За період 2001 - 2003 рр. у МКЛШМД м. Львова виконано 627 діагностично-лікувальних фібробронхоскопій (ФБС) 294-м пацієнтам. Середній вік хворих становив 50 - 18 років. У 81,3 % випадків це пацієнти реанімаційно-анестезіологічного відділення. Тільки з діагностичною метою виконано 40 ФБС : у 17-ти пацієнтів виявлено злоякісні новоутворення бронхів, у п'яти - доброякісні, у трьох обстежено травматичні пошкодження трахеї і бронхів, у 15-ти - патології не виявлено. Діагностично-лікувальну ФБС виконано 254-м пацієнтам, 223 мали пневмонію, 148 хворих - пневмонію з ендоскопічною картиною ендобронхіту, 52 - аспіраційний синдром, 10 - клінічну і рентгенологічну картину ателектазу легень, 13 - обструктивний ендобронхіт на рівні сегментних і субсегментних бронхів без маніфестних клінічних і рентгенографічних ознак, гострий респіраційний дистрес-синдром (ГРДС) розвинувся у п'ятьох хворих. У кожному другому випадку виникла потреба у повторних процедурах: двічі ФБС виконували 59-ти пацієнтам, тричі - 25-м, чотири рази - 10-м, п'ять - 11-м, шість - 11-м, 7 - 11-м, одному - 17 і ще одному - 26 протягом двох місяців. Виконано 17 ФБС за травми грудної клітини. Двічі видалено сторонні тіла з просвіту бронхів. ФБС є малоінвазійним високоінформативним діагностичним і ефективним лікувальним методом. Не зафіксовано жодного ускладнення процедури.

За период 2001 - 2003гг. в ГКБСМП г. Львова выполнено 627 диагностико-лечебных фибробронхоскопий (ФБС) 294-м пациентам. Средний возраст составлял 50 - 18 лет. В 81,3 % случаев это пациенты реанимационно-диагностического отделения. Только с диагностической целью выполнено 40 ФБС: у 17-ти пациентов обнаружены злокачественные новообразования бронхов, у 5 - доброкачественные, у 3 - травматические повреждения трахеи и бронхов, у 15-ти - патологии не обнаружено. Диагностико-лечебную ФБС проведено 254-м пациентам, 223 имели пневмонию,148 больных - пневмонию с эндоскопической картиной эндобронхита, 52 - аспирационный синдром, 10 - клиническую и рентгенологическую картину ателектаза легких, 13 - обструктивный эндобронхит на уровне сегментных и субсегментных бронхов без манифестных клинических и рентгенографических признаков, острый респираторный дистресс-синдром (ОРДС) развился у 5 больных. В каждом втором случае возникла необходимость в повторных процедурах: дважды ФБС выполняли 59 пациентам, трижды - 25-ти, 4 раза - 10-ти, пять - 11-ти, шесть - 11-ти, 7 - 11-семерым, одному - 17 и еще одному 26 - в течении двух месяцев. Проведено 17 ФБС при травме грудной клетки. Дважды удалены посторонние предметы из просвета бронхов. ФБС - это малоинвазивный высокоинформационный диагностический и эффективный лечебный метод.

Представлены результаты работ, выполненных за последние два десятилетия, касающиеся проблемы диагностики злокачественных мезотелиом плевры. Изучены данные общепринятых клинико-рентгенологических, а также материалы цитологического и гистологического исследований. Изложены современные представления о тканевой организации плевральных листков в плане исходного субстрата возможного злокачественного перерождения. Основное внимание уделено цитогистологическим подходам, так как в настоящее время они являются определяющими в установлении диагноза. Отмечено существенное значение иммуногистохимических методов в определении истинного генеза опухолевой ткани.

Представлены результаты сравнительного изучения эффективности применения нефракционированного гепарина и гепарина с низкой молекулярной массой "Клексана" в комплексном лечении больных с местно-распространенными формами рака легкого или молочной железы. Применение клексана в периоперационный период сопровождается существенным снижением частоты развития тромбоэмболических осложнений (связанных с микротромбозом в легких) у больных раком легкого.

Приведены 8 случаев неврогенных опухолей грудной полости с сопутствующим экссудативным плевритом (4 невриномы и 4 нейрофибромы, подтвержденные гистологическим исследованием) у больных разного возраста. У 3-х из них процесс был асимптоматичен, в 4-х случаях процесс был злокачественным. Только у двоих больных экссудат был обнаружен до операции. Лишь в одном случае в выпоте определялись атипичные клетки. Все больные были прооперированы. Осложнения были отмечены в группе пожилых пациентов (умер один больной). У больных со злокачественными процессами наблюдался рецидив заболевания, и дальнейший прогноз был пессимистическим. Сделан вывод о том, что наличие плеврального выпота у больных с неврогенными опухолями грудной полости не является неблагоприятным прогностическим признаком.

Обобщен более чем 20-летний опыт выполнения эндоскопической лазерной операции (ЭЛО) на трахее и бронхах у пациентов со злокачественными и доброкачественными опухолями. Рак трахеи и бронхов I - II стадии отмечен у 3-х, III стадии - у 384-х, IV стадии - у 205-ти больных, аденома бронха - у 13-ти. Показаны технические возможности неодимового АИГ-лазера. Проанализированы непосредственные и отдаленные результаты оперативного вмешательства, последующие возможности комбинированного лечения больных с выполнением после ЭЛО расширенного вмешательства в сочетании с лучевой терапией и химиотерапией.

Проанализированы истории болезней 258-ми больных со злокачественным выпотом (ЗВ) в возрасте от 15-ти до 89-ти лет (132 мужчины и 126 женщин), находившихся на лечении в Институте фтизиатрии и пульмонологии в течение 7 лет (с 1996 по 2002 гг.). За данный промежуток времени отмечено увеличение количества случаев развития данной патологии в 1,6 раза. Основными причинами ЗВ были рак легкого (42,6 % случаев), мезотелиома плевры (19,3 %), рак молочной железы (6,9 % случаев). В 13,9 % случаев этиологию ЗВ установить не удалось. Среди больных с метастатическими плевритами наибольшая заболеваемость выявлена у лиц старше 60-ти лет (около 40 % случаев); риск возникновения мезотелиомы плевры наибольший среди лиц в возрасте 30 - 40 и старше 60-ти лет.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.422-5

Рубрики:

Пухлини бронхів

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі даних літератури показано труднощі діагностики мезотеліоми плеври, наведено "маски", під якими можуть маніфестувати мезотеліоми, а також описано випадок, коли мезотеліома проходила впродовж 6-ти місяців під "маскою" рецидивної пневмонії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.422-59

Рубрики:

Пухлини бронхів

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено 4-етапний алгоритм комплексного обстеження хворих з плевральним випотом (ПВ) неясної етіології на основі оптимального сполучення неінвазивних та інвазивних методів дослідження. Встановлено, що інформативність методу кольорової рідиннокристалічної термографії (КРТ) становить 89,2 %, а торакоскопії (ТС) - 93,1 % у комплексній диференціальній діагностиці ПВ неясної етіології. Визначено основні диференційно-діагностичні типи термограм за даної патології пухлинної та непухлинної етіології. Створено схему їх аналізу під час обстеження хворих з ПВ методом КРТ. Відзначено, що комбіноване застосування доксицикліну та глутоксиму для внутрішньоплевральної терапії пухлинних плевритів сприяє підвищенню її ефективності на 19 %, а також поліпшенню віддалених результатів лікування та якості життя пацієнтів. Обгрунтовано доцільність використання КРТ у динаміці для контролю ефективності внутрішньоплевральної терапії пухлинних плевритів і своєчасної корекції їх лікування.

Вивчено морфологічні зміни у плевробіопсіях, на тлі синдрому плеврального випоту, за неспецифічних і туберкульозних плевритів і у разі пухлинного ураження плеври. Визначено вірогідні комплекси морфологічних ознак, харакерні для запалення плеври різної тривалості, що дозволило розподіляти плеврити на гострі, підгострі та хронічні (у фазі загострення або ремісії). Наведено характеристику емпієм плеври різного походження, визначено їх загальні та відмінні ознаки. Систематизовано прояви пухлинного процесу в плевробіопсіях, здійснено спробу визначити найбільш ранню або розповсюджену стадію пухлинного ураження плеври. Визначено раціональний алгоритм діагностики пухлинного ураження плеври та характеру такого процесу за його наявності - первинного або метастатичного. Запропоновано мінімальну оптимальну панель імуногістохімічних маркерів для верифікації пухлинного процесу. Показано застосування оригінальних методик раннього визначення такого процесу у плеврі та диференційної діагностики етіології плевральних випотів на підставі плевральної рідини. Уперше на підставі значної кількості випадків досліджено частоту розповсюдженості плевритів різної етіології за період епідемії туберкульозу в Україні за зверненнями пацієнтів до головного фтизіо-пульмонологічного закладу та зіставлено одержані результати з відповідними показниками у країнах з різною структурою захворювань. Вивчено основні показники діагностики з використанням матеріалу плевробіопсій, одержаних за різними хірургічними мініінвазивними методами.

  Скачати повний текст

Проведено оцінювання ризиків захворювання працюючих на виробничо-обумовлений рак бронхів і легень (РБЛ) і наукове обгрунтування заходів профілактики цієї патології в Україні. Проведено епідеміологічне, гігієнічне та клінічне дослідження, встановлено закономірності щодо захворювання населення України на РБЛ, визначено індивідуальні та популяційні канцерогенні ризики та відносні ризики виникнення РБЛ серед працівників в окремих виробництвах України (видобування й обробка граніту та щебню, добування вугілля, асфальтобітумне, коксохімічне, гумовотехнічне виробництва). Визначено прогностичні критерії (гігієнічні та клінічні) виникнення РБЛ серед хворих на хронічну патологію органів дихання пилового генезу, оцінено ефективність заходів первинної профілактики виробничо-обумовленого РБЛ, що реалізуються в країні. Науково обгрунтовано трирівневу систему профілактики виробничо-обумовленого РБЛ, яка відповідає національному законодавству та міжнародним рекомендаціям ВООЗ і МОП.

Представлено клиническое наблюдение пациентки с теробластомой нижнедолевого бронха левого легкого с врожденной аплазией нижней доли левого легкого на фоне рубцевого стеноза дистальной части главного бронха. Случай представляет практический интерес с точки зрения сочетания нескольких патологий в левом легком, сложности дооперационной диагностики и применения радикальной органосохраняющей операции.

Висвітлено поняття ектопічних АКТГ-пухлин нейроендокринної системи. Описано рідкісний випадок ектопічного АКТГ-синдрому Кушинга, зумовленого бронхіальним карциноїдом, у клініці якого, поряд з типовою симптоматикою, домінував тромбоемболічний синдром. Хірургічне видалення бронхіального карциноїда призвело до регресу кушингоїдної та іншої симптоматики.

Ендоскопічні бронхіальні санації широко застосовуються для профілактики до- і післяопераційних ускладнень у хворих, оперованих з приводу новоутворень легень. Причинами ускладнень з боку дихальної системи є порушення мікроциркуляції, дренажної функції легень. Застосування та оцінка ефективності фотодинамічної терапії як методу передопераційної підготовки бронхіального дерева та лікування післяопераційних ендобронхіальних ускладнень у пацієнтів після торакальних втручань. Проведено вивчення ефективності ендоскопічної фотодинамічної терапії у самостійному вигляді та в поєднанні з протизапальною терапією як передопераційної підготовки трахеобронхіального дерева у хворих із новоутвореннями легень. У дослідження включений 181 пацієнт з новоутвореннями легень та супутнім ендобронхітом. Усі хворі були розділені на три репрезентативні групи. До I групи входили пацієнти, які одержали в передопераційному періоді ендоскопічну фотодинамічну терапію (63 пацієнти); II групу становили хворі, які одержали ендоскопічну бронхосанаційну терапію в поєднанні з протизапальною терапією (60 осіб); у третю групу ввійшли хворі, які одержали тільки традиційну протизапальну терапію (58 осіб). Висновки: таким чином, застосування ендоскопічної фотодінамічної бронхосанації за запропонованою методикою в передопераційному періоді у хворих з метою корекції супутнього ендобронхіту як у самостійному вигляді, так і в поєднанні з традиційною протизапальною терапією приводить до зменшення кількості ендобронхіальних ускладнень при оперативному лікуванні раку легень порівняно з контрольною групою. Під дією ендоскопічної бронхосанації мається на увазі виражене зниження ендоскопічних ознак супутнього ендобронхіту і поліпшення мукоциліарного транспорту.

Цель работы - исследовать характер осложнений лучевой терапии (ЛТ) при разных вариантах течения рака легких (РЛ), выделить факторы риска и оценить роль предварительной позитронно-эмиссионной томографии (ПЭТ) с фтордегидроглюкозой для уменьшения числа побочных действий облучения. Под наблюдением находился 1071 больной РЛ в возрасте от 24 до 86 лет (в среднем 59 лет), среди которых 83 % мужчин и 17 % женщин. Никто из больных по поводу РЛ ранее не прооперирован. У 79 % обследованных отмечена центральная форма РЛ, у 21 % - периферическая, мелкоклеточный гистологический вариант заболевания обнаружен в 18 % случаев, а немелкоклеточный - в 82 %, IIIA - IV стадии установлены у 95 % от числа больных. Радикальную ЛТ на первичную опухоль получали 33 % пациентов, паллиативное облучение легких - 53 %, паллиативное на отдаленные метастазы - 14 %. Выделена группа из 25 больных РЛ, которым планирование ЛТ осуществлялось с помощью ПЭТ/КТ (компьютерной томографии). Соотношение верхнедолевой, среднедолевой, средне-верхней, нижнедолевой, средне-нижней и медиастинальной локализации составило 7:6:5:4:2:1, немелкоклеточные формы РЛ отмечались у - от числа больных, а мелкоклеточный - у 1/4, соотношение IIIA, IIIВ и IV стадий заболевания составило 4:4:3. Использовали циклотрон RDS Eclipse RD фирмы Siemens AG (ФРГ), комбинированный томограф Biograph 64TruePoint ПЕТ/КТ фирмы Siemens AG (ФРГ). Выводы: интегральный характер осложнений радиохимиотерапии РЛ отмечается практически у каждого четвертого больного РЛ, связан с проведением радикальной ЛТ на первичную опухоль и паллиативной - на отдаленные метастазы, имеет гендерные особенности и определяется мощностью облучения. ПЭТ/КТ обеспечивает повышение эффективности лучевого воздействия при уменьшении его влияния на здоровые ткани легкого, а в итоге снижается частота побочных проявлений ЛТ.

Представлено описание клинического случая эктопического синдрома Кушинга у мужчины 39 лет. Характерные признаки гиперкортицизма (ожирение, артериальная гипертензия, стрии, истончение конечностей, миастения, сахарный диабет, гипокалиемия) развивались на протяжении 1,5 года. Однако диагноз синдрома Кушинга был выставлен после госпитализации по поводу артериальной гипертензии. Гормоны: адренокортикотропный гормон (АКТГ) - 110 пг/мл (норма - 7 - 69), суточная экскреция кортизола с мочой - 3400 мкг/сут (норма - 28,5 - 213,7). Магнитно-резонансная томография гипофиза, мультиспиральная компьютерная томография (МСКТ) органов брюшной полости и сканирование с 111In-октреотидом опухоли не выявили. Только после МСКТ органов грудной клетки был обнаружен карциноид левого легкого. Больной прооперирован, после чего на протяжении двух месяцев практически выздоровел. Патогистологическое заключение: высокодифференцированная нейроэндокринная опухоль. Уровень экспрессии в клетках цитоплазматических маркеров нейроэндокринной дифференцировки: синаптофизин (+), хромогранин А (+), СD56 (-), CD68 (-). Индекс пролиферации Ki 67 составил 1 %. Гормоны: АКТГ крови - 34 пг/мл, кортизол крови - 13,69 мкг/дл (норма - 6,2 - 19).

Увагу приділено пошуку способів керування селективною радіочутливістю пухлин. Наведено літературні дані й узагальнені результати багаторічних власних фундаментальних і клінічних досліджень з обгрунтування можливостей радіомодифікації, спрямованої на індукцію церамідного шляху апоптозу, для зниження радіорезистентності пухлин із метою розробки технологій підвищення ефективності хіміопроменевої терапії недрібноклітинного раку легень (НДРЛ). Визначено особливості впливу поєднаної дії іонізуючої радіації різного енергетичного діапазону на накопичення та синтез цераміду (ЦМ), на індукцію ЦМ-опосередкованого апоптозу в пухлині Герена. З'ясовано різні механізми активації накопичення проаптозного ліпіду - ЦМ у пухлині за умов поєднаної дії фракціонованого опромінення та хіміопрепаратів. Наведено дані про сучасну хіміопроменеву терапію НДРЛ, визначено проблеми в лікуванні, пов'язані з невисокою радіочутливістю пухлини. Розроблено технологію хіміопроменевої терапії НДРЛ із застосуванням нестандартних режимів фракціонування дози з модифікацією етопозидом, радіосенсибілізуюча дія якого підтверджується індукцією церамідного шляху апоптозу.