является калькулезный субмаксиллит в обострившейся и хронической стадии воспалительного процесса (82,1 %). Опухоли и опухолеподобные образования поднижнечелюстных желез составляют 15,3 % (167 больных) всех заболеваний поднижнечелюстных желез, которые лечились в стационаре. Из этих 167-ми больных опухолеподобные образования выявлены в 6,0 %, а доброкачественные и злокачественные опухоли поднижнечелюстных желез обнаружены в 94,0 % случаев. Злокачественные опухоли поднижнечелюстных желез диагностированы в 4,8 % случаев. Выводы: плеоморфные аденомы гистологически были установлены в 84,3 % случаев всех доброкачественных эпителиальных новообразований поднижнечелюстных желез, а мономорфные аденомы - в 15,7 %. Послеоперационные рецидивы опухолей выявлены в 2,1 % случаев.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.432.5-4

Рубрики:

Пухлини слинних залоз

Шифр НБУВ: Ж25956 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про поширеність, особливості клініки, діагностики та лікування плеоморфної аденоми малих слинних залоз твердого піднебіння й початкового етапу ортопедичної реабілітації хворих. Основними методами діагностики аденоми піднебіння є цитологічний, гістологічний, комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія. Для зменшення кількості рецидивів аденоми запропоновано комбіноване лікування (передопераційний курс дистанційної гамма-терапії за інтенсивною програмою з наступним хірургічним втручанням).

Цель работы - показать эффективность методов диагностики у больных с опухолями околоушной слюнной железы. Проведено клиническое обследование 389-ти больных с опухолями и опухолеподобными новообразованиями околоушной железы. На основании клинического обследования больных с опухолями околоушных желез можно сделать вывод, что ультразвуковой метод обследования является высокоинформативным и позволяет детально изучить структуру опухоли и окружающих ее мягких тканей, что значительно повышает его диагностическую ценность. Выводы: использование комплексного диагностического обследования (УЗД, КТ, МРТ) больных с новообразованиями околоушных желез позволило повысить точность ифференциальной диагностики опухолей до 98 %.