Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.145

Рубрики:

Пухлини черевної порожнини

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описаны методы и средства, обеспечивающие более высокую результативность лечения злокачественных опухолей органов брюшной полости, но еще не получившие достаточного распространения: криохирургические методы лечения, платинотерапия, иммунотерапия, рентгенэндоваскулярная хирургия, системная и аппликационная детоксикация. Их применение основано на комлексном целенаправленном воздействии на патологический процесс. Дано детальное описание новых химиопрепаратов, созданных авторами на основе кремний органических сорбентов для местной детоксикации путем непосредственного нанесения на опухоль и ее метастазы, которые также используются для энтеросорбции.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.145-56

Рубрики:

Пухлини черевної порожнини

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что карциноматоз брюшной полости (КБП), являющийся следствием прогрессии опухолей органов брюшной полости и яичника, характеризуется плохим прогнозом. Несмотря на улучшение методов химиотерапии (ХТ) и хирургической техники, результаты лечения больных остаются неудовлетворительными. Учитывая эффективность применения гипертермии (ГТ) в комбинированном лечении ряда злокачественных опухолей, предложено совместить ГТ с ХТ, в частности использовать внутрибрюшную химиогипертермическую перфузию (ВБХГП). В целях совершенствования метода предложено комбинировать ВБХГП с циторедуктивной операцией (ЦО) для профилактики развития перитонеальных метастазов и их лечения. В 1995 г. процедура перитонэктомии описана как новый агрессивный хирургический метод в лечении больных с КБП. В настоящее время проводится ряд рандомизированных клинических исследований для установления эффективности предложенного комбинированного воздействия и разработки показаний к его оптимальному клиническому применению. Согласно полученным результатам сделан вывод, что ЦО в комбинации с непосредственно выполняемой после нее ВБХГП является агрессивным воздействием. Несмотря на высокую частоту ряда осложнений, эта комбинация эффективна при лечении больных с КБП. Установлено, что комбинация ЦО и ВБХГП - безопасное и практически выполнимое воздействие, при котором число и выраженность осложнений не перевешивают конечный лечебный эффект. ВБХГП в сочетании с ЦО является эффективным методом лечения больных с КБП. Расширение и проведение III фазы клинических испытаний необходимо для оптимизации лечебной процедуры и оценки ее влияния на выживаемость больных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.145-59 + Р569.16-59

Рубрики:

Пухлини черевної порожнини

Пухлини поперекової області та заочеревинного простору

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты лечения больных карциноматозом брюшной полости (КБП) с применением циторедуктивной операции (ЦО), перитонэктомии (ПЭ) и внутрибрюшной химиогипертермической перфузии (ВБХГП). У 56 больных с КБП выполнено ЦО-удаление первичной опухоли с ПЭ (удаление участков брюшины с отсевами опухоли) и последующей интраоперационной ВБХГП митомицина и/или цисплатина. Послеоперационные осложнения развились у 28,6 % больных, послеоперационная летальность составила 1,8 %. 2-летняя выживаемость отмечена у 79 % больных, которым выполнили полную (R0) и у 44,7 % - неполную ЦО (R1). Данная агрессивная методика лечения больных КБП дает возможность получить обнадеживающие результаты лечения у пациентов со столь тяжелой онкологической патологией.

Представлены результаты анализа частоты развития послеоперационных осложнений и летальности после проведения внутрибрюшной химиогипертермической перфузии и циторедуктивной операции у больных карциноматозом брюшной полости с первичными опухолями различного происхождения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.145 + Р569.16

Рубрики:

Пухлини черевної порожнини

Пухлини поперекової області та заочеревинного простору

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено вивченню клінічної інформативності методів кольорової контактної термографії (ККТ) і імуноферментного аналізу (ІФА) в комплексній діагностиці розповсюдження пухлин у 270 хворих на рак шлунка, товстої кишки та гепато-панкреато-дуоденальної зони. Розроблено раціональну схему реєстрації термографічної інформації для оцінки ряду біологічних особливостей перебігу пухлинного процесу при дослідженні методом ККТ. Спільне застосування ККТ і ІФА у комплексі з традиційними методами досліджень дозволяє не лише підвищити інформативність діагностики злоякісних захворювань шлунково-кишкового тракту, але й в доопераційному періоді визначити розповсюдження процесу, ступінь диференціювання пухлини. Проведено аналіз результатів ККТ і ІФА при дослідженні у динаміці. Запропоновано алгоритм їх спільного застосування у прогнозуванні операбельності злоякісних пухлин, в оцінці ефективності лікування, індивідуалізації лікувальних програм, для післяопераційного моніторингу з метою своєчасного виявлення рецидивів і метастазів.

Проанализированы результаты диагностики и хирургического лечения 2-х больных с лимфангиомами брюшной полости. На основании жалоб, результатов осмотра, данных ультразвукового исследования и компьютерной томографии органов брюшной полости в дооперационный период установлен диагноз кисты брюшной полости. Клинические проявления зависят от локализации, размеров и скорости роста лимфангиомы. Диагноз лимфангиомы брюшной полости подтвержден гистологически. Удаление лимфангиомы с оболочками обычно способствует выздоровлению.

Проаналізовані фактори ризику виникнення карциноматозу очеревини (КО) після радикального хірургічного лікування хворих з приводу колоректального раку. Ймовірність виникнення рецидиву захворювання залежала від віку пацієнта, глибини інвазії первинної пухлини, її гістологічного типу та ступеня диференціювання. Визначення незалежних предикторів надає змогу індивідуально прогнозувати виникнення КО та здійснювати його ранню діагностику.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.145-5

Рубрики:

Пухлини черевної порожнини

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Десмоидные опухоли (также называемые "фиброматозный десмоид") - это редкие, медленно растущие доброкачественные и мышечноапоневротические опухоли. Несмотря на то что этим опухолям свойственен инвазивный рост, они не являются злокачественными. Чаще десмоид наблюдается у женщин в период активной половой жизни, связан с беременностью, родами и перенесенными оперативными вмешательствами. Описанный клинический случай представляет интерес ввиду редкости патологии и сложностей при установлении правильного диагноза. Пациентка с перенесенной в анамнезе лапароскопической миомэктомией (2012 г.) готовилась на плановое оперативное вмешательство по поводу эндометриомы передней брюшной стенки по результатам ультразвукового исследования и компьютерной томографии. После проведенного оперативного лечения окончательный диагноз был изменен, исходя из данных гистологического заключения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.145

Рубрики:

Пухлини черевної порожнини

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - покращання результатів лікування хворих з місцево-розповсюдженими та рецидивними солідними пухлинами черевної порожнини та заочеревинного простору. За період з червня 2015 р. по січень 2018 р. в Національному інституті раку виконали комбіновані оперативні втручання з нефректомією 28 хворим з приводу первинних місцево-розповсюджених та рецидивних солідних пухлин черевної порожнини та заочеревинного простору. У 5 із 28 пацієнтів виконали нефректомію ex vivo ex situ з аутотрансплантацією нирки, у 4 - успішно. Гостре ушкодження нирок спостерігали у 6 (26 %) хворих, яким аутотрансплантації нирки не виконували. Після операції померли 2 (8,7 %) хворих. У пацієнтів, яким нирка була збережена, не спостерігали гострого ушкодження нирок, ніхто з цих пацієнтів не помер. Висновки: з метою профілактики розвитку гострого ушкодження та хронічної хвороби нирок у майбутньому можливість виконання аутотрансплантації нирки у разі хірургічного лікування солідних пухлин черевної порожнини та заочеревинного простору, окрім первинного раку нирки, повинна бути розглянута щодо кожного хворого. Дану процедуру доцільно виконувати в спеціалізованих лікувальних закладах, де нагромаджено досвід в онковаскулярній хірургії.

Незважаючи на розвиток сучасної хірургії, післяопераційна евентрація продовжує залишатися одним із найбільш небезпечних ускладнень, особливо у хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини (ЧП), де мають місце явища вторинного імунодефіциту, кахексії, анемії тощо. Одним із багатьох чинників, який безпосередньо призводить до виникнення післяопераційної евентрації, є гостре підвищення рівня внутрішньочеревного тиску, що досить часто має місце в онкологічних пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді. Вивчення частоти розвитку післяопераційної евентрації, залежно від рівня внутрішньочеревного та абдомінального перфузійного тисків у хворих на онкологічну патологію органів ЧП, надасть змогу визначити роль останніх у розвитку даного післяопераційного ускладнення. Мета дослідження - вивчити частоту розвитку післяопераційної евентрації у хворих на злоякісні новоутворення органів ЧП, залежно від рівня внутрішньочеревного й абдомінального перфузійного тисків. Обстежено 122 прооперованих хворих на злоякісні новоутворення органів ЧП, яким виконано серединну лапаротомію. Залежно від середнього рівня ВЧТ пацієнтів було розподілено на 3 групи. До першої групи увійшли 57 (46,7 %) осіб, у яких середній рівень ВЧТ становив нижче 12 mmHg. До другої групи - 40 (32,8 %) осіб із середнім рівнем ВЧТ - 12 - 17 mmHg. До третьої групи - 25 (20,5 %) осіб, у яких середній рівень ВЧТ становив понад 18 mmHg. Залежно від середнього рівня АПТ першу групу склали 48 (39,3 %) осіб, у яких середній рівень АПТ становив понад 90 mmHg. Другу групу склали 43 (35,3 %) особи із середнім рівнем АПТ - 89 - 56 mmHg. Третю групу склали 31 (25,4 %), у яких середній рівень АПТ становив менше 55 mmHg. Одержані результати дослідження вказують на вірогідну різницю частоти розвитку післяопераційної евентрації у групах пацієнтів з вищим рівнем ВЧТ та відповідно нижчим рівнем АПТ (2-га та 3-тя дослідні групи). Це доводить певну залежність між рівнями ВЧТ, АПТ та частотою розвитку післяопераційної евентрації. Висновок: частота розвитку післяопераційної евентрації безпосередньо залежить від рівнів внутрішньочеревного та абдомінального перфузійного тисків у ранньому післяопераційному періоді, що надає змогу вважати останні одними із чинників розвитку даного ускладнення та маркерами його прогнозування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.145

Рубрики:

Пухлини черевної порожнини

Шифр НБУВ: Ж100603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - оцінити клінічні результати перитонектомії та мультиорганної резекції в лікуванні розповсюджених пухлин черевної порожнини і малого таза. Розглянуто результати лікування 246 пацієнтів із розповсюдженими пухлинами черевної порожнини. Пацієнти були розподілені на дві групи: 1-ша - 209 пацієнтів, яким було виконано повну й оптимальну циторедукцію; 2-га - 37 пацієнтів, яким було виконано субоптимальну циторедукцію. Оцінено інтраопераційну характеристику, тривалість перебування у стаціонарі, післяопераційні ускладнення, смертність, швидкість відновлення функції кишечника та якість життя пацієнтів. Збільшення об'єму циторедукції підвищує частоту виникнення післяопераційних ускладнень, пов'язаних переважно з множинною резекцією кишечника та хірургією діафрагми. Відзначено погіршення якості життя протягом 1 міс після операції в 1-й групі пацієнтів. Висновки: досягти повного й оптимального об'єму циторедукції можливо шляхом виконання мультиорганної резекції та перитонектомії. Мультидисциплінарний підхід, використання нових технік оперативних втручань, сучасних хірургічних інструментів та енергій дозволяють зменшити частоту виникнення післяопераційних ускладнень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.145 + Р11(4УКР-4ЧЕН)026.256

Рубрики:

Пухлини черевної порожнини

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - здійснити порівняльний статистично-епідеміологічний аналіз захворюваності на злоякісні новоутворення (ЗН) органів черевної порожнини та іншої локалізації у Буковинському регіоні, та можливі детермінантні чинники. Дослідження виконано на базі ОКНП "Чернівецький обласний клінічний онкологічний диспансер" та клініки онкології Буковинського державного медичного університету й охоплює матеріали спостереження статистичної звітності 21 259 випадків ЗН різної локалізації. Розрахунок показників здійснювали за допомогою програмних пакетів Access та Excel на базі середовища Microsoft Office. Серед усіх ЗН різної локалізації новоутворення органів черевної порожнини становлять близько третини (32,4 %) або 37,1 % від числа тих, у кого діагноз ЗН було встановлено уперше, їх вирізняють значна частка III - IV стадій та порівняно висока летальність. У порівнянні з новоутвореннями іншої локалізації, ЗН органів черевної порожнини є поширеними, перевищуючи принаймні удвічі кількість ЗН шкіри та молочної залози. Високу летальність відзначали у разі ЗН стравоходу (72,4 %), шлунка (56,2 %), гепатобіліарної системи та підшлункової залози (67,5 - 71,4 %). Висновки: злоякісні новоутворення органів черевної порожнини посідають вагоме місце у загальній структурі новоутворень різної локалізації. Дані злоякісних новоутворень характеризуються високими рівнями летальності та недостатньою ефективністю лікування, що потребує додаткового вивчення.