Проаналізовано основні питання епідеміологічних обставин захворювання на туберкульоз в Україні, зокрема в Одеському регіоні, на тлі картини загальної захворюваності на земній кулі. Актуальність проблем захворюваності на туберкульоз обумовлена його розповсюдженістю, тяжкістю медичних і соціальних наслідків. Вивчено склад контингенту хворих з хронічними формами туберкульозу, показано роль соціальної дезадаптації як фактора підвищеного ризику захворюваності, охарактеризовано особливості та перспективи розвитку епідеміологічної ситуації у випадку захворювання на туберкульоз ока.

Проанализированы основные вопросы эпидемиологических обстоятельств при туберкулезе в Украине, частности в Одесском регионе, на фоне картины общей заболеваемости на земном шаре. Актуальность проблемы заболеваемости туберкулезом обусловлена его распространением, тяжестью медицинских и социальных последствий. Изучен состав контингента больных хроническими формами туберкулеза, показана роль социальной дезадаптации как фактора повышенного риска заболеваемости, охарактеризованы особенности и перспективы развития эпидемиологической ситуации относительно туберкулеза глаза.

Наведено сучасні дані щодо поширеності туберкульозу органу зору, його етіології, патогенезу, патоморфологічної характеристики. Проаналізовано основні доведені фактори ризику розвитку туберкульозної інфекції в оці, проблеми діагностики й актуальність теми за сучасних умов епідемії туберкульозу в Україні.

Наведено сучасні дані щодо поширеності туберкульозу органа зору, його етіології, патогенезу, класифікації, патоморфологічної характеристики. Проаналізовано основні доведені фактори ризику розвитку туберкульозної інфекції в оці, проблеми діагностики та актуальність теми за сучасних умов епідемії туберкульозу в Україні. Представлено результати досліджень в лабораторії патоморфології Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України біопсійного матеріалу хворих генералізованими формами туберкульозу. Виявлена лімфоїдно-клітинна інфільтрація і ексудативний тип реакції в тканинах ока, ураження судин сітківки та судинної оболонки у вигляді токсичного васкуліту, які свідчать про предиспозиції змін в тканинах ока і можуть бути загрозливими у нелікованих пацієнтів зі зниженим імунітетом.

Увагу приділено актуальній проблемі офтальмології - підвищенню ефективності діагностики та лікування туберкульозу очей, вдосконаленню та розробці методів диференційної діагностики та лікування на підставі одержання наукових даних з епідеміології, особливостей клініки, імунологічних і гемореологічних порушень у розвитку захворювання. Ретроспективно (2001 - 2009 pp.) виявлено зростання захворюваності на туберкульоз очей в Україні з максимумом в 2005 р. і зниженням на 55,5 % в 2009 р. Зазначено, що частіше за все туберкульоз ока зустрічається - у Дніпропетровській, Луганській, Донецькій областях. Поразку очей виявлено у 6,6 % хворих на генералізований туберкульоз, у 97,7 % з них - хоріоретиніт. В теперішній час (2001 - 2009 pp.) превалює токсико-алергічне туберкульозне запалення. За токсико-алергічного первинного та хронічного туберкульозу збільшилася кількість хоріоретинітів, за первинного та хронічного метастатичного процесі - іридоциклітів і хоріоретинітів. Встановлено, що у разі туберкульозу очей провідну роль відіграє пригнічення клітинного імунітету на підставі дисбалансу гуморальної ланки. Розроблено способи диференціальної діагностики запальних і дистрофічних захворювань сітківки, гострих і хронічних судинних оптичних нейропатій, прогнозування гострої судинної оптиконейропатії. Розроблено метод послідовного електрофорезу (трансорбітального й ендоназального) 0,1 % індометацину, 0,3 % офлоксацину, мареполіміела, пеловіта, екстракту алое в комплексній терапії туберкульозних увеїтів.

За первинного хронічного токсико-алергічного процесу кількість епісклеритів, склеритів і кератитів скорочувалася з 25,2-26,9 % (1964 - 1985 рр.) до 7,0-17,1 % (2000 - 2009 рр.), тоді як кількість іридоциклітів збільшилася з 7,02 - 8,9 % до 9,3 - 18,8 % відповідно. Частота туберкульозних хоріоретинітів за токсико-алергічного процесу (первинного та хронічного) збільшилася з 15,7 - 16,0 % до 20,2 - 27,3 % випадків. За первинного та хронічного метастатичного туберкульозу кількість епісклеритів, склеритів і кератитів скоротилася з 29,8 - 38,6 % до 4,3 - 8,7 %, а кількість іридоциклітів збільшилася з 4,7 - 6,9 % до 12,1 - 13,9 %. Туберкульозний хоріоретиніт за метастатичного та хронічного туберкульозного запалення в останні роки зустрічається значно частіше - 26,0 - 34,7 % в порівнянні з 6,6 - 13,0 %.

При первичном хроническом токсико-аллергическом процессе количество эписклеритов, склеритов и кератитов сократились с 25,2 - 26,9 % (в 1964 - 1985 гг.) до 7,0 - 17,1% (в 2000 - 2009 гг.), тогда как количество иридоциклитов увеличились с 7,02 - 8,9 % до 9,3 - 18,8 % соответственно. Частота туберкулезных хориоретинитов при токсико-аллергическом процессе (первичном и хроническом) увеличилась с 15,7 - 16,0 % до 20,2 - 27,3 % случаев. При первичном и хроническом метастатическом туберкулезе количество эписклеритов, склеритов и кератитов сократились с 29,8 - 38,6 % до 4,3 - 8,7 %, а количество иридоциклитов увеличились с 4,7 - 6,9 % до 12,1 - 13,9 %. Туберкулезный хориоретинит при метастатическом и хроническом туберкулезном воспалении в последние годы встречается значительно чаще - 26,0 - 34,7 % по сравнению с 6,6 - 13,0 %.